Ухвала суду № 28801767, 16.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" січня 2013 р. м. Київ К/9991/1726/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Ритова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Чигиринському районі Черкаської області

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року

у справі № 2а-5914/09/2370

за позовом Державної податкової інспекції у Чигиринському районі Черкаської області

до Малого приватного підприємства «Вегас»

про стягнення штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Державна податкова інспекція у Чигиринському районі Черкаської області (далі -позивач) звернулась до суду з позовом до Малого приватного підприємства «Вегас»(далі -відповідач) про стягнення з останнього штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1360,00 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2009 року позов задоволено повністю. Стягнуто з МПП «Вегас»до бюджету штрафні (фінансові) санкції в сумі 1360,00 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2009 року скасовано і ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В касаційній ДПІ у Чигиринському районі Черкаської області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року та залишити в силі постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2009 року.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Конотопською МДПІ Сумської області була проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулюванн обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме: господарської одиниці -залу гральних автоматів, що розташований за адресою: м. Конотоп, пр-т Миру, 25, та належить суб'єкту господарської діяльності -МПП «Вегас», за результатами якої складений акт від 18 березня 2009 року № 0096/18/0523/30199999.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які полягали у тому, що в залі гральних автоматів знаходяться сім гральних автоматів, з яких: чотири -знаходяться в робочому стані, два -відключені від електромережі і знаходяться в неробочому стані, один -підключений до електромережі, але знаходиться в неробочому стані і гра на ньому не проводиться (зі слів оператора -касира), проте всі гральні автомати не обладнані блоками фіскальної пам'яті, не зареєстровані, не опломбовані та не переведені у фіскальний режим роботи.

31 березня 2009 року на підставі вказаного акта перевірки ДПІ у Чигиринському районі Черкаської області прийняла рішення № 0000932302, яким на підставі пункту 2 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»застосувала до МПП «Вегас»штрафні (фінансові) санкції у сумі 1360,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що починаючи з 01 липня 2008 року Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій містить модель реєстратора під назвою «Фіскал», сфера застосування якого -казино, зали гральних автоматів, фіскалізації гральних автоматів, торгівля та послуги гральних закладів, в той час як позивач на жодному пристрої (обладнанні), вказану модель реєстратора не встановив, не зареєстрував, не опломбував та не перевів у фіскальний режим роботи, у зв'язку з чим податковий орган правомірно застосував до МПП «Вегас»штрафні (фінансові) санкції у сумі 1360,00 грн. згідно рішення № 0000932302 від 31 березня 2009 року, яке було отримане суб'єктом господарювання 09 квітня 2009 року, та, які наслідок, вказані штрафні (фінансові) санкції підлягають стягненню.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності, встановленої пунктом 2 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», може бути лише у випадку використання суб'єктом господарської діяльності непереведених у фіскальний режим роботи реєстраторів розрахункових операцій шляхом здійснення ставок при грі на гральних автоматах, а не за факт не обладнання гральних автоматів блоком фіскальної пам'яті. Також суд виходив з того, що доказів сумісності гральних автоматів, які використовувалися відповідачем, із комп'ютерно-касовою системою «Фіскал»податковим органом не надано.

Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів повністю погодитись не може, з огляду на наступне.

Статтею 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, зокрема, у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій (пункт 2 статті 17 цього Закону).

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг встановлені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання та їхні господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Реєстратори розрахункових операцій застосовуються суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. Розрахункова операція -це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки -оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (абзац 4 статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Аналіз наведених положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави вважати, що метою застосування реєстратора розрахункових операцій є контроль за обігом готівкових та безготівкових коштів при реалізації товарів (послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг.

У пункті 6 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року №121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) наведено перелік автоматів для реалізації товарів (послуг), використання яких можливе у випадку обладнання їх реєстраторами розрахункових операцій. Зокрема, такими автоматами є автомати з продажу квитків на приміському залізничному транспорті, гральні, з обліку жетонів в автоматизованих контрольних пунктах проходу пасажирів у метрополітені, з продажу дозованих і штучних товарів, іншого призначення.

Правовий аналіз цієї норми права дає підстави вважати, що наведений невичерпний перелік автоматів вказує на автомати, які здійснюють розрахункові операції, тобто операції з приймання готівкових коштів або їхніх замінників (жетонів) за реалізований товар або надану послугу.

Такі автомати для реалізації товарів (послуг) при здійсненні розрахункової операції можуть приймати готівкові кошти або їхні замінники.

Якщо в розрахунковій операції використовується замінник готівкових коштів, то у будь-якому випадку повинна мати місце операція заміни готівкових коштів на їхні замінники (жетони, талони тощо).

Операція із заміни готівкових коштів на їхні замінники може бути розрахунковою, якщо при цьому надається платна послуга.

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)не містить визначення терміна «послуга», воно наведено в іншому документі -Законі України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності». Відповідно до цього законодавчого акта послуга -це результат економічної діяльності, яка не створює товар, але продається та купується під час торговельних операцій.

Таким чином, автомати, які здійснюють розрахункові операції, приймаючи від покупця жетони як замінники готівкових коштів за надання послуги або товару, мають бути обладнані реєстраторами розрахункових операцій.

Будь-яка розрахункова операція за допомогою реєстратора розрахункових операцій реєструється один раз за надання послуги чи товару.

Надання послуги заміни готівкових коштів на їхні замінники відрізняється від послуги, яка в подальшому отримується з використанням такого замінника (жетону).

У зв'язку з цим відповідь на питання, яка фактично послуга надана, міститься в розрахунковому документі, виданому реєстратором розрахункових операцій.

Розрахунковий документ -документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну (абзац 15 статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Цей документ вказує на сутність наданої послуги. Зокрема, стосовно послуг, які надаються з використанням автоматів, це може бути право на проїзд у приміському залізничному транспорті, право на гру, право на проїзд у метрополітені або на отримання замінника готівкових коштів (жетонів), які можуть бути використані в автоматизованих контрольних пунктах проходу пасажирів у метрополітені.

У випадку коли при видачі жетонів у розрахунковому документі вказується на набуте право на послугу чи товар, а не на обмінну операцію готівкових коштів на їхні замінники, жетон не набуває статусу замінника грошей і подальше використання жетону для початку гри на гральному автоматі не може вважатися розрахунковою операцією, оскільки у цьому випадку не відбувається приймання автоматом для гри готівкових коштів або їхніх замінників.

Таким чином, гральні автомати, які не здійснюють приймання готівкових коштів або їхніх замінників, не здійснюють розрахункові операції.

Оскільки суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення у справі, що розглядається, не звернули уваги на зазначені вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та не встановили, які саме операції (обмінні чи надання послуги) здійснювалась господарською одиницею позивача, тоді як у підпунктах 1, 2 пункту 13 акту перевірки зазначено, що розрахункові операції здійснювались господарською одиницею із застосуванням реєстратора розрахункових документів та із роздрукуванням розрахункових документів (арк. справи 6), та не встановили, чи оскаржувалось суб'єктом господарювання рішення № 0000932302 від 31 березня 2009 року, на підставі якого були застосовані штрафні (фінансові) санкції, а суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, а також зважаючи на те, що незаконність рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій є підставою для відмови в задоволенні позову про стягнення санкцій, встановлених у таких рішеннях, то ухвалені у справі рішення підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід урахувати, що згідно з частиною 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняте обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 2, ч. 4 ст. 227, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Чигиринському районі Черкаської області задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2009 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна