Постанова № 28833475, 21.01.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2a-0770/3584/12

Ряд стат. звіту № 10.1

Код - 03

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2013 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шешеня О.М. за участю секретаря судового засідання Куля Т.Т. та сторін, які беруть участь у справі:

позивача: Управління Пенсійного фонду України в Великоберезнянському районі Закарпатської області, представник - Жупан А.Ю.;

відповідача: Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна фірма "Яворник", представник - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в Великоберезнянському районі Закарпатської області до Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна фірма "Яворник" про стягнення заборгованості по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у Великоберезнянському районі Закарпатської області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства акціонерна фірма "Яворник" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 45842,97 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив зодовольнити позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, мотивуючи наступним. Великоберезнянською районною державною адміністрацією Закарпатської області було зареєстровано відповідача, як юридичну особу. За відповідачем рахується непогашена заборгованість по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в розмірі 45842,97 грн.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився без поважних причин, заперечення на позов не надав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.06.1994 року Великоберезнянською районною державною адміністрацією Закарпатської області було зареєстровано відповідача, як юридичну особу, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи (а.с. 7) та Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 6).

За відповідачем рахується непогашена заборгованість в розмірі 45842,97 грн. Дана заборгованість виникла на підставі наступного.

Відповідач був зареєстрований як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, у відповідності до ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97 - ВР від 26.06.1997 року (далі - Закон України №400/97), а з 01.01.2004 року, як платник страхових внесків, відповідно до ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі - Закон України № 1058-ІV).

Громадяни, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 працювали на відповідача в шкідливих умовах праці на атестованих робочих місцях, що підтверджується копіями трудових книжок (а.с 13-14, 20-25, 30-31, 36, 41-43, 48-49, 56-5761-63, 68-69, 74-75, 80-82, 87-90) та довідками, виданими підприємством про пільговий стаж працівників (а.с. 15, 19, 32, 44, 50, 55, 64, 70, 76, 83, 91). Дані обставини дали право вище зазначеним пенсіонерам на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за пунктом "в" статті 13 Закону Украни "Про пенсійне забезпечення".

Таким чином, вказаним пенсіонерам була призначена пенсія на пільгових умовах.

У відповідності до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України № 400/97 для платників збору, визначені пунктом 1 статті 1 цього закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за ставкою 100 відсотків від об'єкта оподаткування.

Також, частиною 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-ІV встановлено, що зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ, який діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно до пункту 6 підпункту 6.9. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1), зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 року за №64/8663, несплачені та (або) несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій стягуються відповідно до цієї інструкції.

Разом з тим, відшкодуванню Пенсійному фонду України, крім суми виплаченої пенсії, підлягають і витрати на доставку пенсії, які згідно зі змінами до граничних тарифів на основні послуги зв'язку, затверджених наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 22.07.2004 року № 166, становлять для міста - 0,79 відсотка, а для села - 1,56 відсотка.

Позивачем по пенсійним справам пенсіонерів, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 за період з 01.07.2012 року по 01.11.2012 року було проведено виплату пільгових пенсій на загальну суму 45842,97 грн., що підтверджується зведеним реєстром відшкодування пільгових пенсій по Списку №2 (а.с. 9).

Відповідно до пункту 6.8 статті 6 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду місячну суму, зазначену в повідомлені про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яким визначається щорічно розмір сум відшкодування на поточний рік, відповідно до пункту 6.4 статті 6 Інструкції № 21-1.

Однак, в порушення вище зазначених вимог законодавства відповідач не здійснив відшкодування сум пільгових пенсій, виплачених зазначеним громадянам та витрат на їх доставку в сумі 45842,97 грн. Дана заборгованість не була погашена відповідачем в добровільному порядку.

На підставі вище вказаного суд приходить до висновку, що позов підглягає задоволенню, позовні вимоги підтверджено належними та допустимими доказами.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 19, 94, 104-106, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Управління Пенсійного фонду України в Великоберезнянському районі Закарпатської області до Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна фірма "Яворник" - задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна фірма "Яворник" (вул. Гагаріна, буд. 1, смт. Великий Березний, Закарпатська область, 89000, код ЄДРПОУ 00273695, р/р 26009016710299 МФО 312226 в Ексімбанк) на користь Управління Пенсійного фонду України в Великоберезнянському районі Закарпатської області заборгованість по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 45842,97 (сорок п'ять тисяч вісімсот сорок дві гривні дев'яносто сім копійок) грн.

3. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Шешеня О.М.

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 21 січня 2013 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 25 січня 2013 року.