Ухвала суду № 28802045, 14.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" січня 2013 р. м. Київ К-41022/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганській області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05.05.2009

та ухвалу Донецкого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2009

у справі № 2а-20830/09/1270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвест Пластик»

до 1. Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції

у Луганській області

2. Головного управління Державного казначейства України

у Луганській області

про стягнення бюджетного відшкодування з ПДВ,-

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвест Пластик»звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганській області та Головного управління Державного казначейства України у Луганській області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за лютий 2008 року у розмірі 461 100,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05.05.2009 (з урахуванням додаткової постанови від 18.05.2009), залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.08.2009, позов задоволено частково; стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвест Пластик»бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за лютий 2008 року у сумі 461 055,00 грн.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рубіжанська ОДПІ у Луганській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, подала касаційну скаргу, у відповідності до якої просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05.05.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.08.2009 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне:

- Товариством з обмеженою відповідальністю «Промінвест Пластик» 14.03.2008 було подано до Рубіжанської ОДПІ Луганської області податкову декларацію з ПДВ за лютий 2008, а також «Розрахунок суми бюджетного відшкодування»та «Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування»у сумі 1 735 000,00 грн.;

- Рубіжанською ОДПІ у Луганській області в період з 08.04.2008 по 14.04.2008 була проведена виїзна позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвест Пластик»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2008 року, якою не виявлено порушень позивачем вимог податкового законодавства щодо визначення податкового кредиту за січень та лютий 2008, основних показників податкової декларації з ПДВ за лютий 2008 та нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за лютий 2008;

- за результатами перевірки позивача відповідачем складена довідка № 446-2301-30989828 від 17.04.2008, відповідно до якої підтверджено відображення позивачем бюджетного відшкодування у декларації з ПДВ за лютий 2008 року в розмірі 602 045,00 грн. та визначено, що за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за лютий 2008 року на суму 461 055,00 грн., що пов'язано з неотриманням відповідей на запити про надання інформаційних довідок та проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача;

- у відповідності до чинного законодавства позивач повинен був отримати на свій розрахунковий рахунок заявлену суму бюджетного відшкодування, проте, станом на момент розгляду справи судом заборгованість по бюджетному відшкодуванню складала 461 055,00 грн., що підтверджується довідкою податкового органу № 5257-10-09 від 01.07.2009.

Задовольняючи частково позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п.1.8. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного на момент спірних правовідносин) бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування) та строки проведення розрахунків передбачено у п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Таким чином, визначення суми бюджетного відшкодування залежить від правильності визначення платником податку сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, перевіркою контролюючого органу не було виявлено порушень позивачем вимог податкового законодавства, що регулює порядок сплати податку на додану вартість та його бюджетного відшкодування.

Підпунктом 7.7.4 п.7.7 ст.7 3акону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Отже, попередні судові інстанції дійшли правильного та не спростованого доводами касаційної скарги висновку щодо того, що позивачем надані всі необхідні докази, які підтверджують його право на бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 461 055,00 грн. за лютий 2008, у зв'язку з чим передбачених законом підстав для скасування оскаржуваних постанови та ухвали судів першої та апеляційної інстанцій не вбачається.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п.3 ст.2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганській області залишити без задоволення.

2. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05.05.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.08.2009 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний