Постанова № 28833491, 23.01.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2013 року 16 год. 15 хв. Справа № 0870/12168/12 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., при секретарі судового засідання Шмаріні І.О., за участю представника позивача - не прибув, представника відповідача - не прибув, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

14 грудня 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі іменується - позивач) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути на його користь суму заборгованості в розмірі 2514 грн. 92 коп.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач згідно даних облікової картки платника податків та розрахунку має заборгованість зі сплати єдиного податку перед бюджетом в розмірі 2514 грн. 92 коп. На підставі вищезазначеного, при реалізації владної управлінської функції, суб'єктом владних повноважень відносно суб'єкта господарювання було винесено рішення, яким покладено обов'язок здійснити платіж на користь Державного бюджету України. Дане рішення є діючим, проте суб'єктом господарювання в повному обсязі не виконано. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості. Посилаючись на викладені вище мотиви, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Ухвалою судді від 17.12.2012 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

23.01.2013 представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, проте подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому зазначив, що на позовних вимогах наполягає в повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття та не надіслав суду будь-яких заяв, клопотань чи заперечень на адміністративний позов.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.

За приписами ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 12, ст. 41 КАС України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1, пройшов процедуру державної реєстрації, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а відтак набув правового статусу суб'єкта господарювання в розумінні припису ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 15.05.2003 №755-IV, згідно з яким державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідача наявний податковий борг з єдиного податку в розмірі 2514 грн. 92 коп.

Як встановлено судом, відповідач звернувся до контролюючого органу із заявою від 15.12.2009 про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з проханням перевести на спрощену систему оподаткування обліку та звітності, починаючи з лютого 2010 року (а.с. 7). За період з 22.03.2010 по 22.11.2010 відповідачу нараховано суму єдиного податку в розмірі 1800 грн. 00 коп., виходячи зі ставки 200 грн. 00 коп., відповідно до розрахунку від (а.с. 38).

Також фахівцями позивача проводилась позапланова невиїзна документальна (камеральна перевірка) з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань ФОП ОСОБА_1 за період з 20.02.2009 по 16.12.2009, про що складено атк від 24.12.2010 №605/17-111 (а.с.37).

Так, на підставі акту перевірки від 24.12.2010 №605/17-111 позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 24.02.2010 №0015241701 на суму 604 грн.73 коп. (а.с. 12), але у зв'язку з частковою сплатою заборгованості, сума боргу становить 547 грн. 50 коп.

Також податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 24.02.2010 №0015251701 на суму 80 грн. 00 коп. та від 24.02.2010 №0015261701 на суму 20 грн. 00 коп. (а.с.13-14). Вищевказані податкові повідомлення-рішення були отримані особисто відповідачем, про що свідчить підпис на податкових повідомленнях-рішеннях.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань відповідачу нарахована пеня в розмірі 67 грн. 42 коп. Таким чином сума боргу становить 2514 грн. 92 коп.

Сума податкового зобов'язання по єдиному податку відповідачем у встановлений законодавством строк не сплачена, а тому вона набула статусу податкового боргу.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку. Податкова вимога від 26.02.2009 №1/345 направлена на адресу відповідача засобами поштового зв'язку та отримана відповідачем 13.03.2009, про що свідчать матеріали справи (а.с. 10). Друга податкова вимога від 14.04.2009 №2/770 направлена на адресу відповідача засобами поштового зв'язку та отримана ним 23.04.2009 (а.с. 9).

Відповідно до п. п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону України №2181-III, у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Підпунктом 6.2.4. п. 6.2 ст. 6 Закону України №2181-III передбачено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

За приписами ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі іменується - ПК України) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

В пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та визнав їх таким, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За приписами ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби суму податкового боргу зі сплати єдиного податку в розмірі 2514 (дві тисячі п'ятсот чотирнадцять) грн. 92 (дев'яносто дві) коп., яку зарахувати на р/р34128999700005;отримувач:Державний бюджет у Комунарському районі; ГУДКСУ у Запорізькій області; код ЄДРПОУ 34677119; МФО 813015.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М.Недашківська