ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
24.01.13р. Справа № 19/904/240/2013
За позовом Приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи", м. Київ
до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", м. Дніпродзержинськ
про стягнення 63 500,00 грн.
Суддя Петренко І.В.
при секретарі: Пономарьові Є.О.
Представники:
Від позивача: Борійчук О.П. - дов. від 20.11.12р.
Від відповідача: Бразалук Л.В. - дов. від 30.01.12р.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач - Приватне акціонерне товариство "Інформаційні комп'ютерні системи", м. Київ звернувся до господарського суду Дніпропетровського області з позовом до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", м. Дніпродзержинськ про стягнення суми основного боргу у розмірі 63 500,00 грн. та судових витрат.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 11-1101-02 від 14 червня 2011р.
Представник позивача підтримує позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні в повному обсязі.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву відповідно до якого визнає факт отримання від позивача товару на загальну суму 133 500,00 грн. та факт часткового розрахунку у розмірі 70 000,00 грн., але в позові просить відмовити, оскільки позивач здійснив відвантаження товару без 100 % передоплати та строк виконання зобов'язання не встановлено.
Крім цього від відповідача надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду на шість місяців, обґрунтовуючи свою заяву тим, що у даний час виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі 19/904/240/2013 може призвести до погіршення фінансового становища підприємства - відповідача.
Представник позивача заперечує проти задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення господарського суду шляхом надання відстрочки на 6 (шість) місяців, але не заперечує проти надання відстрочки на менший строк (2 місяці).
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
14 червня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №11-1101-02, відповідно до якого Приватне акціонерне товариство "Інформаційні комп'ютерні системи" зобов'язалось поставити Публічному акціонерному товариству "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" товар, що визначається специфікаціями до Договору.
Відповідно до п.4.2 Договору оплата за поставлений товар здійснюється у порядку, вказаному у Специфікаціях. Якщо в умовах оплати в переоплата, то обов'язково надання рахунку на передоплату і податкової накладної на суму передоплати. Податкові накладні надаються протягом 5 календарних днів від дати проведення повної або часткової оплати.
Пунктом 4. Специфікації №8 (Додаток №8 до Договору) передбачена 100% передоплата,
після надання рахунку на оплату. Загальна сума Специфікації № 8 складає 133 500,00 (сто
тридцять три тисячі п'ятсот гривень 00 коп.) у тому числі ПДВ - 22 250,00 грн.
На виконання п.4 Специфікації № 8 Позивач виставив Відповідачу рахунок на оплату № СДн-18705 від 14 грудня 2011 року на суму 133 500,00 грн.
21.12.2011р. Відповідач здійснив часткову оплату згідно рахунку №СДн-18705 від 14 грудня 2012 року на суму 70 000, 00 грн.
Не зважаючи на те, що Відповідач здійснив лише часткову оплату згідно рахунку № СДн-18705 від 14 грудня 2011 року, Позивач здійснив у повному обсязі поставка товару, передбаченого Специфікацією № 8, на загальну суму 133 500,00 грн., що підтверджується наступними документами:
видаткова накладна №СДн-18705.01 від 09.04.2012 року на суму 66750,00 грн.;
видаткова накладна № СДн-18705.02 від 14.05.2012 року на суму 66750,00 грн.
Таким чином, станом на 26.12.2012р. сума основного боргу Відповідача перед Позивачем
за Договором становить 133 500,00 - 70 000,00 = 63 500,00 грн. (шістдесят три тисячі п'ятсот гривень 00 коп.).
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.
Позивач звертався до Відповідача із Претензією № 472 від 04.12.2012р. щодо оплати боргу за Договором. Вказана Претензія була відправлена Відповідачу 06.12.2012р. цінним листом з описом та отримана Відповідачем 10.12.2012р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (див. додаток). Однак Відповідач досі не відповів на Претензію та не здійснив оплати боргу. Тому Позивач був змушений звернутися за захистом своїх прав до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Якщо сторона ( її представник, повноваження якого не обмежені ) визнавала обставини, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, суд посилається на це в рішенні як на підставу звільнення від доказування цих обставин. У разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом ( п. 11 постанова Пленуму Верховного Суду України N 14 від 18.12.2009 „Про судове рішення у цивільній справі").
Ст. 83 ГПК України передбачає, що господарський суд, приймаючи рішення. Має право відстрочити виконання рішення.
З огляду на те, що Позивач не заперечує проти задоволення клопотання Відповідача про відстрочення виконання рішення господарського суду строком на 2 місяці, господарський суд знаходить достатньо підстав для задоволення клопотання Відповідача стосовно відстрочення виконання судового рішення на два місяці, до 24.03.13р.
Докази сплати заборгованості в добровільному порядку сторонами не представлені.
На підставі вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки
Судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки позов задоволено повністю.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 216, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 1,2,12,21,32,35,36,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", 51925, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, буд. 18-Б (п/р 26000081448600 в ПАТ "Райфайзен Банк Аваль", МФО 305653, ідентифікаційний код 05393043) на користь Приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи", 03005, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 31-33 ( п/р 26005301009900 в ПАТ "ВТБ Банк" м. Київ, МФО 321767, ідентифікаційний код 21670779) суму основного боргу у розмірі 63 500 (шістдесят три тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. та суму 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору, про що видати наказ.
Відстрочити виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі № 19/904/240/2013 від 24.01.13р. на 2 (два) місяці до 24.03.13р.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.
Суддя І.В. Петренко Повне рішення складено 25.01.13р.
Судове рішення № 28863577, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 24.01.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 19/904/240/2013. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: