Рішення № 28826587, 16.01.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" січня 2013 р. Справа № 3/138-12

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа",

м. Маріуполь Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Плюс", м. Обухів

про стягнення 13513,28 грн.

за участю представників: згідно з протоколом судового засідання.

Обставини справи:

Комунальним комерційним підприємством "Маріупольтепломережа" (надалі позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Плюс" (надалі відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 13513,28 грн., з яких: 12000,00 грн. основний борг, 1238,21 грн. пеня та 275,07 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо здійснення оплати за користування тепловою енергією за договором на відпущення теплової енергії № 16-02 від 01.08.2007 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.11.2012 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 12.12.2012 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.12.2012 р., у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено на 16.01.2013 р.

15.01.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого основну заборгованість у розмірі 12000,00 грн. останній визнає у повному обсязі, а у частині стягнення пені та суми 3 % річних просить відмовити. Крім того, представником відповідача подано клопотання про розгляд справи без його участі.

16.01.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник позивача подав заяву у якій відмовляється від позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 1238,21 грн. та 3% річних у сумі 275,07 грн., в той же час, просить стягнути з відповідача основну заборгованість - 12000,00 грн. та судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, суд

встановив:

01 серпня 2007 року між Комунальним комерційним підприємством "Маріупольтепломережа" (теплопостачальна організація, позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Плюс" (споживач, відповідач по справі) було укладено договір постачання та споживання теплової енергії № 16-02 (надалі договір), відповідно до п. 1.1. якого, предметом зазначеного договору є надання споживачеві теплової енергії для об'єктів споживача, які перераховані в додатку до договору.

Відповідно до п. 3.1. та п. 3.2. договору теплопостачальна організація зобов'язується забезпечити безперебійне постачання тепловою енергією об'єкти споживача відповідно до умов договору, а споживач зобов'язується щомісячно оплачувати послуги теплопостачання відповідно з об'ємами тепло споживання.

Згідно з п. 4.1 договору споживач за отриману теплову енергію здійснює оплату по фіксованих тарифах, затверджених Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради, відповідно виставлених рахунків, в строк до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим, які встановлені з розрахунку використання теплової енергії протягом всього отоплюю чого періоду.

Пунктом 5.1 договору сторони погодили, що останній укладений на два роки. Договір вважається продовжений на той же строк та на тих самих умовах, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заяви однієї зі сторін про відмову від договору або його перегляд. Зазначений договір підписаний представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток.

На виконання умов договору позивачем вручено відповідачу, через представника останнього, рахунки-фактур №02-101017/01 від 23.02.2012 р. на суму 74040,85 грн., № 03-101017/01 від 26.03.2012 р. на суму 7404,85 грн. та від

26.04.2012 р. № 04-101017/01 на суму 3208,76 грн., що підтверджується підписами представників відповідача у реєстрах отриманих рахунків-фактур.

З складеного між позивачем та відповідачем акту звірки взаємних розрахунків, вбачається, що станом на 23.11.2012 р., заборгованість відповідача перед позивачем складала 12000,00 грн. Вказаний акт підписано повноважними представниками сторін та скріплено відтисками їх печаток.

Як зазначено вище, 15.01.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого основну заборгованість у розмірі 12000,00 грн. останній визнає у повному обсязі

Приписами частини п'ятої статті 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до частини шостої ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем дотримано вимоги даних норм процесуального законодавства і подано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог щодо стягнення з відповідача 12000,00 грн. заборгованості за поставлену позивачем теплову енергію на підставі договору постачання та споживання теплової енергії № 16-02 від

01.08.2007 р. У свою чергу, відповідачем не подано доказів, які б спростовували зазначену заборгованість.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 12000,00 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Як зазначено вище, 16.01.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник позивача подав заяву у якій відмовляється від позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 1238,21 грн. та 3% річних у сумі 275,07 грн.

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

У п. 4.6. роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України у постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року № 18 вказано, що у випадках відмови позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 ГПК, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб.

Відповідно ст. 22 ГПК України суд перевірив та встановив, що подана представником позивача заява про відмову від позову не суперечить чинному законодавству та не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб.

Дослідивши подану позивачем заяву про відмову від позову, суд вирішив її задовольнити та прийняти відмову ККП "Маріупольтепломережа" від позовних вимог.

З огляду на вказане вище, провадження у справі № 3/138-12 за позовом

ККП "Маріупольтепломережа" до ТОВ "Сінергія-Плюс" в частині стягнення пені у розмірі 1238,21 грн. та 3% річних у сумі 275,07 грн. підлягає припиненню.

Судові витрати, відповідно до частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі № 3/138-12 за позовом

ККП "Маріупольтепломережа" до ТОВ "Сінергія-Плюс" в частині стягнення пені у розмірі 1238,21 грн. та 3% річних у сумі 275,07 грн. припинити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Плюс" (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, буд. 64, кв. 120; код ЄДРПО України 33123867) на користь Комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа" (87534, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Гризодубової, буд. 1; код ЄДРПО України 33760279) - 12000 (дванадцять тисяч гривень) 00 коп. основного боргу та 1429 (одну тисячу чотириста двадцять дев'ять гривень) 26 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Повне рішення складено 22.01.2013 р.

Суддя А.В. Лопатін