Постанова № 28834048, 23.01.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/4/13-а

23 січня 2013 року 16год. 00хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Войтюк Ю.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Профспілка працівників гірничодобувних та переробних підприємств Сарненського району

до Рівненський обласний центр зайнятості третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Вирівський кар"єр" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Генеральний директор ТОВ "Вирівський кар`єр"- Мартін Шорш третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Заступник технічного директора ТОВ "Вирівський кар`єр"- Хорст Аллеман про зобов'язання вчинення певних дій , -ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про зобов'язання вчинення певних дій. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем неправомірно видано дозволи на працевлаштування іноземних громадян в ТОВ «Вирівський кар'єр», оскільки останні не мають відповідного рівня освіти, а тому не відповідають кваліфікаційним характеристикам та кваліфікаційним вимогам щодо відповідних посад. Просить суд визнати дії відповідача протиправними та анулювати дозволи на працевлаштування іноземних громадян Мартіна Шорша та Хорста Аллемана в ТОВ «Вирівський кар'єр».

Представник позивача в судове засідання не з'явився, через відділ документального забезпечення суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений, через відділ документального забезпечення суду подав письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що позивач в своєму позові не зазначив, які конкретні дії відповідача є неправомірними, також не вказав в чому саме полягає порушення прав, свобод та інтересів позивача. Щодо анулювання дозволів на працевлаштування іноземців, то відповідач вказує, що права висувати такі вимоги у профспілки відсутні. Крім того, вказані дозволи були надані у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не належать. Просив справу розглянути за відсутності його представника.

Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - ТОВ «Вирівський кар'єр» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений, через відділ документального забезпечення суду подав письмові заперечення на позов, відповідно до яких не погоджується з позовними вимогами позивача та вказує, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження обставин, зазначених у позові, не вказано, яким чином оскаржені дії і акти відповідача порушили права та охоронювані законом інтереси позивача, вважає позов безпідставним та необґрунтованим та просив суд у позові відмовити, справу розглянути за відсутності його представника.

Треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача Мартін Шорш та Хорст Аллеман в судове засідання не з'явилися про дату час та місце судового розгляду були належним чином повідомлені, про причину неявки суд не повідомили.

Враховуючи вимоги ч.2, ч.6 ст. 128 КАС України, суд розглядає справу в письмовому провадженні.

Дослідивши подані письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов позивача не належить до задоволення.

Суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.1, 2 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У контексті з положеннями частини 1 статті 6 КАС України, яка передбачає право на судовий захист, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 статті 72 цього ж Кодексу встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Таким чином, в адміністративних справах позивач має довести в суді, що внаслідок неправомірних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень порушені його права, свободи чи інтереси, а відповідач, - що його рішення, дії чи бездіяльність є правомірними.

Між тим, позивач не надав суду доказів того, що діями відповідача порушені його права, свободи чи інтереси в публічно-правових відносинах та не довів, що видача дозволів на працевлаштування іноземних громадян у ТОВ «Вирівський кар'єр» безпосередньо зачіпає його права.

В позовній заяві не зазначено, які конкретно дії відповідача є протиправними, чим саме порушені права, свободи чи інтереси профспілки працівників гірничодобувних та переробних підприємств в процедурі надання дозволу на працевлаштування іноземних громадян на ТОВ «Вирівський кар'єр», з врахуванням тієї обставини, що члени вказаної профспілки не звертались до ТОВ «Вирівський кар'єр» з питань працевлаштування на ті ж посади, на яких працевлаштовані іноземні громадяни, і вказаним товариством не надавались їм відмови (позивачем не надано жодного доказу на підтвердження вказаних фактів), які можуть бути оскаржені позивачем до суду.

Відповідно до пункту 2 Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства, затвердженого постановою КМУ від 08.04.2009 № 322 (далі Порядок), дозвіл на використання праці іноземця та особи без громадянства, що надає право роботодавцю тимчасово використовувати працю іноземця на конкретному робочому місці або певній посаді, видається роботодавцю у разі відсутності в країні (регіоні) працівників, спроможних виконувати відповідні роботи, або наявності достатніх обґрунтувань доцільності використання праці іноземця, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Вирівський кар'єр» надало достатньо обґрунтувань доцільності використання праці іноземців, тому відповідачем було прийняте рішення щодо видачі вказаних дозволів громадянам ФРН М. Шорша та Х. Аллемана.

Відповідно до п. 16 Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2009 р. № 322, дозвіл на використання праці іноземця анулюється у разі: дострокового розірвання з роботодавцем трудового договору (контракту); встановлення факту підробки документів чи надання роботодавцем неправдивих відомостей у документах, на підставі яких видано дозвіл (продовжено строк його дії); скорочення строку тимчасового перебування іноземця в Україні в установленому законодавством порядку або його видворення за межі України; встановлення факту використання праці іноземця на інших умовах, ніж ті, що зазначені у дозволі на використання праці іноземця, або іншим роботодавцем. Зазначений список підстав анулювання дозволів є виключним, та розширеному тлумаченню не підлягає.

Жодного доказу про наявність хоч однієї із перерахованих підстав, позивачем суду не надано, а відтак підстави для анулювання дозволів щодо вказаних іноземців відсутні.

Щодо твердження позивача про «таємничість» видачі дозволів на працевлаштування вказаних іноземців, і що відповідач видав нові дозволи на працевлаштування вказаних іноземців, то таке твердження судом до уваги не береться, так як відповідно до пункту 10 Порядку, дозвіл на використання праці іноземця видається на строк до одного року. Для продовження строку дії зазначеного дозволу роботодавець подає до центру зайнятості не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії дозволу документи, зазначені у пункті 5 або 6 цього Порядку.

Судом встановлено, що з метою продовження строку дозволу на працевлаштування в Україні громадянина ФРН М. Шорша, ТОВ «Вирівський кар'єр» своєчасно звернулося до відповідача із заявою від 22.06.2012 №1329 щодо розгляду питання про продовження строку дозволу на працевлаштування в Україні громадянина ФРН М. Шорша.

Відповідач листом від 07.07.2012 №07-2174 повідомив членам Комісії з питань видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства (по Рівненській області) про розгляд 17.07.2012 цієї заяви та звернень інших роботодавців. Комісія з питань видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства 17.07.2012р. розглянула вказану заяву та одноголосно ухвалила рекомендувати директору Рівненського обласного ЦЗ продовжити строк дозволу на працевлаштування в Україні громадянина ФРН М. Шорша. За вказане рішення проголосувало 8 з 8 присутніх на засіданні членів комісії.

З аналогічних підстав та у аналогічному порядку Відповідачем було продовжено строк дозволу на працевлаштування Х. Аллемана.

Так як ТОВ було продовжено строки дозволів на працевлаштування в Україні громадян ФРН, то вони не були звільненні у зв'язку із закінченням строку дії дозволу на працевлаштування в Україні, отже вакансій на посади, які вони займають не виникло.

Таким чином, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Судовий збір у відповідності до ст. 94 КАС України не присуджується.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позивачу - профспілці працівників гірничодобувних та переробних підприємств Сарненського району у задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Комшелюк Т.О.