Постанова № 28799425, 23.01.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2013 р. Справа № 2а/0470/13411/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дєєва М.В., при секретарі - Пополітові І.М., за участю представника позивача - Бєлєвої А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська

Дніпропетровської області Державної податкової служби

до Приватного підприємства «Торгова група «БАРБАРІС»

про надання дозволу про накладання арешту на кошти,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Приватного підприємства «Торгова група «БАРБАРІС» про надання дозволу про накладання арешту на кошти та цінності ПП «Торгова група «БАРБАРІС», що знаходяться в банку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач знаходиться на обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС, внаслідок несвоєчасної сплати податкового зобов'язання у відповідача виник податковий борг по податку на додану вартість на загальну суму 4231 грн. 90 коп. У зв'язку з тим, що відповідач у добровільному порядку суму податкового боргу не сплачує, позивач просить надати дозвіл на накладення арешту на кошти та інші цінності Приватного підприємства «Торгова група «БАРБАРІС», що знаходяться в банку.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись при цьому на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач неодноразово повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, проте, судова кореспонденція направлена відповідачу за адресою місцезнаходження, зазначеного в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, повернулась на адресу суду. У зв'язку з чим, справу розглянуто на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Приватне підприємство «Торгова група «БАРБАРІС» перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, як платник податків.

19.10.2011 року ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби було проведено камеральну перевірку Приватного підприємства «Торгова група «БАРБАРІС», щодо неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з податку на додану вартість, про що складено акт №4021/152/36640981 та винесено податкове повідомлення - рішення № 0738991502 від 08.11.2012 року на суму 5445 грн.

Враховуючи наявність переплати по податку на додану вартість в сумі 1213 грн. 10 коп., сума податкового боргу складає 4231 грн. 90 коп.

У зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу на адресу Приватного підприємства «Торгова група «БАРБАРІС» було направлено податкову вимогу № 2729 від 12.12.2011 року.

15.12.2011 року заступником начальника комісії з проведення реорганізації ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська винесено рішення про опис майна Приватного підприємства «Торгова група «БАРБАРІС» у податкову заставу.

З метою встановлення наявності активів ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС було надіслано запит № 56130/10/24-022 від 15.12.2011 року керівнику Приватного підприємства «Торгова група «БАРБАРІС», згідно якого позивач просив погасити борг або надати інформацію про власне майно та правовстановлювані документи необхідні для його опису у податкову заставу.

Також, з метою виявлення активів платника податків були направлені запити до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради та Інспекції державного технічного нагляду Дніпропетровської обласної державної адміністрації, при цьому, згідно отриманих відповідей рухоме та нерухоме майно за відповідачем не зареєстроване.

З огляду на вищезазначене, позивачем вживались заходи стосовно встановлення наявності майна у відповідача, разом з тим, акт опису майна у податкову заставу або про відсутність такого майна, на підставі статті 89 Податкового кодексу України, не складався та до суду не надавався. Також, не надано будь - яких доказів не допуску податкового керуючого до складання акта опису майна.

Позивач обґрунтовує наявність передумов для накладення арешту на кошти відповідача у зв'язку з наявністю у останнього податкового боргу та відсутністю майна, яке може бути джерелом погашення такого боргу.

Згідно пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Порядок реалізації такого права викладено у ст. 94 Податкового кодексу України та Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 № 1398 (далі - Порядок № 1398).

У Податковому кодексі України поняття - «майно» вживається у значенні, наведеному в Цивільному кодексі України (п. 14.1.105 ст. 14 Податкового кодексу України ). У цивільному праві під майном розуміють певну річ або їхню сукупність, у тому числі гроші і цінні папери.

Податковим кодексом України та Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків встановлено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Арешт майна та коштів на рахунках платника податків застосовується тільки, якщо з'ясовується одна з обставин, які вказані в ст. 94 Податкового кодексу України та п. 3.1.1 Порядку № 1398, а саме: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні документи, що підтверджують державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; у разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим підпункту 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 розділу I Кодексу, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів).

Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (п. 7.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року № 1042, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за № 1437/18732).

Отже, виходячи з наведених правових норм підставою для вжиття такого заходу як арешт коштів на рахунках платника податків є наявність належної підстави для застосування цього арешту, яка вказана в ст. 94 Податкового кодексу України та одночасно з цим наявність достатніх даних вважати, що незастосування такого арешту може загрожувати зникненню грошових коштів.

Поряд з викладеним з огляду на виключність адміністративного арешту як способу забезпечення можливості погашення податкового боргу платника податків, у певних обставинах суд не вбачає такої виключності. Податкова інспекція має інші важелі погашення податкового боргу, наприклад, стягнення податкового боргу в судовому порядку, переведення платником податків прав вимоги дебіторської заборгованості, тощо.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд доходить висновку, про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в апеляційної скарги у порядок та у строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений 24.01.2013 року.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили 24.01.2013 року СуддяМ.В. Дєєв М.В.Дєєв