Постанова № 28789090, 21.01.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.01.2013 р. справа №5009/3029/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів Богатиря К.В. Склярук О.І., Ушенко Л.В.

При секретарі: Здоренко О.Ю.за участю представників сторін: від боржника:не з'явивсявід скаржника: від кредитора:не з'явився Тишкевич В.В. - довір. б/н від 09.04.2012р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової службина ухвалу господарського суду Запорізької області від18.10.2012р.по справі№ 5009/3029/12 /суддя Кричмаржевський В.А./за заявою кредиторатовариства з обмеженою відповідальністю "Старт-Д" м.Дніпропетровськдо боржникаприватного підприємства "Полюс" м. Запоріжжяпровизнання банкрутом

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Запорізької області від 18.10.2012р. у справі № 5009/3029/12 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута та припинення провадження у справі.

Оскаржуючи ухвалу суду, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська просить суд її скасувати та припинити провадження у справі. В обґрунтування апелянт посилається на знаходження банкрута у цьому податковому органі, за даними бази автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлена у банкрута розбіжність по формуванню податкових зобов'язань з ПДВ та податкового кредиту, що на думку апелянта, виражається в несплаті коштів до бюджету. Також ДПІ вказує, що останній раз боржник подав звітність 15.06.2012р. - декларація з ПДВ за травень № 9033694709. Скаржник посилається на неможливість проведення податкової перевірки банкрута.

Ухвалою від 28.12.2012р. апеляційна скарга була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом до провадження.

Від ТОВ "Старт-Д" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, ухвалу суду від 18.10.2012р. залишити без змін.

Згідно ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не пов'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши заперечення представника ініціюючого кредитора, колегія суддів встановила:

Згідно ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Частина 3 статті 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою у випадку відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора. При розгляді питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, існують дві особливості, притаманні процедурі, яка передбачена ст.52 Закону, зокрема: справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку згідно ч.3 ст.6 Закону, встановленого для їх погашення.

Як вбачається з заяви ініціюючого кредитора про банкрутство ТОВ "Старт-Д" підставами для порушення справи про банкрутство з урахуванням особливостей ст. 52 Закону є: укладений договір № 0103/01 від 01.03.2012р., заборгованість за яким складала 17 774грн. в рахунок оплати за цим договором боржник передав кредитору простий вексель Серія АА № 2033197 від 17.05.2012р. на суму 17 774грн. зі строком погашення «за пред'явленням». Нотаріусом було вчинено протест про неоплату векселя № 557 від 30.05.2012р. та видано виконавчий напис від 30.05.2012р. № 558. Цей напис був пред'явлений для примусового виконання до Комунарського ВДВС Запорізького міського управління юстиції. Постановою ВДВС від 31.05.2012р. відкрито виконавче провадження. Постановою від 19.06.2012р. державним виконавцем повернуто виконавчий документ - виконавчий напис №558 від 30.05.2012р. у зв'язку з тим, що вжитими державним виконавцем заходами не вдалося виявити майно, на яке можна звернути стягнення, та місце знаходження боржника.

Отже, звертаючись з заявою, ініціюючий кредитор надав суду докази про безспірність своїх вимог до боржника, докази звернення до виконавчої служби про стягнення безспірної заборгованості у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження»; результати проведення виконавчого провадження, а саме: встановлення факту відсутності боржника за місцезнаходженням.

Ухвалою від 10.08.2012р. господарський суд Запорізької області порушив провадження у справі № 5009/3029/12 про банкрутство ПП «Полюс».

Згідно ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» вЄдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи, зокрема, відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення, зокрема про дату реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи; дату публікації у виданні спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи; персональний склад комісії з припинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

В матеріалах справи є Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 13.07.2012р. № 14268283, в якому міститься інформація про знаходження юридичної особи в стані припинення підприємницької діяльності та дату реєстрації рішення засновників (учасників) про припинення юридичної особи - 13.07.2012р. (а.с.38 т.1).

Отже, відомості щодо юридичної особи, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені та приймаються судом до уваги як належні докази.

Згідно ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Таким чином, запис в ЄДР про припинення підприємницької діяльності за рішенням засновника є належним доказом інших ознак відсутності підприємницької діяльності за ст.52 Закону.

Вказане підтверджується судовою практикою Вищого господарського суду України постанова від 15.09.2010р. у справі № 45/116б.

Тому апеляційна інстанція вважає, що заява ТОВ "Старт-Д" про порушення справи про банкрутство у відношенні ПП "Полюс" господарським судом була прийнята з дотриманням вимог ст.ст. 11, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Господарським судом від ліквідатора був отриманий звіт, ліквідаційний баланс ПП "Полюс", які розглянуті та затверджені судом, а провадження у справі - припинено, що підтверджується ухвалою суду від 18.10.2012р.

Згідно ч. 5 ст. 52 Закону ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Порядок виявлення кредиторів по ст. 52 Закону про банкрутство передбачений шляхом направлення ліквідатором на адресу відомих йому кредиторів письмового повідомлення про визнання боржника банкрутом. У зв'язку з цим всі кредитори можуть в місячний термін звернутися з грошовими вимогами до ліквідатора банкрута. Іншого порядку повідомлення кредиторів, ніж направлення ліквідатором на адресу відомих йому кредиторів письмового повідомлення про визнання боржника банкрутом, стаття 52 Закону про банкрутство не передбачає, в тому числі і публікування оголошення в офіційному друкованому органі.

Згідно ст. 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню. Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України. Ліквідатор (арбітражний керуючий) має право замовити виготовлення дубліката печатки та штампів у разі їх втрати.

Відповідно до ст.26 Закону усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Проте цим визначенням обсяг ліквідаційної маси не обмежується, оскільки згідно з частиною першою статті 213 ГК у процедурах банкрутства використовуються майнові активи, які належать йому на підставі речових та зобов'язальних прав, а також права інтелектуальної власності. Права вимоги за зобов'язаннями та об'єкти права інтелектуальної власності можуть бути предметами цивільного обігу, а тому вони підлягають включенню до складу ліквідаційної маси і реалізації ліквідатором у порядку, встановленому Законом (п. 90 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. № 15).

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Отже, законодавцем передбачено подання за наслідком проведеної ліквідаційної процедури повного звіту ліквідатора про всі дії, вчинені ліквідатором в ході процедури ліквідації, та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом, та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками всієї ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).

До явних (відомих) кредиторів крім тих, що обліковані згідно бухгалтерських даних боржника, на думку колегії суддів, слід відносити усіх потенційних кредиторів в особі державних контролюючих органів, оскільки їх право контролю за повнотою сплати боржником податків, зборів та інших платежів до державного бюджету є явним та відомим для самого боржника.

Колегією суддів апеляційного суду встановлено, що в матеріалах справи відсутні повідомлення ліквідатора в порядку, встановленому ч. 5 ст. 52 Закону, як потенційних кредиторів - державних контролюючих органів за попереднім місцезнаходженням ПП «Полюс» в м. Дніпропетровську, а саме: до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, центру зайнятості, фонду соціального захисту інвалідів, до митних органів.

Також колегією суддів встановлено, що ліквідатором не в повній мірі дотримано вимоги ст.25 Закону щодо виявлення майна банкрута.

Так, в матеріалах справи відсутній запит та відповідь на нього державної автомобільної інспекції у м. Дніпропетровськ.

Крім того, в матеріалах справи є лист ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 27.09.2012р. №23985, адресований ліквідатору, в якому повідомлялось про відсутність заборгованості у банкрута та про необхідність надання документів фінансово-господарської діяльності ПП «Полюс» для проведення податкової перевірки (а.с.111 т.1). Як додатки до цього листа вказано рахунки платника на 1 аркуші та довідка про стан розрахунків з бюджетом на 1 аркуші, але колегією суддів встановлено про відсутність таких документів в матеріалах цієї справи про банкрутство, а на аркуші 112 тому 1 міститься довідка ПАТ КБ «ПриватБанк» № 08.7.0.0.0/120712162036 від 12.07.2012р., але ця довідка банку не є додатком до листа ДПІ, оскільки адресована ПП «Полюс».

Отже, ліквідатором не дотримано вимоги ч. 7 ст. 30 Закону щодо з'ясування наявності у банкрута відкритих банківських рахунків, дати їх закриття та наявності на них коштів. У разі наявності коштів на банківських рахунках вони підлягають включенню до ліквідаційної маси.

Банкрут як суб'єкт господарювання та юридична особа може мати у власності не тільки наземні транспортні засоби, а й літаки, плавзасоби, бути суб'єктом права іншої форми власності, зокрема, інтелектуальної.

Ліквідатором не з'ясовувалось питання про наявність активів банкрута в інспекції Головного державного реєстру флоту щодо наявності плавзасобів, Державного реєстру цивільних повітряних суден України щодо наявності літальних засобів, Державного департаменту інтелектуальної власності стосовно наявності прав на інтелектуальну власність.

Таким чином, ліквідатор надав до господарського суду Запорізької області звіт та ліквідаційний баланс станом на 02.10.2012р. без дотримання вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що призвело до безпідставного прийняття судом ухвали від 18.10.2012р. про затвердження звіту та ліквідаційного балансу, які не в повній мірі відображають загальну суму кредиторських вимог та наявності або відсутності майнових активів банкрута.

За таких обставин, матеріали справи свідчать про неналежне виконання ліквідатором своїх обов'язків у цій справі про банкрутство, про відсутність повного та об'єктивного розгляду місцевим господарським судом всіх обставин справи та відсутність законних підстав для затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута, припинення провадження по справі.

Згідно ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1)неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2)недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3)невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4)порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст.106 ГПК України у випадку скасування апеляційною інстанцією ухвали про припинення провадження у справі справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскільки оскаржувана ухвала господарського суду за результатами проведення ліквідаційної процедури не відповідає нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, вона підлягає скасуванню, а справа направленню для розгляду до господарського суду Запорізької області на стадію проведення ліквідаційної процедури.

Керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Запорізької області від 18.10.2012р. у справі №5009/3029/12 - задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 18.10.2012р. у справі №5009/3029/12 про банкрутство скасувати.

Справу № 5009/3029/12 направити до господарського суду Запорізької області на стадію ліквідаційної процедури.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження приватного підприємства "Полюс" м. Запоріжжя для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про скасування судового рішення щодо припинення провадження у справі про банкрутство.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.І. Склярук

Л.В. Ушенко

Надруковано: 7 прим.:

1.боржнику

1.кредитору

1.скаржнику

1.ДАГС

1.до справи

1.ГСЗО

1. держ.реєстратору