Рішення № 28827289, 17.01.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.01.13 р. Справа № 5006/11/188/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєва С.М.,

при секретарі судового засідання Кротіновій О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кендітрейд», м.Донецьк, ЄДРПОУ 35398202,

до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

про стягнення 7 425,55 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: Бабенко Т.О. - за довіреністю,

від відповідача: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кендітрейд», м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк, про стягнення 7 425,55 грн., у тому числі 5 889,37 грн. суми заборгованості за договором купівлі-продажу №20157 від 10.02.2011р., 1 403,54 грн. пені та 132,64 грн. 3% річних за весь час прострочення.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу №20157 від 10.02.2011р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій, 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії: договору купівлі-продажу №20157 від 10.02.2011р., кільцевої довіреності, акту звірки взаємних розрахунків та претензії №215 від 26.09.2012р. разом із підтвердженням їх відправлення Відповідачу, видаткової накладної №Д-000071173 від 19.10.2011р., №Д-000072997 від 26.10.2011р., №Д-000074906 від 02.11.2011р., №Д-000075318 від 03.11.2011р., №Д-000076597 від 09.11.2011р., а також розрахунок суми позовних вимог.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.1, 54 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.230, 231, 265 Господарського кодексу України, ст.ст.530, 549, 625, 692 Цивільного кодексу України.

22.11.2012р. Позивачем надана заява без номеру та дати, якою повідомлено про відсутність на розгляді іншого суду даних позовних вимог, а також відносно того, що Відповідачем не здійснено жодної дії, направленої на погашення існуючої заборгованості та мирного врегулювання спору. Враховуючи так, Позивач просить стягнути суму заборгованості у розмірі 5 889,37 грн., 1 403,54 грн. суму пені, 132,64 грн. 3% річних.

28.11.2012р. Позивачем до матеріалів справи долучено копії товарних чеків, у підтвердження часткової оплати поставленого товару.

06.12.2012р. Позивачем наданий лист №280 від 06.12.2012р., яким останній просить долучити до матеріалів справи змінений розрахунок суми позову та штрафних санкцій.

Дослідивши даний розрахунок, вбачається визначення Позивачем суми позовних вимог у наступному: 5 889,37 грн. сума основного боргу, 132,64 грн. 3% річних та 442,56грн. пеня, що разом становить 6 464,57 грн.

Керуючись ст.22 Господарського процесуального кодексу України, суд розцінює це як зменшення позовних вимог, приймає його та розглядає справу з урахування даного.

17.12.2012р. Позивачем подано уточнення, за змістом якого він просить рахувати номер накладної Д-000076906 від 02.11.2011р., який зазначений у позовній заяві та у розрахунках штрафних санкцій опискою, належно читати Д-000074906 від 02.11.2011р.

Дана заява при1нята судом до уваги.

Ухвалою від 20.12.2012р. розгляд справи продовжено у зв'язку із наявним клопотанням Позивача, у порядку ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача в судовому засіданні 17.01.2013р. позовні вимоги, із врахуванням уточненого розрахунку, підтримав у повному обсязі.

Представник Відповідача в судові засідання не з'явився, причин неявки не повідомив та не надав суду витребувані документи.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві, а також міститься у інших документах, доданих до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що він повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

10.02.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кендітрейд», м.Донецьк, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м.Донецьк, укладено договір купівлі-продажу №20157 строком дії у відповідності до п.8.1 даної угоди до 31.12.2011р., а за фінансовими зобов'язаннями - до повного їх виконання сторонами.

В силу статті 265 Господарського кодексу України, статей 712 і 655 Цивільного кодексу України, пункту 1.1 договору Позивач (Продавець) зобов'язується доставити та передати у власність Відповідача (Покупця), у відповідності до його замовлення (замовлення подається за допомогою засобів зв'язку (телефон, факс) або шляхом усного замовлення) товари народного споживання, а Покупець у свою чергу зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах даного договору за узгодженою ціною, зазначеною у накладній, що є невід'ємною частиною правочину.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що прийняття Покупцем товару за накладною у кількості та асортименті, який відрізняється від визначеного у замовленні, є підтвердженням узгодження визначеної кількості, ціни та асортименту товару. За умови відсутності документально оформленого замовлення, підтвердженням факту узгодження умов поставки (кількість, асортимент, ціна тощо) окремої партії товару у власність Покупця є підписана сторонами накладна-рахунок.

Згідно п.1.3 договору, найменування товару - продукти харчування, тара, супровідні матеріали та ін.., кількість асортимент і ціна яких зазначена у накладній-рахунку.

Товар є прийнятим Покупцем з моменту підписання представником Покупця або його робітника накладної. Підпис на накладній представника або робітника Покупця фізичної особи-підприємця, незалежно від того, скріплена вона відбитком печатки (штампу) чи ні, підтверджує факт належного приймання товару Покупцем (п.3.4 договору).

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 34 ГПК України повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Згідно видаткових накладних №Д-000071173 від 19.10.2011р., №Д-000072997 від 26.10.2011р., №Д-000074906 від 02.11.2011р., №Д-000075318 від 03.11.2011р., №Д-000076597 від 09.11.2011р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Кендітрейд» передало продукцію Відповідачу на загальну суму 7 089,37 грн. Останнім її прийнято, що підтверджується підписом особи з боку Відповідача на даних документах. Правовою підставою здійснення даних господарських операцій визначено договір №20157 від 10.02.2011р.

Доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не представлено.

Виходячи з системного аналізу наведених норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах спірного првочину.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, за викладених обставин, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених договором купівлі-продажу №20157 від 10.02.2011р.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами п.4.2 договору, розрахунки за проданий товар Покупець зобов'язаний здійснювати у готівковій або безготівковій формі на умовах відстрочення платежу на 5 банківських днів з моменту поставки товару. Датою поставки товару, є дата, зазначена у накладній. Розрахунки готівкою здійснюються з урахуванням вимог Закону України «Про застосування регістратором розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у межах, встановлених діючим законодавством.

Приймаючи до уваги дати поставок товару та викладені умови оплати, остаточний розрахунок за поставлений товар повинен бути здійснений не пізніше:

за накладною №Д-000071173 від 19.10.2011р. в сумі 2 677,37 грн. - 25.10.2011р.;

за накладною №Д-000072997 від 26.10.2011р. в сумі 1 589,84 грн. - 01.11.2011р.;

за накладною №Д-000074906 від 02.11.2011р. в сумі 879,65 грн. - 08.11.2011р.;

за накладною №Д-000075318 від 03.11.2011р. в сумі 1 660,63 грн. - 09.11.2011р.;

за накладною №Д-000076597 від 09.11.2011р. в сумі 281,88 грн. - 15.11.2011р.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, грошове зобов'язання Покупця перед Постачальником у встановлені договором строки не виконано.

Як свідчать товарні чеки, копії яких містять матеріали справи, Відповідач частково здійснив оплату отриманої продукції, а саме сплатив 15.02.2012р. - 500,00 грн., 07.03.2012р. - 200,00 грн., 18.04.2012р. - 200,00 грн., 27.06.2012р. - 200,00 грн. в рахунок накладної №Д-000071173 від 19.10.2011р. та 23.05.2012р. - 100,00 грн. в рахунок накладної №Д-000072997 від 26.10.2011р.

Доказів, що свідчать про сплату заборгованості в повному обсязі чи частково у період розгляду або до початку розгляду справи суду не представлено.

Отже, станом на дату винесення рішення є наявною заборгованість з оплати поставленого товару за накладною №Д-000071173 від 19.10.2011р. в сумі 1 577,37 грн., №Д-000072997 від 26.10.2011р. в сумі 1 489,84 грн., №Д-000074906 від 02.11.2011р. в сумі 879,65грн., №Д-000075318 від 03.11.2011р. в сумі 1 660,63 грн. та №Д-000076597 від 09.11.2011р. в сумі 281,88 грн., що разом становить 5 889,37 грн.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у повному обсязі.

Прострочення Відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

За розрахунком Позивача сума 3% річних з прострочених сум загалом 132,64 грн. з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення з 31.12.2011р. по 30.09.2012р. (274 дні).

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство», суд дійшов висновку про те, що із розрахунку 274 календарних днів прострочення 3% річних від суми 5 889,37 грн. становить 132,27 грн.

Згідно п.5.1 договору купівлі-продажу №20157 від 10.02.2011р., у разі несплати або несвоєчасній оплаті товару, отриманого Покупцем, останній зобов'язаний сплатити основний борг з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, а також відшкодувати збитки, завдані несвоєчасною оплатою.

За змістом позовних вимог та представленого суду розрахунку Позивачем визначено стягнення пені у загальному розмірі 442,56 грн. за період 01.06.2012р. по 26.06.2012р. (26 днів) на суму 6 089,37 грн. та з 28.06.2012р. по 30.11.2012р. (155 днів) на суму 5 889,37 грн.

Згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Виходячи із зазначеного вище, відповідно до п.4.2 укладеного між сторонами правочину, остаточною підставою виникнення обов'язку з оплати товару є момент поставки та він (обов'язок) повинен бути виконаний не пізніше 5 банківських днів з моменту його настання (поставки товару). Це є граничним визначенням передумови виникнення зобов'язання з оплати та строк якого полягає у вказаному проміжку часу, що погоджені за обопільною згодою сторін, та не мають відсильних підстав.

Таким чином, суд дійшов висновку, що передумовою початку перебігу строку виконання обов'язку з оплати товару у 5 банківських днів, є момент передання товару Відповідачу без застережень.

Товар на суму 2 677,37 грн. переданий Позивачем Відповідачу у повному обсязі 19.10.2011р., на суму 1 589,84 грн. - 26.10.2011р., на суму 879,65 грн. - 02.11.2011р., на суму 1 660,63 грн. - 03.11.2011р. та на суму 281,88 грн. - 09.11.2011р.

Так, моментом поставки, з якого починається відлік строку оплати у 5 банківських днів, є наведені дати.

Приймаючи до уваги дане, оплата без прострочення її здійснення, партій товару, обумовленого договором, за накладною №Д-000071173 від 19.10.2011р. в сумі 2 677,37 грн. повинна бути виконана не пізніше 25.10.2011р. (22-23.10.2011р. не є банківськими днями);

за накладною №Д-000072997 від 26.10.2011р. в сумі 1 589,84 грн. не пізніше 01.11.2011р. (29-30.10.2011р. не є банківськими днями);

за накладною №Д-000074906 від 02.11.2011р. в сумі 879,65 грн. не пізніше 08.11.2011р. (5-6.11.2011р. не є банківськими днями);

за накладною №Д-000075318 від 03.11.2011р. в сумі 1 660,63 грн. не пізніше 09.11.2011р. (5-6.11.2011р. не є банківськими днями);

за накладною №Д-000076597 від 09.11.2011р. в сумі 281,88 грн. не пізніше 15.11.2011р. (12-13.11.2011р. не є банківськими днями).

Закінченням періоду прострочення, за який нараховується пеня, у розумінні ст.232 Господарського кодексу України, є сплив шестимісячного строку за кожним із зобов'язань зі дня, коли воно повинно було бути виконано.

Так, правомірним періодом нарахування пені за порушення грошового зобов'язання зі сплати вартості товару за накладною №Д-000071173 є проміжок часу з 26.10.2011р. по 26.04.2012р.;

за накладною №Д-000072997 - з 02.11.2011р. по 02.05.2012р.;

за накладною №Д-000074906 - з 09.11.2011р. по 09.05.2012р.;

за накладною №Д-000075318 - з 10.11.2011р. по 10.05.2012р.;

за накладною №Д-000076597 - з 16.11.2011р. по 16.05.2012р.

Отже, суд, перевіривши період нарахування даних позовних вимог, дійшов висновку щодо порушень Позивачем вимог п.6 ст.232 Господарського кодексу України, та невірного визначення періоду прострочення, у стягненні нарахованих штрафних санкцій за який слід відмовити за неправомірністю.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кендітрейд», м.Донецьк, до Відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк, про стягнення 6 464,57 грн., у тому числі 5 889,37 грн. суми заборгованості за договором купівлі-продажу №20157 від 10.02.2011р., 442,56 грн. пені та 132,64 грн. 3% річних за весь час прострочення, задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (83007, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банківські реквізити не зазначено) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кендітрейд» (83059, м.Донецьк, пр.Ілліча, 109а, ЄДРПОУ 35398202, р/р26000015110458 у ПАТ «Укрексімбанк» м.Донецьк, МФО 334817) 6 021,64 грн., у тому числі 5 889,37 грн. суми заборгованості за договором купівлі-продажу №20157 від 10.02.2011р. та 132,27 грн. 3% річних за весь час прострочення, а також відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 1 499,22 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. В судовому засіданні 17.01.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 22.01.2013р.

Суддя Соболєва С.М.