Постанова № 28798867, 17.01.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2013 р. Справа № 805/54/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 09-50

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шинкарьової І.В.,

при секретарі - Заднепровської В.О.,

за участю представника позивача Козіної Ю.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення за рахунок активів платника податків суму заборгованості з орендної плати за земельні ділянки та земельного податку у загальному розмірі 15634,57 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Артемівська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення за рахунок активів платника податків суму заборгованості з орендної плати за земельні ділянки та земельного податку у загальному розмірі 15634,57 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що податковий борг виник внаслідок несплати податкових зобов'язань згідно податкової декларації по земельному податку, податкових повідомлень-рішень та нарахованої пені по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності. Застосовані податковим органом заходи з погашення податкового боргу не призвели до погашення заборгованості.

Просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 за рахунок активів платника податків в дохід місцевого бюджету суму заборгованості з орендної плати за земельні ділянки та земельного податку у загальному розмірі 15634,57 грн. за наступними реквізитами:

- з орендної плати у сумі 11722,55 грн. на р/рахунок 33216815700015, код платежу 13050500, отримувач місцевий бюджет м.Артемівська, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 37868870;

- з земельного податку у сумі 3912,02 грн. на р/рахунок 33218813700015, код платежу 13050300, отримувач місцевий бюджет м.Артемівська, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 37868870.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, надав заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі та просив розглянути справи без його участі.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 зареєстрований фізичною особою - підприємцем Виконавчим комітетом Артемівської міської ради Донецької області 07 вересня 2004 року, згідно Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_1 (а.с.6), перебуває на податковому обліку в Артемівській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби з 09 вересня 2004 року за НОМЕР_2, відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 09 вересня 2004 року НОМЕР_2/10/28-114-13 (а.с.8).

Відповідачем до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби була подана податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік №22539 від 25 грудня 2012 року, якою нарахований земельний податок у загальному розмірі 5868,02грн., терміном сплати в липні 978,02 грн. та з серпня по грудень по 978,00грн. (а.с.19)

Відповідачем сума податкового зобов'язання за липень-жовтень 2012 року не сплачена, внаслідок чого у відповідача виник податковий борг по земельному податку у розмірі 3912,02 грн., що підтверджено зворотнім боком облікової картки платника податків по земельному податку станом на 28 грудня 2012 року (а.с.25).

Між відповідачем та Артемівською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки від 23 липня 2007 року б/н (а.с.11).

Відповідно до п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України (далі за текстом кодекс) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

У зв'язку з тим, що відповідачем своєчасно повністю не були сплачені узгоджені грошові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки, позивачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0048731740 та №0048741740 від 15 листопада 2012 року, якими на підставі статті 126 Податкового кодексу України нараховані штрафні санкції у розмірі у сумі 18254,78 грн. та 1268,35 грн. відповідно (а.с.22). Вказані рішення відповідач отримав 14 грудня 2012 року, про що є відмітка на корінці податкового повідомлення-рішення.

Також згідно зворотного боку облікової картки платника податків по орендній платі з фізичних осіб станом на 28 грудня 2012 року рахується сума пеня у розмірі 16,50грн. (а.с.23)

Відповідачем зазначені суми податкового зобов'язання по орендній платні з фізичних осіб, штрафних санкцій і пені самостійно не сплачені, у зв'язку з чим на загальну суму 19539,63грн. виник податковий борг, про що свідчить зворотній бік облікової картки платника податків по орендній платі з юридичних осіб станом на 28 грудня 2012 року. (а.с.23)

Відповідно до ст.67 Конституції України зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до підпункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Згідно п.288.2 ст.288 кодексу платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

В п.288.3 ст.288 цього ж кодексу зазначено, що об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

П.288.4 ст.288 Податкового кодексу України передбачає розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Статтею 290 кодексу визначено порядок зарахування до бюджетів плати за землю. Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем податковий борг на загальну суму 15634,57 грн. не сплачений.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

З метою погашення податкового боргу відповідачу була відправлена податкова вимога від 01 жовтня 2012 року №552, яка отримана відповідачем особисто, про що є відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.9).

Відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 кодексу, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

П.31.1 ст.31 Податкового кодексу України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

З урахуванням вимог п.57.3 ст.57 кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 цього кодексу орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Керуючись п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Крім того, матеріали справи містять заяву відповідача, із змісту якої вбачається, що він визнає позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог ст.112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Відповідно до п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашені такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення за рахунок активів платника податків суму заборгованості з орендної плати за земельні ділянки та земельного податку у загальному розмірі 15634,57 грн. - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 за рахунок активів платника податків в дохід місцевого бюджету суму заборгованості з орендної плати за земельні ділянки у сумі 11722,55 грн. на р/рахунок 33216815700015, код платежу 13050500, отримувач місцевий бюджет м.Артемівська, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 37868870.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 за рахунок активів платника податків в дохід місцевого бюджету суму заборгованості з земельного податку у сумі 3912,02 грн. на р/рахунок 33218813700015, код платежу 13050300, отримувач місцевий бюджет м.Артемівська, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 37868870.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 17 січня 2013 року в присутності представника позивача.

Постанову у повному обсязі складено 22 січня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.