ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2013 р. Справа № 2а/0470/15000/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іна-Нова» про стягнення 990, 47грн., -
ВСТАНОВИВ:
13.12.2012р. Державна податкова інспекція у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іна-Нова» та просить стягнути з рахунків у банках відповідача на користь бюджету суму податкового боргу в розмірі 990,47грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби та має борг по податку на додану вартість у розмірі 510,00грн., по податку на прибуток у розмірі 480,47грн. Зазначена сума податкового боргу виникла в результаті застосування позивачем до відповідача штрафних санкцій за неподання податкової звітності у встановлений законом строк згідно податкового повідомлення-рішення № 0001431501 від 17.01.2012р., податкового повідомлення-рішення № 0004321502 від 21.12.2011р. Позивач просить стягнути податковий борг в загальній сумі 990,47грн. згідно до ст. 20, 95 Податкового кодексу України.
Позивач 16.01.2013р. надав до канцелярії суду заяву, в якій просить розглянути справу в порядку письмового провадження.(а.с. 25).
Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи або розгляд справи за відсутності його представника не звернувся, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до вимог ч. 11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.(а.с.21).
У відповідності до вимог ч. 11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно до ч. 1 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адресу повістки надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.
Відповідач своїм правом згідно до ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України на участь у судовому засіданні не скористався, свого представника в судове засідання не направив, письмових заперечень на вимогу суду не надав.
Згідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведене, заяву позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження, строки розгляду та вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, належне повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду у відповідності до вимог ст. 35, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити спір за відсутності сторін, у письмовому провадженні, за наявними у справі доказами відповідно до вимог ч. 4, ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень - є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.
Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010р. органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Тобто, позивач - орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Іна-Нова» зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 07.05.2009р. та знаходиться на податковому обліку з 12.05.2009р. за № 9753 як платник податків у Державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру від 27.07.2012р. та змістом акту від 17.09.2012р.(а.с. 5-6, 9).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Іна-Нова» має податковий борг перед бюджетом в сумі 990, 47грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком суми боргу.(а.с. 26).
Зазначений борг виник внаслідок того, що 20.12.2011р. Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська проведено камеральну перевірку своєчасності надання податкової декларації з податку на додану вартість з квітня 2011р. по червень 2011р. за результатами якої складено акт №3911/152/36494221 від 20.12.2011р.(а.с.12).
За висновками зазначеного акту перевірки встановлено, що відповідачем порушені строки подання податкової звітності з податку на додану вартість, визначені п. 203.1 ст.203 Податкового кодексу України, а саме: відповідачем не подана звітність з податку на додану вартість за квітень 2011р., травень 2011р., червень 2011р.(а.с. 12).
На підставі вищезазначеного акту перевірки № 3911/152/36494221 від 20.12.2011р. за вищевказане порушення, податковим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0004321502 від 21.12.2011р. на суму 510, 00грн., яке було направлене відповідачеві та вручене відповідачеві 17.02.2012р. згідно акту.(а.с. 10-11).
Також, податковим органом була проведена 17.02.2012р. документальна невиїзна перевірка з питань подання податкової звітності з податку на прибуток за період 2 квартал 2011р. - 2-4 квартали 2011р. за результатами якої складено акт № 460 від 17.02.2012р.(а.с.9).
Вищезазначеною перевіркою було встановлено, що в порушення п.п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, платником податків не подано податкову звітність по податку на прибуток за 2 квартал 2011р., 2-3 квартал 2011р. та 2-4 квартал 2011р.(а.с. 9).
На підставі акту перевірки № 460 від 17.02.2012р. за вищевказане порушення, податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» №0001431501 від 17.02.2012р. на суму 510, 00грн.(а.с.8).
17.02.2012р. був складений акт про неможливість вручення для ознайомлення та підписання акта перевірки № 460 від 17.02.2012р. та вручення повідомлення-рішення №0001431501 від 17.02.2012р. у зв'язку з відсутністю посадових осіб за місцезнаходженням суб'єкта господарювання.(а.с. 10).
Таким чином, відповідно до ст.58 Податкового кодексу України, датою виникнення податкового боргу за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями є 28.02.2012р. з урахуванням складеного податковим органом вищевказаного акту.
У відповідності до ст. 59 Податкового кодексу України податковим органом вживалися заходи щодо примусового стягнення боргу з відповідача шляхом направлення на адресу відповідача податкової вимоги № 24 від 03.01.2012р., яка була направлена відповідачеві.(а.с. 14).
Зазначена податкова вимога відповідачем залишилася не виконана у встановлені законодавством строки.
Статтями 16, 36 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Також згідно п. 57.3 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а за змістом ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів погашення податкового боргу у встановлені законом строки в сумі 990, 47грн. суду не надав, а також не надано доказів і оскарження у встановленому законодавством порядку вищенаведених податкових повідомлень-рішень.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що факт порушення відповідачем вимог діючого законодавства доведений, а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 41, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іна-Нова» про стягнення 990, 47грн. - задовольнити повністю.
Стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Іна-Нова» (49000, м.Дніпропетровськ, пр-т. Кірова, 107-Г, офіс 124, р/р 26005176573, р/р 26002176576 в АТ «Райфайзенбанкаваль» у м. Києві, МФО: 380805) на користь бюджету (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Горького, 22, код ЄДРПОУ 20288948, п/рахунок 35213001001387, УДКУ у Дніпропетровській області, МФО: 805012) суму податкового боргу в розмірі 990, 47грн.(дев'ятсот дев'яносто гривень 47 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва
Судове рішення № 28833358, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 16.01.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0470/15000/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: