Ухвала суду № 28814453, 17.01.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Лагутін А.А.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2013 року справа №2а/1270/8552/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Казначеєва Е.Г., суддів: Яманко В.Г., Васильєвої І.А., за участі секретаря судового засідання Карабан Т.М., представника позивача Єрмоленка Є.В., за довіреністю від 01.11.2012 року, представника відповідача Басакіна В.В., за довіреністю від 26.03.2012 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2012 р. у справі № 2а/1270/8552/2012 (головуючий І інстанції Лагутін А.А.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТОК-ЗАПАД-ИНВЕСТ" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ :

02 листопада 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «ВОСТОК-ЗАПАД-ИНВЕСТ» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року позовні вимоги задоволені. Суд першої інстанції визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби від 23.10.2012 року № 0001882310 та № 0001872310, винесені у відношенні товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОК-ЗАПАД-ИНВЕСТ».

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Окрім того, вважає, що судом першої інстанції не надана належна оцінка доказам, щодо реальності господарських операцій, не враховані обставини, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення незакон ної постанови про задоволення позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою що підлягає залишенню без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «ВОСТОК-ЗАПАД-ИНВЕСТ» зареєстровано в якості юридичної особи, знаходиться на податковому обліку в ДПІ Жовтневого району м. Луганську перебуває з 23.07.2008 року за № 07096 (том 1 аркуші справи 9-11, 22-37).

Податковим органом на адресу позивача був спрямований запит від 02.08.2012 року за вих. № 8463/22 про надання пояснень та документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Сорекс-2006» (том 1 аркуш справи 80). У відповідь на запит відповідача позивачем був спрямований лист податковому органу вих. № 120808/1 від 08.08.2012 року із копіями первинних документів, які підтверджували формування валових витрат та податкового кредиту за лютий 2011 року із ТОВ «Сорекс-2006» (том 1 аркуш справи 81, 82).

ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську на підставі наказу від 05.09.2012 року № 855 та на підставі п.п.20.1.4 п.20.4 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 ПК України була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка підприємства позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Сорекс-2006» за період лютий 2011 року (том 1 аркуші справи 84-86).

За результатами проведення зазначеної перевірки був складений акт № 1489/22/36073005 від 02.10.2012 року, в якому були встановлені порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого була завищено податковий кредит з ПДВ по операціях з придбання товарів за лютий 2011 року на загальну суму 34010,00 грн. та завищено податкові зобов'язання з ПДВ за лютий -березень 2011 року на суму ПДВ 97,00 грн., що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 33913,00 грн. та порушення п.п.4.1.1.п.4.1.ст.4., п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2., п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі - Закон № 334), в результаті чого позивачем по декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2011 року завищено валові витрати на суму 170048,00 грн. та валовий дохід на суму 485,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 1 квартал 2011 року на загальну суму 42391,00 грн. (том 1 аркуші справи 11-16).

Відповідачем на підставі акту перевірки 23.10.2012 року було винесені податкові повідомлення - рішення № 0001882310, згідно з яким до позивача було застосовано сума податкового зобов'язання з ПДВ за основним платежем в розмірі 33913,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 01,00 грн. та № 0001872310, згідно з яким до позивача було застосовано сума податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в розмірі 42391,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 01,00 грн. (том 1 аркуші справи 88, 89).

Відповідно до матеріалів справи в період здійснення правовідносин між позивачем та контрагентом, повинні застосовуватись норми Податкового кодексу України.

Відповідно до положень п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 189.4 статті 189 цього Кодексу, базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з : придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи),у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів /послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконаних робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

В пункті 201.1 статті 201 ПК України визначено обов'язок платника податків надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, обов'язкові реквізити, перелік яких вказаний у п.п.а)-і).

Пунктами 200.1-200.3 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 цієї ж статті, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п. 201.8 статті 201 ПК України 201.8 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, між позивачем та ТОВ «Сорекс - 2006» укладено договір з придбання мінерального добрива з відстрочкою платежу № 100211/1 від 10.02.2011 року та № 150211-1 від 15.02.2011 року.

Господарські взаємовідносини позивача із ТОВ «Сорекс - 2006» підтверджуються належним чином складеними первинними документами, а саме: договорами № 100211/1 від 10.02.2011 року, № 150211-1 від 15.02.2011 року, видатковими накладними № 10023 від 10.02.2011 року, № 24024 від 24.02.2011 року, № 24025 від 24.02.2011 року, податковими накладними № 159 від 10.02.2011 року, № 348 від 22.02.2011 року, № 395 від 24.02.2011 року, сертифікатами якості (том 1 аркуші справи 44-53, 155, 156), товарними залишками на складі підприємства (договір оренди складу № 12/30-А-14 від 30.12.2010 року), що підтверджується актами контрольної перевірки інвентаризації цінностей від 28.02.2011 року, від 31.03.2011 року, від 31.03.2011 року (том 1 аркуші справи 54-56, 109, 110), договором транспортного експедирування № 0411 від 04.01.2011 року (том 1 аркуші справи 57, 58), податковими накладними № 439 від 28.02.2011 року, № 438 від 28.02.2011 року, актами здачі - приймання робіт (надання послуг) № 28023 від 28.02.2011 року, № 28024 від 28.02.2011 року, реєстр доставки за січень-лютий 2011 року (том 1 аркуші справи 57-63), видатковими накладними, довіреностями та транспортними накладними (том 1 аркуші справи 162-204, том 2 аркуші справи 1-67), виписками по особовому рахунку позивача від 15.02.2011 року (том 1 аркуші справи 64-72), реєстрами отриманих та виданих податкових накладних (том 1 аркуші справи 121-126, 134-140, 148-154)

Зазначені показники сформованого ПДВ та зобов'язань з ПДВ були задекларовані в поданих позивачем податкових деклараціях з ПДВ за січень 2011 року, за лютий 2011 року та за березень 2011 року (том 1 аркуші справи 114-120, 127-133, 141-147).

Відповідно до акту зведення взаєморозрахунків клієнта ТОВ «Сорекс - 2006 року» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року заборгованість між позивачем та ТОВ «Сорекс - 2006» відсутня (том 1 аркуш справи 73).

Тобто з матеріалів справи вбачається, що наявні договір та складені на їх виконання первинні документи, податкові накладні та є належними доказами правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарськими операціями з контрагентом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до частини 1 статі 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи). Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Відповідно до пункту 2.14 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Колегія суддів не приймає посилання апелянта на відсутність товарно-транспортних накладних при транспортуванні мінерального добрива до складу позивача, оскільки зазначене транспортування було здійснено орендованим транспортом позивача (договір оренди від 19.03.2009 року серії ВМС № 489002 (том 1 аркуші справи 110-113).

Щодо правомірності зменшення відповідачем валових витрат на вартість придбаного товару та послуг у ТОВ «Сорекс - 2006» колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із п.5.9 ст.5 Закону Україна «Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв в першому кварталі 2011 року та згідно з яким складалася декларація з податку на прибуток, платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів витрати на придбання яких включаються до складу валових витрат. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку, такому звітному періоді.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного розгляду, придбання товару було відображено в регістрах бухгалтерською обліку, про що свідчать журнали-ордери, відомості та головна книга. Також на кінець перевіряємого періоду залишились залишки товару, про що свідчить додаток К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року, а також оборотно-сальдова відомість по рахунку 28.1 за лютий 2011 року. Крім того, в акті перевірки зазначено, що не весь придбаний товар було реалізовано (аркуш 6 акту). За таких умов, безпідставне є виключення з валових витрат позивача вартість придбаного товару у ТОВ «Сорекс-2006», оскільки у формуванні витрат фактично приймає участь тільки вартість реалізованого товару.

Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що відсутність у ТОВ «Сорекс-2006» основних засобів та не сплати екологічного податку, не може бути доказом безтоварності укладених та виконаних позивачем договорів.

З матеріалів справи, вбачається, що факт здійснення господарських операцій та виконання умов договорів між ТОВ «ВОСТОК-ЗАПАД-ИНВЕСТ» та його контрагентом ТОВ «Сорекс - 2006», підтверджується вищенаведеними, наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими та податковими документами. Як вбачається з акту перевірки, податковим органом не зафіксовано неналежне оформлення позивачем податкових накладних, на підставі яких виник податковий кредит, тобто вони складені відповідно до норм чинного законодавства. Таким чином наявними в справі документами, підтверджується здійснення позивачем розрахунків за договором.

Вищезазначене свідчить про реальність здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем ТОВ «ВОСТОК-ЗАПАД-ИНВЕСТ» та його контрагентом ТОВ «Сорекс - 2006».

Відповідачем по справі не заперечується, що контрагент позивача ТОВ «Сорекс - 2006» на момент вчинення спірної фінансово-господарської операції був юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, знаходився на податковому обліку у та був платником податку. (том 1 аркуші справи 11-16).

Колегія суддів зазначає, що в діях позивача як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у податкового органу були відсутні підстави для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість та нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи, які містять докази реального здійснення ТОВ «ВОСТОК-ЗАПАД-ИНВЕСТ» фінансово-господарських операцій з ТОВ «Сорекс - 2006».

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що постанова прийнята судом першої інстанції з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга відповідача залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2012 р. у справі № 2а/1270/8552/2012 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2012 р. у справі № 2а/1270/8552/2012 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі

Повний текст складено 21 січня 2013 року

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва