Ухвала суду № 28801007, 14.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2013 року м. Київ К-19577/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Енергодар Запорізької області

на постанову Господарського суду Запорізької області від 27.10.2008

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2009

у справі №23/220/08-АП

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція"

до Державної податкової інспекції у місті Енергодар Запорізької області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем заявлено позов про скасування податкового повідомлення-рішення №0000991702/3 від 08.08.2008 в частині зайво нарахованого податку з доходів фізичних осіб в сумі 1185,33 грн. та застосованої штрафної (фінансової) санкції в сумі 2370,66 грн. щодо: відшкодування витрат на бронювання місця в готелі; відшкодування витрат на поповнення рахунків мобільного зв'язку; відшкодування витрат на проживання; відшкодування витрат за оренду ксерокса (з урахуванням уточнених позовних вимог).

Постановою Господарського суду Запорізької області від 27.10.2008, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2009, позов задоволений частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000991702/3 від 08.08.2008 в частині донарахування податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб в сумі 3502,89 грн., в тому числі: 1167,63 грн. - основного платежу та 2335,26грн. - штрафних (фінансових) санкцій. В інший частині позову відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погоджується, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення -без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем планової документальної перевірки позивача щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2005 по 30.09.2007, складено акт № 40/10-10/24584661 від 24.01.2008, в якому встановлено порушення п.п.4.2.1, п.п.4.2.9 п.п.4.2 ст.4, п.п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1, п.п.8.1.2 п.8.1. ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в частині ненарахування, неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб позивачем, як податковим агентом, при виплаті доходів платникам податку у вигляді сум грошового відшкодування безпідставно відшкодованих коштів наданих на відрядження або під звіт, та інших виплат, нарахованих (виплачених) платникам податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, всього на суму - 2011,72 грн.

На підставі акта перевірки № 40/10-10/24584661 від 24.01.2008 та довідки № 1/23-0/19355964 від 16.01.2008, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000261702/0 від 05.02.2008р., яким визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі - 6035,16 грн., у тому числі: за основним платежем - 2011,72 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4023,44 грн.

За результатами процедури адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 08.08.2008 № 0000991702/3 про сплату донарахованої перевіркою суми по податку з доходів фізичних осіб у розмірі - 1797,59 грн. і застосованої штрафної (фінансової) санкції у розмірі - 3595,18 грн.

Задовольняючи позовні вимоги про скасування спірного податкового повідомлення-рішення в частині донарахування податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб в сумі 3502,89 грн., суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до абзацу шостого пункту 1.4 розділу II Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 31.03.1998 року № 218/2658, за час перебування у відрядженні працівникові відшкодовуються витрати: на оплату рахунків за проживання в готелях (мотелях) або наймання інших житлових приміщень, а також уключених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, білизни, взуття), за користування холодильником, телевізором (крім каналів, за які встановлено окрему плату), кондиціонером.

Витрати можуть бути відшкодовані лише за наявності документів (в оригіналі), що підтверджують вартість цих витрат, у вигляді рахунків готелів (мотелів) або інших суб'єктів, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого працівника, транспортних квитків або рахунків (багажних квитанцій), страхових полісів тощо. Документи, що підтверджують вартість таких витрат, проведених за кордоном, оформлюються відповідно до законодавства країни відрядження.

На підтвердження сплати за проживання працівниками підприємства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у відрядженні за кордоном, в матеріалах справи наявні листи від 18.12.2006 про те, що цими працівниками сплачено за проживання в готелі Holiday Inn Rйgents Park з 16.12.2006 по 21.12.2006 у сумі 300 фунтів стерлінгів та 600 фунтів стерлінгів відповідно, яке засвідчене приймаючою стороною - Kevin Stone (chief accountant) Churt Management LTD REG. 5572256.

З акта перевірки вбачається, що працівнику підприємства -ОСОБА_4 у березні 2005 року відшкодовано витрати за оренду ксерокса при перебуванні у відрядженні, які не ввійшли до складу загального місячного оподатковуваного доходу працівника, як додаткове благо, отримане платниками податку від його працедавця у вигляді суми грошового відшкодування.

Відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, витрати на відрядження особи, яка перебуває в трудових відносинах з платником податку, включаються до складу валових витрат платника податку лише за наявності документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з основною діяльністю підприємства.

Відповідно до Загальних положень Інструкції № 59, власник (або уповноважена ним особа) відповідно до п.п.5.4.8 п.5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»може встановлювати додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження: витрат на наймання житлового приміщення, на побутові послуги, транспортні та інші витрати. Указані в цьому абзаці обмеження запроваджуються наказом (розпорядженням) власника або уповноваженої особи.

Як було вірно встановлено судами, юрисконсульт - ОСОБА_4 у березні 2005 року була відряджена в м. Санкт-Петербург (РФ) для участі в судовому засіданні. Зазначені витрати, пов'язані з орендою ксерокса для копіювання юридичних документів (матеріалів судової справи, в якій працівник приймав участь), підтверджені оригіналом первинного документа, а саме: товарним чеком № 7 від 02.03.2005 та касовим чеком № 051910 від 02.03.2005, та відшкодовані їй підприємством у повному обсязі як витрати, пов'язані з господарською діяльністю і, які були необхідні для виконання доручення.

Зв'язок зазначених витрат з господарською діяльністю позивача, а також, їх розмір і обґрунтованість, підтверджено керівником підприємства (резолюцією «оплатить»і підписом), який завізував оригінал товарного чеку № 7 від 02.03.2005.

Щодо відшкодування витрат за бронювання місця в готелі при перебуванні у відрядженні, колегією суддів слід зазначити наступне.

Відповідно пункту 1.6 розділу І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, працівникові, відрядженому в межах України, відшкодовується плата за бронювання місця в готелях у розмірі не більш як 50 відсотків його вартості за одну добу, згідно з поданим документом в оригіналі.

Витрати на бронювання місця в готелі працівника позивача (звіт № 91 від 20.01.2005) підтверджуються оригіналами документів, а саме: рахунком № 206 від 17.01.2005 готельного комплексу «Мир»(м. Сєверодонецьк) та фіскальним чеком від 17.01.2005 готельного комплексу «Мир»(м. Сєверодонецьк). Вартість одного місця в готелі за одну добу в даному випадку склала 46,80 грн. Відповідно, вартість бронювання в сумі 23,40 грн. становить 50% вартості одного місця в готелі за одну добу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що включення податковим органом витрат на бронювання місця в готелі в оподаткований дохід, як додаткового блага, а також, нарахування штрафних (фінансових) санкцій є неправомірними.

За наведених обставин, доводи, зазначені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Енергодар Запорізької області - відхилити.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 27.10.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль