Ухвала суду № 28842009, 24.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" січня 2013 р. м. Київ К-19742/10

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.-головуючий, судді Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у місті Судак (далі -ДПІ)

на постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.06.2009

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2010

у справі № 2а-6935/08/8

за позовом державного підприємства "Завод шампанських вин "Новий Світ" (далі -Підприємство)

до ДПІ

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.06.2009, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2010, позов задоволено повністю; визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.10.2008 № 0000712301/0, згідно з яким Підприємству визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 131 141,50 грн. (у тому числі 100697 грн. за основним платежем та 30444 грн. за штрафними санкціями), а також податкове повідомлення-рішення від 03.10.2008 № 0000722301/0, за яким позивачеві донараховано податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 15 955,01 грн. (у тому числі 10636,67 грн. за основним платежем та 5318,34 грн. за штрафними санкціями).

На вказані судові акти ДПІ подано касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати прийняті у справі рішення попередніх інстанцій та повністю відмовити у позові, посилаючись на порушення судами вимог пунктів 1.23, 1.4 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку», підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.2 статті 4 та підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Переглянувши судові рішення у межах доводів касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог з урахуванням такого.

Як вбачається з установлених судами обставин справи та підтверджується наявними у ній доказами, ДПІ було проведено виїзну планову перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2008, оформлену актом від 25.09.2008 № 418/23-0/00412665. За наслідками цієї перевірки податковим органом було донараховано оспорювані суми податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

Підставою для оспорюваних донарахувань стало те, що у перевіреному періоді позивач забезпечував своїх працівників безоплатним харчуванням, а також здійснював за власний рахунок організацію новорічного святкування для працівників. Кваліфікувавши вказані операції як безоплатну поставку послуг, ДПІ включила вартість харчування та вартість послуг з організації новорічних свят до бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість Підприємства.

Приймаючи рішення про задоволення цього позову, суди послалися на те, що послуги з харчування та з організації святкування працівникам надавалися не позивачем безпосередньо, а іншим суб'єктом господарювання -приватним підприємством «Есфирь»за замовленням позивача. На підставі цього суди дійшли висновку, що постачальником спірних послуг є саме приватне підприємство «Есфирь», а не позивач у справі, що спростовує висновок податкового органу про виникнення об'єкта оподаткування названими податками саме у позивача.

Однак така оцінка обставин справи є помилковою. Адже працівники Підприємства не перебували у будь-яких договірних правовідносинах з приватним підприємством «Есфирь», тоді як постачальник не обов'язково повинен бути безпосереднім надавачем послуги.

У той же час, як вбачається з установлених судами обставин справи, пунктом 6.28 розділу VI Колективного договору, укладеного Підприємством та його працівниками, передбачено обов'язок позивача організовувати безкоштовні обіди для працівників за рахунок коштів Підприємства.

За змістом підпункту 5.6.1 пункту 5.6 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).

Таким чином, у розглядуваному випадку витрати позивача на оплату харчування його працівників підлягають включенню до валових витрат Підприємства як встановлена за домовленістю сторін виплата, що, в свою чергу, спростовує висновок податкового органу про необхідність відображення вартості спірних послуг у складі валового доходу Підприємства.

Що ж стосується порядку оподаткування ПДВ, то дії позивача з надання харчування працівникам та з організації новорічного святкування не є поставкою товарів (послуг), позаяк у даному випадку між сторонами (працедавцем та працівниками) відсутні правовідносини, пов'язані з реалізацією, оскільки відсутній перехід права власності на товар.

Об'єкт оподаткування ПДВ з вартості харчування виникає у постачальника за операцією з поставки товару позивачеві як покупцю за договором на користь третіх осіб (працівників). А відтак включення податковим органом до об'єкта оподаткування ПДВ Підприємства витрат на організацію новорічного святкування не можна визнати правомірним.

З урахуванням викладеного слід погодитися з висновком судів про протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим процесуальні підстави для скасування оскаржуваних судових актів відсутні.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у місті Судак залишити без задоволення.

2. Постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.06.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2010 у справі № 2а-6935/08/8 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Н.Є. Маринчак Є.А. Усенко