Постанова № 28799580, 17.01.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2013 р. Справа № 2а/0570/16318/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 31 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В. при секретарі судового засідання Поддубному С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноармійську Донецької області

до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби

про скасування акту від 5 листопада 2012 року, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 листопада 2012 року № 00010931701

за участю представників:

від позивача: Іванова І.Ю., Кузьміної О.О. - за дов.

від відповідача: Шеремета В.О. - за дов.

ВСТАНОВИВ:

Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноармійську Донецької області (надалі - Фонд) заявлено позов до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування акту від 5 листопада 2012 року № 17-4/25968458, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 листопада 2012 року № 00010931701, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на неправомірність прийнятого податковим органом на підставі акту камеральної перевірки від 5 листопада 2012 року спірного податкового повідомлення-рішення від 15 листопада 2012 року, та відповідно до якого Фонду нараховано суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 510 грн. за порушення пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України, оскільки самостійно виявлена Фондом та виправлена уточнюючим податковим розрахунком за 2 квартал 2012 року помилка у вигляді невірно зазначеного реєстраційного номеру облікової картки платника податків, не впливає на дані про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків або суми утриманого з них податку. Зазначив, що Фонд на підставі пункту 165.1.1 статті 165 Податкового кодексу України взагалі не утримує з доходів потерпілих на виробництві податки та не перераховує податки до відповідного бюджету, оскільки Фонд тільки нараховує та виплачує суми доходу.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення та акт про результати камеральної перевірки прийняті у відповідності до вимог діючого законодавства. Вважає, що виявлена позивачем помилка містить недостовірні відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків, що впливає на дані про дохід, нарахований (сплачений) на користь платника податку.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноармійську Донецької області є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 25968458.

Відповідачем була проведена камеральна перевірка позивача з питання подання з недостовірними відомостями податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 2 квартал 2012 року, наслідки якої викладені в акті перевірки від 5 листопада 2012 року № 1214/17-4/25968458. Так, камеральною перевіркою встановлено подання позивачем податкового розрахунку від 11 липня 2012 року з помилкою у вигляді невірно зазначеного реєстраційного номеру облікової картки платника податків, з наступним виправленням її уточнюючим податковим розрахунком від 11 жовтня 2012 року, чим порушено вимоги пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України.

Позивачем 5 листопада 2012 року на адресу відповідача було подано заперечення на акт камеральної перевірки від 5 листопада 2012 року № 1214/17-4/25968458, в якому обґрунтував неправомірність прийнятого акту.

Листом від 13 листопада 2012 року відповідачем була надана позивачу відповідь на заперечення, в якій податковий орган зазначив, що виявлена позивачем помилка містить недостовірні відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків, що впливає на дані про дохід, нарахований (сплачений) на користь платника податку, у зв'язку з чим, до позивача, як до податкового агента, була застосована передбачена пунктом 119.2 статті 119 Податкового кодексу України відповідальність у вигляді штрафу.

На підставі вищенаведеного акту перевірки відповідачем відповідно до пункту 54.3 статті 54, пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України за порушення позивачем пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 15 листопада 2012 року № 00010931701, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 510 грн.

Судом встановлено, що 11 липня 2012 року позивачем до податкового органу подано

податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників, податку і сум утриманого з них податку (форми № 1ДФ) № 10754 за 2 квартал 2012 року. У графі № п/п 3075 за податковим номером облікової картки платника податку № 2665613287 позивач зазначив суму нарахованого доходу (колонка 3а) у розмірі 353 грн. 47 коп., суму виплаченого доходу (колонка 3) - 353 грн. 47 коп., суму отриманого податку: нарахованого (колонка 4а) - 0 грн., перерахованого (колонка 4) - 0 грн.

Позивачем 11 жовтня 2012 року до податкового органу було надано уточнюючий податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників, податку і сум утриманого з них податку (форми № 1ДФ) № 10754 за 2 квартал 2012 року, відповідно до якого Фондом самостійно виправлено помилку у вигляді невірно зазначеного реєстраційного номеру облікової картки платника податків, а саме з 2665613287 на 2665613267 (колонка 2, рядки 1, 2). Судом встановлено, що сума нарахованого доходу (колонка 3а) у розмірі 353 грн. 47 коп., сума виплаченого доходу (колонка 3) - 353 грн. 47 коп., та сума отриманого податку: нарахованого (колонка 4а) - 0 грн., перерахованого (колонка 4) - 0 грн. не були змінені (уточнені) позивачем. Суму доходу нараховано та сплачено за ознакою доходу 140 - «аліменти, що виплачуються платнику податку».

Відповідно до пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Обов'язок подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку встановлюється статтею 51 Податкового кодексу України. Так, пункт 51.1 статті 51 Податкового кодексу України передбачає, що податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку. Підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу. Статтею 18 Податкового кодексу України передбачено, що податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків. Згідно з пунктом 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Відповідно до пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, зокрема, сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів при реалізації індивідуальних програм реабілітації інвалідів, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом.

З аналізу зазначеної статті вбачається, що позивач не утримує з доходів потерпілих на виробництві податки та не перераховує їх до відповідного бюджету, а лише нараховує та виплачує суму доходу. Це вбачається і з податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників, податку і сум утриманого з них податку (форми № 1ДФ) № 10754 за 2 квартал 2012 року від 11 липня 2012 року та з уточнюючого податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників, податку і сум утриманого з них податку (форми № 1ДФ) № 10754 за 2 квартал 2012 року від 11 жовтня 2012 року, а саме: у колонках сума отриманого податку: нарахованого (колонка 4а) та перерахованого (колонка 4) позивачем зазначено суму 0 грн., тобто податок не нарахований та не утриманий, а сума нарахованого (колонка 3а) та виплаченого доходу (колонка 3) у розмірі 353 грн. 47 коп. у звітному податковому розрахунку не змінювалась в уточнюючому податковому розрахунку. Отже, суд дійшов висновку, що позивач не є податковим агентом по відношенню до тих осіб, які перебувають на обліку у Фонді як отримувачі страхових виплат. У розумінні статті 18 Податкового кодексу України позивач є податковим агентом у відношенні тих осіб, які перебувають у трудових відносинах з Фондом та отримують заробітну плату, а як встановлено судом ОСОБА_4, податковий номер якої був помилково зазначений позивачем у податковому розрахунку та на користь якої Фонд стягує аліменти з потерпілого на виробництві ОСОБА_5, який перебуває на обліку цього Фонду, не знаходиться у трудових відносинах з позивачем, як і сам ОСОБА_5.

Окрім цього, як зазначено у звітному та уточнюючому розрахунках позивача, суму доходу нараховано та сплачено за ознакою доходу - 140. Відповідно до Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» від 24 грудня 2010 року № 1020 у Довіднику ознак доходів під ознакою 140 закріплено - аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін (підпункт 165.1.14 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Кодексу). Згідно підпункту 165.1.14 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, зокрема, аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України, за винятком виплати аліментів нерезидентом незалежно від їх розміру, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно було прийнято у відношенні позивача спірне податкове повідомлення-рішення від 15 листопада 2012 року, яким Фонду нараховано суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 510 грн. за порушення пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України, оскільки самостійно виявлена Фондом та виправлена уточнюючим податковим розрахунком за 2 квартал 2012 року помилка у вигляді невірно зазначеного реєстраційного (податкового) номеру облікової картки платника податків, не впливає на дані про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків або суми утриманого з них податку у розумінні пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України.

Отже, відповідачем не доведена правомірність спірного податкового повідомлення-рішення в порядку частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України України, внаслідок чого позовні вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 листопада 2012 року № 00010931701 підлягають задоволенню. Оскільки за нормами діючого законодавства з оподаткування рішення податкового органу визнаються недійсними, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання спірного податкового повідомлення-рішення недійсним з урахуванням частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

У задоволенні позовних вимог позивача в частині скасування акту про результати камеральної перевірки від 5 листопада 2012 року № 1214/17-4/25968458, суд дійшов висновку відмовити з огляду на наступне. Акти державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Акт перевірки, в якому зафіксовані факти наявності певних порушень, виявлених відповідачем, не мають обов'язкового характеру в сфері публічно-правових відносин. У спірних відносинах саме податкове повідомлення-рішення є офіційним письмовим документом, який породжує певні правові наслідки для позивача. Суд зазначає, що наслідком оспорюваного позивачем акту в межах даної адміністративної справи було прийняття податкового повідомлення-рішення. Враховуючи, що судом, як зазначено вище, визнається недійсним спірне податкове повідомлення-рішення, порушені права позивача вже поновлені судом, що є достатнім в сфері податкових правовідносин.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноармійську Донецької області до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування акту від 5 листопада 2012 року, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 листопада 2012 року № 00010931701, задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби від 15 листопада 2012 року № 00010931701, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510 грн.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 17 січня 2013 року. Постанова у повному обсязі складена 22 січня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.