Ухвала суду № 28792270, 22.01.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-6393/12/0170/8

22.01.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Яковенко С.Ю.,

суддів Ілюхіної Г.П.

Лядової Т.Р.

секретар судового засідання Журавльова Н.А.

за участю сторін:

представник позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Факт-Т"- Перець Олексій Олександрович, довіреність № б/н від 21.01.13

представник відповідача: Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби- Одабаші Алі Ахтемович, довіреність № 10/9/10-0 від 10.07.12

представник відповідача: Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-6393/12/0170/8 за апеляційними скаргами Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби та Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 09.08.12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факт-Т" (вул. Дачна, 115 а,Перевальне,Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97578)

до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Белова, 2,Мирне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97503)

Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, Сімферополь, Автономна Республіка Крим 95053)

про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.08.2012 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Факт-Т" задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби від 02.04.2012 року № 0000812301.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби від 03.05.2012 року № 000832301.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АРК від 06.01.2012 року № 0000052301 в частині суми 5308,42 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі від 17.01.2012 року № 0013752301 в частині суми 956,54 грн.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факт-Т" (ЄДРОПУ 24030721) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2126,70 грн. шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факт-Т" (ЄДРОПУ 24030721) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 19,30 грн. шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідачі звернулися з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.08.2012, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційні скарги мотивовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання 22.01.2013 представник відповідача - Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

Згідно з частиною 4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представник відповідача - Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній.

Представник позивача у судовому засіданні з апеляційною скаргою не погодився, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, представника відповідача - Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факт-Т» зареєстроване у якості юридичної особи 27.01.2005 Сімферопольською районною державною адміністрацією АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 441320 та довідкою № 56-68/49/290 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Посадовими особами Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Факт-Т»з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 30.09.2011.

За результатами зазначеної перевірки складено Акт від 23.12.2011 № 3116/23-01/24030721, яким встановлено порушення ТОВ «Факт-Т»:

- п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 200, п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, що призвело до заниження ПДВ у сумі 15273 грн., в тому числі заниження за серпень 2010 року у сумі 10316 грн., березень 2011 року у сумі 3527 грн., квітень 2011 року у сумі 3502 грн. та завищення у сумі 2072 грн., в тому числі у вересні 2010 року у сумі 434 грн., у жовтні 2010 року у сумі 1048 грн., у листопаді 2010 року у сумі 590 грн.;

- п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст.14, п.п.250.1, п.250.2 ст.250, п.241.2.1 п.241.2, ст.242 Податкового кодексу України занижено екологічний податок у сумі 9318,94 грн. в тому числі за 1 квартал 2011 року у сумі 9318,94 грн., в тому числі ДПІ у Сімферопольському районі 6278,98 грн., ДПІ у м. Сімферополь 3039,96 грн.;

- п.п. 4.3.25 п. 4.3, п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889-IV від 22.05.2003 року донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 322,50 грн.;

- ст. 3 п. 11 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування й послуг»від 06.07.1995 № 265/95-ВР зі змінами та доповненнями -проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстратора розрахункових операцій без застосування режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;

- пп. 2.6 п. 2 Постанови правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»- не повне оприбуткування готівкових коштів в касу підприємства;

- ч. 1, ч. 5 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Факт-Т»з ПП «Бренд Строй»;

- ст. 36, п. 37.1 ст.37, п. 144.1 ст. 144, п. 146.21 ст. 146, п.п. 241.2.1 п. 241.2 ст. 242 Податкового кодексу України, п. 1, п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, п. 150.1 ст. 150 Кодексу, п. 4.1 ст. 4, п. 5.2.1 п.5.2, п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5, п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР від 22.05.1997року, що призвело до завищення збитків на 460601 грн. та заниження податку на прибуток в сумі 7207 грн., у тому числі за 3 квартал 2011 року в сумі 7207 грн.

За результатами перевірки ДПІ в Сімферопольському районі винесені податкові повідомлення -рішення № 000082301 від 06.01.2012, яким відповідачу зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування на прибуток за 2-3 квартали 2011 року в сумі 460601,00 грн.; № 0000062301 від 06.01.2012 року, яким відповідачу донараховано податку на додану вартість в сумі 15273,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2581,00 грн.; №0000052301 від 06.01.2012 року, яким відповідачу донараховано екологічного податку в сумі 6278,98 грн. та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій та ДПІ в м. Сімферополі винесено податкове повідомлення-рішення № 0013752301 від 17.01.2012 року, яким відповідачу донараховано екологічного податку в сумі 3039,96 грн. та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (т.1, а.с.23, 24, 108, 109).

ТОВ «Факт-Т»в адміністративному порядку оскаржені вказані податкові повідомлення -р ішення до Державної податкової служби в АР Крим.

Рішенням про результати розгляду первинних скарг № 696/10/10-0223 від 15.03.2012 року Державна податкова служба в АР Крим залишила без змін податкові повідомлення -рішення ДПІ в Сімферопольському районі від 06.01.2012 № 0000052301 та ДПІ в м. Сімферополі від 17.01.2012 № 0013752301, а первинну скаргу за вих. № 7 від 27.01.2012 без задоволення; скасувала податкове повідомлення -рішення ДПІ в Сімферопольському районі від 06.01.2012 № 0000062301 в частині застосування штрафних санкцій з ПДВ у сумі 1,00 грн.; скасувала податкове повідомлення -рішення ДПІ в Сімферопольському районі від 06.01.2012 № 0000072301, а первинну скаргу в іншій частині не задовольнила; скасувала податкове повідомлення-рішення ДПІ Сімферопольському районі від 06.01.2012 № 000082301 в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2-3 квартали 2011 року в сум 64431,00 грн. та збільшила суму зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, визначену у податковому повідомленні -рішенні від 06.01.2012 № 000082301: за 2010 рік -на 64431,00 грн., за 1 квартал 2011 року -на 76354,00 грн.

З урахуванням рішення Державної податкової служби в АР Крим № 696/10/10-0223 від 15.03.2012 Сімферопольською МДПІ АРК ДПС винесені податкове повідомлення - рішення № 0000812301 від 02.04.2012, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 17853,00 грн., у тому числі 15273 грн. за основним платежем та 2580,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій та податкове повідомлення - рішення № 000832301 від 03.05.2012, яким відповідачу збільшено суму зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2010 рік на 64431,00 грн., за 1 квартал 2011 року -на 76354,00 грн., зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2-3 квартали 2011 року у розмірі 396170,00 грн..

Не погодившись з рішенням Державної податкової служби в АР Крим № 696/10/10-0223 від 15.03.2012 ТОВ «Факт-Т»оскаржило його до Державної податкової служби України.

Державна податкова служба України рішенням про результати розгляду повторної скарги № 9019/6/10-2215 від 28.05.2012 залишила без змін податкові повідомлення -рішення ДПІ у м. Сімферополь від 17.01.2012 № 0013752301, податкові повідомлення -рішення ДПІ у Сімферопольському районі від 06.01.20року № 0000052301, № 000082301, № 0000062301 з урахуванням рішення ДПС в АР Крим від 15.03.2012 № 696/10/10-0223, прийнятого за розглядом первинної скарги, а скаргу -без задоволення.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано.

Згідно розшифровки донарахувань податку на прибуток, складеного головним державним податковим ревізором-інспектором Кірпіченко І.А. за результатами апеляційного розгляду скарги платника податку на підставі оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення ДПІ в Сімферопольському районі № 000832301 від 03.05.2012 слідує, що заниження об'єкту оподаткування податком на прибуток мало місце у зв'язку з неправильним визначенням позивачем валових доходів та валових витрат, а саме зменшено збитки за 2010 рік у сумі 64431 грн. (50681 грн.- реалізація палива за талонами та картами, 13750грн. -витрати, сформовані за рахунок ПП «Бренд Строй»), 1 квартал 2011 року зменшено збитки на 76354грн. (64431грн -зменшено збитки 2010 року та 11923грн. -за 1 квартал 2011 року), за 2-3 квартали 2011 року зменшено збитки на 396170грн. (406601грн. збитки, які були задекларовані платником податків у декларації з податку на прибуток за 2-3 квартали 2011 року - 64431грн. (збитки 2010 року, оскільки дані витрати вплинули на формування збитків 2010 року та увійшли у загальну суму збитків 407694грн.) (т.2, а.с. 13). При цьому з даної розшифровки вбачається, що підставою для висновків відповідача про зменшення збитків за 1 квартал 2011 року у сумі 11923грн. є заниження відповідачем валових доходів у зв'язку з відхиленням між сплатою фірмою «ТЕС»за паливо, придбане за талонами та старт-картами, яке проведено по розрахунковому рахунку та вартістю палива, відпущеного за талонами та старт-картами, яке відображене у фіскальних чеках на суму 2604грн. та ненарахуванням екологічного податку на 9319грн.

В підпункті 10 пункту 3.1.2 акту перевірки перевіркою відображення у рядку 06.6. Декларацій «Від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного періоду »показників за період з 01.04.2011 по 30.09.2011 у загальній сумі 506984 грн. встановлено, що суб'єктом господарювання до даного рядку декларації включено збитки, отримані за 2010 рік у сумі 407694 грн. та 99290 грн. -збитки 1 кварталу 2011 року.

Таким чином, як зазначено в акті перевірки податкового органу, у зв'язку із набранням 01.04.2011 року чинності Податкового кодексу України та відсутністю у нього посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року відповідно до п.22.4 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

З урахуванням викладеного податковим органом зроблений висновок, що у результаті порушення ст. 36, п. 37.1 статті 37 Податкового Кодексу України, п. 1, п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового Кодексу України, п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового Кодексу України, п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України ТОВ «Факт-Т»завищено значення рядка 06.6 Декларацій «Від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного періоду»показників за 2-3 квартали 2011 року у сумі 407694 грн.

Згідно з п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей абзацу першого цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.

Відповідно до підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України, застосування Розділу III «Податок на прибуток підприємств»починається з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У пункті 22.4. Прикінцевих положень Закону передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

У статті 6 Закону встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Листом Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 10.11.2011 № 04-39/10-1160 надані роз'яснення щодо права платників податку на перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Так, у Листі № 04-39/10-1160 зазначено, що відповідно до п.п. 1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України норми розділу III Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(абз.3 Листа № 04-39/10-1160).

У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону (абз.4 Листа № 04-39/10-1160).

Зокрема, встановлено, що у звітних податкових періодах 2010 року у складі валових витрат платника податку враховувалося 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року (абз.5 Листа № 04-39/10-1160).

У 1 кварталі 2011 року сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.2010 та не були враховані у складі валових витрат у 2010 році, та збитки, які утворилися у 2011 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року та, відповідно, стають від'ємним значенням I кварталу 2011 року (абз.6 Листа № 04-39/10-1160) (абз.6 Листа № 04-39/10-1160).

Зазначене відповідає положенням статті 6.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до яких сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та, відповідно, стає витратами I календарного кварталу (абз.7 Листа № 04-39/10-1160).

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України (абз.8 Листа № 04-39/10-1160).

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення Кодексу пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року (абз.9 Листа № 04-39/10-1160).

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення (абз.10 Листа № 04-39/10-1160).

Це застереження базувалося на тому, що розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність (абз.11 Листа № 04-39/10-1160).

Одночасно, положення пункту 150.1 статті 150 Кодексу передбачають таке:

«Якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення»(абз.12 Листа № 04-39/10-1160).

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення»Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011.

Отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення (абз.13 Листа № 04-39/10-1160).

Таким чином, судова колегія зазначає, що збитки позивача, що виникли у 2010 році, повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів - 2-3 кварталу 2011 року, наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення та Податковий кодекс України не містить заборони включення у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011.

Таким чином, посадовими особами ДПІ у Сімферопольському районі неправомірно зроблені висновки під час проведення перевірки ТОВ «Факт-Т» про те, що позивач не мав права під час формування податкової декларації з податку на прибуток за 2, 3 квартали 2011 року включати до рядку 06.6 -«Від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного податкового періоду»загальну суму від'ємного значення 1 кварталу 2011 року - 506984 грн. - збитки, отримані за 2010 рік у сумі 407694 грн. та 99290 грн. -збитки 1 кварталу 2011 року.

У пункті 3.1.1 акту перевірки посадовими особами податкового органу зазначено, що ТОВ «Факт-Т»укладено договір № 06 (смарт-карт) від 01.04.07 та договір № 11-т (талони) від 01.04.07, за яким продавець зобов'язується відпускати власні нафтопродукти А-98, А-95, А-92, А-80, дизпаливо через власні АЗС за смарт-картами та талонами відповідно, які належать Покупцю та що дають право на отримання нафтопродуктів, а Покупець зобов'язується сплатити вартість нафтопродуктів, які відпущені Продавцем за смарт-картами та за талонами. Перевіркою контрольно-касових стрічок встановлено, що при отриманні палива за талонами у чеках вказується роздрібна ціна, яка діяла на АЗС на момент заправки паливом. Таким чином, при визначенні валового доходу встановлено відхилення між сплатою фірмою «ТЕС»за паливо, придбане за талонами (смарт-картами), яке проведено по розрахунковому рахунку, та вартістю палива, відпущеного за талонами (смарт-картами), яке відображено у фіскальному чеку на загальну суму 53285 грн.

Податковим органом зроблено висновок, що ТОВ «Факт-Т»у порушення п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР від 22.05.1997 у результаті невідповідності даних з продажу фірмі «ТЕС», вказаних у фіскальних чеках при продажу палива за талонами (смарт-картами) та грошовими коштами, які надійшли на розрахунковий рахунок, занижено валовий дохід на 53285 грн., в тому числі у 3 кварталі 2010 року на 46564 грн., 4 квартал 2010 року на 4117 грн., 1 квартал 2011 року на 2604 грн. (пункт 3.1.1 акту перевірки, том 1 а.с.29, зворотній бік а.с.29).

У матеріалах справи міститься Договір № 11-Т від 01.04.2007 та додаткові угоди до нього та Договір № 06 (смарт-карти) від 01.04.2007 та додаткові угоди до нього (том 1 а.с.129-135) .

01.04.2007 між Фірмою «ТЕС»(Покупець) та ТОВ «Факт-Т»(Продавець) укладений Договір, пунктом 1.1 якого встановлено, що Продавець зобов'язується відпускати власні нафтопродукти - бензин А-98, А-95, А-92, А-80, ДТ (далі -нафтопродукти) через свої АЗС по талонам, що належать Покупцю і що дають право на отримання нафтопродуктів, а Покупець, у свою чергу, зобов'язується оплатити вартість нафтопродуктів, що відпущені Продавцем.

Підпунктом 1.2 Договору визначений обов'язок Продавця приймати талони Покупця у населення (третіх осіб) та проводити відпуск власних нафтопродуктів з власних АЗС за номіналом літрів, вказаних у талонах.

Згідно з пп. 1.3 Договору під талоном у даному Договорі розуміється певний документ, паперовий носій, що випускається безпосередньо самим Покупцем, який є засобом розрахунку за нафтопродукти рівнозначно з грошовими коштами та що дає право на отримання палива у кількості за номіналом літрів, вказаному у талоні.

Пунктом 2 Договору визначені обов'язки сторін, зокрема обов'язок Покупця оплачувати кількість фактично відпущених Продавцем нафтопродуктів та обов'язок Продавця відпускати нафтопродукти через власні АЗС за талонами, що пред'являються Покупцем або його представниками (клієнтами).

Відповідно до пункту 3 Договору оплата за нафтопродукти за даним Договором проводиться на підставі актів прийому -передачі талонів і рахунків, що виставляються Покупцю Продавцем не пізніше трьох робочих днів з моменту виставлення відповідного рахунку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця (п.п.3.1 Договору). Покупець відшкодовує Продавцю вартість нафтопродуктів, що відпущені за талонами Покупця, на підставі вартості придбання даних нафтопродуктів Продавцем плюс націнка 2 % (п.п.3.2 Договору ).

Строк дії Договору визначений Пунктом 6 -набирає законної сили з моменту його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2008 року, а в частині взаєморозрахунків Сторін -до їх повного закінчення (п.п.6.1 Договору).

Додатковою угодою № 1 від 31.12.2008 до Договору № 11-Т від 01.04.2007 Сторони прийшли до угоди продовжити строк дії Договору № 11-Т від 01.04.2007 у зв'язку з чим, викладено п. 6.1 Договору у наступній редакції:

« 6.1. Даний Договір набирає законної сили з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2011 року, а в частині розрахунків -до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором».

Додатковою угодою № 2 від 04.05.2009 до Договору № 11-Т від 01.04.2007 Сторони прийшли до угоди внести зміни до договору № 11-Т від 01.04.2007 , у зв'язку з чим, викласти п. 3.2 Договору у наступній редакції:

« 3.2. Покупець відшкодовує продавцю вартість нафтопродуктів, що відпущені за талонами Покупця, на підставі вартості придбання даних нафтопродуктів Продавцем плюс націнка 5 %».

01.04.2007 між Фірмою «ТЕС»(Покупець) та ТОВ «Факт-Т»(Продавець) укладений Договір, пунктом 1.1 якого встановлено, що Продавець зобов'язується відпускати власні нафтопродукти - бензин А-98, А-95, А-92, А-80, ДТ (далі -нафтопродукти) через свої АЗС по смарт - картам, що належать Покупцю і що дають право на отримання нафтопродуктів, а Покупець, у свою чергу, зобов'язується оплатити вартість нафтопродуктів, що відпущені Продавцем.

Пунктом 2.1 Договору визначені обов'язки сторін, зокрема обов'язок Покупця встановити за свій рахунок на АЗС Продавця власні термінали для обслуговування смарт -карт та обов'язок Продавця відпускати нафтопродукти через власну АЗС по смарт-картам, що пред'являються Покупцем або його представниками (клієнтами).

Підпунктом 3.1 пункту 3 Договору визначено, що оплата за нафтопродукти проводиться після проведення звірки розрахунків, згідно п.2.3 Договору, на підставі рахунків, що виставляються Покупцю Продавцем, не пізніше трьох календарних днів з моменту виставлення рахунку.

Покупець відшкодовує Продавцю вартість нафтопродуктів, відпущених по смарт -картам Покупця на підставі вартості придбання даних нафтопродуктів Продавцем плюс націнка 2 % (п.п. 3.2 Договору).

Строк дії Договору визначений п. 6 -даний договір набирає законної сили з моменту його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2008 року, а в частині взаєморозрахунків Сторін -до їх повного закінчення (п.п.6.1 Договору).

Додатковою угодою № 1 від 31.12.2008 до Договору № 06 від 01.04.2007 Сторони прийшли до угоди продовжити строк дії Договору № 06 від 01.04.2007 у зв'язку з чим, викладено п. 6.1 Договору у наступній редакції:

« 6.1. Даний Договір набирає законної сили з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2011, а в частині розрахунків -до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором».

Додатковою угодою № 2 від 04.05.2009 до Договору № 06 від 01.04.2007 Сторони прийшли до угоди внести зміни до договору № 06 від 01.04.2007, у зв'язку з чим, викласти п. 3.2 Договору у наступній редакції:

« 3.2. Покупець відшкодовує продавцю вартість нафтопродуктів, що відпущені за смарт - картами Покупця, на підставі вартості придбання даних нафтопродуктів Продавцем плюс націнка 5 %».

Виконання вказаних Договорів підтверджується видатковим накладними, податковими накладними, Актами приймання -здачі ПММ за пластиковими картами ТЕС та Актами приймання -передачі талонів ПММ (том 1 а.с.136-189).

Таким чином, з договорів від 01.04.2007 № 06 (смарт-карт) та №11-Т вбачається, що ТОВ «Факт-Т»реалізує паливо, придбане у суб'єкта господарювання, що здійснює оптову торгівлю паливом -фірми «ТЕС»за винагороду - 5 %.

З договорів від 01.04.2007 № 06 (смарт-карт) та №11-Т вбачається, що під час реалізації палива за талонами та смарт-картами позивач не отримує готівкових або безготівкових коштів за реалізоване паливо, однак у чеках РРО зазначається вартість відпущеного палива на день реалізації. Відпуск палива за талонами відображається у звітах шляхом зазначення виду оплати - відомість Д, а за смарт -картами шляхом зазначення виду оплати - платіж картками (том 1 а.с.191-236).

Оплата за нафтопродукти, відпущені за талонами та смарт -картами, проводиться фірмою «ТЕС»позивачу на підставі актів приймання -передачі талонів та смарт -карт та виставлення рахунків позивачем. При цьому, у чеках та звітах РРО зазначається вартість проданого палива на день, коли талон або смарт -карта були отоварені, тобто за ними було відпущено паливо.

Таким чином, вартість палива, придбаного ТОВ «Факт-Т»у фірми «ТЕС»та вартість палива, відпущеного за талонами та смарт -картами суттєво відрізняється, оскільки відбувається у різні періоди часу, а вартість пального варіюється в залежності від цін на ринку нафтопродуктів, від сезону року та від інших причин.

Судова колегія, аналізуючи укладені угоди та первинні документи, що підтверджують відпуск та оплату нафтопродуктів, зазначає, що доходом позивача є лише 5-відсоткова націнка від закупівельної ціни нафтопродуктів, порядок визначення якої регулюється вказаними договорами.

Оплата за нафтопродукти проводиться сторонами після проведення звірки розрахунків на підставі рахунків, що виставляються фірмі «ТЕС»позивачем, не пізніше трьох календарних днів з моменту виставлення рахунку, а фірма «ТЕС»відшкодовує позивачу вартість нафтопродуктів, відпущених по талонам та смарт-картам на підставі вартості придбання даних нафтопродуктів плюс націнка 5%.

Отже, розрахунки за даними договорами проводилися на підставі виставлених рахунків після проведення звірки, до валових доходів позивача віднесено лише 5-відсоткову націнку від закупівельної ціни нафтопродуктів, порядок визначення якої регулюється вказаними договорами.

Судова колегія вважає, що відповідач прийшов до невірних висновків про отримані позивачем доходи від реалізації нафтопродуктів по роздрібним цінам на момент відпуску нафтопродуктів за талонами та смарт-картами на АЗС, оскільки фактично нафтопродукти були вже придбані раніше кінцевими покупцями у фірми «ТЕС», а позивач лише здійснював відпуск нафтопродуктів на день пред'явлення кінцевими покупцями талонів та смарт-карт на АЗС позивача.

З урахуванням викладеного, судова колегія приходить до висновку про неправомірність встановлення ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим заниження ТОВ «Факт-Т»валового доходу на 53285 грн., в тому числі у 3 кварталі 2010 року на 46564 грн., 4 квартал 2010 року на 4117 грн., 1 квартал 2011 року на 2604 грн., у результаті невідповідності даних з продажу фірмі «ТЕС», вказаних у фіскальних чеках при продажу палива за талонами (смарт-картами) та грошовими коштами, які надійшли на розрахунковий рахунок по договорам з фірмою «ТЕС».

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено, що перевіркою повноти визначення валових витрат (витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування) за період з 01.07.2010 по 30.09.2011 встановлено їх завищення всього у сумі 13750,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2010 року в сумі 13750 грн. (пп.1 п.п.3.1.2 акту перевірки «Валові витрати (витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування)»).

Даний висновок зроблений податковим органом з огляду на те, що ТОВ «Факт-Т»укладено договір № 943 від 23.12.2010 з ТОВ «Бренд Строй»на проведення проектних робіт. Зі сторони ТОВ «Бренд Строй»договір підписано директором Грушиною А.П., з боку ТОВ «Факт-Т»- директором Єріним С.Е.

До перевірки надано акт здачі - приймання проектної продукції, відповідно до якого замовник приймає роботи по робочому проекту «Реконструкція АЗС зі збільшенням площі забудови за адресою вул. Куйбишева, 227 м. Сімферополь», розділи «КМ», «КЖ», «ВК», «НВК», «ТХ», «ОДД». Вартість робіт склала 13750 грн. та ПДВ 2750 грн. (податкова накладна №2591 від 24.12.10). Вартість виконаних робіт у сумі 13750 грн. включена ТОВ «Факт-Т»до рядка 01 Декларації «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11».

Як зазначено в акті перевірки дана операція у бухгалтерському (податковому) обліку позивача відображена бухгалтерською проводкою Д-т 92 «Адміністративні витрати»К-т 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».

Згідно акту перевірки позивача відповідно до інформації, наданої ДПІ у м. Сімферополь (вих. №2904/7/23-4 від 28.03.2011) фахівцями ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС проведена позапланова перевірка ТОВ «Бренд Строй»(ЄДРПОУ 36165567) з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на додану вартість за грудень 2010p., січень 2011року (акт перевірки №3374/23-4/36165567 від 28.03.2011).

Перевіркою встановлено, що у ТОВ «Бренд Строй»(ЄДРПОУ 36165567) відсутні основні виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності та унеможливлює продаж товарів (надання робіт, послуг) ТОВ «Бренд Строй»по ланцюгу постачання. У зв'язку з цим податкові зобов'язання ТОВ «Бренд Строй»по відповідному ланцюгу постачання є нікчемним (том 1 а.с.32).

Посадовими особами ДПІ у Сімферопольському районі зроблено висновок про те, що ТОВ «Факт-Т»у результаті невідповідності даних податкового обліку даним Декларації завищено витрати на придбання по рядку 04.1 Декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року (3 квартал) у сумі 26585 грн. та занижено рядок 04.1 Декларації з податку на прибуток за 4 квартал 2010 року у сумі 26585 грн.

23.12.2010 між ТОВ «Бренд Строй»(Виконавець) та ТОВ «Факт-Т »(Замовник) укладений Договір № 943 на проектні роботи, предметом якого є виконання робочого проекту Виконавцем за дорученням Замовника «Реконструкція будівлі АЗС зі збільшенням площі забудови за адресою: вул. Куйбишева, 227 в м. Сімферополь», розділ: «КМ», «КЖ», «ВК», «НВК», «ТХ», «ОДД»(том 1 а.с.70).

Вартість виконаних робіт складає 13750,00 грн. оплата проводиться на розрахунковий рахунок виконавця шляхом виплати 100 % авансу, що визначено пунктом 2.1 Договору.

Строк дії договору -з дати підписання, до 100 % готовності (п.п. 6.1 Договору).

Додатком №1 до договору є Протокол узгодження про договірну ціну на виконання проектної продукції (том 1 а.с.71).

У матеріалах справи, на підтвердження виконання Договору № 943 від 23.12.2010 міститься Акт здачі -приймання проектної документації, підписаний сторонами 20.01.2011 , відповідно до якого Замовник -в особі директора ТОВ «Факт-Т»Єріна С.Е. та Виконавець в особі директора ТОВ «Бренд Строй»склали даний акт про те, що виконавцем виконані роботи за робочим проектом «Реконструкція будівлі АЗС зі збільшенням площі забудови за адресою: вул. Куйбишева, 227 в м. Сімферополь», розділ: «КМ», «КЖ», «ВК», «НВК», «ТХ», «ОДД»на суму 13750,00 грн., ПДВ 20 %- 2750,00 грн. (том 1 а.с.72).

На підтвердження виконання зазначених робіт у матеріалах справи міститься оригінал Робочого проекту «Реконструкція будівлі АЗС зі збільшенням площі забудови за адресою: вул. Куйбишева, 227 в м. Сімферополь», розділ: «КМ», «КЖ», «ВК», «НВК», «ТХ», «ОДД». У зв'язку з великим обсягом вказаного проекту (декілька томів) до матеріалів справи долучена копія титульного аркуша Робочого проекту (том 2 а.с.4).

Виконання робіт за Договором № 943 від 23.12.2010 підтверджується податковою накладною (том 1 а.с.73), платіжним дорученням № 951 від 24.12.2010 року з призначенням платежу: «за реконструкцію АСЗ - вул. Куйбишева, 227 в м. Сімферополь зі збільшенням площі забудови за рахунком № 1935 від 23.12.2010 (том 1 а.с.74).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Статтею 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України від 04.12.1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Але судова колегія враховує, що таке право органи податкової служби мають реалізовувати виключно при наявності підстав та умов, передбачених законодавством України.

Частину 1 статті 207 Господарського кодексу України слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок.

Відповідно до частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок встановлені частиною 2 статті 228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), що стосується також правочинів, які порушують публічний порядок. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, органи податкової служби стосовно угод, які вони вважають такими, що суперечать інтересам держави та суспільства, можуть звертатись до судів із позовами виключно про стягнення в доход держави коштів, одержаних за такими правочинами, посилаючись на їхню нікчемність.

Як зазначено у частині 2 статті 215 Цивільного Кодексу визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Висновки про наявність або відсутність ознак угоди, які відносять її до такої, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства зазначаються судом у мотивувальній частині рішення по справі за позовом органів податкової служби про застосування наслідків вчинення угод, укладених з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Висновки позивача про те, що Договір № 943 від 23.12.2010, укладений між ТОВ «Факт-Т»та ТОВ «Бренд Строй»є таким, що суперечить інтересам держави та суспільства, є необґрунтованими, не підтверджуються матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Частиною 1 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Підстави недійсності господарського зобов'язання також встановлені ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України та до них законом віднесено вчинення угод з метою, що суперечить інтересам суспільства та держави.

Матеріалами справи встановлено реальне виконання Сторонами за Договором № 493 від 23.12.2010 умов договору та настання реальних наслідків для обох Сторін: отримання Робочого проекту -для однієї та отримання грошової винагороди за виконану роботу -для іншої.

З урахуванням викладеного, судова колегія приходить до висновку про неправомірність зробленого податковим органом висновку щодо нікчемності Договору № 943 від 23.12.2010.

Що стосується посилання податкового органу в обґрунтування нікчемності угоди між ТОВ «Факт-Т »та ТОВ «Бренд Строй»на відсутність основних фондів та виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів у ТОВ «Бренд Строй»судова колегія зазначає, наступне.

Чинним законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта господарювання -однієї сторони угоди, у даному випадку ТОВ «Факт-Т», перевіряти наявність основних фондів та виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів другої сторони угоди для укладання господарської угоди. Істотні умови та порядок укладання господарських договорів визначені ст.ст. 180, 181 Господарського кодексу України й не передбачають зазначених податковим органом підстав для укладання господарських договорів.

Крім того недоведеним є факт того, що наявність чи відсутність основних фондів та виробничих потужностей, трудових ресурсів та транспортних засобів може вплинути на виконання зобов'язання ТОВ «Бренд Строй»по виконанню робочого проекту «Реконструкція будівлі АЗС зі збільшенням площі забудови за адресою: вул. Куйбишева, 227 в м. Сімферополь», розділ: «КМ», «КЖ», «ВК», «НВК», «ТХ», «ОДД».

Таким чином, судова колегія приходить до висновку про неправомірність встановлення податковим органом порушення ТОВ «Факт-Т»п. 5.1 та п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у вигляді завищення валових витрат на суму 13750,00 грн. за 4 квартал 2010 року.

В пункті 3.1.1 Акту перевірки «Валовий дохід (доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування)»(том 1 а.с.29) податковим органом зазначено, що ТОВ «Факт-Т»у порушення п.п. 241.2.1 п. 241.2 ст. 241 Податкового кодексу України не включено до бази оподаткування екологічним податком обсяги палива, реалізованого фірмі «ТЕС»за талонами та смарт-картами та за актом приймання -передачі б/н б/д, що призвело до заниження податку у сумі 9318,94 грн., у тому числі за 1 квартал 2011 року у сумі 9318,94 грн. Екологічний податок, який стягується до бюджету податковими агентами при реалізації палива, включається до ціни палива. У зв'язку з ненарахуванням екологічного податку ТОВ «Факт-Т»відповідно не було включено до ціни палива та відповідно не включено до доходу від продажу товарів 9318,94 грн., в тому числі за 1 квартал 2011 року 9318,94 грн.

Таким чином у порушення п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.97р. ТОВ «Факт-Т»занижено доход від продажу товарів (робіт, послуг) за 1 квартал 2011 року у сумі 9318,94 грн.

Відповідно до п. 204.1 ст. 240 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла в 1 кварталі 2011 року) платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;

- розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини;

- утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

- тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Пунктом 240.2 ст. 240 Податкового кодексу України визначено, що платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива.

Статтею 241 Податкового кодексу України встановлено, що екологічний податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами під час реалізації такого палива.

До податкових агентів належать суб'єкти господарювання, які:

- здійснюють оптову торгівлю паливом;

- здійснюють роздрібну торгівлю паливом (крім тих, які реалізують паливо, придбане у суб'єктів господарювання, зазначених у підпункті 241.2.1 пункту 241.2 цієї статті).

Згідно п.п. 241.2.1. п.241.2. ст.241 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла в 1 кварталі 2011 року) до податкових агентів належать суб'єкти господарювання, які здійснюють оптову торгівлю паливом.

Судова колегія зазначає, що узагальнююче визначення поняття «оптова торгівля»чинним законодавством не передбачено.

Визначення поняття «оптова торгівля»міститься в Законі України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами»від 19.12.1995 № 481/95-ВР із змінами та доповненнями і визначається як діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб'єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам господарювання. З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції таке визначення поняття «оптова торгівля»є цілком логічним і для інших сфер діяльності, зокрема оптової торгівлі нафтопродуктами.

Аналіз вищенаведених норм дає можливість зробити висновок, що екологічний податок сплачується суб'єктами господарювання -податковими агентами у двох випадках: 1- якщо вони здійснюють оптову торгівлю паливом тобто діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб'єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам господарювання, 2- якщо вони здійснюють роздрібну торгівлю паливом, за виключенням випадків, якщо це паливо придбане у суб'єкта господарювання, що здійснює оптову торгівлю паливом.

Відповідно до торгового патенту на право здійснення торгівельної діяльності № 667385 Серії ТПБ на АЗС у Сімферопольському районі, с. Перевальне, вул. Дачна, 115-а, строк дії якого з 01.05.2010 по 31.05.2011, Торгового патенту на право здійснення роздрібної торгівлі ПММ № 012110 Серії ТПВ на АЗС в м. Сімферополь, вул. Куйбишева, 227, строк дії якого з 01.10.2010 по 30.09.2011 , Торгового патенту на право здійснення роздрібної торгівлі ПММ № 012111 Серії ТПВ на АЗС в м. Сімферополь, вул. Г. Сталінграда, 20, строк дії якого з 01.10.2010 по 30.09.2011, Торгового патенту на право здійснення роздрібної торгівлі ПММ № 417094 Серії ТПВ на АЗС а/д Сімферополь - Харків, строк дії якого з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року ТОВ «Факт-Т»здійснює роздрібну торгівлю паливно-мастильними матеріалами і не займається оптовим продажем ПММ (том 1 а.с.230-233).

Таким чином, оскільки ТОВ «Факт-Т»не є суб'єктом господарювання, який здійснює оптову торгівлю нафтопродуктами, що підтверджується доданими до матеріалів справи документами, зокрема, торговими патентами, а відтак здійснює роздрібну торгівлю нафтопродуктами кінцевим споживачам, судова колегія вважає, що позивач не є платником екологічного податку, тому не повинен включати екологічний податок до ціни палива.

З урахуванням викладеного, судова колегія приходить до висновку про неправомірність встановлення посадовими особами податкового органу під час проведення перевірки порушення ТОВ «Факт-Т»п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та заниження доходу від продажу товарів (робіт, послуг) за 1 квартал 2011 року у сумі 9318,94 грн.

Підставою для нарахування грошових зобов'язань та штрафних санкцій з податку на додану вартість згідно оскаржуваного податкового повідомлення - рішення ДПІ в Сімферопольському районі № 0000812301 від 02.04.2012 , яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 17853,00 грн., у тому числі 15273 грн. за основним платежем та 2580,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій стали вже досліджені судом епізоди щодо:

- ненарахування екологічного податку при оптовому продажу палива та не включення до ціни палива екологічного податку;

- невідповідність даних з продажу фірмі «ТЕС», вказаних у фіскальних чеках при продажу палива за талонами (смарт-картами) та грошовими коштами, які надійшли на розрахунковий рахунок за договорами з фірмою «ТЕС»;

- взаємовідносини з ТОВ «Бренд Строй».

Розрахунок донарахувань з ПДВ міститься у матеріалів справи (т.2, а.с.31).

Як вказано у висновках акту перевірки перевіркою встановлено порушення п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 200, п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, що призвело до заниження ПДВ у сумі 15273 грн., в тому числі заниження за серпень 2010 року у сумі 10316 грн., березень 2011 року у сумі 3527 грн., квітень 2011 року у сумі 3502 грн. та завищення у сумі 2072 грн., в тому числі у вересні 2010 року у сумі 434 грн., у жовтні 2010 року у сумі 1048 грн., у листопаді 2010 року у сумі 590 грн.

Враховуючи визнання судом протиправними висновків податкового органу про заниження позивачем валового доходу в періоді, що перевірявся, при ненарахуванні позивачем екологічного податку при оптовому продажу палива та не включенні до ціни палива екологічного податку; невідповідності даних з продажу фірмі «ТЕС», вказаних у фіскальних чеках при продажу палива за талонами (смарт-картами) та грошовими коштами, які надійшли на розрахунковий рахунок за договорами з фірмою «ТЕС»та по взаємовідносинам з ТОВ «Бренд Строй»судова колегія вважає відсутніми підстави для визначення бази оподаткування податком на додану вартість по вказаним епізодам, тому підстав для визначення грошових зобов'язань з ПДВ позивачу у відповідача немає.

За результатами перевірки ДПІ в Сімферопольському районі прийняте податкове повідомлення -рішення №0000052301 від 06.01.2012, яким відповідачу донараховано екологічного податку в сумі 6278,98 грн. та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій та ДПІ в м. Сімферополі винесено податкове повідомлення-рішення № 0013752301 від 17.01.2012, яким відповідачу донараховано екологічного податку в сумі 3039,96 грн. та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (т.1, а.с.23, 24, 108, 109).

Як вказано у висновках акту перевірки перевіркою встановлено порушення п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст.14, п.п.250.1, п.250.2 ст.250, п.241.2.1 п.241.2, ст.242 Податкового кодексу України занижено екологічний податок у сумі 9318,94 грн. в тому числі за 1 квартал 2011 року у сумі 9318,94 грн., в тому числі ДПІ у Сімферопольському районі 6278,98 грн., ДПІ у м. Сімферополь 3039,96 грн.

Судовою колегією перевірені висновки податкового органу про заниження позивачем екологічного податку у сумі 9318,94 грн. при справлянні податку на прибуток та визнано такі висновки протиправними, оскільки ТОВ «Факт-Т»не є суб'єктом господарювання, який здійснює оптову торгівлю нафтопродуктами, що підтверджується доданими до матеріалів справи документами, зокрема, торговими патентами, а відтак здійснює роздрібну торгівлю нафтопродуктами кінцевим споживачам, тому суд вважає, що позивач не є платником екологічного податку, тому не повинен включати екологічний податок до ціни палива.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку про неправомірність встановлення посадовими особами податкового органу під час проведення перевірки порушення ТОВ «Факт-Т»п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст.14, п.п.250.1, п.250.2 ст.250, п.241.2.1 п.241.2, ст.242 Податкового кодексу України та заниження екологічного податку у сумі 9318,94 грн. в тому числі за 1 квартал 2011 року у сумі 9318,94 грн., в тому числі ДПІ у Сімферопольському районі 6278,98 грн., ДПІ у м. Сімферополь 3039,96 грн.

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог.

Рішення судом першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби та Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.08.12 № 2а-6393/12/0170/8 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 січня 2013 р.

Головуючий суддя С.Ю. Яковенко

Судді Г.П.Ілюхіна

Т.Р. Лядова