Постанова № 28800482, 17.01.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2013 р. № 2а- 11722/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

при секретарі судового засідання Горшковій А.О.,

за участю представників сторін:

представника позивача - Христофоров О.В.,

представник відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби до Ізюмського комунального підприємства теплових мереж про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнень просить суд стягнути з рахунків, що належать відповідачу відкритих у банківських установах в рахунок погашення його податкового боргу суму податкового боргу у розмірі 40099,00 грн.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж станом на 19.08.2012 року, має узгоджені податкові зобов'язання по податкам та зборам, які не сплачені у встановлений строк сплати, на загальну суму 40099,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання призначене на 17.01.2013 року не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 12.11.2012 року на адресу суду надав заперечення на позов, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки відповідач є комунальним підприємством та знаходиться у власності Ізюмської територіальної громади від імені якої діє Ізюмська міська рада Харківської області.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

При розгляді матеріалів справи судом було встановлено, що Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж зареєстроване як юридична особа та взято на податковий облік до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області 25.06.2003 р. як платник податків.

Суд зазначає, що 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Закон України "Про систему оподаткування" втратили чинність.

Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини щодо наслідків несплати податку виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, в даному випадку слід застосовувати норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Закону України "Про систему оподаткування", які були чинні на момент виникнення даних правовідносин.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач має податковий борг перед бюджетом з податку на прибуток у сумі 40099,00 грн., що винник внаслідок несплати в установлений строк грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків, а саме самостійно поданою декларацію з податку на прибуток № 26493 від 28.12.2010 року на суму 39458,00 грн. та податкових зобов'язань визначених контролюючим органом на суму 641 грн.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про систему оподаткування» контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.

Згідно з п. 1.2 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" органи податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) та забезпечують правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків.

На підставі Закону України «Про систему оподаткування» від 18.02.1997 р., № 77/97-ВР платники податків, зборів (обов'язкових платежів) зобов'язанні сплачувати належні суми податків та зборів у встановлені законом терміни і це зобов'язання припиняється їх сплатою.

Відповідно п.3 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" органи податкової служби контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів

Матеріалами справи підтверджено, що працівниками Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області 19.05.2010 р., 31.08.2010 р. та 23.11.2010 р. були проведені невиїзні документальні перевірки відповідача своєчасності подання податкової звітності.

В ході перевірки були виявлені порушення п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зі змінами та доповненнями, платником не подано декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року, за 1 півріччя 2010 року, за 9 місяців 2010 року.

За вказане порушення, на підставі абз. 1 п.п.17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами» із змінами та доповненнями, підприємство, що не подає податкову декларацію у строки, визначені податковим законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримання.

За результатами перевірки складено акти від 19.05.2010 р. № 652/1510/32284148, від 31.08.2010 р. № 1098/1510/32284148 та 23.11.2010 р. № 1519/32284148.

На підставі зазначених актів Начальником Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області прийнятті податкові повідомлення-рішення № 0000271510/0 від 31.05.2010 р. про визначення податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 170 грн. №0000761510/0 від 31.08.2010 року про визнання податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 170 грн., та № 0000911510/0 від 29.11.2010 р. про визнання податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 170 грн.

Відповідно до п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вищезазначеного Закону України, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання податкового повідомлення.

Відповідно до п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення.

На підставі п.5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 вищезазначеного Закону №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем до відповідача були надіслані перша податкова вимога № 1/27 від 16.01.2004 р., яка була отримана відповідачем 20.01.2004 року та 10.03.2004 р. була винесена друга податкова вимога №2/26, яка отримана відповідачем 12.03.2004 р.

Також, працівниками Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області 13.07.2012 року була проведена документальна планова виїзна перевірка відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.10 р. по 31.03.2012 р. та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.03.2012 р., за результатами якої складено акт від 13.07.2012 року № 467/2200/32284148.

На підставі акту перевірки від 13.07.2012 року № 467/2200/32284148 Начальником Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000142220 від 20.07.2012 року, відповідно до якого визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 131,00 грн., з яких 105 грн. за основним платежем та 26 грн. штрафні санкції.

Згідно пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового Кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового Кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Доказів оскарження вищезазначених податкових повідомлень-рішень та їх скасування відповідачем не надано, отже вони є узгодженими.

Відповідно до п.59.1. ст. 59 Податкового кодексу України, встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.5. ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п.п. 14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до п. 87.2. ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Відповідно до ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 ст.89 Податкового кодексу України, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу). Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

Матеріали справи свідчать, що Ізюмською ОДПІ проведено заходи по стягненню податкового боргу. Позивачем було направлено першу податкову вимогу № 1/27 від 16.01.2004 р., яку відповідач отримав 20.01.2004 р. Другу податкову вимогу № 2/26 від 10.03.2004р. отримано відповідачем 12.03.2004 р.

12.04.2004 року Ізюмською ОДПІ Харківської області було прийнято рішення № 2/24-32284148 "Про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів". На все майно та майнові права зареєстровано податкову заставу.

Згідно Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 28494844 від 15.09.2010 р. до реєстраційного запису Державного реєстру обтяжень рухомого майна №8983875 було внесено зміни, а саме вилучено об'єкт всі активи платника податків та додано об'єкт згідно акту опису від 15.09.2010 р. № 1/32284148.

Згідно довідки Ізюмської ОДПІ Харківської області ДПС від 16.01.2013 року № 44/10/19-025, податковий борг Ізюмського комунального підприємства теплових мереж з моменту направлення першої податкової вимоги, а саме з 16.01.2004 р. до теперішнього часу існував не припиняючись.

11.07.2012 р., 27.03.2012 р., Ізюмському міському голові надіслано подання про виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу відповідача. 23.07.2012 р., 05.04.2012 р. на адресу позивача надійшли відповіді від виконавчого комітету Ізюмської міської ради про відсутність коштів на погашення податкового боргу.

Суд не погоджується з відповідачем, що стягнення має відбуватися за процедурою, передбаченою статтею 96 ПК України для комунальних підприємств, оскільки застосування такої процедури є передчасним, і крім того, вона застосовується лише у разі недостатності коштів після продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, для можливості застосування субсидіарної відповідальності органу місцевого самоврядування.

Також, відповідно до п. 15.1. ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Отже, Податковий кодекс не виділяє юридичних осіб-платників податків залежно від форми власності та їх підпорядкування, підвідомчості та інших обставин з питань сплати податків та зборів.

Згідно ч. 4 ст. 13 Конституції України усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до п.п.20.1.18, п.п.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини та застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п.95.1 та 95.3 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що на час розгляду даної справи у відповідача залишається не сплаченим податковий борг перед бюджетом у розмірі 40099,00 грн., суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позов Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби до Ізюмського комунального підприємства теплових мереж про стягнення заборгованості з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби до Ізюмського комунального підприємства теплових мереж про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з рахунків, що належать Ізюмському комунальному підприємству теплових мереж (64300, Харківська область, м. Ізюм, пр. Леніна,33, код 32284148) відкритих у банківських установах в рахунок погашення його податкового боргу у розмірі 40099,00 грн. (сорок тисяч дев'яноста дев'ять гривень) на користь Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.О. Чудних

Повний текст постанови виготовлено 22.01.2013р.