Постанова № 28802170, 21.01.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2013 р. Справа № 25/5005/716/2012

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіПрокопанич Г.К.,суддівАлєєвої І.В., Євсікова О.О.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгової фірми "МіКомп"на рішенняГосподарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2012 р. (суддя Чередко А.Є.)на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.06.2012р. (головуючий суддя: Дмитренко А.К., судді: Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.)у справі№ 25/5005/716/2012 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомзаступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській областідоТовариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгової фірми "МіКомп"про розірвання договору купівлі-продажу та повернення майната за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгової фірми "МіКомп"доРегіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській областіпрозобов'язання продовжити строк завершення будівництва об'єкта та внесення змін до договору купівлі-продажу,за участю представників (за первісним позовом): прокуратуриТомчук М.О.,позивачаБезгубенко А.С.,відповідачаКристиніна Л.А., Кортєв О.В., Марченко В.Г.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2012 р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.06.2012 р. первісний позов задоволено. Розірвано договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва "9-ти поверховий житловий будинок" вартістю 4.193.876,12 грн., проданого на аукціоні, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, К.Лібкнехта, 85 (стара адреса: вул. Тельмана, К. Лібкнехта) від 18.10.2006 р., укладений між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та товариством з обмеженою відповідальністю зовнішньоторговою фірмою "Мікомп". Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгову фірму "Мікомп" повернути об'єкт незавершеного будівництва "9-ти поверховий житловий будинок" вартістю 4.193.876,12 грн., проданий на аукціоні, розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, К. Лібкнехта, 85 (стара адреса: вул. Тельмана, К. Лібкнехта) державі в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області за актом приймання-передачі. З товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгової фірми "Мікомп" стягнуто 1.073,00 грн. судового збору. У задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгової фірми "МіКомп" до регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, відповідач (позивач за зустрічним позовом) звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в первісному позові відмовити повністю та задовольнити зустрічний позов.

Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що судом апеляційної інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено та невірно застосовано норми процесуального та матеріального права, зокрема ст. 525, 526, 611, 614, 652 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. 19 ЗУ "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва".

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги. Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін та прокуратури, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 18.10.2006 р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (далі - продавець, позивач за первісним позовом) та товариством з обмеженою відповідальністю зовнішньоторговою фірмою "Мікомп" (далі - покупець, відповідач за первісним позовом) було укладено договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва "9-ти поверховий житловий будинок", проданого на аукціоні, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Тельмана, К.Лібкнехта, який було посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Тараненко Л.О. та зареєстровано в реєстрі за № 3580.

Згідно з п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупцеві об'єкт незавершеного будівництва "9-ти поверховий житловий будинок" будівельною готовністю 33%, який знаходиться на балансі відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" та розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Тельмана, К. Лібкнехта, на земельній ділянці площею 0,24 га, а покупець зобов'язується прийняти об'єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну відповідно до умов, визначених договором.

Остаточна ціна продажу об'єкта незавершеного будівництва на аукціоні з урахуванням ППВ становить 4.193.876, 12 грн. (п. 1.4 договору).

Указаний в цьому договорі об'єкт продано з урахуванням ПДВ за 4.193.876,12 грн. (п. 1.5 договору).

Ціна проданого на аукціоні об'єкта незавершеного будівництва в сумі 4.193.876,12 грн. з урахуванням ПДВ була сплачена покупцем повністю, що продавцем не заперечувалось.

Розділом 5 договору встановлено перелік обов'язків, покладених на покупця, зокрема, завершити будівництво об'єкта незавершеного будівництва та ввести його в експлуатацію за початковим призначенням на протязі п'яти років від дня підписання акта приймання-передачі об'єкта (п. 5.4).

Згідно п. 5.3 договору покупець зобов'язаний у шестимісячний термін з моменту підписання акта приймання-передачі підготувати документи та звернутися до відповідних органів щодо переоформлення права забудовника на об'єкт незавершеного будівництва.

Також судами встановлено, що в подальшому сторонами вносились зміни до спірного договору шляхом укладення відповідних угод про внесення змін до договору.

Так, 18.06.2007 р. між сторонами було укладено договір про внесення змін до договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва "9-поверхового житлового будинку". Цим договором були внесені певні зміни та доповнення, в тому числі щодо предмету договору, а саме визначено адресу об'єкта приватизації: м. Дніпропетровськ, вул. К. Лібкнехта, 85. Опис об'єкта приватизації: "9-ти поверховий житловий будинок з прибудованим магазином". Цей договір також було посвідчено нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Тараненко Л.О. 18.06.2007 р. та зареєстровано в реєстрі за № 2004.

Між сторонами 09.09.2009 р. було укладено договір № 2 про внесення змін до договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва "9-поверховий житловий будинок". Цим договором викладено в новій редакції п. 5.4 договору, а саме: "Завершити будівництво об'єкта незавершеного будівництва та ввести його в експлуатацію за початковим призначенням або зі зміною функціонального призначення згідно проектно-кошторисної документації, затвердженої в установленому порядку, на протязі 5-ти років від дня підписання акта приймання-передавання об'єкта приватизації". Цей договір також посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Тараненко Л.О. 09.09.2009 р. та зареєстрований в реєстрі за № 1159.

Об'єкт незавершеного будівництва за договором позивачем передано відповідачеві 15.11.2006 р., про що складено акт приймання-передавання об'єкта незавершеного будівництва "9-ти поверховий житловий будинок", що розташований за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Тельмана, К. Лібкнехта.

Отже, виконання покупцем покладеного на нього п. 5.4 договору обов'язку щодо завершення будівництва та введення в експлуатацію 9-ти поверхового житлового будинку мало бути здійснено в строк до 16.11.2011 р.

На виконання вимог п. 6.1.2 договору та ст. ст. 7, 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" орган приватизації - регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області - здійснював контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі - продажу від 18.10.2006 р.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що проведеною представником регіонального відділення 25.06.2010 р. в присутності представника покупця перевіркою виконання умов договору було встановлено неналежне виконання умов договору, а саме непроведення покупцем будівельних робіт на об'єкті та попереджено його про можливість застосування до нього санкцій, передбачених п. 7.6 договору, ст. 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" та ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", про що складено відповідний акт перевірки.

Перевіркою дотримання вимог містобудівного законодавства, проведеною фахівцями Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області було встановлено, що роботи з будівництва житлового комплексу станом на 12.08.2011 р. та 12.10.2011 р. не виконувались, відповідальні особи, виконавці робіт або охорона на об'єкті відсутні, дозвіл на виконання будівельних робіт за адресою: вул. К. Лібкнехта, 85 у м. Дніпропетровську інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області не надавався, про що складено відповідні акти.

В акті поточної перевірки від 17.11.2011 р. регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області було зафіксовано невиконання умов договору купівлі-продажу від 18.10.2006 р. в частині завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва та введення його в експлуатацію та зазначено, що на момент перевірки будівництво не проводиться та добудова об'єкта взагалі не розпочиналась.

Судами також зазначено, що документи на підтвердження введення даного об'єкта в експлуатацію згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 року №912 "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів", а саме: акт готовності об'єкта до експлуатації та свідоцтво про відповідність збудованого об'єкта проектної документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм та правил відповідачем не надані.

В силу ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічну за змістом норму містить і ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно з ч. 5 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Відповідно до п. 11.3 договору купівлі-продажу від 18.10.2006 р. у разі невиконання однією із сторін умов договору він може бути розірваний на вимогу іншої сторони.

Під час розгляду справи товариством з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгової фірми "МіКомп" заявлено зустрічний позов про зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області продовжити строк завершення будівництва об'єкта та внесення змін до договору купівлі-продажу.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що у п. 5.9 договору купівлі-продажу зазначено, що покупець повинен звернутися у місячний термін з дня підписання акта приймання-передавання об'єкта незавершеного будівництва до органів місцевого самоврядування за оформленням права користування, купівлі, оренди земельної ділянки та визначення її розміру під об'єктом приватизації.

Також судами встановлено, що позивач за зустрічним позовом, тільки 12.05.2011р. звернувся до Дніпропетровської міської ради з клопотанням стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що вбачається з техніко-економічного обґрунтування про внесення змін до договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва « 9-ти поверховий житловий будинок», в м. Дніпропетровську по вул. К.Лібкнехта, 85 і рішення Дніпропетровської міської ради від 14.09.11 № 45/15 "Про надання дозволу товариству з обмеженою відповідальністю зовнішньоторговій фірмі "МіКомп", код ЄДРПОУ 21873749, на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для завершення будівництва житлового будинку з прибудованим магазином по вул. Карла Лібкнехта, 85 (Бабушкінський район)".

Звернення до міської ради 22.09.2009 р. із заявкою на підготовку документів на право користування земельною ділянкою товариством з обмеженою відповідальністю зовнішньоторговою фірмою "МіКомп" не доведено.

Відповідно до ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу України в редакції, що діяла станом на 18.10.2006 р., передача в оренду земельних ділянок юридичним особам із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього кодексу

Згідно зі ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради. До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування.

Статтею 29 Закону України "Про планування та забудову територій" визначений перелік документів, необхідних для отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Так, для одержання вказаного дозволу до відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю необхідно подати письмову заяву, до якої додаються, серед іншого, документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; проектна документація на будівництво, погоджена та затверджена в порядку, визначеному законодавством; копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмової згоди його власника на проведення зазначених робіт (у разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування), а також визначені документи від підрядника будівництва.

Таким чином, витяг з реєстру права власності на об'єкт незавершеного будівництва для отримання дозволу на проведення будівельних робіт щодо його добудови законодавчо не вимагався, тоді як договір купівлі-продажу є правовстановлюючим документом, що посвідчує право власності на майно.

Між регіональним відділенням та товариством з обмеженою відповідальністю зовнішньоторговою фірмою "МіКомп" 09.09.2009 р. укладено договір № 2 про внесення змін до договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва "9-ти поверховий житловий будинок", розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. К. Лібкнехта, 85, яким внесено зміни до п. 5.4 договору в частині функціонального призначення об'єкта, з дозволом покупцю завершувати будівництво та введення в експлуатацію об'єкта за початковим призначенням або зі зміною функціонального призначення об'єкта згідно проектно-кошторисної документації. Однак листом від 05.05.2011 р. № 050511/1, адресованим регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, товариство повідомляло про невизначеність до того часу з функціональним призначенням добудови.

Судова колегія погоджується з думкою суду апеляційної інстанції щодо необгрунтованості посилань скаржника на ч. 1 ст. 19 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва», де вказано, що у разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань строки завершення будівництва можуть бути змінені за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір з огляду на наступне.

Відповідно ст. 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" зміни, що вносяться до договорів купівлі-продажу, укладених у процесі приватизації, здійснюються в порядку, що затверджується Фондом державного майна України.

Порядок внесення змін до договорів купівлі-продажу визначено наказом Фонду державного майна України від 29.10.1998 р. № 2041 "Про впорядкування процедури внесення змін до договорів купівлі-продажу" (далі - Порядок), який зареєстрований в Мін'юсті 11.11.1998 р. за № 717/3157.

Пунктом 3.1 Порядку встановлено, що зміни до договорів купівлі-продажу стосовно перенесення термінів виконання зобов'язань на більш пізній строк у порівнянні з терміном, установленим договором, вносяться за таких умов: достатня обґрунтованість потреби внесення таких змін; недопущення зменшення фактичних обсягів зобов'язань, яке може статися внаслідок можливих протягом періоду їх виконання інфляційних процесів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з листа позивача за зустрічним позовом від 05.05.2011 р. № 050511/1, направленого на адресу регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, однією з підстав для внесення змін до договору в частині строку виконання зобов'язань є відсутність у підприємства грошових коштів для проведення будівельних робіт.

У листі-відповіді від 19.05.2011 № 11-01-06118 регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області було повідомлено товариство з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгову фірму "МіКомп" про необхідність надання до відділення наступних документів: техніко-економічне обґрунтування внесення змін до договору, уточнений бізнес-план в частині інвестиційних зобов'язань; звіт про стан виконання зобов'язань на день подання пропозиції про внесення змін до договору купівлі-продажу з підтверджуючими документами; проект додаткової угоди, що містить зміни до договору, та рішення органу місцевого самоврядування про відповідну згоду на продовження терміну добудови.

Із наведеного переліку у жовтні 2011 р. позивачем за зустрічним позовом було надано до регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області лише техніко-економічне обґрунтування внесення змін до договору, проект додаткової угоди та звіт про виконання зобов'язань. Доказів надання документів, що підтверджують фінансове становище підприємства та бізнес-план щодо виконання зобов'язань за спірним договором, а також відповідного рішення органу місцевого самоврядування на продовження терміну добудови товариством не надано, що є порушенням пунктів 4.3, 4.4 Порядку.

У листі від 14.11.11 № 11-01-06907 регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області повідомило товариство з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгову фірму "МіКомп" про те, що клопотання стосовно змін до договору купівлі-продажу від 18.10.06 об'єкта незавершеного будівництва « 9-ти поверховий житловий будинок» за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. К. Лібкнехта, 85, буде розглянуто з урахуванням перевірки, проведення якої заплановано на 17.11.2011 р. Як вказувалось вище, актом поточної перевірки від 17.11.2011 р. встановлено, що будівництво не проводиться, добудова об'єкта взагалі не розпочиналась, що є порушенням п. п. 5.3, 5.4 договору.

Пунктом 7.6 договору купівлі-продажу продукції передбачено, що у разі невиконання покупцем умов цього договору продавець має право у встановленому порядку на розірвання цього договору та повернення об'єкта незавершеного будівництва у державну власність за рішенням суду.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" у разі невиконання умов, зазначених у цій статті, договір купівлі-продажу підлягає розірванню в установленому законодавством порядку. При цьому покупець, з яким розірвано договір купівлі-продажу, повертає об'єкт приватизації в державну власність за актом приймання-передачі, а також відшкодовує державі збитки, завдані невиконанням умов договору.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком місцевого та апеляційного господарських судів про те, що позовні вимоги за зустрічним позовом не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

За висновком колегії суддів, місцевий та апеляційний господарські суди в частині задоволення первісного позову прийняли законне рішення, а тому воно підлягає залишенню без змін.

У свою чергу, висновок судів місцевого та апеляційного судів про відсутність правових підстав для задоволення заявлених зустрічних позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 49, 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгової фірми "МіКомп" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2012 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.06.2012 р. у справі № 25/5005/716/2012 - без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич суддіІ.В. Алєєва О.О. Євсіков