Постанова № 28800359, 17.01.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2013 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7957/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

при секретарі - Пехоті М.О.,

за участю:

представника позивача - Середа В.В.

представників відповідача - Войтенко В.В., Чирви Є.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

17 грудня 2012 року Публічне акціонерне товариство "АвтоКраз" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що під час проведення перевірки та винесення спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем не було взято до уваги належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи складені за результатом здійснення господарської операції з ЗАТ "Рівненській ливарний завод".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимог не визнали. У наданих до суду письмових запереченнях просили в задоволенні адміністративного позову відмовити посилаючись на те, що проведеною перевіркою встановлено, що позивачем було порушено п.п. 201.4 п.п. 201.6 ст. 201, п.п. 198.6 ст. 198 п.п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України в результаті чого було завищено суму від'ємного значення за травень 2012 року на 45261,00 грн. Дані порушення вплинули на формування суми бюджетного відшкодування за червень 20112 року. Станом на 17.09.2012 встановлено включення позивачем до складу податкового кредиту за червень 2012 року податкових накладних незареєстрованих у Єдиному державному реєстрі податкових.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "АвтоКраз" зареєстровано як юридична особа та перебуває на обліку в Кременчуцькій ОДПІ та є платником ПДВ.

В період з 01.08.2011 по 10.08.2012 працівниками Кременчуцької ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПАТ "АвтоКраз" суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджету на рахунок платника у банку за травень 2012 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт № 3123/15-507/05808735 від 17.08.2012, яким зафіксовано порушення п.п. 201.4 п.п. 201.6 ст. 201, п.п. 198.6 ст. 198, п.п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України у зв'язку з чим завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і податкового кредиту з ПДВ за квітень 2012 року на 90 994 грн. за травень 2012 року на 45 261 грн., що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2012 року на 90 994,00 грн.

В період з 28.08.2012 по 10.09.2012 працівниками Кременчуцької ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПАТ "АвтоКраз" суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджету на рахунок платника у банку за червень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 3616/15-507/05808735 від 17.09.2012, яким зафіксовано порушення позивачем п.п. 201.4, п.п. 201.6 ст. 201, п.п. 198.6 ст. 198, п.п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2012 року на 45261,00 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за червень 2012 року на 13215,00 грн.

За результатами розгляду вказаного акту Кременчуцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 02.102.2012 № 0000281555/171 яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2012 року на суму 45 261,00 грн. та застосовано до позивача штрафну санкцію в розмірі 22630,50 грн. та № 0000291555/170, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 13215,00 грн.

З вимогою про визнання протиправним та скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню суд виходить із наступного.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви зі скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит платник податку на додану вартість повинен сплатити кошти за придбаний товар та мати податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних або звернутися до податкової із скаргою на постачальника яким допущено порушення порядку заповнення або реєстрації податкової накладної. У разі звернення платника податку зі скаргою на постачальника достовірність та повнота нарахування податку має бути підтвердження документальною позаплановою виїзною перевіркою постачальника.

20.06.2012 позивачем до Кременчуцької ОДПІ подано декларацію з податку на додану на додану вартість за травень 2012 року згідно якої сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню становить 4 288 919,00 грн., залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду становить 21 906 774,00 грн. До вказаною декларації додано заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) якою повідомлено відповідача про відмову ЗАТ "Рівненський ливарний завод" надати податкові накладні від 07.05.2012 та 16.05.2012.

Крім того, 20.07.2012 ПАТ "АвтоКраз" до Кременчуцької ОДПІ подано декларацію з податку на додану на додану вартість за червень 2012 року згідно якої сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню становить 1 080 605,00 грн., залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду становить 21 607 900,00 грн. До вказаною декларації додано заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) якою повідомлено відповідача про відмову ЗАТ "Рівненський ливарний завод" надати податкову накладну від 01.06.2012.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що ЗАТ "Рівненський ливарний завод" на неодноразові звернення відмовився надати податкові накладні від 07.05.2012, 16.05.2012 та 01.06.2012.

Представник відповідача пояснив, що проведеними перевірками встановлено, що ЗАТ "Рівненський ливарний завод" не задекларовано податкові зобов'язання з ПДВ за квітень 2012 року в сумі 90 993,53 грн., травень 2012 року в сумі 45 261,06 грн. та червень 2012 року в сумі 13215,00 грн.

Згідно частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивачем на підтвердження правомірності формування податкового кредиту з ПДВ суду надано видаткові накладні, рахунки на оплату, подорожні листи вантажного автомобіля, товарно-транспортні накладні, сертифікати якості.

Досліджені в судовому засіданні рахунки на оплату не відповідають вимогам щодо оформлення первинних бухгалтерських документів, оскільки не містять дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які виписали рахунки. Рахунки на оплату та видаткові накладні не містять повну інформацію про платника, а саме: код ЄДРПО, банківські реквізити та адресу його місце знаходження.

Судом встановлено, що надані позивачем товарно-транспортні накладні не підтверджують факт здіснення поставки товару, оскільки не містять інформації про вантаж, що перевозився. Товарно-транспортні накладні № 003259 серія 01 ХКА, № 003297 серія 01 ХКА, № 003297 серія 01 ХКА не містять дати.

Крім того, позивачем суду не надано доказів здійснення оплати за придбаний товар.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що кошти на рахунок ЗАТ "Рівненський ливарний завод" не перерахувались.

Аналізуючи наведене суд приходить до висновку, що позивачем не надано доказів, що засвідчують факт сплати податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів та первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", на підтвердження факту отримання товарів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем та його контрагентом не було дотримано вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем правомірно винесено спірні податкові повідомлення-рішення.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, обов'язок щодо доказування правомірності спірних податкових повідомлень-рішень покладено на відповідача у справі - Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція приймаючи оскаржувані рішення діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо. А вимоги позовної заяви не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 22 січня 2013 року.

Суддя С.С. Бойко