Рішення № 28790790, 23.01.2013, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 106/422/13- ц

Провадження №2/106/321/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2013 року Євпаторійській міський суд АР Крим

у складі: головуючого судді Куликовської О.М.

за участю секретаря Любіш О.Ф.

розглянувши у судовому засіданні м. Євпаторії цивільну справу за № 106/422/2013 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

До суду з позовом звернулась ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 16.02.2008 року між нею та відповідачем по справі був укладений шлюб. Від сумісного життя вони мають неповнолітню дитину : доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сумісне життя з відповідачем не склалося, у зв'язку з розбіжністю характерів та різних поглядів на життя, постійних образ з боку відповідача, та приниження ним її честі та гідності, також небажання останнього матеріально утримувати родину. Подружні відносини припинені з вересня 2009 року, сумісно не мешкають, не ведуть спільного господарства. Втратили один до одного почуття любові та поваги. Вважає, що примирення між ними не можливо. Спору з приводу розподілу майна та мешкання дитини між ними на даний час не має. Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, не працює. У зв'язку з чим, просить розірвати шлюб, укладений 16.02.2008 року між нею та відповідачем, зареєстрований у відділу державної реєстрації актів про шлюб Євпаторійського міського управління юстиції АР Крим, а також стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмирі 500 гривень .

В судове засідання позивач не з'явилась, надала суду заяву у якій підтримала заявлені нею позовні вимоги та просила їх задовольнити, справу розглянути у її відсутність.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, місце, час судових засідань сповіщався належним чином особисто. Надав суду заяву у якій позовні вимоги визнав у повному обсязі, не заперечував проти їх задоволення. Справу просив розглянути у його відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, оцінив їх у сукупності прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені слідуючи факти та відповідні їм правовідносини .

З матеріалів справи вбачається, що 16.02.2008 року між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, був зареєстрований шлюб у відділу державної реєстрації актів про шлюб Євпаторійського міського управління юстиції АР Крим, актовий запис № 48. (а.с ).

Від сумісного життя подружжя має неповнолітню дитину: доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьками дитини зазначені сторони по справі, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 19.09.2008 року (а.с. ).

Дитина мешкає з матір'ю та знаходиться на її утриманні, що підтверджуються довідкою ОСББ «Промінь»№ 07 від 16.01.2013 року. (а.с. ).

Згідно із положенням ст.. 18 ч. 2 п. 3, ст.ст. 51, 56 ч. 3, ст. 110 ч. 1 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя. Скориставшись наданим правом позивач звернулась до суду з даним позовом про розірвання шлюбу

Судом встановлено, що подружні стосунки між сторонами по справі давно припинені, вони фактично мешкають окремо з вересня 2009 року та не ведуть спільного господарства.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, але позивачка не має наміру зберігати шлюб з відповідачем. Тому з врахуванням норм ст.. 111 СК України, суд прийшов до висновку, що примирення між сторонами по справі не можливо , оскільки вони остаточно втратили почуття любові та поваги один до одного, сім'я носить формальний характер.

Спору з приводу розподілу майна, та місця мешкання дитини у сторін на час розгляду справу не має.

Обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу, передбачених ч. 2 ст. 110 СК України, судом не встановлено.

Позивач під час реєстрації шлюбу змінила своє прізвище «ОСОБА_1», на «ОСОБА_1» та не звернулась до суду з клопотанням про зміну їй прізвища на дошлюбне.

Відповідно до п.9 ст. 7 Сімейного кодексу, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості та розумності, відповідно до моральних засад суспільства .

З'ясувавши фактичні взаємостосунки між сторонами і дійсні причини позову про розірвання шлюбу, а також , враховуючи ст..51 Конституції України та ст. 24 Сімейного Кодексу України, у якій вказано, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, а документальне існування шлюбу між сторонами по справі не відповідає поняттю „ сім'ї, як соціального інституту сучасного суспільства,

Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції про дискримінацію жінок в частині першій підпункту «с») «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання», тобто дружина шлюбом не закріпляється за чоловіком пожиттєво. Шлюб -це сімейний союз, при цьому слово «сімейний»асвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз»підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

На підставі викладеного та з врахуванням норм ст. 112 СК УК України, суд пришов до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам та інтересам дитини, інтересам суспільства, у зв'язку з чим, шлюб між ними повинен бути розірваний.

Згідно зі ст. 51 Конституції України і ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. . Статтями 181, 182 СК України передбачено, що у разі невиконання батьками свого обов'язку утримувати дітей аліменти присуджуються за рішенням суду в частині від доходу його матері , батька або у твердій грошовій сумі, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника и відповідно до вимог ст.184 Сімейного кодексу України може встановити аліменти у твердій грошовій сумі. При встановлені розміру аліментів у твердій грошові сумі виплата аліментів на дитину проводиться щомісячно, що наголошується у п. 17 постанову Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів». Розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі , може бути згодом збільшений чи зменшений судом на вимогу як платника аліментів, так і одержувача аліментів.

Враховуючи працездатний вік відповідача, визнання ним позовних вимог, відсутність в нього інших дітей та інших осіб, які можуть знаходитися на його утриманні, суд вважає, що відповідач в змозі сплачувати на утримання доньки аліменти у твердій грошовій сумі у розмирі 500 гривень щомісяця, але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до її повноліття

Також ч.2 ст. 184 СК України передбачено , що розмір аліментів , визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Така індексація проводиться відповідно до Закону України від 3 липня 1991 року «Про індексацію грошових доходів населення »(в редакції Закону від 6 лютого 2003 року ). Об'єктами індексації грошових доходів населення відповідно до ст.. 2 даного Закону є грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Таким чином суд вважає, що підлягаючі стягненню аліменти у твердій грошовій сумі повинні індексуватись відповідно до діючого законодавства України.

Керуючись ст.51 Конституції України, ст. 24, 105,110,112 Сімейного Кодексу України, Постановою пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»№3 від 15.05.2006 року, ст.ст. 10,11,60, 88-89, 208-218 ЦПК України, суд

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 16.02.2008 року між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, у відділу державної реєстрації актів про шлюб Євпаторійського міського управління юстиції АР Крим, актовий запис № 48 - розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище -«ОСОБА_1».

Стягнути зі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Євпаторії, іпн НОМЕР_1, проживаючого та зареєстрованого АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання дитини: доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмирі 500 гривень щомісячно, але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до її повноліття. з послідуючою індексацією відповідно до закону

Стягнення проводити з 17.01.2013 року з моменту подання позовної заяви до суду.

Стягнути зі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Євпаторії, іпн НОМЕР_1, проживаючого та зареєстрованого АДРЕСА_1 судовий збір у розмирі 229 гривень 40 копійок на р/р 31214206700015, отримувач коштів - державний бюджет м. Євпаторії 22030001, код отримувача -(код за ЄДРПОУ) 37940108, банк отримувача - ГУ ДКСУ у АРК , код банку отримувача (МФО) -824026, код класифікації доходів бюджету -22030001, код ЄДРПОУ суду 02897098, відповідно до п. 1.1 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір».

Допустити негайне виконання рішення в частини стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Євпаторійський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду . Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Суддя О.М. Куликовська