Рішення № 28826940, 22.01.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 січня 2013 р. Справа № 14/51/2012/5003

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Німенко О.І.,

у відсутності представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засідання матеріали справи

за позовом: приватного підприємства "Приват-Продукт" (21034, м. Вінниця, вул. Лебединського, 7)

до: SC "DOCO INTERNATIONAL" SRL (Romania, or. Botosani, bul. Mihai Eminescu, 91, cod fiscal: RO 27319924)

про стягнення 103076 грн. за поставлений товар,

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство "Приват-Продукт" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з SC "DOCO INTERNATIONAL" SRL заборгованості в сумі 103076 грн. згідно укладеного між сторонами контракту №10-01-12 від 10.01.2012 р.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 11 червня 2012 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 14/51/2012/5003 з призначенням до розгляду.

19.06.2012 р. ухвалою суду розгляд справи відкладено до 25.09.2012 р. з метою належного повідомлення відповідача про час та місце наступного судового засідання та з метою надання останнім документів необхідних для вирішення даного спору по суті, враховуючи, що відповідач є нерезидентом. Вказаною ухвалою також оголошено перерву в судовому засіданні для надання можливості позивачу здійснити переклад ухвали про відкладення розгляду справи від 19.06.2012 року на мову держави нерезидента.

13.07.2012р. ухвалою суду провадження у справі №14/51/2012/5003 зупинено у зв'язку з необхідністю забезпечення належного повідомлення про час та місце судового засідання відповідача-нерезидента, що потребує за собою звернення господарського суду із відповідним судовим дорученням (про вручення ухвали про призначення судового засідання відповідачу) до компетентного органу іноземної держави.

25.09.2012р. ухвалою суду провадження по справі поновлено.

Ухвалою суду від 25.09.2012 року, з огляду на неявку в судове засідання представника відповідача та відсутність доказів щодо його належного повідомлення про дату, час та місце судового засідання, провадження у справі зупинено до 23.10.2012 року (резервної дати вказаної в ухвалі про відкладення розгляду справи від 19.06.2011 року).

23.10.2012р. ухвалою суду провадження по справі поновлено.

Ухвалою суду від 23.10.2012р. через неявку відповідача розгляд справи відкладено до 22.01.2013 р. з метою належного повідомлення відповідача про час та місце наступного судового засідання та з метою надання останнім документів необхідних для вирішення даного спору по суті, враховуючи, що відповідач є нерезидентом. Вказаною ухвалою також оголошено перерву в судовому засіданні до 02.11.2012р. для надання можливості позивачу здійснити переклад ухвали про відкладення розгляду справи від 23.10.2012 року на мову держави нерезидента.

02.11.2012р. ухвалою суду провадження у справі №14/51/2012/5003 зупинено до 22.01.2013р. у зв'язку з необхідністю забезпечення належного повідомлення про час та місце судового засідання відповідача-нерезидента, що потребує за собою звернення господарського суду із відповідним судовим дорученням (про вручення ухвали про призначення судового засідання відповідачу) до компетентного органу іноземної держави.

15.01.2013р. від Міністерства юстиції Румунської республіки до суду надійшло письмове підтвердження №112226/МТ/2012 від 13.12.2012р. про вручення відповідачу SC "DOCO INTERNATIONAL" SRL (нерезиденту) перекладу ухвали про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 22.01.2013р. провадження у справі поновлено, враховуючи усунення обставин які призвели до зупинення провадження у справі.

В судове засідання на визначену дату (22.01.2013р.) представники сторін не з'явилися, причин неявки не повідомили, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, що підтверджується відповідними повідомленнями наявними в матеріалах справи, які підписані повноважними представниками останніх.

Враховуючи викладене вище, а також положення ст. 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про дату, час та місце розгляду судової справи і забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд констатує, що сторонами не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні своїх представників.

Разом з тим суд враховує, що статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Враховуючи те, що норми ст.ст. 38, 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів.

Однак, сторони своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористалися, а відтак, беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

10.01.2012 року між приватним підприємством "Приват-Продукт" (продавець) та SC "DOCO INTERNATIONAL" SRL (покупець) укладено контракт №10-01-12 (а.с. 11-12).

Відповідно до п.1.1 Контракту продавець продає, а покупець купує продукти, в подальшому товар, назва, ціна, кількість, вартість, умови здійснення платежів, поставка якого зазначені в діючому контракті.

Пунктом 1.2 Контракту сторони обумовили назву товару: насіння соняшника калібрований сорт «Донський» калібр 3,8+ (не для посіву)

Відповідно до п. 1.5 Контракту загальна ціна контракту становить 12307,6 євро.

Поставка товару по Контракту здійснюється на умовах FCA відповідно до Incoterms-2000 (п. 2.1 Контракту).

Згідно із п. 2.4 Контракту сторони домовились, що покупець робить передоплату в розмірі 1000 євро шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця не пізніше 10 днів з дня отримання інвойса. Покупець зобов'язаний повністю оплатити товар на протязі 20 днів після відправки вантажу покупцю (п. 2.5 Контракту).

Контракт вступає в силу із дати його підписання і діє до 31.12.2012р. (п. 7.1 Контракту)

Судом встановлено, що взяті на себе зобов'язання відповідно до умов контракту №10-01-12 від 01.01.2012 р. позивач виконав належним чином, передавши відповідачу товар, а саме насіння соняшника у кількості 20000 кг. (800 мішків по 25 кг.), що підтверджується міжнародною транспортною накладною серії А №062723 від 20.01.2012р., підписаною позивачем, відповідачем та перевізником (а.с. 8).

Таким чином позивачем у відповідності до умов укладеного між сторонами контракту було поставлено відповідачу насіння соняшника сорт «Донской» у кількості 20000 кг. На суму 12307,60 євро, що еквівалентно 123076 грн.

Товар був прийнятий відповідачем в повному обсязі без будь-яких зауважень та без претензій, що підтверджується підписами уповноваженої особи відповідача на міжнародній транспортній накладні серії А №062723 від 20.01.2012р. (а.с. 8) та листом директора SC "DOCO INTERNATIONAL" SRL адресованому керівнику приватного підприємства «Приват-продукт» щодо затримки оплати одержаного товару (а.с. 10).

Як вбачається з матеріалів справи та з пояснень представника позивача, відповідач розрахунки за поставлений товар провів частково перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача 1000 євро попередньої оплати товару, що підтверджується копією банківської виписки від 31.05.2012р. (а.с. 9), відтак у останнього виник борг перед позивачем в сумі 10307,60 євро, що еквівалентно станом на день подання позову до суду 103076 грн.

Непроведення відповідачем остаточних розрахунків за отриманий товар стало приводом звернення позивача з даним позовом до суду.

Розглядаючи спір по суті, суд дійшов наступних висновків.

Беручи до уваги п. 6 контракту, згідно із якого усі спори, які виникають з контракту врегульовуються в любому суді України, до спірних правовідносин застосовуванню підлягає національне законодавство України.

Так, відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

З моменту укладення сторонами контракту від 10.01.2012 року між ними виникли зобов'язання які регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України "Поставка".

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно із ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про стягнення основного боргу в розмірі 10307,60 євро, що еквівалентно станом на день подання позову до суду 103076 грн. правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення 10307,60 євро, що еквівалентно станом на день подання позову 103076 грн. заборгованості за поставлений товар. Відтак, виходячи з наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до п.1 ч. 5 ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з SC "DOCO INTERNATIONAL" SRL (Румунія, м. Ботошани, бул. Михай Еминеску, 91, фіскальний код RO 27319924, МФО J07/264/26.08.2010, BANK: GARANTI BANK SA; CONT:RO81UGBI0000222003911 EUR RO78UGBI0000222003912 USD$ SWIFT: UGBIROBU ) на користь приватного підприємства "Приват-Продукт" (21034, м. Вінниця, вул. Лебединського, 7, код ЄДРПОУ 36063924) 10307,60 євро, що еквівалентно станом на день подання позову до суду 103076 грн. заборгованості за поставлений товар.

Стягнути з SC "DOCO INTERNATIONAL" SRL (Румунія, м. Ботошани, бул. Михай Еминеску, 91, фіскальний код RO 27319924, МФО J07/264/26.08.2010, BANK: GARANTI BANK SA; CONT:RO81UGBI0000222003911 EUR RO78UGBI0000222003912 USD$ SWIFT: UGBIROBU ) на користь приватного підприємства "Приват-Продукт" (21034, м. Вінниця, вул. Лебединського, 7, код ЄДРПОУ 36063924) 2061 грн. 52 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 25 січня 2012 р.

Суддя Тварковський А.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (21034, м. Вінниця, вул. Лебединського, 7)

3 - відповідачу (Romania, or. Botosani, bul. Mihai Eminescu, 91, cod fiscal: RO 27319924)