Ухвала суду № 28815996, 22.01.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2013 р.Справа № 1570/3169/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Градовського Ю.М.,

Кравченка К.В.,

при секретарі Худик С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області Державної податкової служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Європлей» до Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

21.04.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Європлей» (далі - ТОВ «Європлей») звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області Державної податкової служби України (далі - ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000132350 від 17.01.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 2 562 768 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 2 562 767 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 1 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що доводи ДПІ про нереальність господарської операції по поставці товару від ТОВ «Логістик-Голд», є неправомірними, оскільки позивач отримав товар та використав в своїй господарській діяльності.

ДПІ заперечувала проти позову та зазначала, що в порушення п.п.198.3, 198.6 ст.198 ПК України позивач безпідставно включив до податкового кредиту суму ПДВ по господарськім операціям з ТОВ «Логістик-Голд» у травні 2011 року. До таких висновків ДПІ прийшло внаслідок наявності податкової інформації про те, що усі операції купівлі-продажу за участю ТОВ «Логістик-Голд» підпадають під ознаки нікчемності.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2012 року позов задоволений в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ № 0000132350 від 17.01.2012 року.

В апеляційній скарзі ДПІ ставить питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права та неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для вирішення справи.

Заслухавши доповідача, представника відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлені та вбачається з матеріалів справи наступні обставини.

ТОВ «Європлей» 27.01.2006 року зареєстровано виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області та з 08.02.2006 року знаходиться на обліку в ДПІ, є платником податку на додану вартість.

В період з 23.12.2011 по 27.12.2011 року працівником ДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Європлей» щодо отриманих відомостей по взаємовідносинах з ТОВ «Логістик-Голд» за травень 2011 року, за наслідками якої 28.12.2012 року складений акт № 3860/23-0302/33923995.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем п.п.198.1-198.3, п.198.6 ст.198 ПК України щодо безпідставного включення до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 2 562 767 грн. по постачальнику ТОВ «Логістик-Голд», чим занижено податок на додану вартість за травень 2011 року на суму 2 562 767 грн.

В обґрунтування своїх доводів ДПІ в акті перевірки зазначала, що в зв'язку з неможливістю встановити наявність умов для ведення господарської діяльності ТОВ «Логістик-Голд», незнаходження підприємства за місцем реєстрації, що підтверджується актом перевірки цього підприємства № 743/23-1/37089959 від 28.07.2011 року, усі операції купівлі-продажу за участю ТОВ «Логістик-Голд» підпадають під ознаки нікчемності. Оскільки податковий кредит по ПДВ ТОВ «Європлей» у травні 2011 року в розмірі 2 562 767 грн. сформований за рахунок постачальника ТОВ «Логістик-Голд», а також в зв'язку з відмовою платника податків надати інформацію та документи по взаємовідносинам з цим контрагентом, він підлягає зменшенню на суму 2 562 767 грн. (стор.5-6 акту перевірки).

За висновками акту перевірки 17.01.2012 року ДПІ винесла податкове повідомлення-рішення № 0000132350 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 2 562 768 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 2 562 767 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 1 грн.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження ППР до ДПА в Одеській області, ДПА України. За результатами розгляду скарг позивача податкове повідомлення рішення № 0000132350 від 17.01.2012 року залишено без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не погодився з позицією ДПІ, зазначаючи, що податковим органом не надано до суду доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та ТОВ «Логістик-Голд», або невідповідність змісту укладеного між ними договору дійсним намірам сторін.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх законними та обґрунтованими.

Порядок формування та нарахування податкового кредиту визначається ст.198 ПК України, зокрема п.198.2,п.198.3 цієї статті, про що докладно визначено судом першої інстанції.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (у разі не отримання податкової накладної).

В частині 2 цього ж пункту зазначено, що платник податку несе відповідальність лише в разі не підтвердження сум податку зазначеними цим пунктом документами на момент проведення перевірки податковим органом.

На час проведення перевірки згідно податкової звітності податковий кредит на суму 2 562 767 грн. підтверджений податковими накладними.

Надані позивачем до суду податкові накладні на суму ПДВ 2 562 767 грн., які виписані ТОВ «Логістик-Голд» 03.05.2011 року відповідають вимогам ст.201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації № 969 від 21.12.2010 року, який був чинним на час складання податкових накладних (т.1 а.с.199-271, т.2 а.с.1-29).

Посилання податкового органу на те, що позивач відмовився надати інформацію та відповідні податкові документи по взаємовідносинам з ТОВ «Логістик-Голд» за травень 2011 року спростовується наступним.

Відповідно до п.73.3 ст.73 ПК України ДПІ 05.08.2011 року направило на адресу позивача запит про отримання пояснень та копій документів про включення до податкового кредиту сум ПДВ за квітень-травень 2011 року по контрагенту ТОВ «Логістик-Голд» (т.2 а.с.59).

Отримавши запит, позивач листом від 19.08.2011 року надав відповідь про неможливість надати документи, що запитуються, в зв'язку з невідповідністю письмового запиту вимогам п.73.3 ст.73 ПК України, а саме за відсутністю зазначення в ньому підстав для витребування інформації (т.2 а.с.58).

Обов'язковість зазначення в письмовому запиті податкового органу підстав для витребування інформації встановлено також п.10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабміну України від 27.12.2010 року № 1245 (далі - Порядок № 1245).

Пунктом 73.3 ст.73, а також п.12 Порядку № 1245 (в редакції на час направлення запиту) визначений перелік підстав для витребування письмової інформації від платника податків, в т.ч. в разі: - виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

- виникнення потреби у визначенні рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

- в інших випадках, визначених Податковим Кодексом України.

З матеріалів справи вбачається, що запит податкового органу від 05.08.2011 року не містить підстав для витребування копій документів та пояснень платника податків.

Відповідно до п.16 Порядку № 1245 у разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Виходячи з аналізу наведених норм права, судова колегія приходить до висновку, що позивач, відмовляючи у наданні запитуваної інформації, діяв в межах закону.

Разом з тим, податковим органом не вжито заходів щодо належного витребування від позивача інформації по взаємовідносинам з ТОВ «Логістик-Голд» за травень 2011 року, а документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Європлей» проведена формально на підставі наявної податкової звітності цього платника податків та податкової інформації про нікчемність господарських операцій його контрагента - ТОВ «Логістик-Голд». Виходячи з положень пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України відповідач мав повноваження на проведення документальної позапланової виїзної перевірки, результати якої ґрунтувались би не лише на підставі податкової звітності, а і первинних бухгалтерських документах.

Враховуючи наявність у позивача податкових накладних на оспорювану суму податкового кредиту з ПДВ, які оформлені відповідно до вимог ст.201 ПК України та Порядку № 969, судова колегія приходить до висновку про відсутність з боку позивача порушення п.198.1-198.3, п.198.6 ст.198 ПК України.

Оцінюючи реальність господарської операції між позивачем та ТОВ «Логістик-Голд» на підставі договору поставки товару № 01-03, укладеного сторонами 28.03.2011 року, судова колегія враховує надані позивачем видаткові накладні за 03.05.2011 року, які підтверджують факт передачі товару, визначеного податковими накладними, позивачу від контрагента, відомості обліку такого товару на складах позивача та передачу отриманого позивачем товару іншим контрагентам: ЧПТФ «Антошка», ЧП «Антошка», ТОВ «Мега-7», виписку з журналу ордеру про розрахункам з постачальниками, яка підтверджує факт повної оплати позивачем поставленого товару.

Спростовуючи доводи податкового органу, що вчинена господарська операція не спрямована на реальне настання наслідків, судова колегія зазначає, що на виконання договору з ТОВ «Логістік-Голд» позивачем на рахунок зазначеного контрагента перераховано 15 376 599 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 2 562 766 грн., що свідчить про дійсний намір сторін на зміну їх майнового стану (т.3 а.с.11).

Надаючи оцінку доводам ДПІ про нікчемність угоди між позивачем та ТОВ «Логістик-Голд», як таким, що зроблені без достатніх підстав, судова колегія наголошує про наступне.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Частиною 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма про недійсність господарського зобов'язання пов'язується з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Відповідачем не надано доказів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та ТОВ «Логістик-Голд» договору поставки.

Податковим органом також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угода порушує публічний порядок, суперечить моральним засадам суспільства та спрямована на заволодіння майном держави.

Одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Статтею 20 ПК України не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що податковим органом оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято за відсутністю достатніх підстав та суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області Державної податкової служби України - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2012 року про задоволення позову товариства з обмеженою відповідальністю «Європлей» до Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.М.Градовський

Суддя: К.В.Кравченко