Постанова № 28864140, 23.01.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

Дата ухвалення
23.01.2013
Номер справи
5005/3943/2011
Номер документу
28864140
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2013 року Справа № 5005/3943/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М.- доповідача

суддів: Верхогляд Т.А., Тищик І.В.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.

За участю прокурора: Шафранюк В.М., посвідчення №216 від 22.05.12р.- помічник військового прокурора.

Представники сторін:

від позивача: Калмиков М.С. юрисконсульт 2 кат., довіреність № 67 від 01.01.13;

від відповідача: Поліщук В.В. майор юстиції, довіреність №562 від 30.11.12;

від третьої особи: Шлянін О.В. гол.-спец. юрисконсульт, довіреність №13-10 від 08.01.13;

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу військового прокурора Криворізького гарнізону, м. Кривий Ріг

в інтересах держави в особі окремого загону механізації 26 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту, м. Кривий Ріг

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2012р.

у справі № 5005/3943/2011

за позовом державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до 1936 окремого загону механізації 26 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту, м. Кривий Ріг

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про стягнення 17 922,83 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2012 року у справі № 5005/3943/2012 (суддя Євстигнеєва Н.М.) позов державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ про стягнення 17 922,83 грн. - задоволено повністю.

Стягнуто з 1936 окремого загону механізації 26 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту на користь державного підприємства "Придніпровська залізниця" збитки в розмірі 17 922,83 грн., державне мито в сумі 179,23 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн., про що видано наказ.

Позовні вимоги визнані обґрунтованими судом першої інстанції і рішення мотивовано тим, що при визначенні вартості будівництва за державні кошти усереднені показники кошторисного прибутку в розмірів 7,76 грн./люд.год, зазначені у п.п. 1, 5 Додатка 12 до ДНБ Д.1.1-1.2000 можуть застосовуватися тільки при визначенні вартості будівництва та реконструкції об'єктів залізниці та промислових підприємств і об'єктів виробничого призначення, а не ремонту, і застосовані невірно.

При розрахунку адміністративних витрат повинні розраховуватися тільки ті витрати, які безпосередньо пов'язані з будівельною діяльністю, а не в цілому по організації, тобто показник для розрахунку адміністративних витрат повинен у даному випадку розраховуватися, виходячи з обґрунтованої величини втрат спец фонду за попередній рік по організації і відповідної трудомісткості робіт з виконанням зазначених робіт.

При неможливості такого обліку величина адміністративних витрат, що відносяться до обслуговування та управління будівельною дільницею, може бути визначена, як частка цих витрат за попередній рік і загальної вартості адміністративних витрат організації.

Роз'яснення щодо порядку визначення показників адміністративних витрат надані Мінрегіонбудом України у збірниках «Ціноутворення у будівництві» за №11 за 2008 рік, стор.1118 та №1 за 2010 рік стор. 92-94.

Внаслідок порушення правильності визначення цих показників сталося завищення виконаних робіт, вартість яких була перерахована 17 922,83 грн., що і є причиною виникнення спору.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2012 року до Дніпропетровського апеляційного господарського суду звернувся військовий прокурор Криворізького гарнізону, м. Кривий Ріг в інтересах держави в особі окремого загону механізації 26 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту, м. Кривий Ріг з апеляційною скаргою, в якій останній посилаючись на те, що:

- акти виконаних робіт були підписані на підставі розрахунку вартості виконаних робіт із демонтажу 1 км старопридатної рейко-шпальної решітки, який являвся додатком до договору та підписаний і завірений печатками з обох сторін;

- розрахунок був включений до тендерної документації, був предметом перевірки у тендерному комітеті та дана тендерна пропозиція була акцептована з боку ДП «Придніпровська залізниця»;

- позивач і відповідач відносяться до державної сфери управління, а тому не може йти мова про нанесення збитків інтересам держави;

Скаржник просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2012 року і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.06.2012 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду у судовому засіданні колегією суддів у складі: головуючий суддя: Білецька Л.М. (доповідач), судді: Верхогляд Т.А., Тищик І.В.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.08.2012 року у справі призначена судова будівельно - технічна експертиз.

На підставі розпорядження в.о. голови суду Крутовських В.І. №1159 від 13.08.2012 року справа була передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Білецька Л.М. (доповідач), судді: Джихур О.В., Тищик І.В.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.08.2012 року зупинено провадження у справі та призначена судова будівельно - технічна експертиза.

Згідно вимог статті 48 ГПК України, оплата за проведення призначеної експертизи була покладена на ДП «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ.

Станом на 14.01.2013 року в матеріалах справи відсутні докази оплати зазначеної експертизи.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.01.2013 року поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 23.01.2013 року на 10-00 год.

П.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року, № 6 «Про судове рішення» встановлено, що рішення може прийматися тільки тим суддею (суддями), який брав участь у розгляді справи з його початку.

В разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 ГПК строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

Оскільки, розпорядженням в.о. голови суду Крутовських В.І. №1159 від 13.08.2012 року було замінено склад колегії суддів, то і перебіг процесуального строку вирішення спору починається з цієї дати заново та закінчується 14.03.2013 року, оскільки заміна складу колегії відбулась 13.08.2012 року і тією ж датою зупинено провадження у справі, поновлено 14.01.2013 року.

04.07.2012 року від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що підрядником для визначення кошторисного прибутку застосовано усереднений показник у розмірі 7,76 та 6,29 грн./люд.год., а для визначення адміністративних витрат усереднений показник - 1,79 грн./люд.-год. від загальної кошторисної трудомісткості робіт.

Вказані показники передбачені пунктами 1 додатків 12 та 13 до ДБН Д. 1.1 -1-2000 і можуть застосовуватися при визначенні вартості робіт з нового будівництва або реконструкції особливо складних інженерних споруд (залізниці), тоді як фактично виконувалися роботи з переробки, з розшивання, зі збирання та розбирання рейко-шпальних решіток на ланко-збиральних базах КМС № 80 та КМС № 136 для ремонту залізничних колій.

При визначенні вартості ремонтних робіт застосовуються усереднені показники з визначення кошторисного прибутку та адміністративних витрат, вказані в п.14 додатка 12 (п.15 у редакції Зміни № 6 до ДБН Д.1.1-1-2000) та п.4 додатка 13 до ДБН Д.1.1-1-2000 і становлять відповідно 2,71 грн./люд.-год. та 1,23 грн./люд.-год.

Відповідно до п.3.1.18.2 ДБН Д.1.1-1-2000 (з урахуванням Зміни № 6): «По будовах (об'єктах), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності, розмір кошторисного прибутку приймається з урахуванням рекомендованих Держбудом за погодженням з Мінекономіки усереднених показників Додаток № 12 до ДБН Д.1.1-1-2000.

Відповідно до роз'яснень Мінрегіонбуду України, наданих у Збірнику «Ціноутворення у будівництві» № 9 за 2008 рік, стор. 44-45, усереднені показники для визначення розміру кошторисного прибутку, наведені в пп. 1,4-14 Додатку № 12 до ДБН Д.1.1-1-2000 (в редакції Зміни № 6), розраховано по видах будівництва для визначення розміру кошторисного прибутку для робіт з нового будівництва і реконструкції будов (об'єктів). Для визначення вартості ремонтних робіт розраховано показник, наведений в п.15 Додатку № 12 до ДБН Д.1.1-1-2000 (в редакції Зміни № 6).

Таким чином, при визначенні вартості будівництва за державні кошти усереднені показники кошторисного прибутку в розмірі 7,76 грн./люд.-год. та 6,2 грн./люд.-год., зазначені у пп.1, 5 Додатка № 12 можуть застосовуватися тільки при визначенні вартості будівництва та реконструкції об'єктів залізниці та промислових підприємств і об'єктів виробничого призначення, а не ремонту.

04.07.2012 року від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що рішення господарського суду винесено з дотриманням всіх норм матеріального та процесуального права, обставини справи судом розглянуті з урахуванням положень ст.ст. 32, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України, на підставі доказів поданих сторонами спору, а апеляційна скарга не є обґрунтованою та не підлягає задоволенню.

23.01.2013 року в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини постанови у справі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог апеляційної, оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник відповідача (скаржника) та прокурор підтримали доводи наведені в апеляційні скарзі та просили рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2212 року скасувати, в задоволенні позовних вимог ДП «Придніпровська залізниця» відмовити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга військового прокурора Криворізького гарнізону, м. Кривий Ріг в інтересах держави в особі окремого загону механізації 26 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту, м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2012р. у справі № 5005/3943/2011 підлягає задоволенню, рішення суду має бути скасоване, у задоволенні позовних вимог слід відмовити з таких підстав.

27 вересня 2010 року Державною фінансовою інспекцією у Дніпропетровській області проведено перевірку (ревізію) на предмет законності проведення тендерних процедур, про що складено акт від 27.09.2010 року № 05-21/73.

Цією ревізією з питання правильності визначення вартості виконаних робіт встановлено завищення вартості виконаних підрядних робіт відповідачем внаслідок невірного розрахунку адміністративних витрат та суми прибутку, чим порушено вимоги п.п. 3.2.12.1 та п. 4.3 «Правил визначення вартості будівництва» (БН Д.1.1-1-2000), затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 року №174 (із змінами і доповненнями) та п. 1.8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року в частині внесення недостовірних даних до Актів приймання виконаних підрядних робіт за типовою формою №КБ-2в.

У відповідності до діючої на час укладення договору між сторонами постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 року № 921 "Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", державний нагляд (контроль) у сфері закупівель у межах їх повноважень здійснюється уповноваженим органом, органами державної контрольно-ревізійної служби, Державним казначейством, Держкомстатом, Антимонопольним комітетом, а також Рахунковою палатою і правоохоронними органами (п.93).

Органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері закупівель в межах повноважень, визначених Конституцією і законами України, виконують такі функції: органи державної контрольно-ревізійної служби:

- контроль за додержанням замовниками вимог цього Положення;

- складення протоколів про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства у сфері закупівель;

- співпраця з органами державної влади щодо запобігання проявам корупції у сфері закупівель;

- подання відповідних матеріалів до правоохоронних органів;

- інші функції, передбачені законодавством.

Законом України «Про державну котрольно-ревізійну службу в Україні» до функцій котрольно-ревізійної служби віднесено перевірка державних закупівель.

Висновок ДФІ у Дніпропетровській області, а також висновки суду першої інстанції ґрунтувалися на тому, що у ході узгодження тендерної документації та процедури проведення тендерних торгів, а внаслідок цього і в самому договорі (зокрема, у додатках) відбулося неправильне застосування при визначенні вартості будівництва за державні кошти усереднених показників кошторисного прибутку в розмірі 7,76 грн./люд.год., зазначені у п.п. 1,5 Додатка 12 до ДНБ Д.1.1-1.2000 можуть застосовуватися тільки при визначенні вартості будівництва та реконструкції об'єктів залізниці та промислових підприємств і об'єктів виробничого призначення, а не ремонту.

При розрахунку адміністративних витрат повинні розраховуватися тільки ті витрати, які безпосередньо пов'язані з будівельною діяльністю, а не в цілому по організації, тобто показник для розрахунку адміністративних витрат повинен у даному випадку розраховуватися, виходячи з обґрунтованої величини втрат спецфонду за попередній рік по організації і відповідної трудомісткості робіт з виконанням зазначених робіт.

При неможливості проведенні зазначеного обліку величина адміністративних витрат, що відносяться до обслуговування та управління будівельною дільницею, може бути визначена, як частка цих витрат за попередній рік і загальної вартості адміністративних витрат організації.

Роз'яснення щодо порядку визначення показників адміністративних витрат надані Мінрегіонбудом України у збірниках «Ціноутворення у будівництві» за №11 за 2008 рік, стор.1118 та №1 за 2010 рік стор. 92-94.

Акт ДФІ у Дніпропетровській області підписаний із запереченнями (т.1 а.с.37), розрахунки не наведені у суді першої інстанції.

Фактично, як вбачається з тендерної документації (т.1 а.с.70), її предметом були роботи по перебірці старопридатної рейко-шпальної решітки із залізобетонними шпалами (код ДК 016-97 45.23.1(Будівництво автострад, доріг, вулиць, залізниць, злітно-посадкових смуг аеродромів).

Відповідно до п.3.1.18.2 ДБН Д.1.1-1-2000 (з урахуванням зміни №6) по будовах (об'єктах), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ, організацій державної власності, розмір кошторисного прибутку приймається з урахуванням рекомендованих Держбудом за погодженням з Мінекономіки усереднених показників (Додаток 12 до ДБН Д1.1-1-1-2000).

Відповідно до роз'яснень Мінрегіонбудом України (Збірник «Ціноутворення у будівництві» №9 за 2008 рік стор.44-45, усереднені показники для визначення розміру кошторисного прибутку, наведені у пп.1 4-14 Додатку 12 до ДБН Д1.1-1-1-2000 (в редакції Зміни№6), розраховано по видах будівництва для визначення розміру кошторисного прибутку для робіт з нового будівництва і реконструкції будов (об'єктів) для визначення вартості ремонтних робіт розраховано показник, наведений у п.15 Додатку 12 до ДБН Д.1.1-1-2000( в редакції Зміни № 6).

Колегія суддів зауважує, що судом першої інстанції і апеляційним господарським судом були призначені експертизи на предмет перевірки правильності застосування спірних показників, але експертизи не були проведені через невиконання клопотання про ненадання додаткових матеріалів відповідачем, і через неоплату, внаслідок чого, матеріали справи повернулися без виконання, тому справа розглянута за наявними доказами у справі.

За результатами перевірки ДФІ у Дніпропетровській області направило ДП «Придніпровська залізниця» вимогу, у відповідності до якої запропонувало йому звернутися до суду з позовом про стягнення заподіяних збитків.

Завищення вартості підрядних робіт позивач вважав збитками.

З такими висновками апеляційний господарський суд не може погодитися з наступних підстав.

Питання стягнення збитків у господарській діяльності врегульовано ст.ст.224,225 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Зокрема, ст.224 ГК України унормовано, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Стаття 225 ГК України визначає склад та розмір відшкодування збитків , зокрема, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Законом щодо окремих видів господарських зобов'язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.

Сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами. Не допускається погодження між сторонами зобов'язання щодо обмеження їх відповідальності, якщо розмір відповідальності для певного виду зобов'язань визначений законом.

Кабінетом Міністрів України можуть затверджуватися методики визначення розміру відшкодування збитків у сфері господарювання.

Склад збитків, що підлягають відшкодуванню у внутрішньогосподарських відносинах, визначається відповідними суб'єктами господарювання - господарськими організаціями з урахуванням специфіки їх діяльності.

Системний аналіз закону дозволяє дійти до висновку, що для відшкодування збитків слід доказати чотири елементи складу господарського правопорушення, а саме:

- протиправна поведінка відповідача;

- розмір збитків;

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою і заподіяними збитками;

- вина заподіювача збитків.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, на вищенаведені вимоги Закону уваги не звернув, так само, як і на ту обставину, що у даній ситуації, яка склалася у правовідносинах між сторонами, спірні показники були частиною тендерної документації, яка пройшла відповідну перевірку і щодо неї досягнуто домовленостей обидвома сторонами, що знайшло своє відображення в умовах укладеного договору на виконання підрядних робіт від 22 червня 2009 року № ПР/11-09 № 372/НЮ з додатками (т.1 а.с.21-23).

Тобто вина відповідача у завищенні вартості підрядних робіт відсутня, так само, як і його протиправна поведінка.

Що стосується спірних показників, то перевіряючи доводи в цій частині, аналізуючи положення ДБН Д.1.1-1-2000, суд встановив, що усереднений показник для визначення розміру кошторисного прибутку 7.76 грн./люд.год. (позиція 1) застосовується, як для особливо складних інженерних споруд (у тому числі ГЕС, ядерні установки, об'єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, шахти, метрополітени, тунелі, мости, аеродроми, гідротехнічні споруди тощо), особливо складні технічно або архітектурно громадські будівлі та споруди, залізниці, магістральні мережі (у тому числі магістральні трубопроводи і споруди газо-нафтопродуктів, міжміські лінії зв'язку, високовольтні мережі 35 кВ і вище), що обґрунтовуються проектом (т.1 а.с.134).

Пропозиція ДФІ у Дніпропетровській області застосувати до спірних правовідносин менший показник 2,71 грн./люд.год. (позиція 15) не може бути визнана правильною, оскільки він стосується ремонту житла, об'єктів соціальної сфери, комунального призначення та благоустрою (там само).

Що стосується застосування усередненого показника для визначення розміру адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій грн./люд.год., сторонами застосовано показник 1,79 який розповсюджується в тому числі і на залізниці (т.1 а.с. 135).

Показник 1,23 не може бути взято до уваги (позиція 4) (там само), оскільки він стосується доріг, благоустрою, озеленення, об'єктів інженерної інфраструктури (інженерні мережі та споруди) в міській зоні та сільській місцевості. Ремонт житла, об'єктів соціальної сфери, комунального призначення та благоустрою, але ці роботи не були предметом договору.

Відповідно до Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 10.12.1996р. № 02-5/422 "Про судове рішення" - рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

Неправильне встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи призвело до того, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального права, що у відповідності до п.п. 3,4 ч.1 ст. 104 ГПК України, є підставою для скасування судового рішення.

У справі слід прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ДП «Придніпровська залізниця», через недоведеність підстав позову.

Згідно ст.49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.49,99, 101-105 ГПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу військового прокурора Криворізького гарнізону, м. Кривий Ріг в інтересах держави в особі окремого загону механізації 26 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту, м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2012р.у справі № 5005/3943/2011 задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2012р.у справі № 5005/3943/2011 скасувати.

В задоволенні позовних вимог державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ до 1936 окремого загону механізації 26 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту, м. Кривий Ріг, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ про стягнення 17 922,83 грн. відмовити.

Стягнути з державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ на користь Державного бюджету України:

- суму судового збору за подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в розмірі 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп.

Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя І.В. Тищик

Повний текст постанови складений 25.01.2013 року.

Попередній документ : 28863659
Наступний документ : 28864364