Постанова № 28833998, 21.01.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/5260/2011

21 січня 2013 року 10год. 10хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Войтюк Ю.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

прокурор: не з'явився,

позивача: представник Євгеюк О.Є., третьої особи позивача: представник не з'явився,

відповідача: представник Красовський А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська лісова промислово-заготівельна компанія" до Костопільська міжрайонна державна податкова інспекція про визнання нечинним податкове повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

У лютому 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Костопільської міжрайонної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 18 лютого 2008 року №0000102341/0, яким зменшено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2007року у сумі 100840грн, червень 2007року в сумі 89014грн, за липень 2007року в сумі 76244грн., за серпень 2007року в сумі 61913грн., за вересень 2007 року у розмірі 168768грн., разом 496 779 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2009 року, позов задоволено повністю, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Костопільської міжрайонної податкової інспекції від 18 лютого 2008 року №0000102341/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2007 року у сумі 100840 грн., за червень 2007 року в сумі 89014 грн., за липень 2007 року в сумі 76244 грн., за серпень 2007 року в сумі 61913 грн., за вересень 2007 року в сумі 168768 грн., разом - 496 779 грн. Присуджено позивачеві - товариству з обмеженою відповідальністю "Свиспан-Лімітед" з державного бюджету 3 (три) грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 листопада 2011 року постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2009 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постановляючи рішення, суд касаційної інстанції виходив з того, що судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки та не перевірено обставин, наведених в акті перевірки відносно того, що ТОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія» є посередником у постачанні ТОВ «Свиспан Лімітед» товарів від постачальників. Податковий орган вказував на наявність обставин щодо постачальників, які можуть свідчити про безтоварність операцій, зокрема відсутність фінансово-господарської діяльності, ліквідація підприємства.

При цьому, суд касаційної інстанції зазначив, що судами попередніх інстанцій не враховано ту обставину, що у разі підтвердження безтоварності операцій визначення податкового кредиту було би безпідставним і податок на додану вартість не підлягав би відшкодуванню з бюджету, незважаючи па наявність у платника податку (позивача у справі) податкової сплати продавцю вартості товару з податком на додану вартість.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року справу призначено до розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позові вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. На обґрунтування позову зазначив, що податковим органом зроблено передчасний висновок стосовно зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, оскільки спірним в даній справі є питання про право позивача на податковий кредит, а норма п.1.8 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі по тексту - Закон №168) дає визначення лише терміну «бюджетне відшкодування»; законодавство визначає єдиний випадок неможливості включення витрат зі сплати ПДВ до податкового кредиту - у разі не підтвердження цих витрат податковими накладними.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні повністю. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що проведеною перевіркою виявлено взаємовідносини ТОВ «Свиспан Лімітед» з суб'єктами господарювання у другій ланці ланцюга постачання, місцезнаходження якого не встановлено та яке зареєстроване на підставну особу.

Так, на підтвердження включення до складу податкових зобов'язань ТОВ «Торгбуд-7», ТОВ «Атлантика Україна», ПП «Агротекс», суми ПДВ з реалізованих товарів для посередників (ТОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія», ТзОВ «Кано-Миколаїв», ПП ОСОБА_3, ТОВ «Інгрід Південь ЛТД», ТОВ «Украгропромресурси-2006»), які в свою чергу були постачальниками ТОВ "Свиспан Лімітед", було надіслано до відповідних податкових інспекцій запити на проведення зустрічних перевірок.

В результаті наданих відповідей з податкових інспекцій було встановлено, що відносно ПП «Агротекс» 15.05.2007р. Господарським судом Миколаївської області у справі про банкрутство №10/86/07 було винесено ухвалу про ліквідацію даного підприємства та затверджено ліквідаційний баланс, юридичну особу ліквідовано; ТОВ «Атлантика Україна» жодних господарських відносин з посередником -ТОВ «Кано Миколаїв» не мало. Окрім цього свідоцтво платника ПДВ ТзОВ «Атлантика Україна» анульовано у лютому 2007 року; ТОВ «Торгбуд-7» взаєморозрахунків з ТОВ «Украгропромресурси-2006» у серпні 2007 р. не мало.

Таким чином, податковий орган вказує на наявність обставин щодо постачальників, які свідчать про безтоварність операцій.

Представник органу прокуратури та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд прийшов до висновку, що позов належить задовольнити повністю, виходячи з наступного.

У період з 11.02.2008 р. по 15.02.2008 р. Костопільською міжрайонною державною податковою інспекцією проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Свиспан Лімітед» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень, червень, липень, серпень, вересень 2007року, за наслідками якої складено акт №154/23-32358806р.

На підставі складеного акту перевірки відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 18 лютого 2008 року №0000102341/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2007року у сумі 100840грн, червень 2007року в сумі 89014грн, за липень 2007року в сумі 76244грн., за серпень 2007року в сумі 61913грн., за вересень 2007 року у розмірі 168768грн., разом 496 779 грн. (далі за текстом постанови іменовано - спірне податкове повідомлення-рішення).

В ході проведення перевірки до ДПІ у Жидачівському районі Львівської області було надіслано запити 30.07.2007року за № 4671/23-33, 28.08.2007року за № 5527/23-3, 26.09.2007року № 6483/23-33, 05.10.2007року № 6883/23-033 щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія» (код 31579043 з питань правових відносин з ТОВ «Свиспан Лімітед». 03.09.2007року, 26.10.2007року, 02.11.2007року, 19.10.2007року було отримано відповідь згідно з якою було встановлено, що ТОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія» є посередником з реалізованих для ТОВ «Свиспан Лімітед» тріски технологічної, балансів та дров.

Постачальниками даних товарів для ТОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія» були також посередники ТзОВ «Кано-Миколаїв», ТОВ «Інгрід Південь ЛТД», СПД ОСОБА_3, ТОВ «Торгбуд-7».

Також відповідачем були надіслані запити відповідно до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва та ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, де зареєстровані вищеназвані постачальники. За результатами отриманих відповідей постачальниками для вказаних посередників відповідно були ПП «Агротекс», ТОВ «Атлантика Україна», ТОВ «Украгропромресурси-2006». При цьому, ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва 13.12.2007року повідомила, що 17.04.2007року ТОВ «Атлантика Україна» було закрито, фінансово-господарська діяльність не проводилась, в лютому 2007року свідоцтво платника ПДВ було анульовано. Поряд з обумовленим, ДПІ у Заводському районі 29.12.2007року, яка повідомила, що провести перевірку ПП «Агротекс» неможливо, так як Господарським судом Миколаївської області 15.05.2007року винесено ухвалу у справі № 10/86/07 про ліквідацію ПП «Агротекс». Декларація з ПДВ червень 2007року названим підприємством подана з нульовим показниками. Крім того, листом від 22.01.2008року ДПІ у Заводському районі повідомила, що ТОВ «Украгропромресурси-2006» (згідно наданого ним листа) не мало взаєморозрахунків із ТОВ «Торгбуд-7» в серпні 2007року.

У висновку акта перевірки, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, вказано на порушення ТзОВ «Свиспан Лімітед» пункту 6 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних (затв. Наказом ДПА України від 30.06.2005року № 244, зареєстров. Мін'юстом 18.07.2005року за № 770/11050), пункту 1.8. статті 1, підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 відвід 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями) шляхом завищення суми бюджетного відшкодування на суму 496779 грн. ( втому числі за травень- вересень 2007року).

Сума податкового кредиту ТзОВ «Свиспан Лімітед» за квітень місяць 2007 року в розмірі 100840 грн. підтверджено 3 податковими накладними: №264 від 11.04.2007 р., №265 від 23.04.2007 р., №415 від 30.04.2007 р.; за травень місяць 2007 року в розмірі 89014 грн. підтверджено 3 податковими накладними: №416 від 14.05.2007 р., №417 від 23.05.2007 р., №418 від 31.05.2007 р.; за червень місяць 2007 року в розмірі 76244 грн. підтверджено 4 податковими накладними: №419 від 11.06.2007 р., №420 від 18.06.2007 р., №665 від 22.06.2007 р., №666 від 30.06.2007 р.; за липень місяць 2007 року в розмірі 61913 грн. підтверджено 3 податковими накладними: №667 від 10.07.2007 р., №669 від 26.07.2007 р., №670 від 31.07.2007 р.; за серпень місяць 2007 року в розмірі 168768 грн. підтверджено 4 податковими накладними: №6760 від 13.08.2007 р., №761 від 22.08.2007 р., №762 від 31.08.2007 р., №763 від 31.08.2007 р. виписаними контрагентом - ТзОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія» (ІПН 315790413188) - платником ПДВ (свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ №18402228, видане ДПІ у Жидачівському районі Львівської області 06.08.2001 р.); вартість придбаного товару (тріски технологічної, тріски шпона, тирси, балансів та дров) віднесено позивачем до складу валових витрат; суму ПДВ в розмірі 100840 грн. фактично сплачено позивачем на банківський рахунок ТзОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія» у складі ціни придбаного товару (тріски технологічної, тріски шпона, тирси, балансів та дров). Вказані обставини не заперечуються відповідачем та підтверджуються матеріалами справи.

01.01.2007 р. між ТзОВ «Свиспан Лімітед» та ТзОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія» на 2007 рік укладено 2 договори: договір №УПК/ТС-07 на поставку деревини дров'яної, балансів, тріски технологічної, тріски технологічної з відходів фанерного виробництва та договір №УПК/ФС-07 на поставку фансировини;

ТзОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія» протягом квітня - серпня 2007 фактично поставила позивачу товар на загальну суму 4833482,2 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується реєстром видаткових накладних, поясненнями представників позивача, які не заперечуються відповідачем та прокурором, а ТзОВ «Свиспан Лімітед» провів оплату за товар, що підтверджується платіжними дорученням про оплату. Придбаний товар у подальшому використовувався позивачем при здійсненні основних видів господарської діяльності - виробництва ДСП, ламінованої ДСП.

Податкові накладні №264 від 11.04.2007 р., №265 від 23.04.2007 р., №415 від 30.04.2007 р., №416 від 14.05.2007 р., №417 від 23.05.2007 р., №418 від 31.05.2007 р., №419 від 11.06.2007 р., №420 від 18.06.2007 р., №665 від 22.06.2007 р., №666 від 30.06.2007 р., № 667 від 10.07.2007 р., №669 від 26.07.2007 р., №670 від 31.07.2007 р., №6760 від 13.08.2007р., №761 від 22.08.2007 р., №762 від 31.08.2007 р., №763 від 31.08.2007 р. складені ТзОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія» відповідно до вимог п.п. 7.2.1 ст. 7 Закону про ПДВ та наказу ДПАУ від 30.05.97 р. №165 «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення». ТзОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія» на момент їх складання було зареєстровано органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку як платник ПДВ, що вказує на правомірність видачі ТзОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія» вказаних податкових накладних.

Згідно з п.1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» №1268/97 3.04.1997 року (із змінами та доповненнями) (далі - Закон про ПДВ) податковим кредитом є сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначено згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.5.1. п. 7.5. ст.7 Закону про ПДВ, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону №168 (чинної редакції) визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпункт 7.2.6 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Таким чином податкова накладна є документом, що підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару.

Згідно пп.7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону про ПДВ не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, Закон про ПДВ визначає єдиний випадок неможливості включення витрат із сплати ПДВ до податкового кредиту звітного періоду - у разі не підтвердження витрат зі плати ПДВ податковими накладними. А податкова накладна є єдиним документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару.

Сума податкового кредиту за квітень-вересень 2007 р. позивача у розмірі 496779грн. сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ТзОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія», який зареєстрований платником ПДВ.

Крім того, товарність операцій між ТзОВ «Свиспан Лімітед» та ТзОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія» підтверджується наступними наявними в матеріалах справи письмовими доказами: постановою старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у м. Рівне від 17.08.2011 року про закриття кримінальної справи, порушеної щодо директора ТОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія» ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбачених ч. 3 ст. 212 КК України, та щодо ОСОБА_5 за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України (вищевказаною постановою, зокрема, встановлено, що в ході розслідування кримінальної справи доказів, які б підтверджували факт умисного ухилення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від сплати податку на додану вартість при проведенні операцій з придбання тріски техногенної не доведено) (т. 4, а. с. 75-79), витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т. 4, а. с. 151-154, 157-162), висновком №9999/10-19/1731/1732/11-19 судово-економічної експертизи у кримінальній справі №82/232-09 від 17.02.2011 року, яким встановлено, що 1) за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2008 р. службовими особами ТОВ «Українська лісова промислово-заготівельна компанія» при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Фортекси», ПП «Неллі», ПП Севіна», ТОВ «Комерційні рішення лімітед», ТОВ «Рівне - Метал», ТОВ «АП Україночка», ТОВ «Інгрід-Південь ЛТД», ТОВ «Кано-Миколаїв», ПП «Севіна Антотранс», ПП «Віксан - Е», ТОВ «Алан ЛТД», ТОВ «Атлантика Україна», ПП «Агротекс», ТОВ «ТД Талан - Агро», ТОВ «Агро-Сов» обґрунтовано сформований податковий кредит з податку на додану вартість; 2) за операціями з ПП ОСОБА_5 податковий кредит ТОВ «Українська лісова промислово-заготівельна компанія» не формувався, так як ПП Потапчук Р В не є платником ПДВ; 3) за взаємовідносинами із ТОВ «Свиспан Лімітед» ТОВ «Українська лісова промислово-заготівельна компанія» сформовані податкові зобов'язання, так як ТОВ «Свиспан Лімітед» є покупцем товару (тріски технологічної), а ТОВ «УЛПЗК» продавцем; 4) донарахування податкового зобов'язання ТОВ «Українська лісова промислово-заготівельна компанія» з податку на додану вартість на підставі акту перевірки ДПІ у Жидачівському районі Львівської області від 06.07.2009 р. №650/23-1/31579043 у сумі 2672659 грн. документально та нормативно не підтверджується (т. 5, а. с. 87-99).

Суд не погоджується з доводами податкового органу щодо порушення ТзОВ «Свиспан Лімітед» п.1.8 ст. 1 Закону про ПДВ, оскільки спірним у цій справі є питання про право позивача на податковий кредит, а зазначена у п.1.8 норма дає лише визначення терміну «бюджетне відшкодування» і не визначає жодних підстав, від яких би залежало право на податковий кредит.

Пунктом 1.8 ст. 1 Закону про ПДВ визначається, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт дає загальне розуміння поняття «бюджетне відшкодування» і є відсильною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядку визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм вказаного Закону про ПДВ.

Іншою такою нормою Закону про ПДВ є пп.7.7.1 ст. 7, який передбачає, що суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні такої суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті до бюджету. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з названим підпунктом, така сума враховується у зменшення податкового боргу з цього податку, що виник за попередні періоди, а при відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

На підставі пп.7.7.2 ст. 7 Закону про ПДВ якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, сума бюджетного відшкодування напряму залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, а не навпаки.

Закон про ПДВ, а також інші законодавчі акти з питань оподаткування, не встановлюють обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень Закону про ПДВ, сума ПДВ, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок зі сплати цього податку до бюджету. Із акта перевірки вбачається, що такий обов'язок фактично покладений податковим, органом на позивача, що суперечить вимогам чинного законодавства України.

Відповідач, всупереч вимогам закону, переклав на позивача обов'язок здійснювати контроль за сплатою третіми особами (ТзОВ «Кано-Миколаїв», ТОВ «Інгрід Південь ЛТД», СПД ОСОБА_3, ТОВ «Торгбуд-7», ПП «Агротекс», ТОВ «Атлантика Україна», ТОВ «Украгропромресурси-2006»), з якими останній не мав жодних господарських операцій, суми ПДВ безпосередньо до державного бюджету.

Жодним нормативним актом не встановлено обов'язку одного платника податку нести відповідальність за дії іншого суб'єкта господарювання. Стаття 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Отож, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть безпосередньо платник податків і зборів (обов'язкових платежів), що допустили правопорушення.

Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, не подав звітність, або не знаходиться за місцем своєї реєстрації то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого формування та має всі документальні підтвердження суми своїх валових витрат.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги позивача підтверджені належними та допустимими доказами, а відтак, - належать до задоволення у повному обсязі.

Судові витрати у відповідності до ст. 94 КАС України присуджуються на користь позивача з Державного бюджету.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції від 18 лютого 2008 року №0000102341/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2007 року у сумі 100840 грн., за червень 2007 року в сумі 89014 грн., за липень 2007 року 76244 грн., за серпень 2007 року в сумі 61913 грн., за вересень 2007 року в сумі 168768 грн., разом - 496779 грн.

Присудити на користь позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Комшелюк Т.О.