Постанова № 28864154, 21.01.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.13 Справа № 5015/4353/12

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Кравчук Н.М.,

Хабіб М.І.,

при секретарі Олійник І.О.,

за участю представників:

від позивача - Костишин В.М.

від відповідача - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар», вих. № 616 від 23.11.2012 року

на рішення господарського суду Львівської області від 14.11.2012 року (підписане 19.11.2012 року), суддя Т. Рим

у справі № 5015/4353/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МВ Стеллар», м. Тернопіль

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар», м. Городок

про стягнення 84000 грн. - основного боргу, 6399,49 грн. - пені, 1826,13 грн. - 3% річних

в с т а н о в и в :

31.10.2012 року позивачем до суду першої інстанції подавалась заява про зменшення позовних вимог (вих.№4144 від 29.10.2012 року, арк. справи 88 т.І), в якій останній просив стягнути з відповідача: 84000,00 грн. - основного боргу, 6 399,49 грн. - пені, 1 826,13 грн. - 3% річних.

Рішенням господарського суду Львівської області від 14.12.2012 року по справі №5015/4353/12 позов ТзОВ «МВ Стеллар» задоволено, стягнено на користь останнього з ТзОВ «Яблуневий дар»: 84000,00 грн. - основного боргу, 6399,49 грн. - пені, 1 826,13 грн. - 3% річних.

Рішення суду мотивоване тим, що заборгованість відповідача перед позивачем за надані останнім транспортні послуги підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення враховуючи положення ст.ст.509, 526, 530, 909 ЦК України. Поряд з цим, беручи до уваги умови договору №ПЗ-0000033 про надання транспортних послуг від 03.10.2011 року, ч.2 ст.625 ЦК України, суд вважає правомірними заявлені позивачем до стягнення з відповідача пеню та 3 % річних.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТзОВ «Яблуневий дар» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 14.11.2012 року по справі №5015/4353/12, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, вказуючи на неповне з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема, скаржник звертає увагу суду на те, що п.5.2 договору №ПЗ-0000033 про надання транспортних послуг від 03.10.2011 року, передбачено оплату виконаних робіт замовником (відповідачем) протягом 14-ти банківських днів з часу надання перевізником (позивачем) оригіналів транспортних документів ТТН (СМR), акту виконаних робіт, податкової накладної і рахунку, однак, на думку відповідача, позивачем не подано суду документів, які підтверджують направлення відповідачу наведених документів, з огляду на що, строк виконання зобов'язання щодо оплати наданих послуг не настав, а відтак безпідставним є стягнення суми основного боргу та нарахування пені і 3% річних.

Представник відповідача (скаржника) в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник позивача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення залишити без змін, з підстав, наведених у запереченні на апеляційну скаргу. Зокрема, зазначав, що докази надіслання відповідачу документів, передбачених п.5.2 договору №ПЗ-0000033 від 03.10.2011 року, містяться в матеріалах справи, з огляду на що, у ТзОВ «Яблуневий дар» виник обов'язок щодо оплати наданих транспортних послуг.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

З матеріалів справи вбачається, що 03.10.2011 року між ТзОВ «МВ Стеллар» (в тексті договору - перевізник) та ТзОВ «Яблуневий дар» (в тексті договору - замовник) укладено договір №ПЗ-0000033 про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні, відповідно до умов якого позивач надає відповідачу послуги, а саме здійснює перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України та за її межами на підставі відповідних заявок (п.2.1 договору).

Цей договір регулює порядок відносин, що виникають між сторонами при перевезеннях вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні. Конкретні умови по кожному замовленню обумовлюються в заявці, яка є невід'ємною частиною даного договору (пункт 1.1., 2.2 договору).

В матеріалах справи наявні заявки на транспорт (арк. справи 14-17 т.І), відповідно до яких відповідач замовив у позивача перевезення, а саме:

- від 31.10.2011 року на перевезення вантажу за маршрутом: м. Городок (Львівська область) -м. Лебедянь (Ліпецька область, Російська Федерація), дата завантаження: 03.11.2011 р., вага нетто - до 20 т, дата розвантаження: 07.11.2011 р., вартість перевезення: 21 000,00 грн., умови оплати: до 14 днів після отримання оригіналів. Факт здійснення такого перевезення підтверджено міжнародною товарно-транспортною накладною №057015, продукція відвантажена у 84 металевих бочках; маса нетто 18 900 кг, маса брутто 20 680 кг;

- від 23.11.2011 року на перевезення вантажу за маршрутом: м. Городок (Львівська область) -м. Лебедянь (Ліпецька область, Російська Федерація), дата завантаження: 29.11.2011 р., вага нетто -до 20 т, дата розвантаження: 02.12.2011 р., вартість перевезення: 21 000,00 грн., умови оплати: до 14 днів після отримання оригіналів. Факт здійснення такого перевезення підтверджено міжнародною товарно-транспортною накладною №048954, продукція відвантажена у 84 металевих бочках; маса нетто 18 900 кг, маса брутто 20 420 кг;

- від 29.11.2011 року на перевезення вантажу за маршрутом: м. Городок (Львівська область) -м. Лебедянь (Ліпецька область, Російська Федерація), дата завантаження: 12.12.2011 р., вага нетто -до 20 т, дата розвантаження: 15.12.2011 р., вартість перевезення: 21 000,00 грн., умови оплати: до 14 днів після отримання оригіналів. Факт здійснення такого перевезення підтверджено міжнародною товарно-транспортною накладною №048918, продукція відвантажена у 84 металевих бочках; маса нетто 18 900 кг, маса брутто 20 380 кг, яка підписана та скріплена печаткою вантажовідправника, підписано перевізником та скріплено його печаткою.

- від 04.01.2012 року на перевезення вантажу за маршрутом: м. Городок (Львівська область) -м. Лебедянь (Ліпецька область, Російська Федерація), дата завантаження: 12.01.2012 р., вага нетто -до 20 т, дата розвантаження: 16.01.2012 р., вартість перевезення: 21 000,00 грн., умови оплати: до 14 днів після отримання оригіналів. Факт здійснення такого перевезення підтверджено міжнародною товарно-транспортною накладною №036178, продукція відвантажена у 84 металевих бочках; маса нетто 18 900 кг, маса брутто 20 500 кг.

Вказані заявки підписані та скріплені печаткою вантажовідправника та перевізника.

Пунктом 5.2 договору №ПЗ-0000033 від 03.10.2011 року, передбачено, що оплату виконаних робіт замовник (відповідач) проводить протягом 14-ти банківських днів з часу надання перевізником (позивачем) оригіналів транспортних документів ТТН (СМR), акту виконаних робіт, податкової накладної і рахунку.

В матеріалах справи наявні листи ТзОВ «МВ Стеллар», в яких останнє посилаючись на положення п.5.2 договору №ПЗ-0000033 від 03.10.2011 року, вказує про надсилання ТзОВ «Яблуневий дар»: рахунків-фактур, актів виконаних робіт, податкових накладних, CMR, а саме:

- листом №2705 від 30 листопада 2011 року позивач надіслав на адресу відповідача рахунок-фактуру №Мв=01770 від 29.11.2011 року, два примірники акта виконаних робіт №Мв=01770 від 29.11.2011 року, податкову накладну №235 від 29.11.2011 року, міжнародну товарно-транспортну накладну №057015, про що свідчить опис вкладення в цінний лист, реєстр №61 на відправлення кореспонденції за 30 листопада 2011 року;

- листом №3018 від 21 грудня 2011 року позивач надіслав на адресу відповідача рахунок-фактуру №Мв=01981 від 09.12.2011 року, два примірники акта виконаних робіт №Мв=01981 від 09.12.2011 року, податкову накладну №38 від 09.12.2011 року, міжнародну товарно-транспортну накладну №048954, про що свідчить опис вкладення в цінний лист, реєстр №70 на відправлення кореспонденції за 21 грудня 2011 року;

- листом №3100 від 28 грудня 2011 року позивач надіслав на адресу відповідача рахунок-фактуру №Мв=02107 від 27.12.2011 року, два примірники акта виконаних робіт №Мв=02107 від 27.12.2011 року, податкову накладну №169 від 27.12.2011 року, міжнародну товарно-транспортну накладну №048918, про що свідчить опис вкладення в цінний лист, реєстр №73 на відправлення кореспонденції за 28 грудня 2011 року;

- листом №386 від 07 лютого 2012 року позивач надіслав на адресу відповідача рахунок-фактуру №Мв=0000112 від 31.01.2012 року, два примірники акта виконаних робіт №Мв=0000112 від 31.01.2012 року, податкову накладну №163 від 31.01.2012 року, про що свідчить опис вкладення в цінний лист, реєстр №6 на відправлення кореспонденції за 07.02.2012 року;

- листом №398 від 08 лютого 2012 року позивач надіслав на адресу відповідачу міжнародну товарно-транспортну накладну №036178, про що свідчить опис вкладення в цінний лист, реєстр №7 на відправлення кореспонденції за 08 лютого 2012 року.

Слід зазначити, що на вказаних описах вкладення у цінний лист та реєстрах на відправлення кореспонденції наявні відтиски штемпелю пошти.

Проте, відповідач в порушення умов договору, в 14-ти денний термін з моменту отримання наведених вище документів, оплату за надані транспортні послуги не провів. Заборгованість відповідача перед позивачем на момент прийняття рішення становила - 84000,00 грн.

Судом відзначено, що постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270 затверджено Правила надання послуг поштового зв'язку (надалі -Правила), відповідно до п.1 яких, визначено, що вони визначають порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та регулюють відносини між ними. Відповідно до пунктів 59, 61 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007 року №1149 затверджено Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів (надалі -Нормативи). Пунктами 4.1.4, 4.2 Нормативів визначено, що нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): між іншими населеними пунктами різних областей України -Д+5, пріоритетної -Д+4, де Д -день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

З огляду на те, що матеріали справи містять докази надсилання оригіналів документів позивачем відповідачу, враховуючи нормативи пересилання кореспонденції, оскільки відповідачем не надано доказів того, що ним не було отримано листів, які були надіслані на його адресу (наприклад, повідомлення від відділення поштового зв'язку про те, що такі документи не надходили у відділення тощо), суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про виконання позивачем умови договору, а відтак у відповідача виник обов'язок щодо сплати вартості здійснених перевезень. При цьому, при визначенні дат виникнення обов'язку з оплати боргу суд виходив з нормативних значень пересилання кореспонденції.

Слід зазначити, що відповідач у апеляційній скарзі факт надання транспортних послуг не заперечує, а вказує лише, що строк виконання зобов'язання щодо оплати наданих послуг не настав, оскільки позивачем не подано доказів направлення відповідачу документів, передбачених п.5.2 договору №ПЗ-0000033 про надання транспортних послуг від 03.10.2011 року.

Однак, вказане твердження не заслуговує на увагу суду, враховуючи наведені вище докази, які свідчать про направлення відповідних документів на адресу відповідача, передбачених п.5.2 договору про надання транспортних послуг.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до положень ч.1 ст.909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Згідно із ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що позивачем надсилалась на адресу відповідача претензія (від 30.08.2012 року за вих.№3322 з вимогою сплати заборгованості за надані послуги в розмірі 84000 грн. Докази надсилання вказаної претензії та отримання такої відповідачем долучені до матеріалів справи (арк. 24 т.І), однак, відповідач вказану претензію залишив без відповіді та задоволення.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про підставність позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 84000 грн. - основного боргу.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частиною 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Умовами договору №ПЗ-0000033 про надання транспортних послуг від 03.10.2011 року, а саме пунктом 6.6 передбачено, що, у разі не оплати (несвоєчасної оплати) послуг перевізника, замовник виплачує пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи наведене, перевіривши розрахунок пені та 3% річних (уточнений розрахунок до позовної заяви, арк. справи 90 т.І), господарським судом правомірно стягнено з відповідача на користь позивача - 6399,49 грн. пені та 1826,13 грн. - 3% річних.

За таких обставин, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду, в порядку ст.49 ГПУ України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 14.12.2012 року по справі №5015/4353/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар» без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Кравчук Н.М.

Хабіб М.І.