Рішення № 28817996, 21.01.2013, Лутугинський районний суд Луганської області

1215/930/2012

2/416/37/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2013

Лутугинський районний суд Луганської області у складі головуючого судді Бескровного Я.В.

при секретарі Степаненко Н.П.

розглянувши у судовому засіданні в м.Лутугине цивільну справу за позовом ПАТ «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічними позовами ОСОБА_2 до ПАТ «Брокбізнесбанк» про визнання кредитного договору недійсним і ОСОБА_2 до ПАТ «Брокбізнесбанк» про визнання договору іпотеки недійсним,

В С Т А Н О В И В :

Банк звернувся до суду з дійсним позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що 27.12.2006р. уклав з ОСОБА_2 кредитний договір про надання кредиту у сумі 10000 доларів США терміном до 25.12.2009р. та сплатою 16% річних. Надалі додатковими угодами були внесені зміни до кредитного договору, внаслідок яких ОСОБА_2 отримала 42000 доларів США, а договір пролонговано до 23.12.2011р.

В рахунок забезпечення вищевказаного кредитного договору з ОСОБА_2 28.12.2006р. укладено іпотечний договір, предметом якого є будинок АДРЕСА_1. Надалі у зв'язку з укладенням між Банком та ОСОБА_2 додаткових угод та збільшення суми кредитування, у вказаний іпотечний договір також були внесені зміни.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 умови договору не виконує, у неї утворилася заборгованість станом на 1.06.2012р. в розмірі 38323,87 долари США, яку позивач просив стягнути з неї.

У зв'язку з невиконанням зобов'язань за кредитним договором відповідачем ОСОБА_2, Банк просить звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок відповідача ОСОБА_2.

В свою чергу представником ОСОБА_2 - адвокатом ОСОБА_4, до суду подано зустрічний позов, який він вмотивув тим, що Банк погрішив становище ОСОБА_2 як споживача, оскільки, на його думку, порушив низку нормативних актів щодо валютного регулювання, оскільки використовував валюту долар США, при цьому посилаючись на норми Закону України «Про захист прав споживачів» та інші норми цивільного законодавства. Просив суд визнати недійсним кредитний договір від 27.12.2006р. з усіма додатковими угодами.

Також представником ОСОБА_2 - адвокатом ОСОБА_4, до суду подано зустрічний позов, який він вмотивув тим, що договір іпотеки, укладений Банком з її довірителькою, не пройшов державної реєстрації відповідно до вимог ст.4 Закону України «Про іпотеку», і , оскільки строк кредитного договору закінчився 23.11.2011р., то вважає, що право вимоги за договором іпотеки також скінчилося. Просив суд визнати недійсним іпотечний договір від 28.12.2006р. з усіма додатковими угодами та змінами.

У судовому засіданні представник Банку первісний позов підтримала, заперечувала проти зустрічних позовів.

Представник відповідачів ОСОБА_4 зустрічні позови підтримав, проти первісного позову Банку заперечував.

Вислухавши доводи осіб, що беруть участь у справі, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає первісний позов обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, а зустрічні позови безпідставними.

Відповідно до ст.60ч.1 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У судовому засіданні встановлено, що 27.12.2006р. Банк уклав з ОСОБА_2 кредитний договір №398П про надання кредитної лінії у сумі 10000 доларів США терміном до 25.12.2009р. та сплатою 16% річних. Надалі додатковими угодами були внесені зміни до кредитного договору, а саме: від 19.01.2007р., збільшено розмір ліміту кредитної лінії до 20000 доларів США; від 7.02.2008р. збільшено розмір ліміту кредитної лінії д 30000 доларів США; від 21.10.2008р. збільшено відсоткову ставку до 18% річних та від 25.12.2009р. пролонговано строк дії договору до 23.12.2011р. з перетворенням відзивної поновлювальної кредитної лінії у кредит, а залишок заборгованості 30000 доларів США та інші умови договору залишені без змін.

В рахунок виконання зобов'язань ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором, Банком з відповідачем ОСОБА_2 28.12.2006р. укладено договір іпотеки, що був зареєстрований приватним нотаріусом ОСОБА_5 у реєстрі за №3793, і згідно якого ОСОБА_2 виступала майновим поручителем ОСОБА_2 за кредитним договором №398П від 27.12.2006р., а предметом іпотеки є житловий будинок АДРЕСА_1. Також нотаріусом виконано заборону відчуження, яка зареєстрована у реєстрі за №3794-3795. У зв'язку зі збільшенням кредитної лінії відповідачу ОСОБА_2, 19.01.2007р. в договір іпотеки вносилися зміни, а 8.02.2008р. укладено додаткову угоду до договору іпотеки про збільшення кредитного ліміту до 30000 доларів США ті підвищувалася вартість майна на ринку нерухомості.

Внаслідок виконання кредитного договору ОСОБА_2 на підставі заяв про видачу готівки №9915 від 5.03.2007р., №9910 від 20.02.2007р., №992 від 23.03.2007р., №11349 від 07.02.2008р., №13072 від 11.03.2008р., №1271 від 25.01.2008р., №12713 від 14.01.2008р., №995 від 16.01.2007р., № 996 від 23.01.2007р., №992 від 27.04.2007р., №9915 від 5.03.2007р., 11351 від 11.02.2008р., 13014 від 25.02.2008р., 11318 від 20.02.20008р. та №99203 від 28.12.2006р., отримала всього 42000 доларів США.

Згідно ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

У порушення вимог п.3.1 Кредитного договору відповідач ОСОБА_2 кредит та проценти за його користування Банку повернула не повністю, ухиляється від виконання взятих зобов'язань, внаслідок чого Банком вимогою від 20.02.2012р. відповідач ОСОБА_2 сповіщена про існуючу заборгованість, а вимогою від 16.05.2012р. відповідач ОСОБА_2 поінформована про існуючу заборгованість ОСОБА_2 та її попереджено про можливість звернення стягнення на іпотечне майно у вказаний у вимозі термін.

Станом на 1.06.2012р. заборгованість ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором склала 38323,87 доларів США, що підтверджується розрахунком Банку. ОСОБА_2 та її представник не надали доказів неправильності розрахунку заборгованості, а тому на підставі ст.526 ЦК України з ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню вказана сума.

Посилання представника відповідачів на норму ст.11ч.1 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме на те, що надання споживчих кредитів у іноземній валюті забороняється, як на одну з підстав недійсності кредитного договору, суд вважає неправильним, оскільки ця норма вступила у дію лише у 2011 році.

Право на звернення стягнення на предмет іпотеки передбачено п.5.1.1 договору іпотеки, а саме якщо при настанні строку виконання позивальником (ОСОБА_2) Основного зобов'язання або його частини, воно не буде виконане.

Відповідно до ст.5 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" передбачено, що Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.

Відповідно до п.1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк.

При підписанні кредитного договору та договору іпотеки, всі передбачені чинним законодавством вимоги для укладення договорів були дотримані, договори містять всі передбачені чинним законодавством відомості, дотримано всіх вимог щодо змісту та форми їх укладення, а тому не вбачається підстав стверджувати про невідповідність їх умов вимогам законодавства, на що представник позивача за первісним позовом посилається у своєму запереченні.

При цьому, суд констатує, що вимоги представника ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів поруки та кредитного договору, задоволенню не підлягають, оскільки судом не встановлено підстав недійсності правочинів, передбачених ст.215ч.1 ЦК України, їх недійсність не встановлена законом, судом не здобуто, а представником ОСОБА_2 та ОСОБА_2 не подано доказів, що заперечують їх дійсність на підставах, встановлених законом.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не підлягають задоволенню, оскільки вони укладені на підставі вільного волевиявлення сторін, відсутні підстави визнання недійсним відповідно до ст.ст.203,215 ЦПК України, тому в задоволенні зустрічних позовів слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,60,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний № НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» в особі Луганської філії АТ «Брокбізнесбанк» (код ЄДРПОУ 19065841) - 38323,87 доларів США та витрати по сплаті судового збору 3063,03 грн.

Звернути стягнення на предмет іпотеки згідно іпотечного договору від 28.12.2006р. посвідченого приватним нотаріусом Лутугинського нотаріального районного округу Луганської області за реєстровим №3793 на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_2, в рахунок погашення заборгованості в розмірі 28323,87 доларів США за кредитним договором №398П від 27.12.2006р. - шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною, що буде визначена після проведення відповідної експертної оцінки.

У задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_2 до ПАТ «Брокбізнесбанк» про визнання кредитного договору недійсним і ОСОБА_2 до ПАТ «Брокбізнесбанк» про визнання договору іпотеки недійсним - відмовити.

Рішення суду набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Луганської області через Лутугинський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: