Постанова № 28798534, 27.12.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2012 р. Справа №2а/0570/16771/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 45 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Кобець О.А.,

за участю представників:

позивача - Кузнєцова А.О.,

відповідача - Рудь О.О., Ярисько Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Донецьквантажтранс» про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банківських установах, які обслуговують такого платника податків, в рахунок погашення заборгованості з податку на додану вартість у сумі 1 500 118,15 грн.,-

в с т а н о в и в :

У грудні 2012 року Державна податкова інспекція в Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (далі - позивач, ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області ДПС) звернулась до суду з позовом до Державного підприємства «Донецьквантажтранс» (далі - відповідач, ДП «Донецьквантажтранс») про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банківських установах, які обслуговують такого платника податків, в рахунок погашення заборгованості з податку на додану вартість у сумі 1 500 118,15 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 1 500 118,15 грн., яка виникла внаслідок несплати податкових зобов'язань, самостійно визначених відповідачем у наданих до податкової інспекції деклараціях з податку на додану вартість у розмірі 1 450 397,00 грн., штрафних санкцій, нарахованих податковим повідомленням-рішенням, у розмірі 290,03 грн. та суми нарахованої пені у розмірі 49 431,12 грн. Посилаючись на вимоги пункту 57.1 статті 57, пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України позивач просив суд стягнути грошові кошти з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 1 500 118,15 грн. (арк. справи 2-4).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позов.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнали частково та пояснили, що декларації № 9012823280 від 19 березня 2012 року на суму 203 457,00 грн. та № 9020171419 від 19 квітня 2012 року на суму 232 619,00 грн. ДП «Донецьквантажтранс» були сплачені повністю, не порушуючи пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, Також підприємством було сплачено податкове повідомлення-рішення № 0012521542 від 05 жовтня 2012 року. Щодо інших декларацій, які є предметом справи, у зв'язку з тяжким фінансовим становищем підприємства, визначений у них податок на додану вартість не сплачувався (арк. справи 58).

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу визначені законодавством України.

Відповідач, Державне підприємство «Донецьквантажтранс» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 25 грудня 2006 року, ідентифікаційний код 34828840, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 735774 та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 101-6626 (арк. справи 5, 11). Відповідач взятий на облік в органах державної податкової служби 29 грудня 2006 року за № 4642 та відповідно до довідки форми 4-ОПП перебуває на обліку у ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька (арк. справи 12). Є платником податку на додану вартість, що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом № 100011558 серії НБ № 003463 від 12 січня 2007 року (арк. справи 6). Діє на підставі статуту, затвердженого наказом Міністерства вугільної промисловості України № 615 від 21 грудня 2006 року (арк. справи 9-10).

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1. статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності з пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючи органи, розраховується контролюючим органом, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Після закінчення встановлених строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня (пункт 129.1 статті 129 Податкового кодексу України).

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період у встановлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість визначено календарний місяць.

Відповідно до вимог статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

В період з березня 2012 року по жовтень 2012 року відповідач надав до податкової інспекції декларації з податку на додану вартість, в яких самостійно визначив до сплати податок на додану вартість в загальній сумі 1 450 397 грн., у т.ч. за лютий 2012 року в сумі 203 457,00 грн. (декларація № 9012823280 від 19 березня 2012 року), за березень 2012 року в сумі 232 619,00 грн. (декларація № 9020171419 від 19 квітня 2012 року), за травень 2012 року в сумі 262 600,00 грн. (декларація № 9034955273 від 20 червня 2012 року), за червень 2012 року в сумі 153 859,00 грн. (декларація № 9041048763 від 17 липня 2012 року), за липень 2012 року в сумі 183 993,00 грн. (декларація № 9049506517 від 16 серпня 2012 року), за серпень 2012 року в сумі 263 542,00 грн. (декларація № 9056592452 від 18 вересня 2012 року), за вересень 2012 року в сумі 150 327,00 грн. (декларація № 9063368645 від 16 жовтня 2012 року) (арк. справи 16-29).

Крім цього, 05 жовтня 2012 року на підставі акту перевірки № 01311/15-2/34828840 від 12 липня 2012 року позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0012521542/19847/10/15-2, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 290,03 грн., з яких основний платіж - 232,02 грн., штрафні (фінансові) санкції - 58,01 грн. (арк. справи 30).

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до зворотного боку облікової картки платника податків відповідачу через несвоєчасну сплату самостійно узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість в позивачем нараховано пеню у розмірі 49 431,12 грн.

Згідно відомостей наявної в матеріалах справи облікової картки платника податку станом на 24 грудня 2012 року відповідачем не сплачені податкові зобов'язання з податку на додану вартість визначені в деклараціях, що зазначені вище в сумі 1 450 397 грн., а також згідно податкового повідомлення - рішення № 0012521542/19847/10/15-2 від 05 жовтня 2012 року в сумі 290,03 грн. та пеня в сумі 49 431,12 грн. (арк. справи 76-89).

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

26 січня 2002 року та 06 березня 2002 року податковою інспекцією сформовані перша податкова вимога № 1/11 та друга податкова вимога № 2/80 (арк. справи 31-34), що направлені ГХК «Донуголь», правонаступником якого є відповідач.

Податкові вимоги направлені в 2002 році, з цього періоду відповідач мав несплачену податкову заборгованість, у зв'язку з чим податкові вимоги не втратила своєї юридичної сили.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведена податкова вимога вважається відкликаною не надано.

Відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем податкового боргу відповідача з податку на додану вартість та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Судом не приймаються доводи відповідача стосовно часткової сплати податкових зобов'язань, з огляду на наступне.

Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Водночас, як вказувалось судом вище, згідно даних зворотного боку облікової картки платника податків, яка міститься в матеріалах адміністративної справи, відповідачем не сплачені податкові зобов'язання з податку на додану вартість визначені в деклараціях, що зазначені вище в сумі 1 450 397 грн., а також згідно податкового повідомлення-рішення № 0012521542/19847/10/15-2 від 05 жовтня 2012 року в сумі 290,03 грн. та пеня в сумі 49 431,12 грн.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищезазначене, адміністративний позов Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Донецьквантажтранс» про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банківських установах, які обслуговують такого платника податків, в рахунок погашення заборгованості з податку на додану вартість у сумі 1 500 118,15 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Донецьквантажтранс» про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банківських установах, які обслуговують такого платника податків, в рахунок погашення заборгованості з податку на додану вартість у сумі 1 500 118,15 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Державного підприємства «Донецьквантажтранс» (код ЄДРПОУ 34828840, адреса: 83012, Донецька область, м. Донецьк, вул. Словацька) у банках, які обслуговують такого платника податків грошові кошти в сумі 1 500 118,15 грн. в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 27 грудня 2012 року.

Постанова у повному обсязі складена 02 січня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.