Ухвала суду № 28798712, 23.01.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

23 січня 2013 р. 804/1215/13-а

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В. В. , перевіривши матеріали адміністративного позову Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Южремстрой» про застосування арешту коштів платника податків, що знаходяться у банках, -

ВСТАНОВИВ:

22 січня 2013 року Криворізька південна міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби на виконання своїх владних повноважень звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Южремстрой».

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов подано з порушенням вимог закону.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява підписується позивачем або його законним представником із зазначенням дати її підписання.

Подана позивачем позовна заява містить штамп Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, на якому зазначено вих. номер та дата - 31.10.2012 р. Водночас, зазначений адміністративний позов надійшов до суду 22.01.2013 р., дата направлення позовної заяви з додатками відповідачу згідно квитанції № 2 - 31.10.2012 р., тоді як дата підписання позовної заяви позивачем взагалі не зазначена.

За викладених обставин, неможливо встановити, який саме позов надсилався відповідачу, а також, чи існує заборгованість станом на час надходження позову до суду.

Також, згідно п. 2 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.

Так, позивачем у позовній заяві зазначено Криворізьку південну міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби. Водночас, позовну заяву підписано начальником Криворізької міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби Катченко В.Є., тобто, вказана посада не відповідає найменуванню позивача.

Отже, позивачу слід усунути вказані розбіжності шляхом зазначення дати підписання позовної заяви та посади особи, якою підписано адміністративний позов, з наданням доказів її направлення відповідачу, а також надати довідку щодо наявності боргу станом на час звернення до суду.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог, у відповідності зі ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України, і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивачем зазначаються докази, про які йому відомо, і які можуть бути використані судом.

Позивачем заявлено вимогу про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банку, на суму податкового боргу, з посиланням на норми Податкового кодексу України, якими визначено поняття податкового зобов'язання, податкового боргу, а також визначено шляхи стягнення податкового боргу платника податків.

Водночас, підстави та порядок застосування адміністративного арешту майна платників податків врегульовано ст. 94 Податкового кодексу України. Проте, адміністративний позов Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби не містить жодного посилання на норми зазначеної статті, а також докази в обґрунтування необхідності застосування арешту коштів відповідача.

При цьому, суд зазначає, що п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України передбачено вичерпний перелік обставин, за настання яких органом державної податкової служби може бути застосовано арешт майна платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Жодної із наведених у п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України обставин позивачем у позовній заяві не зазначено.

Також, п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України передбачено, що керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається:

- платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна;

- іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Згідно п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Звертаючись до суду із вимогами про накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Южремстрой», позивач не надав рішення керівника органу державної податкової служби (його заступника) про застосування арешту майна платника податків з доказами його вручення особам, зазначеним у п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України.

Отже, звертаючись до суду із зазначеним адміністративним позовом, позивач не навів обставини, передбачені п. 94.2, п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України, необхідні для прийняття рішення про накладення арешту на майно відповідача (до складу якого належать і кошти платника податків), та подальшого підтвердження його судом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без руху.

Позивачу надати строк до 14 лютого 2013 р. для усунення вказаних недоліків позовної заяви, а саме: зазначення дати підписання позовної заяви станом на час звернення позивача до суду; зазначення посади особи, якою підписано адміністративний позов, яка відповідає найменуванню юридичної особи; обґрунтування заявлених позовних вимог щодо накладення арешту на кошти відповідача з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України та відповідні докази, - шляхом викладення тексту позовної заяви в новій редакції, з наданням доказів її направлення відповідачу.

Роз'яснити позивачу, що у відповідності до п. 1. ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, в разі невиконання вимог ухвали суду і неусунення недоліків до вказаного строку, позовна заява буде вважатися неподаною, і повертається особі, яка її подала.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.В. Чорна