Ухвала суду № 28827385, 25.01.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

25.01.13р. Справа № 904/756/13-г

Суддя Коваль Л.А. , розглянувши матеріали

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до

відповідача-1: Публічного акціонерного товариства "Дніпровськпромбуд", м. Дніпропетровськ

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "ЮВВ", м. Дніпропетровськ

про визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права державної власності на нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулось до господарського суду з позовом до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства "Дніпровськпромбуд", відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "ЮВВ" про:

- визнання недійсним договору від 14.08.1998р. купівлі-продажу нерухомого майна культурно-спортивного комплексу "Хащове" (колишній дитячий табір відпочинку "Світлий"), розташованого у с. Хащове по вул. Овчаренко, 28-а, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Дніпровськпромбуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційним підприємством "ЮВВ";

- визнання права державної власності в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на нерухоме майно дитячого оздоровчого комплексу "Світлий", яке розташоване у с. Хащове по вул. Овчаренко, 28-а.

У позовній заяві Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області навело клопотання відстрочити сплату судового збору за подачу позовної заяви до ухвалення судового рішення по справі.

Позовна заява підлягає поверненню з наступних підстав.

Стаття 54 ГПК України містить вимоги щодо змісту позовної заяви, яка подається до господарського суду.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Однією із заявлених позовних вимог є вимога про визнання права державної власності на нерухоме майно, яка є вимогою майнового характеру та підлягає грошовій оцінці.

Разом з тим, в порушення відповідачем п. 3 ч. 2 ст. 54 ГПК України у позові не зазначена ціна позову, не вказані обставини щодо вартості нерухомого майна, про визнання права власності на яке заявлено позов, від якої визначається розмір судового збору за вимогою майнового характеру, докази в підтвердження цих обставин.

Також, позивач не заявляє клопотання про витребування доказів в підтвердження вартості спірного нерухомого майна від інших осіб, якщо у позивача такі докази відсутні.

До позовної заяви позивачем додане платіжне доручення № 1062 від 07.12.2012р. про сплату судового збору у сумі 2 682, 50 грн. та платіжне доручення № 1078 від 07.12.2012р. про сплату судового збору у сумі 107, 30 грн.

Заявивши клопотання про відстрочення слати судового збору за подачу позову, позивач не зазначає, у якому ж розмірі він підлягає оплаті та у якій сумі несплаченого судового збору позивач просить відстрочити його оплату.

Оскільки позивач у позові не вказав обставини щодо ціни позову, щодо вартості спірного нерухомого майна, у господарського суду відсутні підстави самостійно визначити розмір недоплаченого позивачем судового збору.

Окрім того, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочку оплати судового збору.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачена можливість відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати цього збору з урахуванням майнового стану сторони.

Відповідно до п. 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" від 05.07.2012 р. № 01-06/869/2012 особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та з відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Також, відповідно до інформаційного листа Державної судової адміністрації України від 10.11.2011р. № 12-6621/11 при сплаті судового збору готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: "Зараховано в дохід бюджету _ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб, відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Зворотній бік наданих платіжних доручень про оплату судового збору містить невірний напис (помітку) кредитної установи "Перераховано", замість вірного "Зараховано".

У позовній заяві не наведені обставини в обґрунтування заявлених позовних вимог про визнання права державної власності в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на нерухоме майно дитячого оздоровчого комплексу "Світлий" та не наведені докази в підтвердження цих обставин.

Так, заявивши позовні вимоги про визнання права державної власності на нерухоме майно дитячого оздоровчого комплексу "Світлий", визначивши відповідачем за цією вимогою Публічне акціонерне товариство "Дніпровськпромбуд" та Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "ЮВВ", позивач не наводить обставин та доказів в їх підтвердження, чи є Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "ЮВВ" власником цього нерухомого майна на дату звернення з позовом до суду або про належність цього майна на дату звернення з позовом іншій особі та хто є цією особою.

Відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" інформаційну довідку з Державного реєстру прав на підставі письмового запиту мають право отримувати у тому числі органи державної влади (посадові особи), якщо запит зроблено у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом.

Отже, позивач не був позбавлений можливості отримати відповідну інформацію та навести відповідні обставини у позовній заяві.

За наведеного, суд не вбачає підстав вважати, що позовна заява в частині вимоги про визнання права державної власності на нерухоме майно дитячого оздоровчого комплексу "Світлий" містить достатні посилання на обставини та докази, на яких ця вимога ґрунтується.

Керуючись п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Додаток: позовна заява з додатками на 59 аркушах, у тому числі оригінал платіжного доручення № 1078 від 07.12.2012р. про сплату судового збору у сумі 107, 30 грн., оригінал платіжного доручення №1062 від 07.12.2012р. про сплату судового збору у сумі 2 682, 50 грн.

Суддя Л. А. Коваль