Рішення № 28863559, 22.01.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 січня 2013 р. Справа № 5004/1658/12за позовом приватного акціонерного товариства "Луцькавтодор", м. Луцьк

до Луцької міської ради, м. Луцьк

про визнання права власності

Суддя Слободян П. Р.

Секретар судового засідання Ведмедюк М. П.

За участю представників сторін:

від позивача: Козак А.Ю. - довіреність у справі

від відповідача: н/з.

Суть спору: позивач - приватне акціонерне товариство "Луцькавтодор" /правонаступник ЗАТ "Луцькавтодор" та ТзОВ підприємства "Луцькавтодор", згідно п.п. 1.1, 1.2. Статуту від 18.03.2011р./ звернувся з позовом до Луцької міської ради про визнання права власності на об'єкти нерухомості, що знаходяться в м. Луцьку по вул. Дубнівська, 66, зокрема:

- профілакторій № 3 загальною площею 283,80 м2;

- склад загальною площею 677,0 м2;

- склад загальною площею 146,6 м2;

- модуль "Кисловодськ" загальною площею 1045,9 м2;

- котельня для сушіння деревини загальною площею 383,1 м2.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що зазначені об'єкти були отримані позивачем згідно мирової угоди від 06 квітня 2000 року, яка була затверджена ухвалою Луцького міського суду від 22.01.2001р. Відповідно до затвердженої судом мирової угоди від 06.04.2000р. позивачу було передано вказане нерухоме майно в забезпечення розрахунків за виконані роботи по договору підряду № 20 від 17.05.1999р. З дати підписання даної мирової угоди сторони рахують виконаними вимоги виконавчого напису, вчиненого 13.07.1999р., в частині виконання договору підряду № 20 від 17.05.1999р.

Луцька міська рада в своїх поясненнях від 22.01.2013р. № 1.1-8/406 не заперечує проти набуття позивачем прав на спірні об'єкти нерухомого майна згідно мирової угоди від 06 квітня 2000 року. Відповідно до затвердженої судом мирової угоди від 06.04.2000р. позивачу було передано нерухоме майно, зазначене в позовній заяві, в забезпечення розрахунків за виконані роботи по договору підряду № 20 від 17.05.1999р. Відповідач просить проводити розгляд справи без участі представника міської ради.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог. Висновок суду ґрунтується на наступних встановлених обставинах:

На виконання розпорядження Луцької міської Ради № 216-рр від 19.05.1999р. "Про заставу", управлінням житлово-комунального господарства Луцького міськвиконкому було прийнято на баланс майно міської комунальної власності у складі групи інвентарних об'єктів, що знаходяться в користуванні підприємства "Луцькавтодор". Луцькою міською радою було уповноважено управління житлово-комунального господарства Луцького міськвиконкому укласти договір застави, в якому використати як предмет застави майно міської комунальної власності у складі групи інвентарних об'єктів, що знаходяться в користуванні підприємства "Луцькавтодор", для забезпечення виконання вимоги по розрахункам за виконані роботи по договору підряду.

Відповідний договір застави був укладений сторонами 01 червня 1999 року. На підставі даного договору застави приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Федош М.В. 13.07.1999р. було вчинено виконавчий напис, яким звернуто стягнення на заставне майно, яке знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Дубнівська 66, згідно з описом, який є додатком до договору застави.

Державним виконавцем Луцького міського ВДВС в процесі виконавчого провадження було складено акт опису і арешту майна від 29.09.1999р., згідно якого накладено арешт на заставне майно.

В ході виконавчого провадження між позивачем та управлінням житлово-комунального господарства 06 квітня 2000 року було укладено мирову угоду, яка подана на затвердження до суду. Ухвалою Луцького міського суду від 22.01.2001р. дану мирову угоду було затверджено.

Позивач згідно мирової угоди від 06.04.2000р., яка затверджена ухвалою суду від 22.01.2001р., набув право власності на наступне нерухоме майно, яке знаходиться в місті Луцьку по вулиці Дубнівська, 66: гараж для стоянки механізмів, модуль "Кисловодськ", профілакторій № 1, профілакторій № 2, профілакторій № 3, склад, котельня, бензозаправка, адміністративно-побутовий корпус.

На частину об'єктів, отриманих позивачем за мировою угодою від 06.04.2000р., позивач отримав реєстраційні свідоцтва на право власності, а саме зареєстровано право власності на адміністративно-побутовий корпус, гараж для стоянки механізмів, бензозаправку, профілакторій № 1 та профілакторій № 2. Зареєструвати право власності на решту будівель позивач не зміг і на даний час така можливість втрачена у зв'язку із проведеними переобладнаннями даних приміщень.

Відповідач - Луцька міська Рада, листом № 1.1-15/6997 від 13.12.2012р. відмовила в оформленні права власності на спірні об'єкти нерухомого майна у зв'язку з їх реконструкцією.

Перелічені об'єкти нерухомого майна по вулиці Дубнівська, 66 в м. Луцьку відносяться до об'єктів, що підлягають інвентаризації як це передбачено Інструкцією "Про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна", затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001р. (з наступними змінами та доповненнями) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 582/5773 від 10.07.2001р., а отже й визнанню права власності на них.

Позивач, як власник отриманих об'єктів нерухомого майна, провів їх реконструкцію, внаслідок чого змінилась їх площа. Технічну інвентаризацію цих об'єктів проведено КП "Волинське обласне БТІ" і видано відповідні технічні паспорти, які є в матеріалах справи.

У відповідності до виготовлених та виданих Волинським обласним бюро технічної інвентаризації технічних паспортів на приміщення по вул. Дубнівська, 66 станом на 03.09.2012р., передбачено самовільно прибудовані приміщення:

- профілакторій № 3 (Д-1) загальною площею 283,80 м2, в тому числі самочинно збільшено на 191,2 м2 (приміщення № 6);

- склад (І-1) загальною площею 677,0 м2, в тому числі самочинно збільшено на 290,4 м2 (приміщення № 11, № 12);

- склад (М-1) загальною площею 146,6 м2, в тому числі самочинно переобладнано 146,6 м2 (приміщення № 1 - 8) за відсутності проектно-дозвільної документації;

- модуль "Кисловодськ" (К-1) загальною площею 1045,9 м2, в тому числі самочинно збільшено на 118,7 м2 (приміщення № 5 - 10);

- котельня для сушіння деревини (Е-1) загальною площею 383,1 м2, в тому числі при переобладнанні котельні під котельню для сушіння деревини самочинно збільшено на 319,3 м2 (приміщення № 5 - 9).

Згідно ч.ч 1, 2, 5 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Самочинні добудови здійснені позивачем на земельній ділянці (м. Луцьк, вул. Дубнівська, 66), яка була відведена йому для обслуговування виробничої бази, що підтверджується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серія ІІ-ВЛ № 001991 від 16.07.1996р.

Добудова приміщень до об'єктів нерухомості не порушує прав власників та користувачів суміжних земельних ділянок та інших осіб і не завдає істотної шкоди навколишньому природному середовищу та державі, здійснена з дотриманням державних будівельних, архітектурних, санітарних, пожежних, екологічних норм і правил.

Так, згідно висновку експертного дослідження № О-246 від 27.11.2012р., проведеного Волинською Торгово-промисловою палатою (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 12183/11 від 14.07.2011р., виданого Фондом державного майна України; експерт Серединський Олександр Анатолійович, свідоцтво № 168 від 30.09.2011р., свідоцтво про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів № 4038 від 19.11.2002р.) будівлі по своїм об'ємно-планувальним та конструктивним рішенням відповідають вимогам Державних будівельних норм України ДБН В.2.2-9-99 "Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди", в тому числі по пожежній безпеці і санітарно-гігієнічним вимогам та інженерному обладнанню, а також вимогам ДБН 360-92** "Планування і забудова міських та сільських поселень", ДБН В.1.1-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва".

Здійснена добудова не впливає на наявність і функціонування існуючих мереж (трубопроводів з водопостачання, газопроводів, електрокабелів, телефонних кабелів тощо), про що є погодження відповідних служб і установ на технічному звіті по інженерно-геодезичних вишукуваннях території по вул. Дубнівська, 66 в місті Луцьку /в матеріалах справи/.

Частиною 1 ст. 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації

Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч.ч. 1, 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання права власності.

У відповідності з ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає до уваги тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, наявність в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони. Приймаючи до уваги заяву позивача від 22.01.2013р., витрати по сплаті судового збору покладаються на останнього.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 15, 16, 182, 376 ЦК України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати за приватним акціонерним товариством "Луцькавтодор" (43010, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Дубнівська, 66, код ЄДРПОУ 13349767) право власності на об'єкти нерухомого майна, що знаходяться по вулиці Дубнівська, 66 в місті Луцьку, а саме:

- профілакторій № 3 загальною площею 283,80 м2;

- склад загальною площею 677,0 м2;

- склад загальною площею 146,6 м2;

- модуль "Кисловодськ" загальною площею 1045,9 м2;

- котельня для сушіння деревини загальною площею 383,1 м2.

Повний текст рішення складено 25.01.2013р.

Суддя П. Р. Слободян