Рішення № 28827034, 24.01.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.01.13 р. Справа № 905/401/13-г

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осадчої А.М.

за участю секретаря

судового засідання Мітронової А.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донроялтіплюс» м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход» м.Донецьк

про стягнення 380 000,00грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: Рибак О.С. за довіреністю б/н від 29.08.2011р.,

від відповідача: Мірзоян Л.К. за довіреністю б/н від 20.04.2012р.

СУТЬ СПРАВИ:

16.01.2013року Товариство з обмеженою відповідальністю «Донроялтіплюс» м.Донецьк (далі - ТОВ «Донроялтіплюс») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход» м.Донецьк (далі - ТОВ «Восход») про стягнення 380 000,00грн., мотивуючи позовні вимоги тим, що на підставі укладеного між сторонами у справі договору №1 від 01.09.2012року позивачем виконані вантажно - розвантажувальні роботи, що підтверджується актом надання послуг №3805 від 31.12.2012року, однак у порушення вимог договору відповідач оплату послуг на суму 380 000,00грн. своєчасно не здійснив, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою від17.01.2013року господарським судом Донецької області позовна заява ТОВ «Донроялтіплюс» прийнята до розгляду, порушено провадження у справі№905/401/13-г.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору №1 про надання послуг від 01.09.2012року, акту надання послуг №3805 від 31.12.2012року, вимоги №03/01 від 03.01.2012року, Статуту підприємства, довідки АА545011.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 16, 526, 759, 762Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтями 1,2,12,54,57 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

У письмових поясненнях, які надані позивачем на виконання ухвали суду від 17.01.2013року, та отримані через канцелярію суду 23.01.2013року, ТОВ «Донроялтіплюс» зазначає, що між сторонами відсутні інші договори, відповідно, приймаючи до уваги також відповідність видів послуг, надання яких передбачено умовами договору та факт надання яких зафіксовано актом, співрозмірність суми договору та вартості послуг за актом, акт надання послуг №3805 від 31.12.2012року підписано згідно умов договору №1 від 01.09.2012року; акт з боку позивача підписаний директором підприємства Хандуріним С.Є.; змін та доповнень до спірного договору сторонами не вносилось, спір у суді щодо визнання зазначеного договору недійсним не розглядався. На підтвердження позовних вимог позивач також надав суду довідку ТОВ «Донроялтіплюс» та копію акту звірки взаємних розрахунків сторін за період 01.12.2012року - 21.01.2013року, що здійснена на підставі договору.

У судовому засіданні 24.01.2013року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послалися на факти і обставини, викладені у позовній заяві та наступних письмових поясненнях до неї.

У письмових поясненнях від 23.01.2013року ТОВ «Восход» підтвердило факт укладання договору №1 від 01.09.2012року, стверджувало, що змін та доповнень до спірного договору сторонами не вносилось, у судовому порядку договір недійсним не визнавався. З метою залучення до матеріалів справи відповідач надав суду копію Статуту підприємства та витягу з ЄДРПОУ на відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні 24.01.2013року заперечив проти задоволення позовних вимог, письмовий відзив не надав.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до положень статті 811 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не звертались.

Вислухавши пояснення представників сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши представлені сторонами в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

01.09.2012року між ТОВ «Донроялтіплюс» (Виконавець) та ТОВ «Восход» (Замовник) укладено договір про надання послуг №1, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання по наданню вантажно-розвантажувальних робіт.(п.1.1договору).

Договір підписано уповноваженими представниками сторін без складання протоколу розбіжностей та скріплено печатками підприємств. Сторонами не надані належні докази на підтвердження внесення змін та доповнень у даний договір. Сторонами підтверджується, що у судовому порядку вказаний договір недійсним не визнавався.

Суд, розглянувши умови вказаного договору, встановлені сторонами за взаємною згодою, виходячи з того, що предметом вказаного договору є надання послуг з навантаження та розвантаження, які споживаються в процесі їх надання, дійшов до висновку, що зазначений договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг та підпадає під правове регулювання ст. ст. 901-907 ЦК України.

Строк дії договору визначено у розділі 4 договору, зокрема, пункт 4.1 якого передбачає, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та дії до повного виконання сторонами зобов'язань за згадуваним договором.

Відповідно п. 1.2 договору Виконавець зобов'язаний надати послуги до 31.12.2012року.

Вартість послуг, що надаються за даним договором, складає 380000грн.(п.1.3 договору).

За умовами договору документом, що підтверджує виконання зобов'язань з надання послуг за даним договором є акт виконаних робіт.(п.1.4 договору). Зокрема, пунктом 2.2 вказаного договору встановлено, що Виконавець після надання послуг направляє Замовнику акт виконаних робіт, який Замовник зобов'язується розглянути та підписати протягом 2-х днів з моменту його отримання або надати Виконавцю обґрунтовані письмові заперечення за виконаними роботами. У разі не підписання Замовником акту виконаних робіт протягом 2-х днів або не надання обґрунтованих письмових заперечень, послуги вважаються прийнятими у повному обсязі без заперечень.

Сторонами договору підписано акт надання послуг №3805 від 31.12.2012року, яким зафіксовано факт надання вантажно-розвантажувальних послуг на суму 380000грн.(арк. справи7).

Приймаючи до уваги, що між сторонами у справі, як свідчать їх письмові пояснення та довідка, що надані суду, відсутні будь-які інші договори, які, зокрема, стосуються надання вантажно-розвантажувальних послуг; відповідність видів послуг, надання яких передбачено умовами договору та факт надання яких підтверджується актом; факт ідентичності суми, на яку надані вказані послуги за актом сумі, яка передбачена сторонами у п.1.3 договору, за відсутності заперечень сторін з цього приводу, суд приходить до висновку, що вказаний акт підписаний сторонами на підставі умов договору №1 від 01.09.2012року.

Акт підписано уповноваженими представниками сторін без будь-яких зауважень, за відсутності заперечень стосовно обсягу наданих послуг або їх якості, скріплено печатками підприємств. Акт безпосередньо містить посилання, що Замовник не має до Виконавця претензій за обсягом, якості та строкам надання послуг.

Позивачем дотриманий строк надання послуг, що передбачений сторонами у п.1.2 договору, зокрема, до 31.12.2012року.

Виходячи з викладеного, підписаний сторонами акт надання послуг №3805 від 31.12.2012року є належними та допустимим доказом факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №1 від 01.09.2012року.

Як виходить з порядку розрахунку, що передбачений п. 2.1 договору, оплата за надані послуги здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця не пізніше чим через 2 дні з моменту прийняття наданих послуг. Надання послуг підтверджується актом виконаних робіт.

Враховуючи, що, як встановлено вище, сторонами відповідний акт надання послуг підписаний 31.12.2012року, відповідно строк оплати за вказаним актом згідно п.2.1 договору складає до 03.01.2013року включно.

03.01.2013року ТОВ «Донроялтіплюс» звернулось до ТОВ «Восход» з вимогою №03/01 від 03.01.2013року, в якій просить сплатити заборгованість в сумі 380000грн.00коп., яка відповідачем у порядку, встановленому договором сплачена не була.

Факт отримання даної вимоги відповідачем 04.01.2013року підтверджується відміткою «Отримано» та особистим підписом директору ТОВ «Восход».

Уповноваженим представником відповідача у судовому засіданні підтверджено факт отримання зазначеної вимоги.

Однак, відповідач відповіді на вказану вимогу не надав, грошові кошти в сумі 380000грн.00коп. не сплатив, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

В процесі судового розгляду справи відповідач не надав суду належних та допустимих доказів оплати заборгованості в сумі 380000грн.00коп., що виникла внаслідок неналежного виконання ним умов договору №1 від 01.09.2012року.

В матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків сторін, відповідно до якого заборгованість ТОВ «Восход» перед ТОВ «Донроялтіплюс» за спірним договором станом на 21.01.2013року становить 380000грн.00коп. Акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств. Таким чином, розмір заборгованості сторонами не оспорюється.

Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов договору №1 від 01.09.2012року, строк виконання зобов'язання відповідача щодо оплати послуг на момент звернення з позовом настав, тому відповідач зобов'язаний здійснити оплату вартості наданих послуг на суму 380000грн.00коп., проте відповідач прийняті на себе згідно договору зобов'язання належним чином не виконав. Відповідно ТОВ «Восход» в односторонньому порядку порушено взяті на себе зобов'язання за спірним договором в частині оплати вартості наданих послуг.

З огляду на відсутність доказів у підтвердження виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг за договором, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 380000грн.00коп. є правомірними та обґрунтованими та їх слід задовольнити.

У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені повністю, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 629, 901-903 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донроялтіплюс» м.Донецьк до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход» м.Донецьк про стягнення 380 000грн.00коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход» (83102, м.Донецьк , пр.Ленінський, б.11б, ідентифікаційний код 31018243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донроялтіплюс» (83049, м.Донецьк, вул.Хірургічна, буд.22, ідентифікаційний код 35062846) заборгованість в сумі 380 000грн.00коп., витрати по оплаті судового збору в сумі 7600грн.00коп.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів.

Повний текст рішення суду складено 24.01.2013року.

Суддя Осадча А.М.