Постанова № 28832886, 22.01.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 року Справа № 2а/0370/4231/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ковальчука В.Д.,

при секретарі судового засідання Ткачук І.І.,

за участю представника позивача Кушнірука О.Л.,

представника відповідача Виш А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Луківський комбінат будівельних матеріалів" до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Луківський комбінат будівельних матеріалів" (далі - ПАТ "Луківський комбінат будівельних матеріалів", позивач) звернулося з позовом до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Ковельська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.06.2012 року №0000012401 та від 09.07.2012 року №0000521801.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 13.06.2012 року Турійським відділенням Ковельської ОДПІ складено акт №2/19-048 про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Проведеною перевіркою встановлено порушення п.92.3 ст.92, п. 124.1 ст. 124 Податкового кодексу України (далі - ПК України) за реалізацію описаних активів, на які поширюється право податкової застави без попередньої згоди органу державної податкової служби на загальну суму 29 048 грн. На підставі цього податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012401 від 13.06.2012 року, яким на позивача накладено штрафні (фінансові) санкції на суму 29 048 грн. 09.07.2012 року Турійським відділенням Ковельської ОДПІ складено акт №051/1501/05466884 від 09.07.2012 року про результати перевірки дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання. Актом встановлено порушення ст. 57 ПК України за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб. У зв'язку з цим 09.07.2012 року Турійським відділенням Ковельської ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000521801 від 09.07.2012 року, яким встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб, визначеного п.287.3 ст. 287 ПК України, та на підставі статті 126 ПК України за затримку на 1697 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 46 047,76 грн. накладено на позивача штраф на суму 9 209,58 грн. Не погодившись із згаданими податковими повідомленнями-рішеннями, ПАТ "Луківський комбінат будівельних матеріалів" оскаржило їх в адміністративному порядку спочатку до Державної податкової служби у Волинській області, а потім до Державної податкової служби України, проте скарги позивача податкові органи залишили без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Позивач вважає, що акт перевірки від 13.06.2012 року №2/19-048 та податкове повідомлення-рішення №0000012401 від 13.06.2012 року є незаконними з наступних підстав.

Орган податкової інспекції в своєму акті перевірки від 13.06.2012 року посилається на акт опису активів №1/19-031 від 08.02.2012 року, який керівництво підприємства в лютому 2012 року не отримувало, а тому такий акт вважається не врученим. Позивач зазначає, що згодом підприємству стало відому, що згаданий акт отримав в поштовому відділенні економіст товариства ОСОБА_4, який не мав довіреності від товариства на отримання кореспонденції та не поставив про це до відома керівництво. Крім того, позивач вказує на те, що податковими органами помилково трактується ст.124 ПК України, де визначається розмір штрафу за відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди органу державної податкової служби, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим кодексом, в залежності від вартості відчуженого майна. Вважає, що в ПК України не вказано, що вартість штрафу встановлена згідно цифр (даних) акту опису майна чи балансової (залишкової) вартості активів або ж згідно податкової вартості, що використовується для нарахування амортизації. Оскільки майно або активи з часом амортизуються та переоцінюються, то розмір штрафу мав би визначатися на підставі висновків про вартість майна від 07.05.2012 року, а розмір штрафу має бути 2 599,00 грн., а не 29 048,00 грн.

Щодо акту №051/1501/05466884 від 09.07.2012 року про результати перевірки дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання, а також складеного на підставі нього податкового повідомлення-рішення №0000521801 від 09.07.2012 року, то позивач також вважає їх протиправними з огляду на таке. Податковий орган не надіслав підприємству розрахунок штрафної санкції, яка визначена згаданим податковим повідомленням-рішенням. Крім того, адреса, яка зазначена в податковому повідомленні-рішенні, не відповідає дійсності та формі №4-ОПП на дату надсилання повідомлення податковим органом. Позивач вказує на те, що податковий борг із земельного податку, за прострочення сплати якого накладено штраф, на даний момент проходить апеляційне оскарження, а рішення ще не прийнято.

На підставі вищенаведеного позивач просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000012401 від 13.06.2012 року та податкове повідомлення-рішення №0000521801 від 09.07.2012 року.

Відповідач в запереченні №67/10/10-015 від 08.01.2013 року на адміністративний позов позовну заяву ПАТ "Луківський комбінат будівельних матеріалів" не визнає, вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно з наступних підстав.

Згідно акту опису активів №1/19-031 від 08.02.2012 року Ковельською ОДПІ було описано майно на загальну суму 231 418,38 грн. Даний акт опису активів був зареєстрований в податкову заставу згідно Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №36084771 від 18.05.2012 року. Зазначає, що згаданий акт опису активів вручався позивачеві, про що засвідчує відмітка про отримання 11.02.2012 року ПАТ "Луківський комбінат будівельних матеріалів" поштового повідомлення. Щодо балансової вартості вказаного в акті опису майна, то відповідач зазначає, що акт опису активів №1/19-031 від 08.02.2012 року був складений на підставі попередніх актів опису активів ПАТ "Луківський комбінат будівельних матеріалів", а саме актів опису активів №1/24-0312 від 03.05.2007 року, №1/24-031 від 24.09.2009 року, які були складені на підставі даних бухгалтерського обліку підприємства.

Висновки про експертну оцінку вартості майна, здійснені суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_6, на які посилається позивач у позові, в даному випадку не є документами, які б свідчили про балансову вартість майна підприємства. Оскільки позивачем документів про залишкову балансову вартість основних засобів з моменту опису активів від 08.02.2012 року та на день проведення перевірки не представлено, тому вартість активів вказувалась згідно попередніх актів опису активів, які здійснювались в присутності діючого на той час директора ПАТ "Луківський комбінат будівельних матеріалів" та наданих ним документів бухгалтерського обліку платника податків. На підставі цього відповідач вважає, що правильно розрахував розмір штрафу за реалізацію активів без згоди податкового органу, які знаходяться в податкові заставі.

Відносно податкового повідомлення-рішення від 09.07.2012 року №0000521801, то відповідач зазначає, що на позивача накладено штраф за прострочення сплати самостійно визначеного ним грошового зобов'язання із земельного податку. Оскільки податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків, тому відповідно до п.56.11 ст. 56 ПК України воно не підлягає оскарженню, а посилання позивача на апеляційне оскарження справи №5004/573/11 про стягнення 122 983,20 грн. податкового боргу із земельного податку з юридичних осіб не може бути доказом неправомірності прийнятого Ковельською ОДПІ податкового повідомлення-рішення, так як сума штрафної санкції застосована за несвоєчасну сплату суми податкового боргу, який виник в зв'язку із несплатою платником сум самостійно задекларованого та визначеного грошового зобов'язання. Крім того, посилання позивача на те, що підприємству податковим органом не надіслано розрахунок штрафної санкції не відповідає дійсності, оскільки він отриманий разом з податковим повідомленням-рішенням представником Бернатовичем В.Б. 09.08.2012 року.

Враховуючи вище викладене, відповідач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, зазначених в позовній заяві. Просить визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000012401 від 13.06.2012 року та №0000521801 від 09.07.2012 року.

Представник відповідача підтримала наведені у запереченнях доводи, просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.06.2012 року Турійським відділенням Ковельської ОДПІ складено акт №2/19-048 про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Актом встановлено порушення позивачем вимог п.92.3 ст. 92, п. 124.1 ст. 124 ПК України реалізацію активів, які знаходяться в податковій заставі без згоди органу державної податкової служби. Згідно договору купівлі-продажу від 11.06.2012 року ПАТ "Луківський комбінат будівельних матеріалів" продало ОСОБА_7 компресор ВМ-4 за ціною 750,00 грн. (без врахування ПДВ) та вантажний автомобіль ГАЗ-51, 1975 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 за ціною 1 849,00 грн. (без врахування ПДВ), які знаходились в податковій заставі. Ціна майна визначалася на підставі експертних висновків про вартість майна від 07.05.2012 року суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_6

Позивачем не заперечується факт реалізації згаданих активів без згоди податкового органу.

Відповідно до положень ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначені платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеної строку (п.89.1.1 ст. 89).

З урахуванням положень ст. 89 ПК України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні та оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Згідно з абз. 2 п.89.2 ст. 89 ПК України у разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до п.14.1.9. ст. 14 ПК України балансова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів - це сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається між первісною вартістю з урахуванням переоцінки і сумою накопиченої амортизації.

Пунктом 89.3 ст. 89 ПК України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Як вбачається з матеріалів справи балансова вартість активів ПАТ "Луківський комбінат будівельних матеріалів", які перебувають у податковій заставі, визначена в акті опису активів №1/19-031 від 08.02.2012 року, який був складений на підставі актів опису активів №1/24-0312 від 03.05.2007 року та №1/24-031 від 24.09.2009 року. Згадані акти були складені на підставі даних бухгалтерського обліку підприємства. Щодо балансової вартості активів, зазначених в акті опису №1/19-031 від 08.02.2012 року, позивач заперечень не подавав, а також не надав документів, які свідчили б про іншу балансову вартість активів підприємства.

Висновки про вартість майна від 07.05.2012 року, які складені суб'єктом оціночної діяльності - підприємцем ОСОБА_6 та на які посилається позивач у позові, не є документами, які б засвідчували балансову вартість активів підприємства, а тому не беруться судом до уваги. Суд звертає увагу на те, що опис майна здійснюється за результатами оцінки відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" лише у разі якщо балансова вартість такого майна не визначена. Оскільки балансова вартість зазначеного вище майна визначена в акті опису активів №1/19-031 від 08.02.2012 року, то податковий орган правомірно розрахував розмір штрафу за порушення, яке визначене ст. 124 ПК України.

Пунктом 92.3 ст. 92 ПК України передбачено, що у разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди органу державної податкової служби платник податків несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.124.1 ст. 124 ПК України відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди органу державної податкової служби, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна.

З урахуванням положень п.89.2 ПК України вартість відчуженого майна відповідає вартості відчужених предметів податкової застави та дорівнює його балансовій вартості.

Отже, відповідачем правомірно та правильно визначено розмір штрафу, а тому податкове повідомлення-рішення від 13.06.2012 року №0000012401 є законним.

Судом не приймається до уваги посилання позивача на те, що акт опису активів №1/19-031 від 08.02.2012 року не вручений товариству у зв'язку з тим, що його отримала не уповноважена особа - економіст товариства ОСОБА_4 Податковим органом належним чином надіслано та повідомлено про згаданий акт опису активів платника податків, про що свідчить підпис про отримання працівником підприємства рекомендованого листа з повідомленням про його вручення. Дії працівників поштового відділення, які ніби-то вручили рекомендований лист не уповноваженій особі, позивачем в установленому законом порядку не оскаржено.

Щодо винесення Турійським відділенням Ковельської ОДПІ податкового повідомлення-рішення від 09.07.2012 року №0000521801 про накладення на позивача штрафу в розмірі 9 209,58 грн., то судом встановлено, що Ковельською ОДПІ було проведено перевірку ПАТ "Луківський комбінат будівельних матеріалів" з питань дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб за період з 25.12.2008 року по 03.07.2012 року, про що складено акт №051/1501/05466884 від 09.07.2012 року. Актом встановлено порушення позивачем ст. 57 ПК України щодо пропущення строків сплати самостійно визначеного платником податків податкового зобов'язання.

В податковому повідомленні-рішенні №0000521801 від 09.07.2012 року встановлено порушення ПАТ "Луківський комбінат будівельних матеріалів" граничного строку сплати суми грошового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб, визначеного п.287.3 ст. 287 ПК України, а саме за затримку на 1 697 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 46 047,76 грн., у зв'язку з чим на товариство накладено штраф у розмірі 20 %, що складає 9 209,58 грн.

Відповідно до п.287.3 ст.287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 126.1 ст. 126 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Оскільки позивачем пропущено граничний строк сплати земельного податку більше як на 30 календарних днів, то відповідач застосував до платника податку штраф в розмірі 20 % суми боргу, що підтверджується розрахунком штрафних санкцій від 09.07.2012 року, яким нарахована сума штрафу в розмірі 9 209,58 грн.

Суд не бере до уваги посилання позивача на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Волинської області від 28.09.2011 року у справі №5004/573/11 щодо стягнення з позивача Ковельською МДПІ суми податкового боргу зі земельного податку з юридичних осіб в розмірі 122 983,20 грн., так як сума штрафної санкції застосована за несвоєчасну сплату суми податкового боргу, який виник у зв'язку із несплатою платником сум самостійно задекларованого та визначеного грошового зобов'язання.

Відповідно до 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем не забезпечено своєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання земельного податку з юридичних осіб протягом граничного строку сплати, суд приходить до висновку, що штрафні санкції відповідачем були застосовані правомірно.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно винесені податкові повідомлення-рішення №0000012401 від 13.06.2012 року та №0000521801 від 09.07.2012 року.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Луківський комбінат будівельних матеріалів" до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000012401 від 13 червня 2012 року та №0000521801 від 09 липня 2012 року відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 27 січня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий В.Д. Ковальчук