Рішення № 28826671, 24.01.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.13 Справа№ 5015/5077/12

Суддя О.Запотічняк при секретарі М.Драгус розглянула матеріали справи

За позовом: Новояворівської районної лікарні №1 Управління охорони здоров'я Львівської області, м.Новояворівськ.

До відповідача: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м.Новояворівськ.

Про: виселення з нежитлових приміщень.

В судове засідання з'явились:

Від позивача: Дудяк Р. А. - представник;

Від відповідача: не з'явився;

Стороні роз'яснено зміст ст. 22 ГПК України, а саме її процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Технічна фіксація судового процесу не здійснювалась за клопотанням представника Позивача.

Суть спору: Позов заявлено Новояворівською районною лікарнею №1 Управління охорони здоров'я Львівської області до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про виселення з нежитлових приміщень.

Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 04.12.2012 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 12.12.2012 року.

Подальший хід розгляду справи викладено в ухвалах суду.

Представник Позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задоволити.

Відповідач в судовому засіданні 12.12.2012р. позовні вимоги заперечив, просив відмовити в задоволенні позову.

Враховуючи, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а матеріалів справи достатньо для її розгляду по суті, у відповідності до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено та підписано повний текст рішення.

Суд заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

26 жовтня 2010 року між Новояворівською районною лікарнею №1 Управління охорони здоров'я Львівської області (далі - Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 укладено договір оренди нежитлових приміщень № 4 (далі -Договір).

Договір укладено сторонами строком на 1 рік, що діє з 26.10.2010р. до 26.10.2011р. (п. 9.1 Договору).

На виконання Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення загальною площею 20,0 кв. м, розміщене за адресою: АДРЕСА_1, перший поверх терапевтичного корпусу, що знаходиться на балансі Новояворівської районної лікарні №1. Факт прийому-передачі підтверджується відповідним актом від 26 жовтня 2010 року.

6 вересня 2011 року Орендодавець та Орендар домовилися продовжити строк дії Договору на тих самих умовах з 26 жовтня 2011 року до 26 жовтня 2012 року, підписавши відповідний Додаток до Договору. Окрім цього, 06.09.2011року відбулось приймання-передача орендованого майна, про що складено акт від 06.09.2011р.

Листом від 26.09.2012р. №825 позивач (Орендодавець) повідомив відповідача (Орендаря) про припинення Договору 26.10.2012р. у зв'язку з виробничою необхідністю. У зазначеному листі Позивач просить Відповідача з'явитися в Новояворівську районну лікарню №1 для передачі орендованого приміщення. Факт належного повідомлення Орендаря підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення №8105310710020 від 02.10.2012р. та поштовою квитанцією № 4275 від 26.09.2012р.

09.10.2012р. Відповідач подав заяву на ім'я головного лікаря Новояворівської районної лікарні №1 про продовження строку Договору оренди з 26.10.2012р. до 26.10.2013р. Листом від 16.10.2012р. № 893 вказана заява була відхилена, так як Орендодавець у зв'язку з виробничою необхідністю не має наміру продовжувати строк дії Договору (а. с.14).

6 листопада 2012 року Позивач повторно звернувся до Відповідача з Заявою № 979 від 06.11.2012р., в якій просить повернути орендоване майно Орендодавцю (а. с.16). Зазначена заява була вручена Відповідачу 10 листопада 2012 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення, однак, як стверджує Позивач, станом на дату пред'явлення позову до суду відповіді на заяву не отримано, орендовані приміщенні Орендодавцю не повернуто.

Приймаючи рішення у даній справі суд виходив з наступного:

Згідно з статтею 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно з ч.6 цієї ж статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як визначено п. 1.1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення загальною площею 20,0 кв. м, розміщене за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі Новояворівської районної лікарні №1. Майно передається в оренду з метою розміщення аптечного пункту для здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами (п. 1.3 Договору). Орендар вступає у строкове платне користування майном з дати підписання сторонами акту приймання-передачі майна. Сторони домовились, що передача майна проводиться протягом п'яти днів від дати підписання даного Договору.

На виконання Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування майно, що є предметом Договору, про що складено акт прийому-передачі від 26.10.10р.

Нормою ч. 1 статті 763 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором. Договір укладено сторонами строком на 1 рік, що діє з 26.10.2010р. до 26.10.2011р. (п. 9.1 Договору).

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Аналогічне положення міститься у ч.4 статті 284 Господарського кодексу України. Дана норма відображена в Договорі оренди, згідно з п. 9.3 якого у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору за один місяць до закінчення терміну його дії, Договір вважається продовженими на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

З матеріалів справи вбачається, що Договір неодноразово був поновлений (пролонгований) на той самий строк, що підтверджується Додатком до Договору від 06.09.2011р. Згідно вказаного Додатку сторони продовжили строк дії Договору з 26 жовтня 2011 року до 26 жовтня 2012 року. Цей факт не заперечується ні відповідачем, ні позивачем. Однак, листами № 825 від 26.09.2012р., №893 від 16.10.2012р. та №979 від 06.11.2012р. позивач (Орендодавець) повідомив відповідача (Орендаря) про припинення Договору. Факт належного повідомлення Орендаря підтверджується копіями рекомендованих повідомлень про вручення (а.с. 12, 15, 17).

Згідно з п. 9.9 Договору чинність цього Договору припиняється із закінченням строку, на який його укладено.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним як до закінчення терміну дії договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що Договір припинив свою дію, оскільки впродовж місяця після закінчення строку його дії мало місце заперечення Орендодавця щодо поновлення (продовження) Договору на новий строк. Така позиція відображена і в постанові Верховного Суду України від 3 червня 2008 року, постанові Вищого господарського суду України від 06.10.2011р. у справі №5023/1385/11.

Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що у разі припинення цього Договору Орендар зобов'язується повернути Орендодавцеві майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу. Орендар повертає майно Орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Орендарю цим Договором. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (п. 2.4 Договору).

Судом встановлено, що на момент розгляду справи майно Орендодавцю не повернуто.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України, передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.

Судовий збір суд покладає на винну сторону відповідача в сумі 1073,00 грн.

Керуючись ст.ст. 759, 763, 764, 785 ЦК України, 283 ГК України, ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Виселити Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) з нежитлового приміщення загальною площею 20,0 кв. м, розміщеного за адресою: АДРЕСА_1.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Новояворівської районної лікарні №1 Управління охорони здоров'я Львівської області ( 81053, Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Шевченка, 18; ідентифікаційний код 20763289) - 1 073,00 грн. судового збору.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

5. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Суддя Запотічняк О.Д.