Рішення № 287888, 24.10.2006, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2006 р. Справа № 3/333/06

За позовом: АТЗТ «Атомгідроенергобуд», Миколаївська обл.., м. Южноукраїнськ, б-р Шевченка,4. кв.34

До відповідача: ДП «НАЕК «Енергоатом», м. Київ, в особі ВП «Южно-Українська АЕС», Миколаївська обл.., м. Южноукраїнськ, промзона, а/с №20

Про стягнення заборгованості

Суддя Смородінова О.Г.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: не з’явився;

Від відповідача: Берестовенко О.М., за дорученням;

В судовому засіданні присутні:

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 23438,32грн., з яких 21699,4грн. основного боргу, 1738,92грн. –3% річних. Також в позові просить вжити заходів щодо забезпечення позову.

14.09.2006р. в судовому засіданні надав заяву, якою просить стягнути тільки заборгованість та судові витрати. В судове засідання 24.10.2006р. не з’явився.

Відповідач у відзиві та в судовому засіданні вказує на те, що є неналежним відповідачем згідно авізо №27 від 22.04.2004р.. зазначає, що сума боргу повинна бути меншою, а річні нараховані безпідставно, оскільки в суді є справа про банкрутство відповідача.

В судовому засіданні, відповідно до ст.. 85 ГПК України, за згодою відповідача, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд –

встановив:

23.06.2006 року Акціонерне товариство закритого типу «Атомгідроенергобуд»звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства «Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС»заборгованості у сумі 23438,32 грн. за виконані підрядні роботи за договором №2003-02-26/10 від 12.05.2003 року на виконання загально будівельних робіт по об'єкту сейсмічна станція для ведення моніторингу навколишнього середовища. Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що відповідно до умов Договору №2003-02-26/10 (пункт 5.6.) Відповідач зобов'язався здійснювати проміжні розрахунки за виконані підрядні роботи протягом 15 днів після підписання сторонами довідок вартості виконаних робіт форми КБ-3. Згідно довідок КБ-3 вартість виконаних робіт складає: за січень-червень 2003 р. у сумі 9650,40 грн., за січень-липень 2003 р. у сумі 7036,80 грн., за серпень 2003 р. у сумі 28807,20 грн. Загальна вартість виконаних підрядних робіт, згідно представлених позивачем матеріалів, склала 45494,40 грн. Відповідно останнім строком для розрахунку по вищенаведеним довідкам КБ-3 є: за січень-червень 2003 р. - 16.07.2003 р., за січень-липень 2003 р. - 16.08.2003 р., за серпень 2003 р. -16.09.2003 року.

Відповідачем частково було сплачено заборгованість шляхом надання авансу у сумі 23795 грн. (пл. доручення №3665 від 24.06.2003 року), тому позивач пред’явив до стягнення заборгованість в розмірі 21699,40 грн.

Також, позивачем в розрахунок позовних вимог також було додатково включено 3% річних від простроченої суми грошового зобов'язання за у розмірі 1738,92 грн. Отже, загальні позовні вимоги склали 23438,32 грн.

В процесі розгляду справи позивачем було узгоджено, що згідно представлених документів та акту звірки заборгованість відповідача перед позивачем складає 14629,0грн.

Відповідач із позовними вимогами не згодився, посилаючись в запереченнях на такі доводи:

1. У справі Відповідачем виступає не належна сторона, у зв'язку з передачею кредиторської заборгованості і всієї договірної документації іншому структурному підрозділу Державного підприємства «Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» - відокремленому підрозділу «Атоменергобуд».

2. Заборгованість за виконані роботи у сумі 21699,40 грн. не відповідає дійсності, так як було частково проведено оплату у сумі 11034,00 грн. платіжним дорученням від 07.07.2003 року.

3. 02.12.2003 року господарським судом м. Києва було винесено ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом», яким було накладено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Суд, дослідивши обґрунтування заперечень відповідача на відзив встановив:

Стосовно залучення у справу іншого відповідача відповідач не надав суду доказів укладення додаткової угоди до договору №2003-02-26/10 від 12.05.2003 року про передачу зобов'язань щодо проведення оплати відокремленому підрозділу «Атоменергобуд»Державного підприємства «Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом». Адже, правочин щодо заміни боржника у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання.

Представлене відповідачем платіжне доручення від 07.07.2003 року на суму 11034,00 грн. як доказ проведення часткової оплати за виконані роботи не береться судом до уваги, оскільки зазначені в документі підстави проведення оплати стосувались будівельно-монтажних робіт по акушерському корпусу згідно довідки форми №3 за червень 2003р., тобто проведена оплата стосувалась інших договірних правовідносин.

З представленого сторонами акту звірки взаєморозрахунків вбачається, що він був складений 23.10.2006 року та відображає кредиторську заборгованість відповідача у сумі 14629,0грн. станом на 01.01.2004 року, по авізо №27 від 22.04.2004 року ця заборгованість була передана ВП «Атоменергобуд»без узгодження належним чином з позивачем, відповідно сальдо на 01.05.2004 року показує відсутність заборгованості. Але беручи до уваги лист відповідача № 49/199 від 24.02.05 р. та лист ВП «Атоменергобуд»№01-369 від 04.03.2005 року вбачається, що кредиторська заборгованість у сумі 14629,0грн. знову була передана на баланс відповідача і інших документів оформлених за період з березня 2005 року та на день розгляду справи, як доказів що спростовують наявність заборгованості, відповідачем надано не було. За приписами ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються , якщо інше не передбачено законом або договором.

За правилами ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що між сторонами по справі укладеного правочину щодо передачі боргових зобов'язань відповідача іншій особі не було, а відображена в документах кредиторська заборгованість у сумі 14629,0грн. свідчить, що відповідачем було частково погашено заборгованість 21699,40 грн. шляхом проведення оплати у сумі 7070,40 грн. Тобто, заборгованість за виконані роботи по договору №2003-02-26/1 від 12.05.2003 року складає 14 629 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення 3% річних від простроченої суми грошового зобов’язання у розмірі 1738,92 грн. не підлягають задоволенню, оскільки відносно відповідача було відкрито провадження у справі про банкрутство, та відповідно введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Отже, в спірних правовідносинах має бути часткове задоволення позовних вимог, оскільки в частині стягнення 14629,0грн. дійсно відповідачем порушені норми діючого законодавства, в іншій частині в позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом»(01011 м.Київ, вул. Вєтрова, 3; р/р 26009011085980 в банку «Фінанси та кредит»м.Київ, МФО 300131, код ЄДРПОУ 24584661) на користь Акціонерного товариства закритого типу "Атомгідроенергобуд" (Миколаївська область, м.Южноукраїнськ, бульвар Шевченка, 4 кв.34; рахунок № 26007002000067 в банку "Біг-Енергія" м.Южноукраїнськ, МФО 326706, код ЄДРПОУ 04628675) 14629 грн. заборгованості; 146,29 грн. державного мита та 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя О.Г. Смородінова