Постанова № 28833669, 26.12.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2012 р. Справа № 2а/0470/11907/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддяЛяшко О.Б., при секретаріСтавицькому О.В., за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_4, Гармаш О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

05 жовтня 2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (надалі - Позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (надалі - Відповідач), в якому (з урахуванням доповнень до адміністративного позову від 26.10.2012 та 12.11.2012, додаткових пояснень від 12.11.2012 та 18.12.2012, узагальнюючих пояснень від 18.12.2012) просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби форми «Р» від 31 серпня 2012 року № 0000701711, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 193508,16 грн., в тому числі за основним платежем - 178097,60 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 15410,56 грн.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби форми «Р» від 31 серпня 2012 року № 0000711711, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 236644,21 грн., в тому числі за основним платежем - 208330,40 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 28313,81 грн.

3. Визнати протиправними дії Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо зміни показників у АІС співставлення сум податкового кредиту та податкових зобов'язань Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 у розрізі контрагентів за серпень, грудень 2010 року, лютий, липень, вересень 2011 року.

4. Зобов'язати Лівобережну міжрайонну державну податкову інспекцію м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби відновити показники у АІС співставлення сум податкового кредиту та податкових зобов'язань Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 у розрізі контрагентів за серпень, грудень 2010 року, лютий, липень, вересень 2011 року.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки невиїзної документальної планової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (далі - ФОП ОСОБА_5) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 22.06.10 по 31.12.11, внаслідок якої було складено Акт від 15.08.12 № 3238/17-2/НОМЕР_3, є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового та цивільного законодавства, а податкові повідомлення - рішення №0000701711, №00007117111 від 31.08.2012 є незаконними та підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, надав до суду заперечення на адміністративний позов від 18.12.2012, в якому зазначив, що перевірка позивача проведена правомірно, а оскаржувані позивачем рішення винесені в межах та у відповідності до вимог чинного законодавства України, у задоволенні позову просив відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, фізична особа-підприємець ОСОБА_5 зареєстроване як юридична особа 21.06.2010 Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та перебуває на обліку в Лівобережній міжрайонній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

На підставі п.п 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст.75, п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України, відповідно до наказу № 482 від 09.07.2012, виданого Лівобережною МДПІ м.Дніпропетровська та плану-графіку проведення планових документальних перевірок суб'єктів господарювання на III квартал 2012 року, старшим державним податковим ревізором інспектором відділу податкового контролю фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Каторгіною А.О., проведена документальна планова невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_5 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 22.06.2010р. по 31.12.2011р.

Про проведення документальної планової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_5 проінформована письмовим повідомленням від 09.07.2012 року №14183/6/17-2, яке вручено особисто ФОП ОСОБА_5 09.07.2012р.

Перевірку проведено з відома та в присутності ФОП ОСОБА_5

Перевірка проведена у приміщенні Лівобережної МДПІ, яке ФОП ОСОБА_5 обрано місцем проведення перевірки.

15.08.2012 року складено акт перевірки №3238/17-2/НОМЕР_3 за результатами якого винесено податкове повідомлення-рішення № 00000711711 від 31.08.2012 року щодо визначення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 236644,21 грн, у т.ч. за основним платежем - 208330,40 грн, штрафна санкція - 28313,81 грн. та № 00000701711 від 31.08.2012 року щодо визначення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 193508,16 грн, у т.ч. за основним платежем - 178097,60 грн, фінансова санкція - 15410,56 грн.

На підставі зазначеного Акту перевірки Лівобережної МДПІ було встановлено порушення:

1. п. 19.2 ст. 19, ст. 17, п.8.1 ст.8 з урахуванням п. 4.2 ст. 4.2 ст. 4 пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України від 22.05.03 №889 «Про податок з доходу фізичних осіб» та пп. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого ФОП ОСОБА_5 донараховано податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 178097,60 грн. в тому числі за 2010 рік на суму 33719,48 грн., за січень-червень 2011 рік на суму 82739,9 грн. та за липень-грудень 2011 рік на суму 61638,22 грн., в результаті чого прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.08.12 №0000701711, яким Позивачу нараховане податкове зобов'язання із податку з доходів фізичних осіб що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у загальній сумі 193508,16 грн. у тому числі за штрафними фінансовими санкціями у сумі 15410,56 грн.

2. пп.7.4.4 п. 7.4. ст. 7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» та п. 187.1 ст. 187, 186.1 ст. 186, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого було донараховано ФОП ОСОБА_5 податок на додану вартість на загальну суму 208330,40 грн. у тому числі за III-IV кв. 2010 року - 35427,76 грн. за І-ІІ кв. 2011 року - 95079,15 грн. за III кв. 2011 року - 66498,49 грн. та за жовтень 2011 року - 11325 грн., в результаті чого прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.08.12 №0000711711, яким Позивачу нараховане податкове зобов'язання із податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів у загальній сумі 236644,21 грн., з яких за основним платежем (збільшено податкове зобов'язання) у розмірі 208 330,40 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 28 313,81 грн.

Не погодившись з актом перевірки ФОП ОСОБА_5 було подано заперечення на акт перевірки. Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська було надано відповідь на заперечення №20609/6/172 від 29.08.2012, в якій зазначено, що Лівобережна МДПІ заперечення на акт №3238/17-2/НОМЕР_3 від 15.07.2012 залишає без задоволення.

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 31.08.12 №0000701711, №00007117111, які були отримані Позивачем 27.09.12 року.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІУ, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України та Закону України від 22.05.03 №889 «Про податок з доходу фізичних осіб».

Так, згідно пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 зазначеного закону до складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат.

Згідно п.177.2, 177.4 ст.177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

· придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

· придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком з доходу фізичних осіб або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що за період з 22.06.2010 по 31.12.2011 ФОП ОСОБА_5 перебувала у наступних правовідносинах.

1. Взаємовідносини між ФОП ОСОБА_5 та ПП «Єдванс Капітал».

Між ФОП ОСОБА_5 та ПП «Єдванс Капітал» було укладено правочин, згідно з умовами якого ПП «Єдванс Капітал» (Постачальник) було поставлено товар ФОП ОСОБА_5 (Покупець), на загальну суму 57807,12 грн., номенклатура, кількість та ціна якого визначені у гахунках-фактурах, а ФОП ОСОБА_5 приймає та оплачує визначений товар на умовах до нього договору.

Відповідно до рахунку-фактури від 21.07.10 №210703 загальна сума поставки у розмірі 36495,12 грн. в т. ч. ПДВ у сумі 6082,52 грн.

2. Взаємовідносини між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «Регіон Строй 25».

Між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «Регіон Строй 25» було укладено договір постачання товару від 01.08.10 №9-01, згідно з умовами якого ТОВ «Регіон Строй 25» (Постачальник) було поставлено товар ФОП ОСОБА_5 (Покупець), на загальну суму 192064,15 грн., а саме: «щиты деревянные 2500x1500, 2000x1300», «брус», «доска», «поддоны 1200x8000, 800x800», кількість та ціна якого визначені у рахунках-фактурах, а ФОП ОСОБА_5 приймає та оплачує визначений товар на умовах до цього договору.

За період з моменту першої поставки до 16.12.10 (остання поставка у 2010 році) було поставлено всього товару на загальну суму: 166989,41 грн.

Відносно ПП «Єдванс Капітал» та ТОВ «Регіон Строй 25» перевіряючими було зроблено висновок про нікчемність правочинів на підставі інформаційної бази співставлення. В акті перевірки Відповідачем зазначено, що товар отриманий від ПП «Єдванс Капітал» це товар який отриманий від невідомої особи у зв'язку з тим, що по відношенню до ПП «Єдванс Капітал» не має можливості здійснити перевірку так, як зазначене підприємство вже не існує.

Що стосується висновків по ТОВ «Регіон Строй 25», то висновок про нікчемність правочину останнього та ФОП ОСОБА_5 був зроблений на підставі акту перевірки Новомосковської ОДПІ від 10.05.11 №155/233/27174916, в якому було встановлення порушення ч. 1 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст.216, ст. 228, ст. 662, ст. 656, ст. 901, ст. 902 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків при придбані та продажу товарів (послуг).

3. Взаємовідносини між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «Ресурс Пром».

Між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «Ресурс Пром» (Постачальник) було укладено договір постачання товару від 14.03.11 №140305, згідно з умовами якого ТОВ «Ресурс Пром» (Постачальник) було поставлено товар ФОП ОСОБА_5 (Покупець), на загальну суму 26224,70 грн., номенклатура та кількість якого визначені у рахунках-фактурах, які мають бути виписані протягом 3-х календарних днів до договору, а ціна за товар визначається у накладних, які є невідємною частиною цього договору. На умовах до цього договору ФОП ОСОБА_5 приймає та оплачує визначений товар.

Перевіряючими було зроблено висновок про нікчемність правочинів на підставі того, що ТОВ «Ресурс Пром» мав взаємовідносини з підприємствами ТОВ «Іниерагро 2007» (акт превірки ДПІ у Рогатинському районі від 30.07.12) та ПП «Альянс-СД» (акт перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 26.05.11), у відношенні яких в актах перевірки було встановлено порушення ч. 1 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216, ст. 228, ст. 662, ст. 656, ст. 901, ст. 902 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків при придбані та продажу товарів (послуг).

4. Взаємовідносини ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «Метал Торг Трейд».

Між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «Метал Торг Трейд» було укладено договір постачання товару №8 від 01.03.2011 року.

Згідно з умовами зазначеного договору ТОВ «Метал Торг Трейд» (Постачальник) було поставлено товар ФОП ОСОБА_5 (Покупець), а ФОП ОСОБА_5 приймає та оплачує визначений товар на умовах до цього договору. Найменування товару: дошка, бруси, піддони у кількості і за ціною визначеними у специфікації № 1 від 01.03.2011 року.

Відповідно до специфікації загальна сума поставки у розмірі 42 248,00 грн. в т. ч. ПДВ у сумі 8 449,6 грн., фактично поставлено на суму 50697,60 грн.

Перевіряючими було зроблено висновок про нікчемність правочинів на підставі того, що ТОВ «Метал Торг Трейд» мав взаємовідносини з підприємствами ТОВ «Спрінгфілд» (акт превірки ДПІ у Ленінському районі від 11.08.11) та ТОВ «Ново-Світ» (акт перевірки ДПІ у Суворівському районі м. Одесса від 16.02.12 за період з 15.10.10 по 31.12.11), у відношенні яких встановлення порушення ч. 1 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216, ст. 228, ст. 662, ст. 656, ст.. 901, ст. 902 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимлг зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків при придбані та продажу товарів (послуг).

5. Взаємовідносини між ФОП ОСОБА_5 та ПП «Корунд».

Між ФОП ОСОБА_5 та ПП «Корунд» було укладено договір постачання товару №14 від 02.04.2011 року.

Згідно з умовами зазначеного договору ПП «Корунд» (Постачальник) було поставлено товар (лісо пиломатеріали, піддони) ФОП ОСОБА_5 (Покупець), номенклатура, кількість та ціна якого визначені у рахунках та накладних до договору, а ФОП ОСОБА_5 приймає та оплачує визначений товар на умовах до цього договору.

Перевіряючими було зроблено висновок про нікчемність правочинів на підставі того, що ПП «Корунд» мав взаємовідносини з підприємствами ТОВ «Вінітекс» (акт перевірки Криворізької центральної МДПІ від 04.08.11) та ТОВ «Ново-Світ» (акт перевірки ДПІ у Суворівському районі м. Одеса від 16.02.12 за період з 15.10.10 по 31.12.11) у відношенні яких встановлення порушення ч. 1 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст.. 216, ст. 228, ст. 662, ст. 656, ст.. 901, ст. 902 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимлг зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків при придбані та продажу товарів (послуг).

6. Взаємовідносини між ФОП ОСОБА_5 та ПП «Тех.Ін торг 04».

Між ФОП ОСОБА_5 та ПП «Тех.Ін торг 04» було укладено договір постачання товару №18 від 01.07.2011 року.

Згідно з умовами зазначеного договору ПП «Тех.Ін торг 04» (Постачальник) було поставлено товар (пиломатеріали, дерев'яна нестандартна тара, піддони) ФОП ОСОБА_5 (Покупець), номенклатура, кількість та ціна якого визначені у специфікації до договору, а ФОП ОСОБА_5 приймає та оплачує визначений товар на умовах до цього договору.

Відповідно до рахунків загальна сума поставки у розмірі 95876,34 грн. в т. ч. ПДВ у сумі 15979,39 грн.

Перевіряючими було зроблено висновок про нікчемність правочинів на підставі того, що ПП «Тех.Ін торг 04» мав взаємовідносини з підприємством ТОВ «Ново-Світ» (акт перевірки ДПІ у Суворівському районі м. Одеса від 16.02.12 за період з 15.10.10 по 31.12.11), у відношенні якого встановлення порушення ч. 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимлг зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків при придбані та продажу товарів (послуг).

7. Взаємовідносини між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «Корті».

Між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «Корті» було укладено договори постачання товару №38 від 15.07.11 та №78/08 від 04.08.2011 року.

Згідно з умовами зазначених договорів ТОВ «Корті» (Постачальник) було поставлено товар ФОП ОСОБА_5 (Покупець), номенклатура, кількість та ціна якого визначені у видаткових накладних, які є невід'ємними частинами до цих договорів, а ФОП ОСОБА_5 приймає та оплачує визначений товар на умовах до цього договору.

Відповідно до даних по видатковим накладним загальна сума поставки товару у розмірі 181920,44 грн. в т. ч. ПДВ у сумі 30320,07 грн.

Перевіряючими було зроблено висновок про нікчемність правочинів на підставі акту перевірки ТОВ «Корті» складеного ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 06.06.12 та зроблено висновок, що ТОВ «Корті» було порушено норми ч. 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимлг зазначених статей в момент вчинення правочинів з ТОВ «Вінітекс», які не спрямовані на реальне настання правових наслідків при придбані та продажу товарів (послуг).

8. Взаємовідносини між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «Дніпроспеціндустрія».

Між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «Дніпроспеціндустрія» було укладено договір №22 від 01.07.2011 року на постачання товару, а самае «піддони в асортименті».

Згідно з умовами зазначеного договору ТОВ «Дніпроспеціндустрія» (Постачальник) було поставлено партіями товар ФОП ОСОБА_5 (Покупець), номенклатура, кількість та ціна якого визначені у товарних накладних, які є невід'ємною частиною до договору, а ФОП ОСОБА_5 приймає та оплачує визначений товар на умовах до цього договору.

Перевіряючими було зроблено висновок про нікчемність правочинів на підставі того, що ТОВ «Дніпроспеціндустрія» мав взаємовідносини з підприємствами ТОВ «Кураж» (акт перевірки ДПІ у Ленінському районі від 02.06.11), у відношенні якого встановлено порушення ч. 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків при придбані та продажу товарів (послуг).

9. Взаємовідносини між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «Інжирінгова група Логос Ін вест».

Фактичним місцезнаходженням ФОП ОСОБА_5 є офісне приміщення, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1.

Договір оренди офісного приміщення площею 37,1 м. кв. за вказаною вище адресою було укладено між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «Інжирінгова група Логос Ін вест» за №66оф/10 від 14.09.2010 року.

За умовами договору оренди, ФОП ОСОБА_5 має прийняти від орендодавця у тимчасове користування приміщення для розташування у ньому офісного приміщення, яке знаходиться у будівлі багатофункціонального центру Вавилон-1».

Як зазначено в Акті, фахівцем, який очолював перевірку, було здійснено обстеження складу, який розташований по АДРЕСА_2, було виявлено, що у зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_5 не використовує працю найманих працівників, а відвантаження проходить щоденно, то для відвантаження реалізованої продукції підприємцю необхідно постійно знаходитись на місці відвантаження, а тому офісне приміщення ФОП ОСОБА_5 не використовується у власній господарській діяльності.

На підставі вищевикладеного, перевіряючим зроблено висновок, що ФОП ОСОБА_5 не доведено, що використання орендованою нежитлового приміщення (офіс), розташованого за адресою: АДРЕСА_1, та витрати понесені на оренду даного приміщення пов'язані господарською діяльністю та безпосередньо з одержанням доходу.

На підставі вищевикладеного, податковим органом встановлено, що в порушення п.п 177.2 ст.177 Кодексу ФОП ОСОБА_5 завищені валові витрати у сумі 22785,65 грн.

Отже, підсумовуючи вищезазначене, при проведенні перевірки було встановлено, що за перевіряємий період між ФОП ОСОБА_5 та ПП «Єдванс Капітал», ТОВ «Регіон Строй 25», ТОВ «Ресурс Пром», ТОВ «Метал Торг Трейд», ПП «Корунд», ПП «Тех.Ін торг 04», ТОВ «Корті», ТОВ «Дніпроспеціндустрія» були здійсненні господарські операції.

Як зазначає Відповідач, такі господарські операції є нікчемними в силу приписів ч. 1 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст.. 216, ст.. 228, ст. 662, ст. 656, ст. 901, ст. 902 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків при придбані та продажу товарів, що спричинили порушення позивачем п. 19.2 ст. 19, ст. 17, п.8.1 ст.8 з урахуванням п. 4.2 ст. 4.2 ст. 4 пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України від 22.05.03 №889 «Про податок з доходу фізичних осіб» та пп. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого ФОП ОСОБА_5 донараховано податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 178097,60 грн. в тому числі за 2010 рік на суму 33719,48 грн., за січень-червень 2011 рік на суму 82739,9 грн. та за липень-грудень 2011 рік на суму 61638,22 грн., та пп.7.4.4 п. 7.4. ст. 7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» та п. 187.1 ст. 187, 186.1 ст. 186, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого було донараховано ФОП ОСОБА_5 податок на додану вартість на загальну суму 208330,40 грн. у тому числі за III-IV кв. 2010 року - 35427,76 грн. за І-ІІ кв. 2011 року - 95079,15 грн. за III кв. 2011 року - 66498,49 грн. та за жовтень 2011 року - 11325 грн.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочнном є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У статті 203 ЦК України наведено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

10. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

11. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

12. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

13. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

14. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

15. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Законом закріплено презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК). З наведеного випливає, що правочин (договір) є правомірним, а отже й дійсним. Неправомірність (недійсність) правочину повинна бути прямо передбачена законом або встановлена рішенням суду, що набрало законної сили.

Відповідно до Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» встановлений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Акт оскаржуваної перевірки не тільки не містить таких посилань, а й не доводить умислу ФОП ОСОБА_5 щодо порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає.

Згідно частин 2, 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно статті 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Недійсними правочини можуть вважатися лише за умови доведеності фактів, що свідчать про нікчемність даного правочину.

Як вбачається із змісту Акту перевірки висновок відповідача про нікчемність правочинів є необгрунтованим, оскільки ним не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладені позивачем угоди - нікчемними правочинами.

Відповідно до частин 1, 5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочини, зазначені в Акті оскаржуваної перевірки, до теперішнього часу не визнані недійсними у судовому порядку. Згідно статті 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

У п. 24 Постанови Пленуму від 06.11.2009 № 9 Верховний Суд України відзначив, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною 2 статті 207 ГК України встановлено, що недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Суд вважає за необхідне зазначити, що умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

При цьому обов'язковість установлення умислу поширюється лише на визнання недійсними правочинів, вчинених із метою, що суперечить інтересам держави та суспільства (частина третя статті 228 Цивільного кодексу України).

Під час перевірки податковий орган не встановив обставин, які б свідчили про умисел ФОП ОСОБА_5 на укладення договорів з іншими контрагенткми (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договорами.

Відтак, протиправного умислу сторін, зокрема позивача, на укладення фіктивного правочину не встановлено, що виключає його кваліфікацію як недійсного. З огляду на відсутність доказів умислу сторін, вищезгадані правочини не можуть вважатися нікчемними як такі, що порушують публічний порядок за ст. 228 ЦК України.

Викладені в акті перевірки судження перевіряючого про порушення платником податків вимог статей 203, 215, 216, 228 ЦК України не підтверджуються дослідженими судом доказами.

Виходячи з вище викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не наведено та не надано доказів наявності підстав, з якими закон пов'язує настання наслідків нікчемності угод передбачених ст. 215 ЦК України, а тому суд не може погодитись з висновком відповідача, що правочини укладені між позивачем та іншими контрагентами є нікчемними та суперечать інтересам держави та суспільства.

Проте встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів, за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку-учасників відповідної операції (Лист Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11, 02.06.2011).

Висновок відповідача про нікчемність вчинених правочинів ґрунтується тільки на припущеннях перевіряючих та на підставі зустрічних звірок та актів перевірок контрагентів ФОП ОСОБА_5

Так фактично, підставою для висновку про нікчемність та недійсність правочинів, та появи розбіжностей сум ПДВ та податку на доходи фізичних осіб на особовому рахунку Позивача стали наступні акти:

- ТОВ «Регіон строй 25» на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки Новомосковської ОДПІ від 15.07.11 №155/233/27174916 з питань правильності формування податковиз зобов'язань та податкового кредиту за листопад 2010 року.

- ТОВ «Синдикат ТМ «Катана» на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 28.04.11 №1532/23-3/37071077.

- ТОВ «Альянс СД» на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 26.05.11 № 690/233-36573507 ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська з питань дотримання податкового законодавства, своєчасності. Достовірності, повноти нарахування та плати податку на додану вартість за період з 01.02.11 по 28.02.11 для вжиття заходів згідно чинного законодавства.

- ТОВ «Ново Світ» на підставі акту перевірки від 16.02.12 № 188/23-1/37351009 ДПІ у Суворівському районі м. Одеси за період з 15.10.10 по 31.12.2011 року.

- ТОВ «Іглс» на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 07.12.11 №3715/2305/32772554.

- ТОВ «Корті» на підставі акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 06.06.2012.

- ТОВ «Дніпроспеціндустрія» на підставі акт перевірки ДПІ у Ленінському районі від 02.06.11.

Однак, судом критично оцінюються посилання відповідача на зазначені акти, оскільки у відповідності до роз'яснень Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. №742/11/13-11 установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Листом Вищого Адміністративного Суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11 надано роз'яснення що, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини.

1. Рух активів у процесі здійснення господарської операції.

2. Установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3. Установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Судом встановлено, що в перевіряємому періоді ФОП ОСОБА_5 та інші контрагенти були зареєстровані платниками ПДВ.

ФОП ОСОБА_5 орендує складське приміщення, яке розташоване за адресою м.Дніпропетровськ по АДРЕСА_2.

Позивач не має на балансі транспортних засобів, а тому перевезення товару було здійснено контрагентами-продавцями та контрагентами-покупцями, які отримували товар зі складу продавців.

Для підтвердження отримання та оприбуткування товару на складі, отриманого внаслідок здійснення господарських відносин з підприємствами-контрагентами ПП «Єдванс Капітал», ТОВ «Регіон строй 25», ТОВ «Метал Торг Трейд», ТОВ «Ресурс Пром», ПП «Корунд», ПП «Тех.Ін торг 04», ТОВ «Корті», ТОВ «Дніпроспеціндустрія» ФОП ОСОБА_5 надала до суду прибуткові ордери за спірний період господарської діяльності підприємця, які містяться в матеріалах справи.

Весь товар, що придбався у вищезазначених підприємств, реалізовувався на підставі договорів постачання товару, що підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами, а саме договорами купівлі-продажу, укладеними між ФОП ОСОБА_5 та контрагентами покупцями:

- з ВАТ «Дніпрометиз» від 19.07.10 №991/10;

- з ТОВ «Комфі Трейд» від 15.01.11 №2;

- з ТОВ «Проско Ресурси» від 09.02.11;

- з ТОВ «Ретал Дніпро» від 22.04.11 №20/9;

- з ПАТ «Запорізький масложиркобінат» від 25.05.11 №336;

- з ТОВ «Степова» від 01.07.11 №18;

- з ПАТ «Дніпромліт» від 06.01.12 №2.

На підставі зазначених договорів було продано лісоматеріали та здійснено оформлення господарських операцій на підставі рахунків, видаткових накладних та податкових накладних, які містяться в матеріалах справи. На виконання умов договорів, лісоматеріали були оплачені покупцями, що підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи.

Таким чином, під час судового розгляду справи позивачем доведено наявність фізичних, технічних та технологічних можливостей ФОП ОСОБА_5 для вчинення правочинів з іншими контрагентами, що становлять зміст господарських операцій. Зазначені обставини підтверджуються первинною документацією ФОП ОСОБА_5, яка була надана представником позивача та міститься в матеріалах справи.

Крім того, суд звертає увагу на те, що в обґрунтування своєї позиції відповідач в акті перевірки посилається на відсутність у постачальників позивача необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності автотранспортних засобів, основних фондів (об'єкти нерухомості, обладнання), залишків товарно- матеріальних цінностей, складських приміщень та земельних ділянок в оренді чи на праві власності. Враховуючи характер здійснюваних між сторонами операцій, виконання таких договорів не вимагало від виконавців великої кількості працівників та спеціального технічного обладнання. До того ж, висновки податкового органу не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку контролюючого органу щодо відсутності у контрагентів позивача трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного, торгівельного обладнання слугувала лише податкова звітність цих підприємств.

На думку суду, подана до податкового органу податкова звітність не може бути беззаперечним доказом відсутності на підприємстві основних фондів та трудових ресурсів, оскільки підтвердженням наявності або відсутності у підприємства основних фондів (власних, орендованих) та трудових ресурсів є не документи податкового обліку, а відповідні документи бухгалтерського обліку.

Таким чином, висновки відповідача про нікчемність спірних угод були зроблені на підставі необґрунтованих та недоведених припущень. Відповідачем не надано суду достовірних доказів, якими б спростовувався рух активів у процесі здійснення вказаних господарських операцій, відсутність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій та відсутність зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю позивача.

Відповідачем не надано суду достовірних доказів, якими б спростовувався рух активів у процесі здійснення вказаних господарських операцій, відсутність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій та відсутність зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю позивача.

Натомість судом були досліджені первинні документи, надані позивачем на вимогу суду в обґрунтування правомірності формування у перевіряємому періоді податкового кредиту та складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Так, підтверджуючими документами первинного обліку за цими операціями є:

1. Взаємовідносини між ФОП ОСОБА_5 та ПП «Єдванс Капітал».

Отримання товару відповідно до специфікації підтверджується:

- видатковою накладною від 21.07.10 №210702;

- податковою накладною від 21.07.10 №210702.

Відповідно до рахунку-фактури від 26.07.10 №260705 загальна сума поставки у розмірі 21512грн. у т.ч. ПДВ у сумі 3552 грн.

Отримання товару відповідно до специфікації підтверджується:

- видатковою накладною від 26.07.10 №260703;

- податковою накладною від 26.07.10 №260703.

Розрахунки за отриманий товар проведені грошовими коштами у сумі - 55495,12 грн., що підтверджуються платіжними дорученнями з банку:

- від 15.09.12 №1 на суму 36496,12 грн.

- від 23.09.10 № 4 на суму 19 000,00 грн.

2. Взаємовідносини між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «Регіон Строй 25».

Поставка товару підтверджується рахунками-фактурами від 08.08.10, 09.08.10, 11.08.10, 02.09.10, 07.09.10,08.08.10, 13.09.10, 21,09.10, 07.10.10,18.10.10,03.11.10,10.11.10, 23.11.10,16.12.10

Отримання товару відповідно до вищезазначених рахунків підтверджується:

- податковою накладною від 11.08.10 №5 на суму 12720 грн. у т.ч. ПДВ у сумі 2 120 грн.;

- податковою накладною від 11.08.10 №4 на суму 29280 грн. у т.ч. ПДВ у сумі 4 880 грн.;

- податковою накладною від 11.08.10 №3 на суму 19920 грн. у т.ч. ПДВ у сумі 3 320 грн.;

- податковою накладною від 21.09.10 №210903 на суму 11630,4 грн. у т.ч. ПДВ у сумі 1938,4грн.;

- податковою накладною від 13.09.10 №130902 на суму 11605,8 грн. у т.ч. ПДВ у сумі 1934,3грн.;

- податковою накладною від 08.09.10 №80901 на суму 9736.85 грн. у т.ч. ПДВ у сумі 1622,81грн.;

- податковою накладною від 07.09.10 №70904 на суму 41808 грн. у т.ч. ПДВ у сумі 6968грн.;

- податковою накладною від 02.09.10 №20905 на суму 3240 грн. у т.ч. ПДВ у сумі 540грн.;

- податковою накладною від 18.10.10 №181005 на суму 3566,16 грн. у т.ч. ПДВ у сумі 594,36грн.;

- податковою накладною від 07.10.10 №71008 на суму 1880.40 грн. у т.ч. ПДВ у сумі 313,40грн.;

- податковою накладною від 16.12.10 №161204 на суму 9372 грн. у т.ч. ПДВ у сумі 1562грн.

За 2011 рік були здійснені поставки товару за наступними рахунками-фактурами:

- від 18.01.11 №1;

- від 01.02.11 №10205;

- від 09.03.11 №90305.

Отримання товару відповідно до вищезазначених рахунків підтверджується:

- податковою накладною від 18.01.11 №180101 на суму 6 624 грн. у т.ч. ПДВ у сумі 1104грн.;

- податковою накладною від 01.02.11 №10201 на суму 21 600 грн. у т.ч. ПДВ у сумі 3600грн.;

- податковою накладною від 09.03.11 №90305 на суму 9 080,54 грн. у т.ч. ПДВ у сумі 513,42 грн.

Розрахунки за отриманий товар проведені грошовими коштами у сумі - 197525,41 грн., що підтверджуються платіжними дорученнями з банку.

3. Взаємовідносини між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «Ресурс Пром».

Поставка товару підтверджується рахунками-фактурами від 14.03.11 №66/03 та від 25.03.11 №152.

Отримання товару відповідно до вищезазначених рахунків підтверджується:

- податковою накладною від 14.03.11 №128 на суму 8 923,2 грн. у т.ч. ПДВ у сумі 1487,2грн.;

- податковою накладною від 23.03.11 №166 на суму 17 301,5 грн. у т.ч. ПДВ у сумі 2883,58 грн.;

Розрахунки за отриманий товар проведені грошовими коштами у сумі - 26224,7 грн. що підтверджуються платіжними дорученнями з банку:

- від 27.04.11 №54 на суму 8923,20 грн.

- від 27.10.11 № 53 на суму 17301,5 грн.

4. Взаємовідносини ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «Метал Торг Трейд».

Відповідно до специфікації загальна сума поставки у розмірі 42248,00 грн. в т. ч. ПДВ у сумі 8449,6 грн., фактично поставлено на суму 50697,60 грн.

Отримання товару відповідно до специфікації підтверджується:

- рахунками-фактурами від 04.03.11 №403001 та від 11.03.11 №1103006;

- видатковими накладними від 04.03.11 №403001 та від 11.03.11 №1103006;

- податковими накладними від 11.03.11 №38 на суму 24 030 грн. у т.ч. ПДВ у сумі 4005грн.;

- податковою накладною від 04.03.11 №16 на суму 26667,6 грн., у т.ч. ПДВ у сумі 4444,6грн.;

Розрахунки за отриманий товар проведені грошовими коштами у сумі - 50697,60 грн., що підтверджуються платіжними дорученнями з банку:

- від 16.03.11 №39 на суму 26667,60 грн.

- від 23.03.11 № 43 на суму 24030,00 грн.

5. Взаємовідносини між ФОП ОСОБА_5 та ПП «Корунд».

Поставка товару підтверджується рахунками-фактурами від 14.03.11 №66/03 та від 25.03.11 №152.

Отримання товару відповідно до вищезазначених рахунків підтверджується:

- рахунками-фактурами та видатковими накладними;

- податковою накладною від 04.04.11 №5 на суму 20030,16 грн. у т.ч. ПДВ у сумі 3338,36грн.;

- податковою накладною від 07.04.11 №12 на суму 4 590 грн. у т.ч. ПДВ у сумі 765 грн.;

- податковою накладною № 23 від 15.04.2011 року на суму 41040,00 грн, у т.ч. ПДВ 6840,00грн;

- податковою накладною № 38 від 28.04.2011 року на суму 11163,48 грн, у т.ч. ПДВ 1860,58грн;

- податковою накладною № 4 від 04.05.2011 року на суму 8926,80 грн, у т.ч. ПДВ 1487,80 грн;

- податковою накладною №38 від 11.05.2011 року на суму 30382,52 грн, у т.ч. ПДВ 5063,75грн;

- податковою накладною № 70 від 19.05.2011 року на суму 29039,10 грн, у т.ч. ПДВ 4839,85грн;

- податковою накладною № 78 від 23.05. 11 року на суму 47258,40 грн, у т.ч. ПДВ 7876,40 грн;

- податковою накладною №95 від 26.05.2011 року на суму 7141,80 грн, у т.ч. ПДВ 1190,30грн;

- податковою накладною № 108 від 30.05. 11 на суму 11188,08 грн, у т.ч. ПДВ 1864,68 грн;

- податковою накладною № 113 від 31.05. 11 на суму 8561,76 грн, у т.ч. ПДВ 1426,96 грн;

- податковою накладною №117 від 31.05.2011 року на суму 6215,04 грн, у т.ч. ПДВ 1035,84грн;

- податковою накладною № 25 від 03.06.2011 року на суму 3346,56 грн, у т.ч. ПДВ 557,76 грн;

- податковою накладною №37 від 07.06.2011 року на суму 7890,00 грн, у т.ч. ПДВ 1315,00грн;

- податковою накладною № 55 від 10.06.2011 року на суму 2898,36 грн, у т.ч. ПДВ 483,06 грн;

- податковою накладною № 80 від 15.06.2011 року на суму 12281,28 грн, у т.ч. ПДВ 2046,88грн;

- податковою накладною № 92 від 17.06.11 на суму 74595,36 грн, у т.ч. ПДВ 12432,56 грн;

- податковою накладною № 102 від 20.06. 11 на суму 12549,60 грн, у т.ч. ПДВ 2091,60 грн;

- податковою накладною № 108 від 21.06.11 на суму 6810,00 грн, у т.ч. ПДВ 1135,00грн;

- податковою накладною № 109 від 21.06.11 року на суму 12549,60 грн, у т.ч. ПДВ 2091,60грн;

- податковою накладною № 123 від 23.06.2011 року на суму 6714,00 грн, у т.ч. ПДВ 1119,00грн;

- податковою накладною № 129 від 24.06.2011 року на суму 2988,00 грн, у т.ч. ПДВ 498,00грн;

- податковою накладною № 159 від 29.06.2011 на суму 11251,20 грн, у т.ч. ПДВ 1875,20 грн.;

- податковою накладною № 174 від 30.06.2011 на суму 32920,80 грн, у т.ч. ПДВ 5486,80 грн.;

Розрахунки за отриманий товар проведені грошовими коштами у сумі - 511000,57 грн., що підтверджуються платіжними дорученнями з банку

6. Взаємовідносини між ФОП ОСОБА_5 та ПП «Тех.Ін торг 04».

Поставка товару підтверджується рахунками-фактурами та видатковими накладними.

Отримання товару відповідно до рахунків-фактур підтверджується:

- податковою накладною від 27.07.11 №92 на суму 22 923,43 грн. у т.ч. ПДВ у сумі 3820,57грн.;

- податковою накладною від 27.07.11 №91 на суму 19 884 грн. у т.ч. ПДВ у сумі 3 314 грн.;

- податковою накладною 66 від 20.07.2011 на суму 9942,00 грн., у т.ч. ПДВ 1657,00 грн.;

- податковою накладною №58 від 18.07.2011 на суму 14166,97 грн., у т.ч. ПДВ 2361,16 грн.;

- податковою накладною № 54 від 15.07.2011 на суму 21459,00 грн., у т.ч. ПДВ 3576,50 грн.;

- податковою накладною № 40 від 12.07.2011 на суму 7500,94 грн., у т.ч. ПДВ 1250,16 грн.;

Розрахунки за отриманий товар проведені грошовими коштами у сумі - 95876,35, що підтверджуються платіжними дорученнями з банку.

7. Взаємовідносини між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «Корті».

Відповідно до даних по видатковим накладним загальна сума поставки товару у розмірі 181920,44 грн. в т. ч. ПДВ у сумі 30320,07 грн.

Отримання товару відповідно до специфікації підтверджується рахунками-фактурами та видатковими накладними;

- податковою накладною від 29.08.11 №472 на суму 10 145,04 грн. у т.ч. ПДВ у сумі 1690,84 грн.;

- податковою накладною№389 від 23.08.2011 року на суму 15418,08 грн, у т.ч. ПДВ 2569,68 грн;

- податковою накладною № 373 від 22.08.2011 року на суму 21580,32 грн, у т.ч. ПДВ 3596,72 грн.;

- податковою накладною № 292 від 16.08.2011 року на суму 16756,03 грн, у т.ч. ПДВ 2792,67 грн;

- податковою накладною № 187 від 09.08.2011 року на суму 44714,40 грн, у т.ч. ПДВ 7452,40 грн;

- податковою накладною № 109 від 04.08.2011 року на суму 16034,69 грн, у т.ч. ПДВ 2672,45 грн;

- податковою накладною№250 від 15.09.2011 року на суму 22828,94 грн, у т.ч. ПДВ 3804,82 грн.;

- податковою накладною № 251 від 15.09.2011 року на суму 1938,05 грн, у т.ч. ПДВ 323,01 грн;

- податковою накладною № 26 від 01.09.2011 року на суму 32409,56 грн. у т.ч. ПДВ 5401,59 грн;

- податковою накладною № 376 від 26.10.2011 року на суму 95,33 грн, у т.ч ПДВ 15,89грн;

Розрахунки за отриманий товар проведені грошовими коштами у сумі - 179680,08 грн., що підтверджуються платіжними дорученнями з банку.

8. Взаємовідносини між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «Дніпроспеціндустрія»

Відповідно до даних по видатковим накладним загальна сума поставки товару у розмірі 22828,20 грн.

Отримання товару відповідно до специфікації підтверджується:

- рахунками-фактурами та видатковими накладними від 02.08.11 та від 29.07.11;

- податковою накладною від 29.07.11 №322 на суму 5 499,24 грн.у т.ч. ПДВ у сумі 916,54грн.;

- податковою накладною №45 від 02.08.2011 року на суму 17328,96 грн, у т.ч ПДВ 2888,16 грн.

Розрахунки за отриманий товар проведені грошовими коштами у сумі - 22828,20 грн., що підтверджуються платіжним дорученням з банку №120 від 11.08.11.

9. Взаємовідносини між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «Інжирінгова група Логос Ін вест».

ФОП ОСОБА_5 відносила до складу податкового кредиту суму ПДВ від отриманих послуг по оренді офісного приміщення на підставі податкових накладних:

1) податкова накладна від 15.02.11 №77 на суму 2 968,00 грн. у т.ч. ПДВ у сумі 494,67грн.;

2) податкова накладна від 15.02.11 №76 на суму 819,07 грн. у т.ч. ПДВ у сумі 136,51 грн.;

3) податкова накладна від 19.04.11 №77 на суму 2 968,00 грн. у т.ч. ПДВ у сумі 494,67грн.;

4) податкова накладна № 123 від 19.04.11 на суму 29681,00 грн., у т.ч. ПДВ 494,67 грн.;

5) податкова накладна № 124 від 19.04.11 на суму 820,98 грн., у т.ч. ГІДВ 136,83 гри;

6) податкова накладна № 294 від 31.05.11 на суму 329,22 гри, у т.ч. ПДВ 54,87 грн:

7) податкова накладна № 67 від 16.05.11 на суму 821,52 грн, у т.ч. ПДВ 136,92 грн;

8) податкова накладна № 66 від 16.05.11 на суму 2968,00 грн, у т.ч. ГІДВ 494,67 грн;

9) податкова накладна № 398 від 30.06.11 на суму 490,26 грн, у т.ч. ПДВ 81,71 грн;

10) податкова накладна №122 від 16.06.11 на суму 822,16 гри, у т.ч. ПДВ 137,03 грн;

11) податкова накладна № 121 від 16.06.11 на суму 2968,00 грн, у т.ч. ГІДВ 494,67 грн;

12) податкова накладна № 350 від 31.07.11 на суму 556,99 гри, у т.ч. ГІДВ 92,83 грн;

13) податкова накладна № 151 від 19.07.11 на суму 2968,00 грн, у т.ч. ПДВ 494,67 грн:

14) податкова накладна № 150 від 19.07.11 на суму 822,18 грн, у т.ч. ПДВ 137,03 грн;

15) податкова накладна № 318 від 30.09.11 на суму 396,39 грн, у т.ч. ГІДВ 66,07 грн.

Розрахунки за орендоване приміщення були проведені грошовими коштами, що підтверджується платіжними дорученнями, які місяться в матеріалах справи.

Вказані первинні документи відповідають вимогам ст.9 Закону України від 16.07.1999р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.198 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 за № 88), отже, підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку позивача.

Надані позивачем і досліджені судом первинні документи не викликають сумнівів щодо реального отримання ФОП ОСОБА_5 товарів, зазначених у видаткових та податкових накладних, і повністю спростовують висновок відповідача щодо нікчемності спірних правочинів. Натомість відповідач під час розгляду справи не навів суду жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, про незвичність цін за спірними операціями або про їх збитковості, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки товарів, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Виходячи з вище викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не наведено та не надано доказів наявності підстав, з якими закон пов'язує настання наслідків нікчемності угод передбачених ст. 215 ЦК України, а тому суд не може погодитись з висновком відповідача, що правочини укладені між позивачем та іншими контрагентами є нікчемними та суперечать інтересам держави та суспільства.

Що стосується правомірності формування позивачем витрат та податковго кредиту на підставі правочину позивача з ТОВ «Інжирінгова група Логос Ін вест», то судом критично оцінюються посилання відповідача, що у зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_5 у підприємницькій діяльності не використовує працю найманих осіб та відсутня на місці відвантаження реалізованої продукції за адресою: АДРЕСА_3 (складське приміщення), останньою не доведено, що використання орендованого нежитлового приміщення (офіс), розташованого за адресою: АДРЕСА_1, та витрати, понесені на оренду даного приміщення, пов'язані з господарською діяльністю та безпосередньо з одержанням доходу.

Такий висновок Відповідача є необґрунтованим та безпідставним, оскільки, як пояснив представник позивача, ФОП ОСОБА_5 не має фізичних можливостей власноруч відвантажувати будівельну продукцію, вантажно-розвантажувальні роботи здійснювали наймані працівники. Крім того, згідно договору оренди приміщення за адресою: АДРЕСА_3 (складське приміщення) від 07 лютого 2011 року №11/2-11/АР, укладеного між ТОВ «Міжнародна будівельна компанія «Україна-Канада» (наймодавець) та ФОП ОСОБА_5 (наймач), до обов'язків наймодавця входить разом з іншими здійснення вантажно-розвантажувальних робіт відповідно до виду вантажу та заявки наймача (пп.5.1.6 п.5.1. ст.6).

Крім того, суд зазначає, що фізичні особи-підприємці законодавчо не обмежені у виборі форм та порядку організації своєї діяльності, тому офісне приміщення за адресою АДРЕСА_1, могло використовуватися у господарській діяльності ФОП ОСОБА_5 незалежно від наявності або відсутності у позивача найманих робітників, що були задіяні на складі.

З огляду на викладені вище обставини та вимоги чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби форми «Р» від 31 серпня 2012 року № 0000701711, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 193508,16 грн., в тому числі за основним платежем - 178097,60 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 15410,56 грн., визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби форми «Р» від 31 серпня 2012 року № 0000711711, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 236644,21 грн., в тому числі за основним платежем - 208330,40 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 28313,81 грн.

Що стосується позовних вимог щодо визнання протиправними дій Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо зміни показників у АІС співставлення сум податкового кредиту та податкових зобов'язань Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 у розрізі контрагентів за серпень, грудень 2010 року, лютий, липень, вересень 2011 року; зобов'язання Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби відновити показники у АІС співставлення сум податкового кредиту та податкових зобов'язань Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 у розрізі контрагентів за серпень, грудень 2010 року, лютий, липень, вересень 2011 року, то суд вважає за необхідне їх задовольнити з огляду на наступне.

Згідно статті 74 Податкового Кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Наказом ДПА України від 18.04.2008 року № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» затверджено Порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у контрагентів. Згідно п.1.3 розділу 1 зазначеного Порядку, для його реалізації створені відповідні програмні продукти, у тому числі "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", яка формується на підставі подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів. Пунктом 2.8 Наказу №266 встановлено, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.

Судом встановлено, що відносно ФОП ОСОБА_5 у «Деталізованій інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» містяться відомості про зняття показників податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів за наслідками оскаржуваної перевірки.

Відповідно до п. 2.21 Наказу № 266 підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

При цьому суд критично оцінює доводи відповідача, що вказана автоматизована система створена для службового користування, у зв'язку з чим коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача не може порушувати прав та інтересів останнього, оскільки за положеннями статті 74 ПК України та Наказу ДПА № 266 ця система повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її корегування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань, а органи ДПС України використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення негативних правових наслідків для суб'єктів господарювання.

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем в повному обсязі підтверджені дані задекларованих результатів господарської діяльності, які були змінені податковим органом за результатом перевірки, шляхом надання всієї первинної документації підприємства, що свідчить про неправомірність дій відповідача щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту ФОП ОСОБА_5

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити дії.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби форми «Р» від 31 серпня 2012 року № 0000701711, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 193508,16 грн., в тому числі за основним платежем - 178097,60 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 15410,56 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби форми «Р» від 31 серпня 2012 року № 0000711711, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 236644,21 грн., в тому числі за основним платежем - 208330,40 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 28313,81 грн.

Визнати протиправними дії Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо зміни показників у АІС співставлення сум податкового кредиту та податкових зобов'язань Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 у розрізі контрагентів за серпень, грудень 2010 року, лютий, липень, вересень 2011 року.

Зобов'язати Лівобережну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби відновити показники у АІС співставлення сум податкового кредиту та податкових зобов'язань Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 у розрізі контрагентів за серпень, грудень 2010 року, лютий, липень, вересень 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2146 грн. 00 коп. (дві тисячі сто сорок шість грн. 00 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 29 грудня 2012 року.

Суддя О.Б. Ляшко