Ухвала суду № 28801001, 20.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" грудня 2012 р. м. Київ К-39319/10

№ К-39319/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Голубєвої Г.К., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.09.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2010

у справі № 2а-7418/10/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ространснафтопродукт»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.09.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2010, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 30.09.2009 № 001661750/0.

У касаційній скарзі ДПІ у Голосіївському районі м. Києва просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для визначення позивачу податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 16.09.2009 № 547/1-23-06-35234346, про порушення норм підпункту 1.2 ст.1, пункту 7.2 ст.7, підпункту 11.2.2 пункту 11.2 ст.11, абзацу «а»пункту 17.2 ст. 17, абзацу «а»пункту 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(далі - Закон № 889-IV, втратив чинність з 01.01.2011 згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI), в результаті чого не сплачено податку з доходів фізичних осіб на суму 17750,00 грн., у зв`язку з неутриманням суми доходу, виплаченого на користь фізичних осіб за операціями з купівлі-продажу земельних ділянок, які отримані цими особами у процесі приватизації.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.09.2009 № 001661750/0 про визначення суми податкового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 53250,00 грн.( у т.ч. 17750,00 грн. - основний платіж, 35500,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

У судовому процесі встановлено, що між ОСОБА_4, який діяв в інтересах громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 (продавці), та позивачем (покупець) було укладено ряд договорів купівлі-продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих в межах села Майстрова-Воля, Новоград-Волинського району Житомирської області, які були отримані цими громадянами для ведення особистого селянського господарства у процесі приватизації. За наслідками вказаних договорів, які були нотаріально посвідчені, позивач перерахував на користь ОСОБА_4 грошові кошти на загальну суму 355000,00 грн.

Відповідно до пункту 1.6 ст.1 Закону № 889-IV загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (далі - оподатковуваний дохід).

Пунктом 1.15 цієї статті визначено, що податковий агент -це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Підпунктом 4.3.18 пункту 4.3 ст. 4 вказаного Закону визначено, що до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації) як сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства.

Враховуючи встановлені у судовому процесі обставини отримання вищевказаними громадянами, продавцями земельних ділянок за договорами купівлі-продажу, цих земельних ділянок у власність у процесі приватизації згідно з нормами ст.ст. 118, 121 Земельного кодексу України, про що свідчать приєднані до справи копії рішень Майстрівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області від 23.06.2008 (а.с. 57-63), суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про відсутність підстав для донарахування податкових зобов`язань, оскільки такі доходи фізичних осіб не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку.

Підпунктом 8.1.1. пункту 8.1 ст.8 вказаного Закону встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів нерухомого майна, в порядку, передбаченому в статті 11 цього Закону, є нотаріус, який посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору (пункт 11.3 ст. 11 Закону № 889- IV).

Пунктом 20.2 ст. 20 вказаного Закону фінансову відповідальність за порушення норм цього Закону при порушенні правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку, що здійснюються податковими агентами покладено на таких осіб.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність цих висновків.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.09.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Г.К. Голубєва М.І. Костенко