Рішення № 28789973, 21.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 5011-51/16720-2012 21.01.13

За позовом Приватного підприємства «Ден»

до Публічного акціонерного товариства «Ікс 5 Рітейл Груп Україна»

про стягнення 77 537, 68 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Шевченко В.О.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Ден» звернулось до Господарського суду міста Києві з позовом до Закритого акціонерного товариства «Ікс 5 Рітейл Груп Україна» про стягнення заборгованості за договором № 01-03/2 від 01.03.2012 р. у розмірі 75 733, 18 грн., а також 35, 00 грн. - інфляційних втрат, 328, 25 грн. - 3% річних та 1 641,25 грн. - пені. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати послуг, наданих відповідно до умов вищевказаного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-51/16720-2012, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 12.12.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2012 р. розгляд справи відкладено на 21.01.2013 р.

У даному судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, вимоги суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому в п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначається, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду направлялись на вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адресу відповідача: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 34 та отримані останнім, про що свідчать поштові повідомлення про вручення.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Рішення у даній справі відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих позивачем документів, копії яких долучено до матеріалів справи та оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 21.01.2013 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2012 р. між Приватним підприємством «Ден» та Закритим акціонерним товариством «Ікс 5 Рітейл Груп Україна», найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство «Ікс 5 Рітейл Груп Україна», укладено договір про надання послуг з прибирання території № 01-03/2, за умовами якого позивач зобов'язався власними силами та технічними засобами виконувати роботи по комплексному прибиранню внутрішньої території по бульвару Перова, 36 у місті Києві згідно переліку робіт та з періодичністю, що зазначені у додатку № 4 до договору, а відповідач - прийняти роботи та оплатити їх вартість.

Відповідно до п. 5.1. договору відповідач здійснює оплату послуг щомісячно, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача, на підставі попередньо узгодженого сторонами та підписаного позивачем акту про надані послуги та рахунки-фактури.

Відповідно до п. 5.4. договору оплата послуг за договором здійснюється протягом 3-х банківських днів з моменту підписання акту наданих послуг та виставленого позивачем рахунку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача. Виставити рахунок за надані послуги позивач зобов'язується 3-го числа наступного за розрахунковим.

Згідно з п. 6.2. договору за порушення термінів оплати за надані послуги відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Пунктами 7.1., 7.5. договору передбачено, що позивач спільно з відповідальними представниками відповідача на об'єктах щомісячно, не пізніше 3-го числа наступного за звітним місяцем оформляє і передає до центрального офісу відповідача звіти про надані послуги за календарний місяць по кожному об'єкту. У випадку, якщо до 5-го числа, наступного за звітним, узгоджений сторонами акт про надані послуги не було повернено позивачу, роботи вважається прийнятими відповідачем у повному обсязі, якісно і в строк.

Договір, відповідно до п.п. 13.1., 13.3., починає свій перебіг з моменту його підписання і скріплення печатками та діє до 31.12.2012 р.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що відповідачем прийняті надані Приватним підприємством «Ден» роботи у серпні, вересні, жовтні 2012 року та підписані відповідні акти виконаних робіт, однак не проведено належним чином їх оплату, у зв'язку з чим у Публічного акціонерного товариства «Ікс 5 Рітейл Груп Україна» вникла заборгованість у розмірі 75 533, 18 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення основного боргу підлягають припиненню, а в іншій частині - задоволенню з наступних підстав.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором.

За умовами договору оплата послуг здійснюється відповідачем протягом 3-х банківських днів з моменту підписання акту наданих послуг та виставленого позивачем рахунку.

Як зазначалось вище, сторонами підписані акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0001960 від 31.08.2012 р., № 0002210 від 30.09.2012 р. та № 0002393 від 10.10.2012 р. на суму 75 532, 26 грн.

При цьому, у вказаних актах зазначається, що останні засвідчують надання робіт, вказаних в рахунках № СФ-0000984 від 31.08.2012 р., № СФ-0001098 від 30.09.2012 р., № СФ-0001135 від 10.10.2012 р.

Тож, враховуючи, що відповідач прийняв надані позивачем послуги за договором № 01-03/2 від 01.03.2012 р., у нього виник обов'язок здійснити його оплату у строки та в обсязі, вказані у договорі.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено судом, 04.12.2012 р. та 05.12.2012 р. Публічним акціонерним товариство «Ікс 5 Рітейл Груп Україна» перераховано на рахунок позивача 75 532, 26 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Припинення існування предмета спору, за змістом наведеної статті, свідчить про відсутність між сторонами неврегульованих питань.

Відповідно до п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 11 частини першоїстатті 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

За таких обставин, враховуючи, що після порушення провадження у даній справі відповідач перерахував на користь Приватного підприємства «Ден» 75 532, 26 грн. за договором № 01-03/2 від 01.03.2012 р., що є предметом розгляду спору у даній справі, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі № 5011-51/16720-2012 за позовом Приватного підприємства «Ден» до Публічного акціонерного товариства «Ікс 5 Рітейл Груп Україна» в частині стягнення 75 532, 26 грн. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд відзначає, що позивачем заявлено до стягнення суму заборгованості за договором № 01-03/2 від 01.03.2012 р. у розмірі 75 533, 18 грн.

В той же час, матеріалами справи підтверджується надання позивачем послуг за договором № 01-03/2 від 01.03.2012 р. на суму 75 532, 26 грн.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України ідприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За таких обставин, суд дійшов висновку про безпідставність вимог позивача про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Ікс 5 Рітейл Груп Україна» заборгованості у розмірі 0, 92 грн. та відмовляє у позові в цій частині.

Також позивач просить стягнути з відповідача 35, 00 грн. - інфляційних втрат, 328, 25 грн. - 3% річних та 1 641, 25 грн. - пені за порушення виконання грошових зобов'язань.

В силу положень ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як визначено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з ч. 1 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За умовами договору № 01-03/2 від 01.03.2012 р. відповідач зобов'язаний здійснити оплату наданих позивачем послуг протягом 3-х банківських днів з моменту підписання акту.

Враховуючи, що відповідач допустив порушення грошового зобов'язання, суд вважає, що вимоги Приватного підприємства «Ден» про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат є обґрунтованими.

Згідно розрахунку позивача розмір пені за період з 06.09.2012 р. (дата виникнення заборгованості) та до 15.11.2012 р. (дата визначена позивачем самостійно) становить 1 641, 25 грн., 3 % річних - 328, 25 грн. та інфляційні втрати у розмірі 35, 00 грн.

Розрахунок позивача перевірено судом та не перевищує розмір нарахованих судом 3 % річних від простроченої суми, інфляційних нарахувань та пені.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме: пені у розмірі 1 641, 25 грн., 3 % річних - 328, 25 грн. та інфляційні втрати у розмірі 35, 00 грн.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, зокрема, у разі закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 4.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом п. 5 ч. 1 ст. 7Закону України "Про судовий збір" припинення провадження у справі тягне за собою повернення сплачених сум судового збору.

За таких обставин, суд вважає за необхідне повернути Приватному підприємству «Ден» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 567, 87 грн., сплачений платіжним дорученням № 304 від 12.11.2012 р., оригінал якого міститься в матеріалах справи № 5011-51/16720-2012.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження у справі № 5011-51/16720-2012 за позовом Приватного підприємства «Ден» до Публічного акціонерного товариства «Ікс 5 Рітейл Груп Україна» в частині стягнення 75 532, 26 грн.

2. Позов Приватного підприємства «Ден» задовольнити частково.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Ікс 5 Рітейл Груп Україна» (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 34, код ЄДРПОУ 30725116), з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Приватного підприємства «Ден» (03194, м. Київ, бульвар Кольцова, 14-К, оф. 302-А, код 312466826510) 1 641, 25 (одна тисяча шістсот сорок одна грн. 25 коп.) грн. - пені, 3 % річних у розмірі 328, 25 (триста двадцять вісім грн. 25 коп.) грн., інфляційні втрати у розмірі 35, 00 (тридцять п?ять грн. 00 коп.) грн. та 41, 61 (сорок одна грн. 61 коп.) грн.- судового збору.

4. В іншій частині у задоволені позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 24.01.2013 р.

Суддя Пригунова А.Б.