Рішення № 28864090, 24.01.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.01.13 Справа № 5021/1936/12.

за позовом Публічного акціонерного товариства «Слов'янські шпалери - КФТП», м. Корюківка, Чернігівська область

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Сумський фарфоровий завод», м. Суми

про стягнення 40 415 грн. 34 коп.

СУДДЯ Резніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: Бендза О.М., довіреність №7 від 23.01.2012р.

Шеремет А.С., довіреність №8 від 21.01.2013р.

Від відповідача: Волощенко Д.О., довіреність №3/10 від 03.01.2013р.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 40 415 грн. 34 коп. заборгованості по договору №2 від 14.01.2010р.

Представник позивача в дане судове засідання подав довідку в якій зазначив, що в рахунку-фактурі №4070 від 24.08.2010р. було помилково вказано договір №7 від 10.02.2010р. та в рахунках-фактури №3540 від 11.03.2011р., №3708 від 28.03.2011р. також помилково вказано договори №15 від 01.03.2011р., №7 від 12.02.2010р.

Також, представник позивача пояснив, що між позивачем та відповідачем був укладений тільки договір №2 від 14.01.2010р., всі поставки здійснювались згідно договору №2 від 14.01.2010р., будь-які інші господарські договори з відповідачем не укладалися.

Крім цього, представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначив, що 21.01.2013р. відповідач перерахував на рахунок позивача 1000 грн. 00 коп. Тому, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по договору №2 від 14.01.2010р. в сумі 39 415 грн. 34 коп. Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Представник відповідача в дане судове засідання подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач частково заперечує проти вимог позивача про стягнення заборгованості у сумі 40 415 грн. 34 коп., оскільки 21.01.2013р., відповідачем було здійснено часткову сплату заборгованості на суму 1000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №451 від 21.01.2013р.

При цьому, представник відповідача в судовому засіданні усно зазначив, що заборгованість в сумі 39 415 грн. 34 коп. визнає в повному обсязі, однак у зв'язку з скрутним фінансовим становищем підприємства не має можливості погасити виниклу заборгованість одразу.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

02.03.2011р. Відкрите акціонерне товариство «Корюківська фабрика технічних паперів», згідно рішення загальних зборів акціонерів, перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Слов'янські шпалери - КФТП».

Між позивачем та відповідачем 14.01.2010р. був укладений договір №2, за умовами п.1.1. якого продавець (позивач) зобов'язується поставити і передати у власність покупця (відповідача) відходи флізелінових шпалер (лист 1,06х0,85 м) - (товар), а покупець прийняти у власність товар та здійснити розрахунок на умовах цього договору.

Згідно п. 4.1 договору датою поставки партії товару вважається дата прийому-передачі товару зазначена у відповідній накладній (відповідному товаросупроводжувальному документі).

Умови поставки - самовивоз (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору, покупець оплачує вартість придбаного товару на умовах - відстрочка 5 банківських діб з моменту відвантаження партії товару.

Строк дії договору визначений у п. 9.1 договору, в якому зазначено, що цей договір набуває чинності з дати його укладання і є дійсним до 14 січня 2011р. При закінченні строку дії цього договору, якщо у покупця залишаються невиконаними зобов'язання за цим договором, то строк дії договору подовжується на термін до моменту їх повного виконання лише у відношенні таких зобов'язань (п. 9.2 договору).

Так, згідно рахунків-фактури та видаткових накладних за лютий 2010р., червень 2010р., серпень-грудень 2010р., лютий та березень 2011р., позивач поставив відповідачу за договором №2 від 14.01.2010р. товар на загальну суму 40 415 грн. 34 коп., за яку відповідач у встановлений договором строк оплати розрахунок не провів (копії вказаних рахунків-фактури та видаткових накладних долучені до матеріалів справи).

При цьому, у вищевказаних рахунках-фактури та видаткових накладних зазначено, що поставка товару здійснювалася на підставі та відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем договору №2 від 14.01.2010р.

Факт отримання відповідачем продукції за договором підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними на яких міститься підпис представника відповідача.

Крім цього, між позивачем та відповідачем був підписаний акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу станом на 31.12.2011р. склала 40 415 грн. 34 коп. (вказаний акт підписаний повноважними представниками сторін).

Але, як пояснив представник позивача, відповідач розрахунки з позивачем не провів, тому позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Таким чином, на день подачі позовної заяви до суду, заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу склала 40 415 грн. 34 коп., що підтверджується матеріалами справи.

В дане судове засідання представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначив, що 21.01.2013р. відповідач перерахував на рахунок позивача 1000 грн. 00 коп. Тому, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по договору №2 від 14.01.2010р. в сумі 39 415 грн. 34 коп. Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 2 статті 612 Цивільного кодексу України встановлює норми, згідно яких боржник вважається таким, що прострочив своє зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його в строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, вимоги позивача згідно заяви про зменшення позовних вимог визнані в повному обсязі, тому суд позовні вимоги щодо стягнення 39 415 грн. 34 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 610, 612 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумський фарфоровий завод» (40007, м. Суми, вул. Харківська, 111, код 00310433) на користь Публічного акціонерного товариства «Слов'янські шпалери - КФТП» (15300, Чернігівська область, м. Корюківка, вул. Предзаводська, 4, код 00278876) 39 415 грн. 34 коп. основного боргу та 1 609 грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.01.2013р.

СУДДЯ /Підпис/ О.Ю. Резніченко