Рішення № 28852829, 23.01.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.01.2013Справа №5002-26/ 3949-2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа Папір», м. Київ

до відповідача Державного підприємства «Видавництво і друкарня «Таврида»,

м. Сімферополь АР Крим

про стягнення 55222,26 грн.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

від позивача - Єгоров Ю.Ю., представник за довіреністю №8 від 14.01.2013 р.,

від відповідача - Генріхсон І.М., представник за довіреністю №1 від 08.01.2013 р.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Основа Папір» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства «Видавництво і друкарня «Таврида» суми основної заборгованості в розмірі 49000 грн, пені в розмірі 4827,88 грн та 3% річних у розмірі

1100,89 грн, разом 54928,77 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання за договором поставки товару в частині повної та своєчасної його оплати у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість.

Відповідач з позовом не погоджується. У представленому відзиві посилається на неправильний розрахунок позивачем пені та 3% річних. Також звертає увагу суду на те, що в договорі поставки не зазначено такого виду відповідальності, як стягнення 3% річних від простроченої суми у випадку прострочення оплати поставки.

В ході провадження у справі позивач представив заяву про збільшення позовних вимог відповідно до якої просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 49000 грн, пеню в розмірі 4694,68 грн та 3% річних у розмірі 1527,58 грн.

Розглянувши матеріали справи заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

10.01.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Основа Папір» - Постачальником та Державним підприємством видавництво та друкарня «Таврида» - Покупцем укладено договір поставки №8/О.

Відповідно до п.1.1 даного договору, Постачальник зобов'язується відповідно до умов цього договору поставити та передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар визначений Специфікаціями та накладними, що є невід'ємними частинами цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору, найменування, кількість та ціна товару, що включає вартість упаковки та маркування, вказуються у накладних до цього договору.

За п. 3.1, оплата товару здійснюється Покупцем за кожну поставлену партію на умовах відстрочки оплати на 14 календарних днів, відповідно до Специфікацій до цього договору, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника.

Відповідно до видаткової накладної №S0600134 від 30.01.2012 р. ТОВ «Основа Папір» поставило на користь Державного підприємства «Видавництво і друкарня «Таврида» папір газетний м.А 45 г/м2 ф 84 в кількості 19,896 тон вартістю 128926,08 грн.

05.03.2012 р. ТОВ «Основа Папір» надіслало на адресу Державного підприємства «Видавництво і друкарня «Таврида» лист №27 з вимогою про сплату утвореної заборгованості по поставці товару в сумі 99326,08 грн.

14.03.2012 р. Державне підприємство «Видавництво і друкарня «Таврида» направило на адресу ТОВ «Основа Папір» лист №116 з зазначенням того, що пунктом 2.4 договору №8/О чітко визначає строк виконання зобов'язання Покупця по оплаті за поставлений товар, у зв'язку з чим, вимоги відповідно до яких Постачальник обґрунтовує положенням

ст. 530 Цивільного кодексу України не мають підстав.

05.07.2012 р. між ТОВ «Основа Папір» та ДП «Видавництво і друкарня «Таврида» підписано акт звірки за 1 півріччя 2012 р. за яким встановлено заборгованість останнього в розмірі 49000 грн.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов обґрунтований частково, а отже такий, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

З огляду на правовідносини, які виникли між сторонами у даному спорі, та характеру їх дій, встановлено, що фактично між ТОВ «Основа Папір» та ДП «Видавництво і друкарня «Таврида» виникли правовідносини, що підпадають під дію норм про договір поставки.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно представленої суду накладеної №S0600134 від 30.01.2012 р. (а.с.12) підтверджується як поставка відповідачу товару на вказану позивачем суму в розмірі 128926,08 грн так і отримання відповідачем цього товару.

Відповідач частково оплатив вартість поставленого товару, а саме, в сумі

79926,08 грн.

На день розгляду справи відповідач не представив суду доказів сплати утвореної за ним заборгованості в сумі 49000 грн.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, вимоги про стягнення суми заборгованості у розмірі 49000 грн є обґрунтованими, а тому суд їх задовольняє.

Окрім цього, позивач просить стягнути з відповідача суму пені в розмірі 4694,68 грн та суму 3% річних у розмірі 1527,58 грн.

Відповідач посилається на те, що позивач при розрахунку пені застосував положення п. 5.3 договору поставки за яким, у випадку прострочення Покупцем строків оплати товару Покупець зобов'язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Дійсно, якщо застосовувати наведений у договорі розмір пені то загальна сума пені вираховується у більшій сумі ніж якщо застосовувати подвійну облікову ставку Національного банку України.

Проте, позивач розрахував саме за подвійною обліковою ставкою Національного банку України однак припустився невірного розрахунку суми пені та суми 3% річних.

Частиною 3 статті 549 ЦК України, передбачено, що пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на поставку відповідачу товару 30.01.2012 р. оплата повинна була бути здійснена саме 14.02.2012 р. та у зв'язку з нездійсненням такої, позивач вірно вирахував строк нарахування пені з 14.02.2012 р. до 14.08.2012 р. проте невірно розрахував саму суму пені.

Так, строк нарахування пені є 183 дні.

Постановою Правління національного банку України від 09.08.2010 р. №377

з 10.08.2010 р. облікова ставка встановлена в розмірі 7,75%.

Постановою Правління національного банку України від 21.03.2012 р. №102

з 23.03.2012 р. облікова ставка встановлена в розмірі 7,5%.

Отже, в період з 14.02.2012 р. по 22.03.2012 р. в межах 38 днів подвійна облікова ставка повинна застосовуватися в розмірі 15,5%, а в період з 23.03.2012 р. по 14.08.2012 р. в межах 145 днів в розмірі 15%.

Враховуючи те, що штрафна санкція у вигляді пені передбачена умовами укладеного між сторонами договору, а також те, що її розмір відповідає розміру встановленому діючим законодавством, проте перерахувавши суму пені заявлену до стягнення за прострочення виконання зобов'язання сума пені у розмірі 4694,68 грн підлягає стягненню частково в розмірі 3700,43 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Загальний кількість днів заборгованості, що застосовується при стягненні суми 3% річних становить 332 дні.

Оскільки ДП «Видавництво і друкарня «Таврида» не виконало своїх зобов'язань щодо своєчасного внесення платежів передбачених умовами договору поставки №8/О від 10.01.2011 р., вимога про стягнення нарахованої згідно ст. 625 ЦК України суми у вигляді 3% річних є вмотивованою, однак відповідна сума заявлена до стягнення у розмірі

1527,58 грн та перерахована судом підлягає задоволенню частково в сумі 1333,44 грн.

Належний до сплати судовий збір, суд відносить на відповідача, згідно зі ст. 49 ГПК України.

Суд також повертає з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплачену суму судового збору в розмірі 67,50 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні

23.01.2013.

Повне рішення складено 28.01.2013.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Видавництво і друкарня «Таврида» (Україна, 95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 44, код ЄДРПОУ 05905680, р/р 2600411000057 в ПАТ «ВіЕйБі Банк», м. Київ, МФО 380537, ІПН 059056801297) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа Папір» (юридична адреса:Україна, 01010, м. Київ, вул. Московська, 29-А; фактична адреса: Україна, 01013, м. Київ, вул. Деревообробна, 6-В, код ЄДРПОУ 33939476, р/р 26007050002463 в ПАТ КБ ПриватБанку м. Дніпропетровськ, МФО 305299, ІПН 339394726558) суму заборгованості в розмірі 49000 грн, суму пені в розмірі 3700,43 грн, суму 3% річних в розмірі 1333,44 грн, суму судового збору в розмірі 1609,50 грн.

3. Повернути з Державного бюджету України (УДКСУ у м. Сімферополі АР Крим код ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026 рахунок №31211206783002, відкритий в ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь, за кодом класифікації доходів бюджету 22030001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа Папір» (юридична адреса:Україна, 01010, м. Київ, вул. Московська, 29-А; фактична адреса: Україна, 01013, м. Київ, вул. Деревообробна, 6-В, код ЄДРПОУ 33939476, р/р 26007050002463 в ПАТ КБ ПриватБанку м. Дніпропетровськ, МФО 305299, ІПН 339394726558) суму надмірно сплаченого судового збору в розмірі 67,50 грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. В частині позовних вимог щодо стягнення суми пені в розмірі 994,25 грн та суми 3% річних в розмірі 194,14 грн відмовити.

Суддя О.Л. Медведчук