Постанова № 28799630, 17.01.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2013 року /11:25/ Справа № 0870/12198/12 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Нестеренко Л.О., при секретарі Чорній В.С., за участю представника позивача Білоус К.О., представника відповідача Крючек К.В., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М.Кузьміна»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

до Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області

про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М.Кузьміна» звернулося з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2011 р., в якій ним задекларовано до бюджетного відшкодування від'ємне значення податку на додану вартість за лютий 2011 року -18584639,00 грн. Першим відповідачем було проведено перевірку достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2011 року. Актом перевірки № 202/08-01/00186536 від 08.04.2011 було встановлено, що сума бюджетного відшкодування у розмірі 1725962,00 грн. була заявлена в порушення вимог пп.14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України. На підставі вищезазначеного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0000110801 від 21.04.2011, якими було зменшено суму бюджетного відшкодування по декларації за лютий 2011 року на суму 1725962,00 грн.

Перевірка правомірності зазначеного податкового повідомлення-рішення була предметом розгляду у адміністративній справі про визнання його неправомірним та скасування. Результатом розгляду даної справи стало прийняття 09.06.2011 постанови Запорізьким окружним адміністративним судом по справі № 2а-0870/2968/11, яким визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000110801 від 21.04.2011. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2011 залишено без змін. На момент звернення позивача з позовом зазначена до відшкодування сума підприємству не відшкодована. Зазначає, що Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі неправомірно не надає Управлінню Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області висновок щодо відшкодування та посилається на незакінчене судове оскарження, однак на думку позивача, з моменту прийняття рішення судом апеляційної інстанції він має право на отримання бюджетного відшкодування, оскільки судове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2011 у справі № 2а-0870/2968/11 є таким, що набрало законної сили 14.06.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позову наполягав, з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі позов не визнала, надала суду письмові заперечення, в яких зазначила, що п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом 5-ти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На думку першого відповідача, процедура судового оскарження наразі не є завершеною. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.12.2012 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, а відтак з метою недопущення виникнення конфліктних ситуацій при повороті виконання судового рішення, відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок підприємства буде проведено після винесення остаточного судового рішення, тобто після закінчення процедури судового оскарження. Просить у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області в судове засідання не з'явився, на адресу суду направив письмові пояснення, в яких вказав, що органи Державної казначейської служби України не приймають самостійного рішення щодо перерахування коштів з бюджету, а здійснюють повернення тільки на підставі висновків, наданих органами державної податкової служби. Оскільки вказаний висновок не надходив до відповідача, то і підстав для відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у позивача немає. Просить справу розглядати за його відсутності.

Вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Як встановлено судом, в період з 04.04.2011 по 08.04.2011 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі проведено позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М.Кузьміна» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за лютий 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.01.2011 по 31.01.2011, за результатами якої складено Акт від 08.04.2011 № 202/08-01/00186536.

Як зазначено у висновках Акту перевірки, перевіркою встановлено, порушення:

ѕ п.п. 14.1.18, п.п. 14.1.181, п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, абз. а) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, п. 8 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», п. 5.7 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», в результаті чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування лютого 2011 року на загальну суму - 1725962,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки від 08.04.2011 № 202/08-01/00186536 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.04.2011 року № 0000110801/3, яким Публічному акціонерному товариству «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М.Кузьміна» зменшено суму бюджетного відшкодування по декларації за лютий 2011 року на суму 1 725 962,00 грн.

Позивач звернувся з позовом до суду про визнання неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.04.2011 року № 0000110801/3.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2011 по справі №2а-0870/2968/11 адміністративний позов позивача задоволено, визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000110801 від 21.04.2011.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2011 залишено без змін.

Після набрання законної сили Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2011 року по справі №2а-0870/2968/11 та зважаючи на ненадання податковою службою до казначейства висновку про відшкодування позивачу 1725962,00 грн. бюджетного відшкодування ПДВ по податковій декларації за березень 2011 року, Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М.Кузьміна» звернулося до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам по справі, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на виникнення обставин, з якими законодавство пов'язує обов'язок першого відповідача подати другому відповідачу висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Позивач вважає, що в даному випадку процедура судового оскарження закінчилась із набранням, згідно із приписами ст. 254 КАС України, законної сили судовими рішеннями Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2011 року по справі №2а-0870/2968/11 та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012.

Оцінюючи правомірність дій першого відповідача щодо відмови у наданні висновку до органів Державної казначейської служби України із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету, суд виходить з наступного.

Згідно із визначенням, наведеним у пп. 14.1.7 п. 14.7 ст. 14 ПК України, оскарження рішень контролюючих органів -це оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

Відповідно до абз. 2 п. 200.15 ст. 200 ПК України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Також право на апеляційне та касаційне оскарження гарантовано ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"від 07.07.2010 № 2453-VI.

Статтею 20 КАС України визначені чотири судові інстанції, яким надані повноваження розглядати справи адміністративного судочинства.

Так, місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди), а також Вищий адміністративний суд України у випадках, встановлених цим Кодексом, вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції. Апеляційні адміністративні суди переглядають судові рішення місцевих адміністративних судів (місцевих загальних судів як адміністративних судів та окружних адміністративних судів), які знаходяться у межах їхньої територіальної юрисдикції, в апеляційному порядку як суди апеляційної інстанції. Вищий адміністративний суд України переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції. У випадку, визначеному частиною шостою статті 177 цього Кодексу, Вищий адміністративний суд України переглядає в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції судові рішення Київського апеляційного адміністративного суду.

Таким чином, КАС України закріплена наявність судів першої, а також апеляційної та касаційної інстанцій щодо розгляду адміністративних справ, право на звернення до яких, у межах строків встановлених законом, мають сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки.

Отже, на момент набрання постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2011 року по справі №2а-0870/2968/11 законної сили та спливу п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення суду апеляційної інстанції перший відповідач мав можливість реалізувати своє право на касаційне оскарження, передбачене ст. 211 КАС України, а відтак процедуру судового оскарження, на думку суду, не можна вважати завершеною.

На момент подання позивачем даного позову до суду (14.12.2012 року), ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.12.2012 вже було відкрито провадження за касаційною скаргою першого відповідача на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2011 року по справі №2а-0870/2968/11 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012, у зв'язку з чим, перший відповідач не мав жодних підстав вважати процедуру судового оскарження завершеною.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З наведених вище підстав суд не вбачає ознак бездіяльності першого відповідача у спірних правовідносинах, оскільки нормою п. 200.15 ст. 200 ПК України на першого відповідача не покладений обов'язок у спірних правовідносинах після набрання законної сили відповідним судовим рішенням подати другому відповідачу відповідний висновок, оскільки в даному випадку мова йде про закінчення процедури судового оскарження.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що у першого відповідача були відсутні правові підстави для подання до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а відтак -у задоволенні вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності першого відповідача щодо ненадання Управлінню Державної казначейської служби у м. Запоріжжі Запорізької області висновку щодо відшкодування 1725962,00 грн. ПДВ з бюджету слід відмовити.

Щодо вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача заборгованості з податку на додану вартість у сумі 1725962,00 грн. суд зазначає наступне.

Пунктом 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

З вищезазначеної норми вбачається, що єдиною правовою підставою для відшкодування органом Державного казначейства України податку на додану вартість є висновок податкового органу. Оскільки у першого відповідача на момент подачі позову не виникло обов'язку надати відповідний висновок, то і податок на додану вартість у сумі 1725962,00 грн. не підлягав відшкодуванню з бюджету, а відтак у задоволенні цієї позовної вимоги слід також відмовити.

Щодо вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, то у її задоволенні слід відмовити з наступних підстав.

Пунктом 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Виходячи з висновку суду про те, що у першого відповідача на момент подачі позову ще не виникло обов'язку подати до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, сума бюджетного відшкодування, заявлена позивачем, ще не набула статусу заборгованості бюджету.

З наведених підстав суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 11, 17, 72, 160-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічному акціонерному товариству «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М.Кузьміна» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, до Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість - відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О.Нестеренко