Рішення № 28827216, 21.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-52/17113-2012 21.01.13Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «ПРОВІДНА» про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 35 144, 20 грн., за участю представників позивача - не з'явились, відповідача - Дзюби І.М., довіреність від 15.01.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 34 720, 16 грн. та стягнення 424, 04 грн. 3 % річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.09 2009 року в м. Черкаси на перехресті вул. Смілянська - вул. Оборонна відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ДАДІ 1021», реєстраційний номер СА0341АТ, під керуванням Цибульник Руслана Михайловича, та застрахованого позивачем автомобіля «МАЗДА 3», реєстраційний номер СА2281АР, під керуванням Наріжного Юрія Петровича.

Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 34 720, 16 грн.

Цивільну відповідальність винної особи у ДТП - гр. Цибульника Руслана Михайловича було застраховано відповідачем.

07.06.2012 року позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою для отримання суми страхового відшкодування в порядку регресу, проте відповіді на дану регресну вимогу не отримав, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.11.2012 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 19.12.2012 року.

У судовому засіданні 19.12.2012 року представником відповідача подано відзив на позов, відповідно до якого останній просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача у судове засідання 21.01.2013 року не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 64 ГПК України.

Враховуючи те, що нез'явлення представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника позивача.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з довідки Державтоінспекції УМВС України в Черкаській області № 8464213 та постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26.10.2009 року у справі № 3-1883/2009р., гр. Цибульник Р.М. 01.09.2009 року в м. Черкаси на перехресті вул. Смілянська - вул. Оборонна, керуючи автомобілем «ДАДІ 1021», реєстраційний номер СА0341АТ, не дотримався безпечної дистанції дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «МАЗДА 3», реєстраційний номер СА2281АР, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п.п. 13.1. Правил дорожнього руху України.

Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26.10.2009 року у справі № 3-1883/2009р. Цибульника Руслана Михайловича притягнуто до адміністративної відповідальності і застосовано до нього адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі 340, 00 грн.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «МАЗДА 3», реєстраційний номер СА2281АР.

Пошкоджений автомобіль був застрахований у позивача на підставі комплексного договору добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків № 06/02-200002308 від 08.04.2009 року.

Відповідно до звіту № 4082/1 товарознавчого дослідження транспортного засобу від 02.10.2009 року, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «МАЗДА 3», реєстраційний номер СА2281АР, в результаті його пошкодження при ДТП склала 37 617, 02 грн.

Як вбачається з страхових актів № 102331774-1 та № 102331774-2 позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплати страхове відшкодування в розмірі 34 720, 16 грн.

Зазначені кошти в розмірі 34 720, 16 грн. позивачем були перераховані, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень № 100 від 23.11.2009 року та № 24420 від 16.03.2010 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортним засобом - «ДАДІ 1021», реєстраційний номер СА0341АТ, який спричинив ДТП та заподіяв збитки автомобілю «МАЗДА 3», реєстраційний номер СА2281АР, керував Цибульник Руслан Михайлович.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «ДАДІ 1021», реєстраційний номер СА0341АТ, Цибульника Руслана Михайловича встановлена у судовому порядку.

Тому, Цибульник Руслан Михайлович є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «МАЗДА 3», реєстраційний номер СА2281АР, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено, що між відповідачем та власником автомобіля «ДАДІ 1021», реєстраційний номер СА0341АТ, було укладено договір (поліс) № ВВ/ 7371409/2410/09 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу «ДАДІ 1021», реєстраційний номер СА0341АТ, і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди. Вказаним договором передбачено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну у розмірі 25 500, 00 грн.

07.06.2012 року позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою для отримання суми страхового відшкодування в порядку регресу. Проте, відповідач у встановлений законом строк з дня отримання вказаної претензії з доданими до неї документами суми страхового відшкодування не виплатив.

Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю «МАЗДА 3», реєстраційний номер СА2281АР, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується, виходячи із вартості матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та ліміту відповідальності (25 500, 00 грн.), тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування обґрунтовані у розмірі передбаченого полісом ліміту відповідальності 25 500, 00 грн. В позові в частині стягнення 9 220, 16 грн. слід відмовити.

Однак, відповідачем після порушення провадження сплачено страхове відшкодування у розмірі 25 500, 00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 0059298 від 28.11.2012 року.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи відповідач сплатив страхове відшкодування після звернення позивача з позовом до суду в сумі 25 500, 00 грн., суд вважає, що провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору, судовий збір в цій частині позову покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позов в частині стягнення 3 % річних зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з відшкодування шкоди в порядку регресу обґрунтований, проте підлягає задоволенню частково у розмірі 155, 10 грн., що обраховується з суми передбаченого ліміту відповідальності 25 500, 00 грн., за уточненим розрахунком суду. В іншій частині в позові в частині стягнення 3 % річних слід відмовити.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «ПРОВІДНА» (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 25; код 23510137) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44; код 24175269) 155 (сто п'ятдесят п'ять) грн. 10 коп. 3 % річних та 1 174 (одна тисяча сто сімдесят чотири) грн. 93 коп. судового збору.

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 25 500, 00 грн.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 25.01.2013р.

Суддя С.О. Чебикіна