Постанова № 28833710, 21.01.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2013 року 12:30 Справа № 0870/555/12 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі :

головуючого - судді Чернової Ж.М.,

за участю секретаря судового засідання Батигіна О.В.,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1

відповідача: Жмурко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

до: Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації в Запорізькій області

про: визнання протиправним та скасування рішення та розпорядження

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_3 із позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації в Запорізькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 19.12.2011 №080020 про застосування фінансових санкцій до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 у вигляді штрафу у розмірі 6800,00грн.; визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача від 19.12.2011 №443-а про анулювання ліцензії АГ 650279 на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що: фактична перевірка позивача не проводилась, а був лише складений акт про результати фактичної перевірки від 01.12.2011 №230/321/НОМЕР_1, оскільки під час її проведення відповідачем не було встановлено факту порушення позивачем ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: факту продажу алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років. Відповідно до норм Податкового кодексу України, матеріали перевірки ВКМСД Шевченківського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області від 01.12.2011 є обставиною, за наявності якої відповідач має право призначити та проводити фактичну перевірку. Крім того, позивач вважає, що рішення про застосування фінансових санкцій по формі не відповідає встановленим Податковим кодексом України вимогам, оскільки повинно бути викладено у формі податкового повідомлення-рішення. Також, позивач вважає, що відповідачем, в обґрунтування своєї позиції, не надано розрахункового документу, який би підтверджував продаж позивачем під час проведення фактичної перевірки з 13-00год. 01.02.2011 до 10-55 02.12.2011 (час проведення відповідачем перевірки) алкогольних напоїв. Крім того, позивач зазначає, що при застосуванні штрафних санкцій, відповідач в оскаржуваному рішенні послався на невірну норму Закону.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, підтвердивши зазначені в позові обставини.

Представник відповідача проти позову заперечив в повному обсязі, зазначивши, що зафіксоване правопорушення дійсно було, про що свідчить складений ВКМСД Шевченківського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області протокол про адміністративне правопорушення та постанова Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 14.05.2012 по справі №0827/2-а-667/12. Та зазначив, що при перевірці та складанні відповідних документів стосовно перевірці діяв відповідно до вимог законодавства України. Таким чином, враховуючи зазначене, просить в задоволені позову відмовити в повному обсязі.

На підставі ст. 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу "Камертон".

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, заслухавши свідка, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

На підставі направлень №32-328/289 та №32-328/288 від 01.12.2011 та наказу від 01.12.2011 №355-п, відповідно до пп.80.2.2, 80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового Кодексу України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», 01.02.2011 фахівцями Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України проведено перевірку кафетерію, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ФОП ОСОБА_3

Як вбачається з пояснень відповідача та наданих ним доказів, в зв'язку з отриманням начальником ВКМСД Шевченківського РВ ЗМУ МВС України в Запорізькій області рапорту щодо виявлення правопорушення (а.с.63), останнім було запрошено відповідача для проведення спільної перевірки продовольчого магазину, який належить ФОП ОСОБА_3, для встановлення фактів порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, безалкогольними напоями і тютюновими виробами (а.с.62).

Відповідно до інформації, яка наявна в рапорті від 01.12.2011, лейтенантом міліції було виявлено, що 01.12.2011 приблизно о 12:30 годині по вул.Кузнецова, 32 в кафетерії, громадянкою ОСОБА_4 здійснено продаж міцних алкогольних напоїв (об'ємна частка етилового спирту 31-65%), а саме горілки (марка - «Карат», об'єм - 0,25л.) особі, яка не досягла 18 років - гр.ОСОБА_5, 20.02.1994р.н. У відношенні ОСОБА_4 було складено протокол про адміністративне правопорушення ЗП №167583 за ч.2 ст.156 КУпАП.

Посилання позивача відносно невстановлення саме відповідачем, під час його перевірки, факту реалізації, суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, вказане порушення встановлюється та фіксується органами МВС та вже на підставі встановленого, відповідач здійснює перевірку, встановлює посаду працівника перевіряємого підприємства; перевіряє реєстраційні документи підприємства; встановлює розмір фінансових санкцій, тощо. Про що складається відповідний акт перевірки. За результатами перевірки позивача, відповідачем 01.12.2011 складено акт №230/329/НОМЕР_1.

Твердження представника позивача стосовно недоведення відповідачем продажу горілки, оскільки відсутній відповідний розрахунковий документ, не береться судом до уваги, враховуючи те, що факт продажу встановлено співробітниками міліції, про що складено відповідну постанову, яка в свою чергу була оскаржена до Шевченківського районного суду. Відповідно до постанови суду від 14.05.2012 по справі №0827/2-а-667/12, в задоволені позову ОСОБА_4 відмовлено. Та судом встановлено, що позивачка, сама власноручно давала пояснення, не заперечуючи факту продажу горілки неповнолітньому, крім того, горілка була передана їй на відповідальне зберігання, відсутність товарного чеку свідчить про те, що горілка була продана без дотримання відповідних правил, якими передбачена видача чека, касова книга ведеться самою позивачкою і тому судом не встановлено порушень при складанні протоколу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльність особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Крім того, в судовому засіданні, яке відбулось 27.02.2012 було запрошено та опитано свідка - ОСОБА_4, яка зазначала, що нею дійсно було здійснено продаж горілки неповнолітньому.

Відносно посилань позивача щодо невідповідання форми рішення про застосування фінансових санкцій вимогам Податкового кодексу України, суд згоден з правовою позицією відповідача, висловленій у своїх запереченнях.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Статтею 16 Закону визначено, що контроль за дотриманням цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Статтею 3 Податкового кодексу України визначено, що податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України; чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Стаття 116 Податкового кодексу України передбачено, що у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

За одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.

Водночас п.113.3 ст.113 Податкового кодексу України передбачено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України, саме тому регіональним управлінням приймаються рішення про застосування фінансових санкцій, а не податкові-повідомлення рішення.

Постановою КМУ №790 від 02.06.2003 затверджено порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". Саме даним Порядком передбачено форму, за якою приймається рішення про застосування фінансових санкцій за порушення вимог Закону України № 481.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Одним із видів цих санкцій згідно ст.239 цього кодексу є адміністративно-господарський штраф, яким відповідно до ч.1 ст.241 ГК України є грошова сума, що сплачується СГ до відповідного бюджету у разі встановлення порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено, що за порушення вимог цього закону до СГ застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів. За своєю правовою суттю ці санкції є адміністративно-господарськими, оскільки вони застосовуються за порушення у сфері управління господарською діяльністю.

Зазначені санкції є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 239 та 241 ГК України і не можуть вважатися податковим боргом у розумінні ст.14 Податкового кодексу України, оскільки відповідно до ст.1 Податкового кодексу України Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Також, ст.5 Податкового кодексу України встановлено, що поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу.

Крім того, Податковий кодекс України набрав чинності з 01.01.2011, розділом XIX ПК України визначено перелік нормативно-правових актів, які втратили чинність із введенням в дію Податкового кодексу. В даному переліку відсутні, як закон № 481, так і постанова КМ України № 790 від 02.06.2003.

Посилання позивача про застосування невірної норми Закону при вирішенні питання про нарахування штрафної санкції, також судом не беруться до уваги, оскільки за встановлене правопорушення, а саме вимоги ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 6800,00грн., що і було застосовано відповідачем.

Щодо вимоги позивача відносно визнання протиправним та скасування розпорядження від 19.12.2011 №443-а про анулювання ліцензії АГ 650279 на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, необхідне зазначити, що відповідачем була застосована до позивача санкція, відповідно до статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», яка передбачає анулювання вказаної ліцензії за продаж алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років.

Виходячи з наведеного, оскаржувані позивачем рішення та розпорядження було ухвалено відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, з використанням повноваження з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.

Відтак, підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М.Чернова