Рішення № 28839815, 17.01.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2013 р.Справа № 5023/5461/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д. О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич", Львівська область, с. Старий Яричів до ПП "Лайнстар", м. Харків про стягнення 16672,01 грн. за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "Ярич" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Лайнстар" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача простроченої заборгованості у розмірі 16672,01 грн. за дистриб'юторським договором № 300811 від 30.08.2012 р., який був укладений між сторонами.

Сторони про судове засідання були повідомлені належним чином, в судове засідання їх представники не з'явилися.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав, про причини неявки в судове засідання свого представника суд не повідомив.

Позивач, через канцелярію господарського суду 11.01.2013 р. за вх. № 26 та 15.01.2013 р. за вх. № 1259, надав тотожні клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, які господарським судом залучені до матеріалів справи. Дані клопотання судом задовольняються.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

30 серпня 2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ярич» (постачальник) та Приватним підприємством «Лайнстар» (дистриб'ютор) був укладений дистриб'юторський договір № 300811 (надалі - договір).

За умовами цього договору, постачальник зобов'язувався передавати у власність дистриб'ютора товари згідно накладних відповідно до замовлень дистриб'ютора, а дистриб'ютор зобов'язувався приймати та оплачувати товар на умовах даного договору.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар загальною вартістю 16672,01 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1436 від 30.09.2011 р.

Пунктом 2.5. договору було передбачено, що відповідач здійснює оплату за перші дві партії поставлених товарів шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом 2 (двох) календарних днів з дати поставки товарів.

Відповідно до п.2.6. договору за наступні партії поставлених товарів оплата проводиться протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту (дня) поставки товарів. Отже, строк оплати за поставлену партію товару 30 вересня 2011 р. настав 2 жовтня 2011 р.

Однак, вартість товару за видатковою накладною № 1436 від 30.09.2011 р. відповідачем не була сплачена.

Згідно позову позивач вказує, що оскільки відповідачем не були виконані свої зобов'язання за договором позивач направив відповідачу вимогу здійснити розрахунок з ТОВ «КФ «Яриш» у повному обсязі. До вимоги були додані 2 примірники акту звірки взаєморозрахунків. Проте, відповідач акту звірки взаєморозрахунків не підписав та не повернув, прострочену заборгованість не оплатив.

При цьому суд зазначає, що доказів сплати відповідачем позивачу заборгованості у розмірі 16672,01 грн. в матеріалах справи не міститься.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що сума заборгованості у розмірі 16672,01 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, господарський суд відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму судового збору у розмірі 1609,50 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 628, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Лайнстар" (61153, м. Харків, Московський район, проспект П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, буд. 36, кв. 2, код ЄДРПОУ 36626857) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "Ярич" (80463, Львівська область, Кам'янка-Бузький район, село Старий Яричів, вул. Заводська, буд. 1, код ЄДРПОУ 36767366) заборгованість у розмірі 16672,01 грн. та судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.01.2013 р.

Суддя Доленчук Д. О.