Постанова № 28833190, 06.06.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/11312/11

категорія 8.2.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Романченка Є.Ю. ,

при секретарі - Длугаш О.В.,

за участі представників сторін та третьої особи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітний кар'єр" до Лугинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Овруцький гірничо - збагачувальний комбінат "Кварцит про скасування податкових повідомлень - рішень від 23.05.2011 р. №0000072301 та від 21.10.2011 р. № 0000742301,-

встановив:

ТОВ "Гранітний кар'єр" звернулось до суду з позовом до Лугинської МДПІ про скасування податкових повідомлень - рішень від 23.05.2011 р. №0000072301 та від 21.10.2011 р. № 0000742301. Зокрема позивач зазначив, що підприємство веде бухгалтерський облік, відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Податкового кодексу України. Надані під час проведення перевірки первинні документи бухгалтерського обліку, відповідають вимогам чинного законодавства, що свідчить про фактичне здійснення операцій з купівлі - продажу. Висновки податкового органу, щодо порушень при формуванні податкового кредиту, позивач вважає безпідставними, з огляду на те, що вони не відповідають дійсним обставинам та базуються на суб`єктивних твердженнях перевіряючих.

Представник позивача в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представники відповідача проти адміністративного позову заперечили з підстав викладених в письмових запереченнях.

Представник третьої особи ПАТ "Овруцький гірничо - збагачувальний комбінат "Кварцит позовні вимоги підтримав в повному обсязі надав пояснення по суті спору.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши письмові докази та обставини справи, суд дійшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що за результатами проведеної Луганською міжрайонною державною податковою інспекцією позапланової виїзної перевірки ТОВ "Гранітний кар'єр" з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2010 року був складений Акт від 12.05.2011 року № 15/23-16/31674864.

18.05.2011р. до Луганської міжрайонної державної податкової інспекції були подані заперечення №4 на Акт перевірки в яких було зазначено про обов'язковий виклик для участі в розгляді цих заперечень представника ТОВ "Гранітний кар'єр.

Повідомлення щодо запрошення для участі 23.05.2011р. на 12-00 у розгляді заперечень від 19.05.2011р. №1836/10/23-09 було відправлено ДПІ 20.05.2011р, але ТОВ "Гранітний кар'єр" його отримало 24 травня 2011р., що є порушенням ч.2 і 86.7 ст.86 ПК України, згідно з якою вказане повідомлення надсилається платнику податків - не пізніше наступного робочого дня - тобто повинно було бути відправлено - 19 травня( 18 травня ДПІ одержало заперечення), а не 20 травня, що спричинило неявку для участі у розгляді заперечень ТОВ Гранітний кар'єр".

23 травня 2011 року ДПІ за результатами перевірки і на підставі Акту було прийнято податкове повідомлення - рішення «В-4» від 23 травня 2011 року № 0000072301, яким ТОВ "Гранітний кар'єр" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі - 1305716,00грн.(один мільйон триста п'ять тисяч сімсот шістнадцять гривень 00 копійок).

Позивач оскаржив дане рішення в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової адміністрації у Житомирській області № 21934/Т-С/25-009 від 17.10.2011р. про результати розгляду первинної скарги, залишеним рішенням ДПС України № 5337/6/ю-245 від 11.11.2011р. без змін, ТОВ "Гранітний кар'єр" було залишено без змін податкове повідомлення - рішення Луганської МДПІ «В-4» від 23 травня 2011 року № 0000072301, яким ТОВ "Гранітний кар'єр" зменшено від'ємне значення з задатку на додану вартість у розмірі - 1305716,00грн. та додатково зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість на 944217грн.

За результатами проведеної ДПІ позапланової виїзної перевірки ТОВ "Гранітний кар'єр" з пи тань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2010 року ДПІ був складений Акт від 14.10.2011 року № 40/23-16/31674864.

25.10.2011р. до Луганської міжрайонної державної податкової інспекції відповідно до п.86.7 ст. 86 ПК України позивачем були подані в 5-ти дениий строк (з 18 по 25 жовтня 2011р., включно) заперечення від 25.10.2011р. № 21 на Акт перевірки в яких було зазначено про обов'язковий виклик для участі в розгляді цих заперечень представника ТОВ «Гранітний кар'єр».

21.10.11 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення «В-4» №, згідно з яким ТОВ «Гранітний кар'єр» було зменшено від'ємне значення з додатку на додану вартість на суму 944217,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою встановлено, що ТОВ "Ганітний кар'єр" включено до податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 1 234 646,09 грн. по придбанню технологічних транспортних засобів у ВАТ „Овруцький ГЗК. "Кварцит"', а саме: гідромолоту Socomec MDO3200TS та гідравлічного екскаватора з прямою лопатою Terex RH40.

Судом встановлено, що вказані підприємства уклали між собою Договір купівлі - продажу вантажних, легкових автомобілів та іншої техніки №29/09/10 від 29.09.2010 року, за умовами якого ВАТ "Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат "Кварцит" (продавець) зобов'язувався передати у власність покупця - ТОВ "Гранітний кар'єр" вантажні, легкові автомобілі та іншу техніку зокрема:

спец, техніка гідромолот Socomec MDO3200TS;

гідравлічний екскаватор з прямою лопатою Terex RH40;

БелАЗ-7547 №Т2122ЖІ-27383.76 грн,,

БелАЗ-7547 №Т2І85ЖІ- 28324,08 грн..

БелАЗ-7547 №Т2186ЖІ- 28534,38 грн.,

БелАЗ-7547 №Т2187ЖІ- 28324,08 грн.,

БелАЗ-7547 №Т2188ЖІ- 28324,08 грн,,

БелАЗ-7547 №Т2189Ж1- 28324,08 грн.

автомобіль Шкода - Октавія

Передача техніки здійснювалась за місцезнаходженням Продавця і оформляється актом прийома передачі Техніки на підставі вищевказаного Договору та було оформлено шляхом підписання видаткової накладної: № ЛНА-000010 від 29.09.2010р.

Загальна вартість придбаної позивачем техніки складає 13 535 146,21 грн., в тому числі ПДВ -2 255 857,70грн.

На виконання Договору купівлі-продажу ВАТ "Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат "Кварцит" виписало позивачу податкову накладну №1131 від 29.09.2010р. на суму 11279288,51грн., в т.ч, ПДВ - 2 255 857,70грн..

Оплата за товар була здійснена позивачем частково в безготівковому порядку шляхом перерахування на поточний рахунок ВАТ "Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат "Кварцит" грошових коштів у розмірі 125 251,60 грн., також на 13000000,00грн. були виписані прості векселі, які згідно акту прийому - передачі були передані векселеотримувачу (ВАТ "Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат "Кварцит").

Крім того 23.01.12 року сторонами була укладена угода про зарахування однорідних вимог.

Оплата товару підтверджена банківськими виписками, угодою про зарахування, актом прийому - передачі векселів, копії яких долучені до матеріалів справи.

30.09.10 року між ТОВ "Гранитний кар`єр" та ВАТ "Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат "Кварцит" укладено договір оренди кар`єрних самоскидів в кількості 6 шт.

Порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентується приписами п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість» (в чинній редакції на момент виникнення спірних правовідносин), яких платник податків зобов'язаний дотримуватися, і за умови порушення яких, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але, не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6. і статті 6 та статтею 8-і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при 'їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п, 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту);

Пунктом 7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону, визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"» первинний, документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість веденні і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Позивачем надані під час перевірки наступні документи: видаткові накладні на спецтехніку, податкові накладні на спецтехніку, акт приймання-передачі техніки від 29.09.2010р. до договору купівлі-продажу вантажних та легкового автомобілів та іншої техніки №29/09/10 від 29.09.2010р.

На думку податкового органу, вищевказаний договір купівлі - продажу укладений без економічної мети та вигоди, та має ознаки удаваності, оскільки підприємством не доведено фактичне здійснення господарської операції щодо придбання кар`єрних самоскидів, які відповідно до наданих до перевірки документів не призначені для використання у господарській діяльності ТОВ "Гранітний кар`єр".

З таким висновком податкового органу суд не погоджується враховуючи наступне.

ТОВ "Гранітний кар'єр" - є гірничим підприємством, має спецдозвіл на користування надрами, акт гірничого відводу і основним видом діяльності якого є добування корисних копалин. Вказану вище спецтехніку підприємство придбало для безпосереднього використання в її господарській діяльності - добуванні корисних копалин.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що тимчасово спецтехніка зараз не викорристовується ТОВ "Гранітний кар'єр" у своїй діяльності (через брак достатніх коштів для придбання всього комплексу гірничої техніки) і тому 30.09.2010р. був укладений з ВАТ «Овруцький «Кварцит» договір оренди техніки № 1-ОТЗ та 04 січня 2011р. та договір відповідального зберіганння гідромолоту та гідравлічного екскаватору з прямою лопатою.

ТОВ "Гранітний кар'єр" своїм наказом по підприємству № 1-ОС від 30.09.2010р. ввело з 30.09.2010р. в експлуатацію вказані вище автомобілі, гідромолот та гідравлічний екскаватор з прямою лопатою. .

Крім цього, посилання ДПІ на те, що відсутність документів, що засвідчують транспортування техніки як на підставу відсутності факту передачі спецтехніки не відповідає обставинам справи, оскільки дані обставини обумовлені тим, що спецтехніка після її одержання не транспортувалась на територію ТОВ "Гранітний кар'єр", а залишена на зберігання та передана в оренду ВАТ «Овруцький ГЗК «Кварцит».

Згідно з укладеним договором оренди № 1 - ОТЗ від 30.09.2010р., ТОВ "Гранітний кар'єр" надало в оренду ВАТ «Овруцький ГЗК «Кварцит» кар'єрні самоскиди (БелАЗ) в кількості - 6 штук з загальною орендною платою - 50764,35грн. (без ПДВ ). ТОВ "Гранітний кар'єр" та ВАТ «Овруць кий ГЗК «Кварцит» встановили орендну плату на передані в оренду транспортні засоби відповідно до ст.ст.628, 632, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст.189, 190 Господарського кодексу України, п.п. 1.20.1. п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств», п.4.1. ст.4 Закону України" Про податок на додану вартість", згідно з якими:

- за користування майном з орендаря справляється плата, розмір якої встановлюється до бором оренди;

- вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які становлено державні ціни.

- вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін.

Суд не погоджується з висновком відповідача про відсутність економічної вигоди від оренди транспортних асобів за договором оренди № 1-ОТЗ від 30.09.2010р. з огляду на те, що орендна плата не може бути нижчим розміру амортизаційних відрахувань, що нараховуються на орендо вані транспортні засоби, який складає відповідно до п.п. 8.6.1. п.8.6. ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями, - 10% від балансової вартості 2 групи основних фондів, враховуючи наступне.

Пунктом 4.1. ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" - визначено, що «база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)).

Відповідно ж до п.п.1.20.1., п.п.1.20.6., п.п.1.20.8. п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств - «якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотнє, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформацй, звичайною ціною вважається ціна договору.

Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий органу в порядку, встановленому законом.

Застосування ДПІ в Актах - для визначення розміру орендної плати норм, які визначають порядок нарахування амортизаційних відрахувань, що нараховуються на орендовані транспортні засоби - відповідно п.п. 8.6.1. п.8.6. ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є неправомірним, тому що термін "амортизація " основних фондів і нематеріальних активів визнача ється як - поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відраху вань установлених цією статтею і відноситься тільки до визначення, нарахування, сплати податку на прибуток, а не податку на додану вартість.

Крім, цього, відповідно до п.п. 8.3.1. п.8.3. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - «суми амортизаційних відрахувань вилученню до бюджету не підлягають, а також те можуть бути базою для нарахування будь-яких податків, зборів (обов'язкових платежів).

В Акті ДПІ зазначає амортизацію основних фондів групи 2 в розрізі кожної одиниці, але відповідно до п.п.8.3.5. п.8.3. ст.8 - «облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення групи 2 ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів. При цьому, окремий облік балансової вартості індивідуальної матеріальної цінності, що входить до складу основних фондів групи 2 з метою оподаткування не ведеться.

З огляду на викладене, на думку суду ТОВ "Гранітний кар'єр" правомірно - на підставі договірної ціни (звичайної ціни) визначив і відобразив у податковому обліку податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість у своїх деклараціях за жовтень-грудень 2010р.

Щодо твердження відповідача, щодо удаваності укладених між сторонами угод суд вважає його безпідставним, виходячи з наступного.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено перелік вимог, які свідчать про дійсність правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину судом не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідач, посилаючись на те, що платником не доведено, що товар фактично перевозився та отримувався вважає, що договір купівлі - продажу укладений без економічної мети, а отже є удаваний.

Однією з ознак, яка згідно з Цивільним кодексом України впливає на дійсність правочину є наявність вільного волевиявлення тієї особи, що є саме учасником правочину. В даному випадку учасниками оспорюваних правочинів є юридичні особи - суб'єкти господарювання, які діють через свої органи управління, визначені установчими документами.

Угода, укладена між позивачем та третьою особою спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлене нею, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦКУ, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Реальне настання правових наслідків за визначеною відповідачем нікчемною угодою, підтверджено тим, що за цією угодою контрагент ВАТ "Овруцьки ГЗК "Кварцит" виконав повністю взяті на себе зобов'язання по продажу транспортних засобів. Учасники цих господарських операцій у своїх бухгалтерській та податковій звітностях повно і достовірно відобразили вчинені операції, правомірно віднесли вартість поставок відповідно до валового доходу та валових витрат, своєчасно сплатили податки.

Крім того, згідно ст.228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року визначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

На думку суду, при визнанні угод нікчемними податковим органом не дотримано зазначених вимог законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угод між ТОВ "гранітний кар`єр" та ВАТ "Овруцьки ГЗК "Кварцит" з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Усі господарські операції, підтверджені первинними документами ТОВ "гранітний кар`єр" , у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV та Податкового кодексу України, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача щодо нікчемності укладеного договору є помилковими та такими, що не підтверджуються обставинами справи.

Щодо твердження відповідача про пов`язаність посадових осіб позивача та контрагента, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи договір купівлі-продажу вантажних, легкових автомобілів та іншої техніки № 29/09/10 від 29.09.2010р. - з боку Покупця даний договір підписав директор TOB "Гранітний кар'єр" Толкач Петро Іванович, а з боку продавця ВАТ «Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат «Кварцит» - виконуючий обов'язки генерального директора Баранівський О.Л. Вказані особи не є пов'язаними особами. Згідно до п.1.26 та п.п.1.20.8 п.1.20 ст.1 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 "Про оподаткування прибутку підприємств"( в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97)" - пов'язаною особою може бути особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку. Крім цього, відповідно до п.1.26 Закону: «1.26. Пов'язана особа - особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак: посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім"ї.

Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного капіталу платника податку або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою 20 відсотків від статутного капіталу платника податку.

Для фізичної особи загальна сума володіння часткою статутного капіталу платника податку (голосів у керівному органі) визначається як загальна сума корпоративних прав, що належить такій фізичній особі, членам сім'ї такої фізичної особи та юридичним особам, які контролюються такою "фізичною особою або членами її сім'ї».

З вказаних в Законі ознак пов'язаних осіб докази відповідача не підтверджують факт управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою 20 відсотків від статутного капіталу платника податку.

Отже, керівний орган на одному та другому підприємствах - не є колегіальним, право управління або володіння (паєм, пакетом акцій), не меншим 20 відсотків від статутного капіталу платника податку у обох різних фізичних осіб (Толкач П.І та Баранівський O.JI.) - відсутнє, тому позивач та ВАТ Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат «Кварцит» не є пов'язаним особами.

Суд також не погоджується з висновком податкового органу, щодо відсутності відомчої реєстрації транспортних засобів, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Гранітний кар'єр" як і при проведенні перевірки в квітні-травні 2011р.( Акт ДПІ № 15/23- 1674864 від 12.05.2011р.) так і під час проведення останньої перевірки 13-14 жовтня 2011р.(Акт від 14.10.2011 року №40/23-16/31674864) були надані ДПІ - оригінали та завірені копії свідоцтв про реєстрацію БелАЗів та легкового автомобілю Шкода - Октавія, що підтверджується листом № 18 від 13.10.2011р., однак податковим органом не взято до уваги дані документи, і зробило протилежний висновок - що ТОВ "Гранітний кар'єр" не зареєструвало вказані транспортні засоби в управлінні Держпромнагляду.

В судовому засіданні представником позивача надані оригінали свідоцтв про реєстрацію БелАЗів та легкового автомобілю Шкода - Октавія, на підтвердження факту реєстрації транспортних засобів 18 та 30 жовтня 2010р.

Крім цього, на думку суду факт реєстрації/не реєстрації транспортних засобів жодним чином не впливає на нарахування чи сплату податку на додану вартість.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем не доведено обґрунтованості та правомірності прийнятих ним спірних рішень, а тому вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивача та скасувати податкові повідомлення - рішення.

Керуючись ст.ст. 86, 158 -163, 186, 254 КАС України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення рішення Лугинської міжрайонної державної податкової інспекції від 23.05.2011 р. №0000072301 та від 21.10.2011р. № 0000742301.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя: Є.Ю. Романченко

Повний текст постанови виготовлено: 11 червня 2012 р.