Рішення № 28865557, 21.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-19/17770-2012 21.01.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»

про стягнення 672 622,40 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники :

від позивача: Півень Д.О. за дов. № 91/2012/12/05-1 від 05.12.2012 року

від відповідача: Коломийченко І.В. за дов. № 118-Д від 25.12.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» про стягнення суми основного боргу за спожиту теплову енергію в сумі 650 445,32 грн., інфляційні втрати 4 166,17 грн., 3% річних в сумі 18 010,91 грн..

Спір у справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 330088 від 16.12.2005 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2012 року порушено провадження у справі № 5011-19/17770-2012, розгляд справи призначено на 19.12.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2012 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача на 21.01.2013 р.

В судовому засіданні представником відповідача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме платіжне доручення, відповідно до якого останнім погашено основну заборгованість за Договором № 330088 від 16.12.2005 року в розмірі 650 445,32 грн.

Представником позивача в судовому засіданні подано клопотання про доручення довідки про надходження коштів від відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні просив припинити провадження в частині стягнення основного боргу в зв'язку з відсутністю предмету спору, наполягав на задоволенні інфляційних втрат у розмірі 4 166,17 грн., 3% річних в сумі 18 010,91 грн..

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти стягнення інфляційних втрат у розмірі 4 166,17 грн., 3% річних в сумі 18 010,91 грн..

В судовому засіданні 21.01.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

16.12.2005 року між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» та Комунальним підприємством «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 330088.

Відповідно до п. 1.1 Договору, постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в договорі.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що при виконанні умов договору, а також при вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Згідно п.п. 2.2.1, 2.3.1 Договору, позивач постачає теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності з відповідачем для потреб: опалення - в період опалювального сезону, в кількості та в обсягах згідно з Додатком 1 до Договору, яку відповідач зобов'язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.

Відповідно до п. 2.2.2 Договору, постачальник зобов'язався щомісячно оформляти для споживача платіжну вимогу-доручення, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця з урахування кінцевого сальдо розрахунків на його початок.

Згідно п. 9 Додатку 2 до Договору, відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі тепло збуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ).

Сплату за вказаними документами відповідно до п. 12 Додатку 2 до Договору відповідач забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

З наявних в матеріалах справи облікових карток (табуляграми) та довідки про надходження коштів, вбачається, що станом на 01.11.2012 року заборгованість відповідача за договором за період з 01.10.2010 року по 01.11.2012 року становила 650 445,32 грн.

Згідно платіжного доручення № 1845 від 20.12.2012 року, відповідачем погашено заборгованість за теплову енергію в розмірі 650 445,32 грн. після звернення позивача з позовом до суду.

Таким чином, на день розгляду спору основна заборгованість відповідача перед позивачем за Договором відсутня, проте внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором нараховані інфляційні втрати в розмірі 4 166,17 грн., 3% річних в сумі 18 010,91 грн..

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п. 9 Додатку 2 до Договору, відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі тепло збуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ).

Сплату за вказаними документами відповідно до п. 12 Додатку 2 до Договору відповідач забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Судом встановлено, що станом на 01.11.2012 року заборгованість відповідача перед позивачем за теплову енергію за період з 01.10.2010 року по 01.11.2012 року становила 650 445,32 грн.. Отже, в порушення вимог Цивільного кодексу України та Договору, відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання.

Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи відповідачем погашено основну заборгованість за договором, про що свідчить платіжне доручення № 1845 від 20.12.2012 року, суд припиняє провадження у справі відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Щодо стягнення 3% річних від простроченої суми та інфляційні нарахування, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу у урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Позивач вірно проводить нарахування 3% річних від простроченої суми в розмірі 18 010,91 грн. та інфляційні втрати за зазначений період у розмірі 4 166,17 грн..

За таких обставин, в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, позов визнається судом законним, обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає до часткового задоволення.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: судовий збір, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 47 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачений Публічним акціонерним товариством «Київенерго», судовий збір в розмірі 13 008,91 грн., сплаченого згідно платіжного доручення № 19440 від 03.12.2012 року, підлягає поверненню з державного бюджету.

Керуючись ст. 525,526 655,692 ЦК України, ст. п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 173,193 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі № 5011-19/17770-2012 в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 650 445,32 грн.

3. Стягнути з Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (юридична адреса: 03190, м. Київ, вул.. Кирпоноса, 10/8, код ЄДРПОУ 31731838) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл.. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, інфляційну складову боргу 4 166 (чотири тисячі сто шістдесят шість) грн.. 17 коп., 3% річних у сумі 18 010 (вісімнадцять тисяч десять) грн.. 91 коп., судовий збір 443 (чотириста сорок три) грн. 54 коп..

4. Повернути Публічному акціонерному товариству «Київенерго» (01001, м. Київ, пл.. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) судовий збір в розмірі 13 008 (тринадцять тисяч вісім) грн. 91 коп., сплаченого згідно платіжного доручення № 19440 від 03.12.2012 року, підлягає поверненню з державного бюджету.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання повного рішення: 24.01.13 р.

Суддя Є.Ю. Шаптала