Ухвала суду № 28783772, 24.12.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Комшелюк Т.О.

Суддя-доповідач:Охрімчук І.Г.

УХВАЛА

іменем України

"24" грудня 2012 р. Справа № 2а/1770/2376/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Моніча Б.С.

Хаюка С.М.

розглянувши в апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "06" липня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю-Фірма "Дівітракс" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду позов задоволено повністю. Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби №0000412351 та №0000422351 від 29 травня 2012 року визнати протиправними та скасувати в повному обсязі.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 06.07.2012 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. В своїй апеляційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 06.07.2012 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ "Авто Трейд Компані" за період з 01.06.2011 р. по 30.06.2011 р., результати якої оформлено актом перевірки від 15.05.2012 р. № 7/3/22-141/32089226. Вказаною перевіркою встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю-фірмою "Дівітракс" завищено валові витрати на загальну суму 16 083,00 грн. за ІІ квартал 2011р., відповідно встановлено заниження податку на прибуток за ІІ квартал 2011р. на суму 3 699,00 грн. та завищено податковий кредит за червень 2011 р. на суму 3 217,00 грн. по безтоварних операціях із контрагентом ТОВ "Авто Трейд Компані".

На підставі висновків акту перевірки № 7/3/22-141/32089226 від 15.05.2012 р. та в результаті встановлених порушень відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- за порушення п. 138.2 ст.138, п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 ПК України відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000412351 від 29.05.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 3 699,00 грн. за основним платежем.

- за порушення п. 193.3. ст. 193, п. 198.6 ст.198 ПК України відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000422351 від 29.05.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 217,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними санкціями.

З зазначеного акта перевірки вбачається, що підставою для винесення спірних податкових повідомлень - рішень є те, що до ДПІ у Рівненському районі від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва надійшов акт перевірки № 23/2-23-30-22865605 від 03.02.2012 р. "Про проведення зустрічної звірки ТОВ "Авто Трейд Компані" (код ЄДРПОУ 22865605) з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів ТОВ "ТД "Трейдстар" (код ЄДРПОУ 3749199) за червень 2011 року", яким встановлено, що за червень 2011 року податковий кредит по взаєморозрахунках з ТОВ "ТД "Трейдстар" складає суму в розмірі 136 794,98 грн.

Таким чином відповідач вважає, що при проведенні аналізу наявної в органі ДПС інформації, а також згідно отриманих висновків ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо наявності ознак "фіктивності" та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ "ТД "Трейдстар" за березень-серпень 2011 р. що ТОВ "Авто Трейд Компані" здійснювало діяльність, спрямовану на отримання контрагентами податкової вигоди в результаті документального фіксування господарських операцій без їх фактичного здійснення. Оскільки, ТОВ "Авто Трейд Компані" не придбавало товари у ТОВ "ТД "Трейдстар", то і відсутні поставки таких товарів на адресу контрагентів-покупців, в тому числі ТОВ-фірми "Дівітракс", у червні 2011 р., тому правочини по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) між ТОВ "Авто Трейд Компані" та позивачем, що мали місце у вказаному періоді, є нікчемними.

Позивач зареєстрований як юридична особа, є платником податку на прибуток та податку на додану вартість, одним з видів статутної діяльності позивача є торгівля автомобільними деталями та приладдям, а також технічне обслуговування та ремонт автомобілів. Контрагент позивача ТОВ "Авто Трейд Компані" також зареєстрований як юридична особа, є платником податку на додану вартість, має право виписувати та оформляти первинні документи, в тому числі податкові накладні.

04.01.2011 року між ТОВ "Дівітракс" (покупець) та ТОВ "Авто Трейд Компані" (продавець) укладений договір постачання №008 щодо поставки товару, згідно з умовами якого продавець зобов'язується передати в погоджені строки (строк) другій стороні - Покупцеві товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму згідно з умовами цього Договору. Вказані господарські операції з поставки товарно-матеріальних цінностей, а саме автомобільних деталей та приладдя, оформлені належними первинними документами дослідженими судом, копії яких додані до справи. Крім того встановлено, що поставка товару від постачальника ТОВ "Авто Трейд Компані" до позивача здійснювалася перевізниками ТОВ "Ваш час", ЗАТ "Видавництво "Киевские Ведомости" та Компанією "Гюнсел", що підтверджується договором на перевезення вантажу № 79011 від 19.04.2011 р., відповідними товарно-транспортними накладними та вантажними деклараціями. Оплата придбаного позивачем у ТОВ "Авто Трейд Компані" товару та здійснення розрахунків між сторонами підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином оформленими розрахунковими документами, а саме платіжними дорученнями, журналом-ордером та відомістю по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за червень 2011 р. та актом звірки взаєморозрахунків за період 2 квартал 2011 р. між ТОВ "Авто Трейд Компані" та ТОВ-фірми "Дівітракс". Придбані у ТОВ "Авто Трейд Компані" товари позивачем належним чином відображені в бухгалтерському обліку, оприбутковані і належно відображені в складському обліку позивача, що підтверджується картками рахунку № 281. Крім того, зазначені господарські операції належно відображені в податковому обліку позивача, що підтверджується дослідженими судом податковими деклараціями з податку на прибуток та податку на додану вартість з усіма необхідними додатками за червень 2011 р., а також реєстрами виданих та отриманих податкових накладних.

Усі вказані вище документи, як вбачається з акту перевірки, надавалися позивачем для перевірки податковому органу.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив, що первинні документи та податкові накладні, на підставі яких позивач сформував спірні суми валових витрат та податкового кредиту, як встановлено судом, містять всі необхідні реквізити, складені особами, що на момент їх складання були в установленому порядку зареєстровані як юридичні особи та як платники податків (в тому числі і податку на додану вартість). Такі документи повністю розкривають зміст господарських операцій і відповідають їм.

Відповідно до пп. 14.1.27. п.14.1. ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);

Згідно з п.138.2. ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Частинами 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р. зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських, операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6. ст.198 зазначеного кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пункт 201.1. ст.201 ПК України встановлює, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

У відповідності до пп. 201.6., 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту по даті здійснення хоча б однієї із першої подій (перерахування коштів в оплату товарів або отримання податкової накладної). Визначальним фактором для віднесення витрат до складу валових та сум ПДВ до складу податкового кредиту є зв'язок таких витрат та ПДВ із господарською діяльністю платника податків та наявність підтверджуючих первинних документів і реальність операції.

У червні 2011 року ТОВ "Авто Трейд Компані" поставило позивачу товарно-матеріальні цінності на загальну суму 19 963,42 грн., в тому числі ПДВ - 3 327,24 грн. Вказані обставини підтверджуються вище зазначеними видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, картками рахунку та іншими первинними документами, документами бухгалтерського та податкового обліку, що були предметом дослідження та оцінки судом.

Придбані позивачем у ТОВ "Авто Трейд Компані" товарно-матеріальні цінності використані у господарській діяльності позивача, а саме при виконанні робіт з ремонту автомобілів., що підтверджується актами виконаних робіт та відповідними податковими накладними, належним чином посвідчені копії яких долучені позивачем до матеріалів справи та досліджені судом. Крім того, позивачем частину придбаних у ТОВ "Авто Трейд Компані" товарно-матеріальних цінностей було в подальшому поставлено іншим контрагентам, що підтверджується видатковими накладними, довіреностями на отримання ТМЦ та відповідними податковими накладними. Таким чином, долученими до матеріалів справи первинними документами підтверджується як реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, так і використання придбаних у ТОВ "Авто Трейд Компані" товарно-матеріальних цінностей в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності позивача.

Позивач, так і його контрагент виконали умови укладених між ними угод, чим і підтвердили факт їх укладення. Вони зареєстровані як юридичні особи та мають статус платників ПДВ. Крім того, як вбачається з акту перевірки позивача від 15.05.2012 р. № 7/3/22-141/32089226 контрагента ТОВ "Авто Трейд Компані" - ТОВ "ТД "Трейдстар" взято на облік в органах державної податкової служби 29.10.2010 р. за № 189319, свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ "ТД "Трейдстар" анулювано 27.09.2011 р. Отже, вказані особи на момент виписки податкових накладних (червень 2011 р.) були у встановленому порядку зареєстровані платниками ПДВ. Відповідачем не надано доказів на спростування зазначених обставин.

Первинні документи, складені на підтвердження здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Авто Трейд Компані", повністю розкривають зміст господарських операцій. У податкового органу не було зауважень до змісту та форми вказаних первинних документів. Відповідачем не надано доказів, які б безпосередньо вказували на безтоварність вказаних господарських операцій та нікчемність укладених між позивачем та ТОВ "Авто Трейд Компані" договорів.

Крім того судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно визначив, що твердження відповідача, які базуються на дослідженні так званого ланцюга постачання, про відсутність у контрагента ТОВ "Авто Трейд Компані" - ТОВ "ТД "Трейдстар" трудових ресурсів та основних засобів для здійснення господарської діяльності не заслуговують на увагу, оскільки такі обставини не можуть бути доказом неспроможності виконання тих чи інших господарських операцій з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних та транспортних засобів, як і найманої праці шляхом укладення трудових договорів.

Доводи відповідача щодо того, що встановлення при відпрацюванні ланцюгу постачання підприємств, по яких неможливо підтвердити включення до податкових зобов'язань сум податку на додану вартість по взаємовідносинах по ланцюгу постачання з ТОВ-фірмою "Дівітракс", є підставою для зменшення суми податкового кредиту з податку на додану вартість, а також відповідних сум валових витрат, суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги.

Відсутність висновків зустрічних перевірок щодо підтвердження сплати податку на додану вартість постачальниками у ланцюгу постачання в другій ланці постачання товару, не впливає на право позивача сформувати відповідні валові витрати та віднести до складу податкового кредиту сплаченого постачальнику товару податку на додану вартість. Питання формування податкового кредиту та валових витрат поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставиться у залежність від розрахунків з бюджетом інших осіб в другій ланці постачання, з якими у позивача не було жодних відносин і про наявність яких позивачу навіть не було відомо.

Отже, доводи та висновки податкового органу, викладені у акті перевірки ТОВ - фірми "Дівітракс" від 15.05.2012 р. № 7/3/22-141/32089226 щодо безтоварності господарських операцій позивача з ТОВ "Авто Трейд Компані" є такими, щодо ґрунтуються на припущеннях відповідача та осіб, що проводили перевірку та не підтверджено відповідними доказами.

В даному випадку не було встановлено обізнаності позивача щодо можливого протиправного характеру діяльності ТОВ "ТД "Трейдстар" чи ТОВ "Авто Трейд Компані", прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Перекладення відповідальності на позивача за можливе порушення норм чинного податкового законодавства іншою особою, суперечить вказаній нормі. Тобто, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть безпосередньо платники податків і зборів (обов'язкових платежів), що допустили правопорушення. Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, не подав звітність, або не знаходиться за місцем своєї реєстрації то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування витрат та податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого формування та має всі документальні підтвердження суми своїх витрат.

Зважаючи на вище викладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідачем неправомірно нараховані грошові зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 3 699,00 грн. за основним платежем та з податку на додану вартість в розмірі 3 217,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними санкціями, а тому винесені податкові повідомлення-рішення належали до скасування.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

З урахуванням наведеного, постанова суду першої інстанції у даній справі є обґрунтованою та законною, а тому її слід залишити без змін, доводи відповідача є не переконливими, спростовуються наведеним вище та відповідно, не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "06" липня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) І.Г. Охрімчук

судді: (підпис) (підпис) Б.С. Моніч С.М.Хаюк

З оригіналом згідно: суддя _______ І.Г. Охрімчук

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю-Фірма "Дівітракс" вул.Шевченка,35,с.Велика Омеляна,Рівненський район, Рівненська область,35360

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська , 8,м.Рівне,33023