Рішення № 28840097, 26.01.2013, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 1013/7695/2012

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2013 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Линника В.Я,

при секретарі Адаменко А.В., Галдецькій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням доручення та плати за його виконання та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням доручення та плати за його виконання, який позивач мотивує тим, що 12.06.2012 р. він з відповідачкою ОСОБА_2 в усній формі уклали договір доручення, відповідно до якого відповідачка доручила йому оформити її спадкові права на майно, що залишилося після смерті її брата ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (отримати свідоцтва про право на спадщину, зареєструвати їх у відповідних органах); представляти її інтереси в органах державної влади та місцевого самоврядування, в громадських та інших органах, установах та організаціях, незалежно від їх організаційно-правової форми, з усіх питань; вести від її імені справи у всіх судових установах щодо спадкового майна; приватизувати на її ім'я земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_1; продати за ціною та на умовах на його розсуд будинок АДРЕСА_1.

За виконання вказаного договору відповідачка зобов'язалася виплатити йому плату в розмірі 20 000,00 грн., а також відшкодувати всі витрати, пов'язані з виконання вказаного договору. Ця домовленість була в усній формі в присутності ОСОБА_4, ОСОБА_5 та інших громадян.

Відповідно до укладеного договору доручення відповідачка в цей же день, 12.06.2012 р., видала йому довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_6, строком на три роки, до 12.06.2015 р.

На виконання укладеного договору він належним чином оформив спадкові права відповідачки ОСОБА_2 на спадкове майно, яке залишилося після смерті її брата ОСОБА_3: отримав повторне свідоцтво про смерть ОСОБА_3 у відділі РАЦС Ірпінського міського управління юстиції у Київській області; отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_2 в Ірпінський міській державній нотаріальній конторі Київської області; право на спадщину ОСОБА_2 зареєстрував в Комунальному підприємстві «Бучанське бюро технічної інвентаризації», отримавши відповідні витяги з Реєстру прав власності на нерухоме майно та Про державну реєстрацію прав; замовив термінове проведення технічної інвентаризації вказаного вище об'єкта нерухомого майна та отримав технічний паспорт на вказаний житловий будинок, а також виконав інші дії на виконання договору, почав приватизацію земельної ділянки на ім'я відповідачки, знайшов покупця на житловий будинок та земельну ділянку і домовився про їх продаж після приватизації земельної ділянки, тобто виконав договір доручення частково.

За виконання всіх вище вказаних дій ним за власний рахунок проводилася оплата в сумі 5 512,99 грн. Відповідачка будь-яких грошових коштів для цього не надавала.

В даний час йому стало відомо, що відповідачка відмовилася від договору і скасувала довіреність на його ім'я.

Відповідно до ч. 1 ст. 1009 ЦК України якщо договір доручення припинений до того, як доручення було повністю виконане повіреним, довіритель повинен відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконання доручення, а якщо повіреному належить плата, - також виплатити йому плату пропорційно виконаній ним роботі.

Тому вважає, що відповідачка повинна відшкодувати йому в повному обсязі витрати, пов'язані з виконанням доручення, а також частково сплатити плату за виконану ним роботу.

Просив стягнути з відповідачки на його користь 5 512,99 грн. - на відшкодування його витрат, пов'язаних з виконанням доручення, та 15 000,00 грн. - плати за виконану роботу по договору, а разом 20 512,99 грн.

В подальшому позивач уточнив свої позовні вимоги, подавши до суду відповідну заяву, в якій зазначає, що як вбачається з довідки від 21.01.13 № 1, виданої приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_6, за посвідчення довіреності від 12.08.2012 р. за реєстровим № 1087 було сплачено плату в розмірі 300,00 грн.

Таким чином, на виконання доручення ним було понесено витрати на загальну суму 9 757,62 грн. Крім того, вважає за необхідне стягнути з відповідачки на його користь судові витрати, які складаються із судового збору 244,00 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 500, 00 грн..

Просить стягнути з відповідачки на його користь витрати, пов'язані з виконанням доручення, на загальну суму 9 757,62 грн. та плату за виконання його обов'язків за договором доручення в розмірі 15 000,00 грн.

Відповідачка ОСОБА_2, в свою чергу, звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним та відшкодування моральної шкоди, який мотивує тим, що вона уже досить тривалий час є хронічним алкоголіком, що спричиняє негативні зміни в центральній нервовій системі, особливо процесів мислення, пам'яті, уяви, сприйняття, відчуття.

ОСОБА_7, знаючи, що вона пиячить, а також про те, що у її сина є проблеми з міліцією, є заборгованість по сплаті кредиту, скориставшись таким тяжким становищем ОСОБА_2, пообіцявши їй допомогти вирішити усі її проблеми, умовив видати довіреність на оформлення та отримання ним правовстановлюючих документів на нерухоме майно, яке відповідно належить їй, щоб вона змогла його потім частково реалізувати та допомогти своєму синові. ОСОБА_1 вона взагалі не знає.

Коли вона перебувала у хворому стані, у скрутному фінансовому положенні, не усвідомлювала значення своїх дій, її супроводили до приватного нотаріуса ОСОБА_6, яка посвідчила Довіреність від 12.06.12 № 1087.

Вказує, що вона не усвідомлювала значення своїх дій і який документ вона підписує, вважала, що оформлення її правовстановлюючих документів вона довіряє ОСОБА_7, ніколи не збиралася і не мала на меті, підписуючи довіреність, надавати право ОСОБА_1 розпоряджатися на власний розсуд усім належним їй майном.

Трохи отямившись, вона звернулася до нотаріуса з проханням скасувати довіреність від 12.06.12 № 1087.

Зазначає також, що нотаріус, в порушення вимог ст. 44 Закону України «Про нотаріат»та п.39 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.04 № 20/5, не перевірила дієздатність особи, не пояснила відповідальність та можливі наслідки вчинюваного нею правочину та не встановила дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, який вона посвідчувала, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину.

Під час посвідчення правочину, маючи підстави вважати, що хтось з учасників правочину страждає на хронічний стійкий психічний розлад, що істотно впливає на здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо, а відомостей про визнання особи недієздатною чи обмежено дієздатною немає, нотаріус не відклала вчинення правочину для звернення до органу опіки та піклування за місцем проживання відповідної фізичної особи для встановлення факту відсутності опіки або піклування над такою фізичною особою і у разі відсутності встановлення опіки та піклування над особою не повідомила про своє припущення одну з осіб чи один з органів, зазначених у статті 237 Цивільного процесуального кодексу України, які можуть звернутись до суду із заявою про визнання цієї особи недієздатною або обмежено дієздатною.

Нотаріусом було порушено вимоги ст. 203 ЦК України, а саме те, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, а волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Вказує, що відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Також, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 225 ЦК України регламентує, що правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи.

Зазначає, що не визнає позовних вимог ОСОБА_1 щодо сплати йому послуг з оформлення правовстановлюючих документів в розмірі 15 000,00 грн., оскільки жодних усних домовленостей між ними щодо сплати позивачу його послуг у розмірі 20 000,00 грн. не було. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України для правочинів фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу, є обов'язкова письмова форма.

Не визнає також позовні вимоги ОСОБА_1 щодо сплати йому фактичних витрат, понесених у зв'язку з виконанням Довіреності від 12.06.12 № 1087, оскільки такий правочин є недійсним.

Вказує також, що Технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 виготовлено з порушенням вимог Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухоїї майна, затвердженої Наказом Держбуду України від 24.05.01 № 127. Технічний паспорт датується 15.06.2012 р., рахунок фактура на термінове проведення технічної інвентаризації виписана від 18.06.2012 р., а квитанція про сплату про проведення технічної інвентаризації датується 19.06.2012 р., хоч термін виконання робіт з технічної інвентаризації - один місяць. Самі ж роботи з інвентаризації всіх об'єктів повинні здійснюватися на замовлення та за обов'язковою участю замовника (замовників), у присутності якого (яких) проводиться обстеження, що фіксується в абрисі чи ескізі, з обов'язковим підписанням ним (ними) цих документів.

Тому вважає, що цей технічний паспорт є незаконним і недійсним.

Вказує, що Свідоцтво про право на спадщину за законом від 21.06.12 № 2-1559, Витяг про державну реєстрацію прав від 21.06.2012 р. на будинок АДРЕСА_1, Витяг з реєстру прав власності від 21.06.2012 р. на будинок АДРЕСА_1 є недійсними, незаконними та підлягають скасуванню, оскільки вони були видані на підставі незаконного та недійсного Технічного паспорту на будинок АДРЕСА_1, визнаються.

Зазначає також, що у Довіреності від 12.06.12 № 1087 нічого не вказано про термінове отримання правовстановлюючих документів. а тому, усі оплати за термінові роботи, укладені позивачем з третіми особами, під час виконання доручення ним довіреності, це примха ОСОБА_1, і було б неправомірним стягувати ці кошти з ОСОБА_2

Просить суд визнати недійсним правочин, а саме Довіреність від 12.06.2012 р., видану приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області - ОСОБА_6, реєстраційний № 1087; Відмовити ОСОБА_1 у задоволені його позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 та його представники в судовому засіданні первісний позов підтримали, підтвердили обставини, наведені в позовній заяві, просили задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1

Заперечували проти задоволення зустрічного позову, вважаючи що відсутні для цього підстави.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні зустрічний позов підтримали, підтвердили обставини, наведені в ньому, в зв'язку з цим просили задовольнити зустрічні позовні вимоги, а у задоволенні первісного позову відмовити.

Суд, заслухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши докази по справі, дійшов висновку, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 відповідно до укладеного в усній формі договору доручення довіреністю від 12.06.2012 р. (а.с. 55) уповноважила позивача ОСОБА_1 оформити її спадкові права на майно, що залишилось після смерті її брата ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, отримати свідоцтва про право на спадщину, зареєструвати їх у відповідних органах;

представляти її інтереси в органах державної влади та місцевого самоврядування, в громадських та інших органах, установах та організаціях, незалежно від їх організаційно- правової форми, у т.ч. в органах нотаріату, бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухоїї майна, реєстраційній службі (з правом замовлення та отримання будь-яких документів), в органах внутрішніх справ, прокуратури, податковій адміністрації, житлово-комунальному господарстві, відділі будівництва та архітектури, в Управлінні Держкомзему відповідного підпорядкування, Головному управлінні Держкомзему у Київській області, підприємствах електромереж, газопостачання, водопровідно-каналізаційному господарстві, санітарно-епідеміологічній станції, з усіх питань, що стосуються цієї довіреності; вести від її імені цивільні, адміністративні справи в усіх судових установах щодо спадкового майна, з усіма правами, якими наділений законом позивач, відповідач і треті особи, у тому числі з правом подачі позову, закінчення справи мировою угодою, визнання чи відмови від позову, повністю або частково, зміни предмета позову, оскарження рішення суду в судових інстанціях всіх рівнів, одержання виконавчого листа і пред'явлення його до стягнення, з правом отримання майна та/або грошей;

приватизувати на її ім'я земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; продати за ціною та на умовах на його розсуд будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, яка знаходиться за тією ж адресою. Підписати договори купівлі-продажу, провести розрахунки, отримати гроші.

Для чого надала йому право: подавати від її імені будь-які заяви (в тому числі заяву про поділ(виділ) земельної ділянки, встановлення твердих меж земельної ділянки; заяву про те, що в шлюбі я не перебуваю і спадкове майно, яке відчужується є моєю приватною власністю), довідки та документи, одержувати необхідні довідки та документи, оформлені на моє ім'я; вирішувати від її імені всі питання щодо одержання рішень, дозволів, довідок, проектно-технічної та іншої документації, узгоджувати всі питання, що виникають в процесі виконання повноважень, вносити необхідні платежі, сплачувати держмито, податки, збори; укладати будь-які договори цивільно-правового характеру; в разі необхідності змінювати цільове призначення земельної ділянки; розписуватися за мене, отримати на моє ім'я свідоцтва про право на спадщину та зареєструвати їх у відповідних органах; знайомитися з матеріалами справ, робити з них виписки, отримувати запити, клопотання тощо, давати усні або письмові пояснення, заявляти відводи, отримувати рішення суду, оскаржувати його, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти; знайомитися з журналом судового засідання і подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти; робити з матеріалів справи виписки, одержувати копії судових рішень; знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, брати участь у провадженні виконавчих дій, пред'являти виконавчий лист до стягнення, отримувати дублікати виконавчих документів, оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця, порушувати питання про поновлення строку пред'явлення виконавчого документу до стягнення, оспорювати оцінку майна, а також виконувати всі інші дії, пов'язані з цією довіреністю.

Довіреність видана строком натри роки - до 12.06.2015 р. Зазначену довіреність посвідчено приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі за № 1087.

Під час підписання довіреності нотаріусом було встановлено особу, яка її видала, та перевірено її дієздатність, про що свідчить відповідний запис на бланку довіреності.

На виконання зазначеної довіреності позивач оформив спадкові права відповідачки ОСОБА_2 на спадкове майно, яке залишилося після смерті її брата ОСОБА_3, отримав повторне свідоцтво про смерть ОСОБА_3 у відділі РАЦС Ірпінського міського управління юстиції у Київській області; отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_2 в Ірпінський міській державній нотаріальній конторі Київської області; право на спадщину ОСОБА_2 зареєстрував в Комунальному підприємстві «Бучанське бюро технічної інвентаризації», отримавши відповідні витяги з Реєстру прав власності на нерухоме майно та Про державну реєстрацію прав; замовив термінове проведення технічної інвентаризації вказаного вище об'єкта нерухомого майна та отримав технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1, а також почав приватизацію земельної ділянки на ім'я відповідачки, тобто виконав договір доручення частково.

За виконання всіх вище вказаних дій позивачем за власний рахунок проводилася оплата відповідних послуг та обов'язкових платежів на загальну суму в розмірі 9 472,33 грн.

Зазначені вище обставини підтверджуються повторним свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 (а.с. 6), свідоцтвом про право на спадщину за законом від 21.06.2012 р. (а.с. 7), витягом про державну реєстрацію прав від 21.06.2012 р. (а.с. 8), витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.06.2012 р. (а.с. 9), технічним паспортом на житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 10-21), технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (а.с. 56-87), Договором від 09.07.12 № 1913 з протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт і актом здачі-прийняття робіт (а.с. 88-91), , рахунками/фактури від 18.06.12 № СФ-2016157, від 20.06.12 № СФ-2016164, від 22.06.12 № СФ-2016231 (а.с. 22-24), квитанціями від 19.06.2012 р., від 21.06.12 № 3363, № 13363, від 19.06.12 № 12142 (а.с. 27, 156), квитанцією про сплату послуг згідно договору від 09.07.12 № 1913 (а.с. 141), довідкою приватного нотаріуса ОСОБА_6 від 21.01.13 № 1 (а.с. 151), квитанціями від 14.06.2012 р., 15.06.2012 р., 19.06.2012 р., 20.06.2012 р. та 22.06.2012 р., 24.10.1012 р. (а.с. 152-154, 156-159, 161-169)

Відповідачка в судовому засіданні визнала той факт, що нею будь-яких грошових коштів для посвідчення довіреності та її виконання не надавалось.

Сторони в судовому засіданні визнали, що на сьогоднішній день відповідачка скасувала довіреність на ім'я ОСОБА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 1000 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України ) за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Згідно з ч. 1 ст. 1003 ЦК України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення.

Також, якщо інше не встановлено договором, зобов'язаний забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення; відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1009 ЦК України якщо договір доручення припинений до того, як доручення було повністю виконане повіреним, довіритель повинен відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення, а якщо повіреному належить плата - також виплатити йому плату пропорційно виконаній ним роботі. Це положення не застосовується до виконання повіреним доручення після того, як він довідався або міг довідатися про припинення договору доручення.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини та наведене нормативне обґрунтування, суд дійшов висновку, що відповідачка повинна відшкодувати позивачу понесені ним витрати на виконання довіреності від 12.06.2012 р. в розмірі 9 472,33 грн.

Суд відмовляє у стягненні на користь позивача решти витрат, заявлених у позовних вимогах, оскільки позивачем не надано суду доказів їх сплати. При цьому, суд не бере до уваги надані позивачем копії квитанцій, відповідність оригіналу яких ніким не засвідчена.

При прийнятті рішення суд не бере до уваги заперечення відповідачки про те, що технічний паспорт на будинок та свідоцтво про право на спадщину за законом є незаконними і недійсними, оскільки таке твердження не ґрунтується на вимогах закону і не спростовує факт вчинення позивачем дій на виконання ним доручення відповідачки та здійснення ним у зв'язку з цим відповідних витрат.

Суд вважає безпідставним твердження відповідачки, що не підлягають стягненню витрати позивача за термінові отримання документів та послуг, тому що нею не давалось позивачу такого доручення. З тексту довіреності не вбачається, що позивачу заборонялось вчиняти дії по терміновому отриманню певних документів та послуг, тому позивач правомірно вчиняв зазначені дії.

Щодо вимоги позивача про стягнення на його користь плати за здійснення ним дій від імені довірителя на виконання зазначеної вище довіреності суд враховує, що згідно ст. 1007 ЦК України довіритель зобов'язаний виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить.

Відповідно до ст. 1002 ЦК України повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.

А в разі якщо договір доручення припинений до того, як доручення було повністю виконане повіреним, довіритель повинен виплатити повіреному плату пропорційно виконаній ним роботі (ч. 1 ст. 1009 ЦК України).

Однак, суду не надано позивачем доказів того, що між ним та відповідачем існувала домовленість про те, що за вчинені ним дії по виконанню довіреності йому повинно бути сплачено 20 000,00 грн.

Суд не бере до уваги лист-повідомлення ТОВ «Сучасна агенція нерухомості»про вартість послуг від 11.01.13 № 1/13-НП (а.с. 174), як на підтвердження звичайних цін, оскільки даний документ вказує на вартість послуг конкретної юридичної особи і не може бути доказом звичайних цін на такі послуги.

Отже, суд не знаходить підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача плати за здійснення ним дій на підставі довіреності від 12.06.2012 р.

Враховуючи, що суд задовольняє частково первісний позов, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 167,96 грн. При визначенні розміру судових витрат суд не приймає до уваги квитанцію, видану адвокатом ОСОБА_9, від 27.06.12 № 86/12 (а.с. 175), оскільки з неї не вбачається що оплату по ній було здійснено за виготовлення позовної заяви по даній справі.

Відмовляючи у задоволенні зустрічної позовної заяви, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом. (ч. 1 ст. 229 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 231 ЦК України правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Відповідачкою не надано суду доказів того, що довіреність, видана нею позивачу суперечить вимогам закону, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Вона не мала необхідний обсяг цивільної дієздатності, а її волевиявлення по наданню довіреності було невільним і не відповідало її внутрішній волі або видача довіреності не була спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлені нею.

Не надано також доказів того, що відповідачка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними під час підписання довіреності.

Навпаки, в судовому засіданні відповідачка підтвердила, що розуміла, що підписує довіреність, якою уповноважує повіреного діяти в її інтересах для прийняття нею спадщини після смерті брата, оформлення на її ім'я всіх необхідних правовстановлюючих документів на будинок та земельну ділянку.

Підтвердила також, що ні до, ні під час підписання довіреності ніякого тиску на неї не було, ніхто не забороняв їй читати довіреність або задавати питання нотаріусу.

Тому суд не приймає до уваги посилання відповідачки, що вона видавала довіреність не на ім'я позивача, а на ім'я іншої особи, оскільки це спростовується текстом самої довіреності та підписом відповідачки на ній.

Не надано також суду доказів того, що довіреність від 12.06.2012 р. нею було видано проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи чи під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що під час підписання довіреності вона була під впливом алкогольного синдрому, оскільки таке посилання не підтверджується доказами.

Надане суду Направлення на стаціонарне лікування в КОНД від 01.10.2012 р. (а.с. 47) не є доказом перебування відповідачки у стані алкогольного сп'яніння чи під впливом алкогольного синдрому саме під час підписання нею довіреності. Крім того, зазначене направлення підписано замість заступника головного лікаря іншою особою, про що свідчать косі риски біля прізвища, а замість лікаря психіатра-нарколога це направлення підписано медичною сестрою кабінету.

Отже, виходячи з наведеного, суд не знаходить підстав для визнання недійсною довіреності від 12.06.2012 р., виданої відповідачкою позивачу, тому відмовляє в задоволенні зустрічного позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1000-1009 ЦК України, керуючись ст.ст. 15, 30, 60, 62, 209, 215 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в:

Задовольнити позов ОСОБА_1 частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування понесених ним витрат при виконанні договору доручення 9 472,33 грн. (Дев'ять тисяч чотириста сімдесят дві гривні 33 коп.) та судові витрати по справі в розмірі 167,96 грн. (Сто шістдесят сім гривень 96 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним та відшкодування моральної шкоди.

Рішення в повному обсязі буде виготовлено до 31.01.2013 року.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які були відсутні під час проголошення рішення, - з дня отримання його копії.

Суддя: В. Я. Линник