Рішення № 28795701, 09.11.2012, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 2-1316/724/11 Провадження №

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/ЗАОЧНЕ/

"09" листопада 2012 р.Пустомитівський районний суд Львівської області в складі головуючого - судді:Галайко Н. М. при секретарі:Гаврилів М. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Пустомити цивільну справу за позовом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором

зустрічним позовом ОСОБА_4 до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсними генерального кредитного договору та кредитних договорів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» 11.02.2011р. подало в суд позовну заяву в якій просить стягнути з ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», в особі Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (79000, м. Львів, вул. Матейка, 8 субкоррахунок N 3901551 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 325570, код ЄДРПОУ 20846070) борг в сумі 214 381,10 доларів США та 321 232,95 грн.; стягнути з ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», в особі Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (79000, м. Львів, вул. Матейка, 8 субкоррахунок N 3901551 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 325570, код ЄДРПОУ 20846070) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 грн.

13.09.2012р. ОСОБА_4 подав до суду зустрічний позов, в якому просить суд визнати недійсним Генеральний кредитний договір № 80 від 27.02.2007р., Додатковий договір № 1 до Генерального кредитного договору - Кредитний договір № 010/08-3/2652/в від 28.02.2007р., Додатковий договір № 2 до Генерального кредитного договору - Кредитний договір № 010/08-3/2653/в від 28.02.2007р., Додаток до Генерального кредитного договору - Кредитний договір № 010/08-4/0027 від 22.04.2010р., укладені між ОСОБА_4 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»; визнати недійсним договір іпотеки № 80/3, посвідчений ОСОБА_6, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 28.02.2007р.за реєстровим № Д-208 та Договір про внесення змін до договору іпотеки № 80/3, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 28.02.2007р. за реєстровим №Д-208, який був посвідчений ОСОБА_6, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 22.04.2010р. за реєстровим № 4393.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач за первісним позовом покликається на такі обставини:

27.02.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_4 було укладено Генеральний кредитний договір №80 в рамках якого - 28.02.2007 року було укладено Кредитний договір №010/08-3/2652/в, згідно з умовами якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит у сумі 200000,00 доларів США строком по 27.02.2017 року., 28.02.2007 року було укладено Кредитний договір №010/08-3/2653/в, згідно з умовами яких Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит у сумі 100000,00 доларів США строком по 27.02.2017 року., 22.04.2010 року було укладено Кредитний договір №010/08-4/0027, згідно з умовами яких Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит у сумі 288000,00 грн. строком по 27.02.2017 року. Згодом були укладені додаткові угоди до кредитних договорів і змінено графіки погашення заборгованості.

Банком умови Кредитного договору виконано в повному обсязі.

Відповідно до п.1.5.1. та п. 1.5.1.1. Кредитних договорів погашення відповідної частини кредиту здійснюється Позичальником щомісяця у розміри та строки, визначені у Графіку повернення кредиту та сплати процентів, а нараховані в порядку передбаченому цим Договором проценти сплачуються Позичальником одночасно з погашенням відповідної частини кредиту в строк передбачений у Графіку повернення кредиту та сплати процентів.

Позивач за первісним позовом надав вказані кредитні кошти Відповідачу за первісним позовом, тим самим своєчасно та в повному обсязі виконав свої зобов'язання перед останнім згідно з Кредитних договорів.

Проте, Відповідач за первісним позовом свої зобов'язання по сплаті кредитних коштів та відсотків за користування кредитами належним чином не виконує.

На час подачі заяви до суду Відповідачем за первісним позовом не виконуються умови Кредитних договорів щодо повернення заборгованості за кредитами та по відсотках за користування кредитними коштами.

Невиконання умов договорів з погашення кредитної заборгованості Відповідач за первісним позовом здійснював систематично.

Згідно п.1.9.1. Кредитних договорів Банк має право вимагати дострокового виконання Боргових зобов'язань в цілому або у визначеній Банком частині у випадку невиконання Позичальником та/або Поручителем, та/або Майновим поручителем своїх боргових та інших зобов'язань за цим Договором та/або умов Договору іпотеки, та/або умов Договору поруки .

Станом на 04.02.2011 року загальний розмір заборгованості з повернення кредитних коштів, наданих в рамках Кредитного договору №010/08-3/2652/в, склав 157537,61 дол. США, заборгованість зі сплати відсотків 9893,61 дол. США, загальний розмір заборгованості з повернення кредитних коштів, наданих в рамках Кредитного договору №010/08-3/2653/в, склав 43186,68 дол. США, заборгованість зі сплати відсотків 2712,52 дол. США, загальний розмір заборгованості з повернення кредитних коштів, наданих в рамках Кредитного договору №010/08-4/0027, склав 285174,38 грн., заборгованість зі сплати відсотків 34393,88 грн.

Відповідно до п.4.1.1. Кредитних договорів за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитними коштами, у визначені цим Договором строки, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день простроченя.

Таким чином, загальний розмір заборгованості Відповідача за первісним позовом перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» станом на 04.02.2011 року:

в рамках Кредитного договору №010/08-3/2652/в складає 168 187,86 дол. США, в тому числі заборгованість за кредитом - 157537,61 дол. США, заборгованість зі сплати відсотків - 9893,61 дол. США, загальна сума пені - 756,65 дол. США.

в рамках Кредитного договору №010/08-3/2653/в складає 46 193,24 дол. США, в тому числі заборгованість за кредитом - 43186,68 дол. США, заборгованість зі сплати відсотків - 2712,52 дол. США, загальна сума пені - 294,04 дол. США.

в рамках Кредитного договору №010/08-4/0027 складає 321 232,95 грн., в тому числі заборгованість за кредитом - 285174,38 грн., заборгованість зі сплати відсотків - 34393,88 грн., загальна сума пені - 1664,69 грн.

На підставі наведеного Позивач за первісним позовом просить суд позов задовольнити.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач за зустрічним позовом покликається на такі обставини:

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» перед укладення кредитного договору повинен був повідомити позичальника як споживача, який не є фахівцем в галузі фінансових послуг та кредитування про такі суттєві умови кредитування, як орієнтовна сукупна вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо).

Проте, відповідач за зустрічним позовом вказаних вимог Закону не виконав та не повідомив позивачу за зустрічним позовом вказані вище відомості перед укладенням генерального кредитного договору та додаткових договорів до нього.

Також позивач за зустрічним позовом вказує, що ні в генеральному кредитному договорі, ні в кредитних договорах № 010/08- 3/2652/в, № 010/08-3/2653/в, ні в додатках до них не визначені реальна відсоткова ставка та абсолютне значення здорожчання кредиту.

Тому, під час укладення генерального кредитного договору з додатками, позивач виходив з того, що він буде сплачувати 12 % річних за користування кредитом, а також одноразово повинен сплатити комісію у розмірі 0,99 % від суми кредиту.

Однак, лише під час внесення змін до вказаних кредитних договорів 22.04.2010 року ОСОБА_4 були надані таблиці визначення сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки за Кредитними договорами № 010/08-3/2652/в, № 010/08-3/2653/в, з яких йому стало відомо про те, що реальна відсоткова ставка за користування кредитом згідно Кредитного договору № 010/08- 3/2652/в становить 13,51 %, а згідно Кредитного договору № 010/08-3/2653/в - 14,97 %.

Позивач за зустрічним позовом вказує, що волевиявлення учасників спірних генерального кредитного договору та додаткових договорів до нього не відповідає реальній їх волі. Так, волі позичальника відповідало отримання кредиту на умовах сплати реальної відсоткової ставки 12,00 %. Насправді реальні відсоткові ставки становлять 13,51% за Кредитним договором № 010/08-3/2652/в та 14,97% за Кредитним договором № 010/08-3/2653/в.

Відтак, позичальник не висловлював волю на укладення кредитних договорів на таких умовах.

Отже, під час укладення генерального кредитного договору та додаткових договорів до нього відповідач за зустрічним позовом приховав від позивача повну та об'єктивну інформацію щодо кінцевої сукупної вартості кредиту для здійснення позичальником свідомого вибору схеми кредитування та вказав у договорі занижені значення показників суттєвих умов договору, чим ввів в оману позивача за зустрічним позовом щодо реальної відсоткової ставки, абсолютного значення здорожчання кредиту та кінцевої загальної суми кредиту, яку позивач за зустрічним позовом сплатив би ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», проводячи оплату встановленими у договорі розмірами щомісячних платежів у визначеній у договорі кількості таких платежів.

При цьому, в діях банку вбачається умисел на введення в оману ОСОБА_4 як позичальника за кредитним договором, який полягає в навмисному прихованні повної та об'єктивної інформації щодо реальної відсоткової ставки з метою отримання додатковго прибутку.

Відтак, в даному випадку, відповідач за зустрічним позовом ввів в оману ОСОБА_4, оскільки під час пропонування послуг з надання кредиту та укладення генерального кредитного договору з додатковими договорами йому не була надана інформація щодо реальної відсоткової ставки, абсолютного значення здорожчання кредиту та кінцевої загальної суми кредиту, які були необхідні для здійснення ним свідомого вибору та призвели до укладення договору на який в іншому випадку він не погодився б.

Оскільки оспорюваний генеральний кредитний договір та додаткові договори до нього, не відповідають внутрішній волі позичальника, вони укладені під виливом обману, а їх зміст суперечить законам України, ці договори повинні бути визнані недійсними.

На підставі наведеного позивач за зустрічним позовом просить суд позов задовольнити.

Представник Позивача за первісним позовом - ОСОБА_7 в судове засідання з'явилася, заявлені позовні вимоги підтримала, просить суд первісний позов задовольнити, в задоволенні зустрічного позову відмовити та пояснила, що ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» своєчасно та в повному обсязі виконав свої зобов'язання перед ОСОБА_4 та надав йому кредитні кошти згідно із умовами вказаних кредитних договорів.

З метою зменшення фінансового навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в економіці України між Банком та ОСОБА_4 було укладено додаткові угоди до кредитних договорів, згідно яких, кредитна заборгованість була реструктуризована.

Проте, ОСОБА_4 навіть після реструктуризації свої зобов'язання перед Банком згідно узгоджених графіків сплати процентів та погашення тіла кредиту належним чином не виконував та у встановлений Кредитним договором строк не здійснював платежів.

Також Представник Позивача за первісним позовом зазначила, що Відповідач за первісним позовом вважає, що застосування Закону України "Про захист прав споживачів" до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання, забезпечення цього договору цей закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування.

Щодо позиції ОСОБА_4 про те, що Банком було введено його в оману щодо обставин, які мають істотне значення, Представник позивача за первісним позовом зазначила наступне:

Сторона на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка насправді мала місце, тобто надати докази, які б свідчили про її помилку щодо істотних обставин правочину.

Саме Позивач, як сторона, яка діяла під впливом обману, повинен довести наявність умислу з боку Відповідача, істотність значення обставин, щодо яких її введено в оману, і сам факт обману. Якщо все інше, крім умислу, доведено, вважається, що мала місце помилка. Оман стосовно мотиву, тобто внутрішнього спонукання особи до здійснення правочину, не має істотного значення. Зокрема, неправильне розуміння з боку ОСОБА_4 умов кредитного договору та його наслідків не може бути підставою для визнання правочину недійсним.

Кредитні договори підписані сторонами, містять детальний опис його предмету ( умови, права та обов'язки сторін, відповідальність сторін, строк дії договору, врегулювання спорів та інше ). В момент підписання кредитного договору Позивач отримав його примірник.

Підписання даних кредитних договорів та сплата протягом певного періоду коштів є свідченням факту ознайомлення, розуміння сторонами та згоди сторін з усіма визначеннями, умовами та змістом договору.

Як вбачається із вищезазначених кредитних договорів, між Позивачем та Відповідачем було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі щодо його предмету - надання кредитних коштів, а також чітко визначені зобов'язання сторін (отримана сума кредиту, відсоткова ставка за користування кредитними коштами, сплата пені у разі прострочення строку виконання зобов'язання), про що свідчать підписи обох сторін у договорі.

Твердження ОСОБА_4 про те, що в кредитних договорах не визначена реальна відсоткова ставка не відповідає дійсності, оскільки в кожному кредитному договорі зазначена відсоткова ставка, яку позичальник мав сплачувати за користування кредитними коштами і вона є реальною, що підтверджується розрахунками заборгованості доданими до первинного позову.

Підписання між Банком та Позичальником таблиці визначення сукупної вартості кредиту, під час укладання додатків до кредитних договорів, було здійснено на виконання Постанови Правління НБУ №168 від 10.05.2007р., яка на момент укладання оспорюваних кредитних договорів ще не була прийнята, а зазначена у таблиці реальна відсоткова ставка включає в себе орієнтовну вартість послуг страхової компанії, нотаріуса та інших можливих витрат, що можуть бути понесені під час дії кредитних договорів.

Також представник позивача за первісним позовом зазначила, що усі вимоги при укладені зазначених договорів були дотримані, а самі кредити не є споживчими, отже жодних належних доказів в обґрунтування своїх вимог, ОСОБА_4 не надано.

Відповідач в судове засідання не з'явився і не повідомив суд про причини неявки, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги заявлені в первісному позові підлягають до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що 27.02.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_4 було укладено Генеральний кредитний договір №80, що стверджується Генеральним кредитним договором № 80 від 27.02.2007р.

Судом встановлено, що в рамках Генерального кредитного договору № 80 від 27.02.2007р. - 28.02.2007 року було укладено Кредитний договір №010/08-3/2652/в, згідно з умовами якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит у сумі 200000,00 доларів США строком по 27.02.2017 року., що стверджується Кредитним договором № 010/08-3/2652/в від 28.02.2007р.;

28.02.2007 року було укладено Кредитний договір №010/08-3/2653/в, згідно з умовами яких Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит у сумі 100000,00 доларів США строком по 27.02.2017 року., що стверджується Кредитним договором № 010/08-3/2653/в від 28.02.2007р.;

22.04.2010 року було укладено Кредитний договір №010/08-4/0027, згідно з умовами яких Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит у сумі 288000,00 грн. строком по 27.02.2017 року, що стверджується Кредитним договором №010/08-4/0027 від 22.04.2010.

Відповідно до п.1.5.1. та п. 1.5.1.1. Кредитних договорів погашення відповідної частини кредиту здійснюється Позичальником щомісяця у розміри та строки, визначені у Графіку повернення кредиту та сплати процентів, а нараховані в порядку передбаченому цим Договором проценти сплачуються Позичальником одночасно з погашенням відповідної частини кредиту в строк передбачений у Графіку повернення кредиту та сплати процентів.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 свої зобов'язання по сплаті кредитних коштів та відсотків за користування кредитами належним чином не виконав, що стверджується Розрахунком заборгованості по кредитному договору ОСОБА_4 № 010/08-3/2652/в від 28.02.2007р. станом на 04.02.2011р., Розрахунком заборгованості по Кредитному договору ОСОБА_4 № 010/08-3/2653/в від 28.02.2012р. станом на 04.02.2011р., Розрахунком заборгованості по кредитному договору ОСОБА_4 № 010/08-4/0027 від 22.04.2010року станом на 04.02.2011р.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п.1.9.1. Кредитних договорів Банк має право вимагати дострокового виконання Боргових зобов'язань в цілому або у визначеній Банком частині у випадку невиконання Позичальником та/або Поручителем, та/або Майновим поручителем своїх боргових та інших зобов'язань за цим Договором та/або умов Договору іпотеки, та/або умов Договору поруки.

Судом встановлено, що станом на 04.02.2011 року загальний розмір заборгованості з повернення кредитних коштів, наданих в рамках Кредитного договору №010/08-3/2652/в, склав 157537,61 дол. США, заборгованість зі сплати відсотків 9893,61 дол. США, загальний розмір заборгованості з повернення кредитних коштів, наданих в рамках Кредитного договору №010/08-3/2653/в, склав 43186,68 дол. США, заборгованість зі сплати відсотків 2712,52 дол. США, загальний розмір заборгованості з повернення кредитних коштів, наданих в рамках Кредитного договору №010/08-4/0027, склав 285174,38 грн., заборгованість зі сплати відсотків 34393,88 грн., що стверджується Розрахунком заборгованості по кредитному договору ОСОБА_4 № 010/08-3/2652/в від 28.02.2007р. станом на 04.02.2011р., Розрахунком заборгованості по Кредитному договору ОСОБА_4 № 010/08-3/2653/в від 28.02.2012р. станом на 04.02.2011р., Розрахунком заборгованості по кредитному договору ОСОБА_4 № 010/08-4/0027 від 22.04.2010року станом на 04.02.2011р.

Відповідно до п.4.1.1. Кредитних договорів за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитними коштами, у визначені цим Договором строки, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

Судом встановлено, що загальний розмір заборгованості ОСОБА_4 перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» станом на 04.02.2011 року становить:

в рамках Кредитного договору №010/08-3/2652/в складає 168 187,86 дол. США, в тому числі заборгованість за кредитом - 157537,61 дол.США, заборгованість зі сплати відсотків - 9893,61 дол. США, загальна сума пені - 756,65 дол.США.

в рамках Кредитного договору №010/08-3/2653/в складає 46 193,24 дол. США, в тому числі заборгованість за кредитом - 43186,68 дол. США, заборгованість зі сплати відсотків - 2712,52 дол. США, загальна сума пені - 294,04 дол.США.

в рамках Кредитного договору №010/08-4/0027 складає 321 232,95 грн., в тому числі заборгованість за кредитом - 285174,38 грн., заборгованість зі сплати відсотків - 34393,88 грн., загальна сума пені - 1664,69 грн.

На підставі наведеного суд приходить до переконання, що первісний позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» До ОСОБА_4 є підставним та підлягає до задоволення.

Дослідивши матеріали справи, докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги заявлені в зустрічному позові є безпідставними, а зустрічна позовна заява не підлягає до задоволення з наступних підстав:

Позивач за зустрічним позовом помилково вважає, що застосування Закону України "Про захист прав споживачів" до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання, забезпечення цього договору цей закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування.

На підставі наведеного суд приходить до переконання, що надалі ОСОБА_4 кредити не можуть вважатися споживчими кредитами, а тому дія Закону України «Про захист прав споживачів» не може поширюватися на правовідносини, що виникають між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 після укладення кредитних договорів.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ЦК України якщо одна сторона із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення такий правочин визнається судом недійсним.

Як вбачається із вищезазначених кредитних договорів, між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі щодо його предмету - надання кредитних коштів, а також чітко визначені зобов'язання сторін (отримана сума кредиту, відсоткова ставка за користування кредитними коштами, сплата пені у разі прострочення строку виконання зобов'язання), про що свідчать підписи обох сторін у договорі.

Суд критично ставиться до твердження ОСОБА_4 про те, що в кредитних договорах не визначена реальна відсоткова ставка не відповідає дійсності, оскільки в кожному кредитному договорі зазначена відсоткова ставка, яку позичальник мав сплачувати за користування кредитними коштами і вона є реальною, що підтверджується розрахунками заборгованості доданими до первинного позову.

Підписання між Банком та ОСОБА_4 таблиці визначення сукупної вартості кредиту, під час укладання додатків до кредитних договорів, було здійснено на виконання Постанови Правління НБУ №168 від 10.05.2007р., яка на момент укладання оспорюваних кредитних договорів ще не була прийнята, а зазначена у таблиці реальна відсоткова ставка включає в себе орієнтовну вартість послуг страхової компанії, нотаріуса та інших можливих витрат, що можуть бути понесені під час дії кредитних договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

У своїй позовній заяві ОСОБА_4 посилається на майже усі вимоги встановлені до споживчого кредиту, проте так і не вказує на конкретну невідповідність умов кредитного договору ЗУ «Про захист прав споживачів».

В даному випадку усі вимоги при укладені зазначених договорів були дотримані, а самі кредити не є споживчими.

На підставі наведеного суд приходить до переконання, що зустрічний позов ОСОБА_4 не є підставним та не підлягає до задоволення.

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», в особі Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (79000, м. Львів, вул. Матейка, 8 субкоррахунок N 3901551 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 325570, код ЄДРПОУ 20846070) борг в сумі 214 381,10 доларів США та 321 232,95 грн.;

Стягнути з ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», в особі Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (79000, м. Львів, вул. Матейка, 8 субкоррахунок N 3901551 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 325570, код ЄДРПОУ 20846070) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсними генерального кредитного договору та кредитних договорів - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні в 10-денний строк з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

СуддяН. М. Галайко