Рішення № 28864355, 21.01.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" січня 2013 р.Справа № 5017/2361/2012

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіної Я.В.

при секретарі судового засідання Борисенко В.В.

за участю представників сторін:

від позивачів: - 1. Міністерства внутрішніх справ України: не з'явився,

2.Військової частини 3012: Чернишова О.Т., посвідчення №103280,

від відповідача: - Гун О.В., довір. №532 від 03.10.12.

прокурор Чалий М.Г., посвідчення

Розглянув справу:

за позовом: Військового прокурора Одеського гарнізону (м.Одеса) в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України (м.Київ) та Військової частини 3012 (м.Одеса)

до відповідача: Державного підприємства Міністерства оборони України „Одеський завод будівельних матеріалів" (м.Одеса)

про стягнення 6034,70грн.

Спір розглядався у більш тривалий строк за клопотанням сторони відповідно до ст.69 ГПК України.

10.08.12. до Господарського суду Одеської області звернувся військовий прокурор Одеського гарнізону в інтересах держави в особі: 1. Міністерства внутрішніх справ України та Військової частини 3012 до Державного підприємства Міністерства оборони України „Одеський завод будівельних матеріалів про стягнення 6034,70грн., із яких 5208,00грн. -основний борг за надані послуги та 826,70грн. пені.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.08.2012р. порушено провадження у справі за зазначеним вище позовом.

Ухвалою суду від 10.09.2012р. у справ1 №5017/2361/2012 було призначено судову почеркознавчу та технічну експертизи, а провадження у справі на час проведення експертиз зупинено (а.с.62-63).

17.12.12. справу №5017/2361/2012 повернуто Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз до господарського суду Одеської області без висновків експертиз, оскільки не надано додаткові матеріали, необхідні для проведення експертиз та не оплати вартості експертиз.

Тому ухвалою суду від 20.12.12. поновлено провадження у справі №5017/2361/2012 (а.с.83).

У судовому засіданні прокурор надав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути основний борг в сумі 5208,00грн. та пеню в сумі 379,13грн, просив розглядати справу в межах уточнених вимог.

Представник позивача підтримав позов в межах уточнених вимог з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що відповідач неправильно нарахував пеню при подачі позову, не заперечував проти прийняття заяви про уточнення позовних вимог.

Враховуючи вимоги ст.22 ГПК України, суд приймає заяву прокурора про уточнення позовних вимог (зменшення вимог) і розглядає справу в межах предмету зазначеного в заяві про уточнення вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, господарський суд Одеської області

ВСТАНОВИВ:

14 квітня 2011 року між Військовою частиною 3012 (позивач) та Державним підприємством Міністерства оборони України „Одеський завод будівельних матеріалів" (відповідач) був укладений договір про надання послуг із збирання сміття та боротьби із забрудненням №24, згідно якого позивач зобов'язувався надавати послуги з прибирання сміття та боротьби із забрудненням на території відповідача за адресою: м.Одеса, вул.4-й Басейний провулок, 7 (п.1, п.п.2.1.1 договору), а відповідач зобов'язувався своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату наданих послуг шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 7 банківських днів після підписання акту наданих послуг (п.п. 3.1.1, 4.1 договору).

Позивач належно виконував умови договору щодо надання послуг, про що свідчать акти виконаних робіт з прибирання сміття та боротьби із забрудненням №98 від 31.05.11. та від 30.06.11. (а.с.10, 51).

Для оплати наданих послуг відповідачу позивач виставляв рахунки.

Але відповідач виставлені рахунки своєчасно не сплатив.

Також позивач надіслав відповідачу претензію за вихідним №545 від 20.06.12. (а.с.12-13), яку останній залишив без задоволення.

Тому станом на час звернення з позовом до суду та на час розгляду справи у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 5208,00грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання ( ст. 901 ЦК України ).

Відповідно до частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 5208,00грн. основної заборгованості обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та що підлягають задоволенню.

Стаття 610 ЦК України встановлює, що порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем оплата наданих позивачем послуг своєчасно проведена не була, що є простроченням виконання зобов'язання.

Крім основного боргу, позивач просить стягнути із відповідача згідно заяви про уточнення позовних вимог в сумі 379,13грн.

За умовами п.5.6 договору, за порушення відповідачем терміну оплати наданих послуг із забезпечення безпеки, відповідачу нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Згідно ч. 3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Превіривши розрахунок пені позивача, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення пені.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не спростував, доказів сплати основного боргу не надав суду.

Суд не приймає заперечення відповідача щодо не підписання акту від 30.06.11., оскільки його доводи не підтверджені будь-якими доказами, а додаткових документів для проведення експертизи позивач не надав і вартість експертизи теж не оплатив.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог, оскільки він спонукав звернутись прокурора в інтересах позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст.22,33,34,44,49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути із Державного підприємства Міністерства оборони України „Одеський завод будівельних матеріалів" (65039, м.Одеса, 4-й Басейний провулок,7, код ЄДРПОУ 08336521)

на користь держави в особі Військової частини 3012 (65098, м.Одеса, вул. Промислова, 22, код ЄДРПОУ 23314215

- 5208,00 (п'ять тисяч двісті вісім)грн. -основного боргу,

- 379,13 (триста сімдесять дев'ять)грн. 13коп. -пені.

3.Стягнути із Державного підприємства Міністерства оборони України „Одеський завод будівельних матеріалів" (65039, м.Одеса, 4-й Басейний провулок,7, код ЄДРПОУ 08336521)

1490,13грн. -судового збору в дохід Державного бюджету України (ГУ ДКСУ В Одеській області. р/р №31210206783008 в ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 37607526, код класифікації доходів бюджету 22030001, символ звітності 206).

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складання та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано: 25 січня 2013 року

Суддя Брагіна Я.В.

Копію рішення надіслати:

1.Військовій прокуратурі Одеського гарнізону ( 65058, м. Одеса, вул. Армійська, 18);

2.Міністерству внутрішніх справ України ( 01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10)

3.Військовій частині 3012 ( 65098, м. Одеса, вул. Промислова, 22)

4. ДП Міністерства оборони України „Одеський завод будівельних матеріалів"

( 65039, м. Одеса, 4-й Басейний провулок, 7)